Ухвала

від 25.08.2015 по справі 821/3632/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2015 року м. Київ К/800/41739/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Островича С.Е.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі № 821/3632/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха» (далі - Товариство) до ДПІ,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0003492200 від 17.05.2013 року, № 0000542204 від 21.06.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток приватних підприємств.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

30 жовтня 2013 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0003492200 від 17.05.2013 року, № 0000542204 від 21.06.2013 року скасовані.

Задовольняючи позов суди зазначили, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій Товариства з ПП «Енергомаркет-ХХІ» і ТОВ «Альянс Сістемс» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ґрунтуються виключно на відомостях, які міститься в актах перевірки цих контрагентів.

Крім того, матеріали адміністративної справи повністю підтверджують правомірність формування Товариством податкового кредиту і валових витрат.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 11.04.2013 року до 15.04.2013 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо господарських операцій з ПП «Енергомаркет ХХІ» за серпень-вересень 2011 року, ТОВ «Альянс Системс» за вересень 2012 року та з контрагентами покупцями, а також їх відображення в податковій звітності, за наслідками якої 19.04.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.,п. 138.1 , 138.2 ст. 138 , п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 186 980,00 грн., а також у порушення п.,п. 198.2 , 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 103 268, 08 грн.

17 травня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003492200 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 238 381,00 грн.

21 червня 2015 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000542204 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 186 980,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Суди встановили, що 5.08.2011 року між Товариством та ПП «Енергомаркет ХХІ» був укладений договір поставки №5/08-11, відповідно до якого ПП «Енергомаркет ХХІ» на протязі серпня, вересня 2011 року поставляло Товариству дорожній нафтовий бітум та пічне паливо.

Для підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало видаткові та податкові накладні; платіжні доручення; акти звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2011 року між Товариством та ПП «Енергомаркет»; реєстр документів за період з 1.08.2011 року до 30.09.2011 року.

На підтвердження використання придбаних матеріалів для виготовлення асфальтобетонної суміші (мілко зернистої) надані звіт про витрати матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами; підсумкові відомості ресурсів; акти переробки матеріалів за серпень, вересень 2011 року.

3 липня 2012 року між Товариством та ТОВ «Альянс Сістемс» був укладений договір поставки №03/07/12-01, відповідно до якого ТОВ «Альянс Сістемс» у вересні 2012 року поставило Товариству мазут, мін порошок, товари в асортименті згідно позицій.

Для підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2012 року між Товариством та ТОВ «Альянс Сістемс»; податкові і видаткові накладні; платіжні доручення; товарно-транспортні накладні.

Придбані матеріали Товариство використало для виготовлення асфальтобетонної суміші, що підтверджується підсумковими відомостями ресурсів, відомостями витрачених ресурсів витрат підрядника, актами переробки матеріалів за вересень 2012 року.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу , а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу , є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу . У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Суди обґрунтовано зазначили, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Товариство надало суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підтверджують здійснення господарських операцій, висновок податкового органу щодо недоплати Товариством податку на додану вартість є необґрунтованим та Товариством були правомірно сформовані валові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Острович С.Е.

Юрченко В.П.