ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/57131/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Гончар Л.Я.,
Горбатюка С.А.
за участю секретаря судового засідання Загородньої М.О.,
за участю:
представника позивача Грабєжов О.Е.,
представника відповідача Юрчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія» НБМ-Запоріжжя» Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «НБМ-Запоріжжя» Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про визнання дій протиправними, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «НБМ - Запоріжжя» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» - звернулося до суду з вимогами про визнання протиправними дій Національної ради України щодо накладення 14.12.2011 року стягнення у вигляді попередження на ДП «Телерадіокомпанія «НБМ - Запоріжжя» ПІІ у формі TOB «Телерадіокомпанія «НБМ»; скасування рішення Національної ради України № 2824 від 14.12.2011 року; визнання протиправними дій Національної ради України щодо відмови ДП «Телерадіокомпанія «НБМ - Запоріжжя»ПІІ у формі TOB «Телерадіокомпанія «НБМ» у задоволенні заяв щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення НР № 1064-м від 04.01.2010 та дій щодо прийняття рішення № 2844 «Про заяви ДП «ТРК «НБМ - Запоріжжя»ПІІ у формі TOB «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя, щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення (HP № 1064-м від 04.01.2010)»від 14.12.2011 року; скасування рішення Національної ради України № 2844 «Про заяви ДП «ТРК «НБМ - Запоріжжя» ПП у формі TOB «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя, щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення (HP № 1064-м від 04.01.2010)» від 14.12.2011 року; зобов'язання прийняття рішення Національною радою про продовження на сім років строку дії ліцензії на мовлення HP № 1064-м від 04.01.2010 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 03.03.2012 року позовні вимоги задовольнив.
Визнано протиправними дії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо накладення 14.12.2011 року стягнення у вигляді попередження на Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «НБМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ».
Скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 2824 «Про результати планової перевірки Телерадіокомпанія «НБМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» м. Запоріжжя» від 14.12.2011 року.
Визнано протиправними дії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо відмови Дочірньому підприємству «Телерадіокомпанія «НБМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» у задоволенні заяв щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення НР № 1064-м від 04.01.2010 та дії щодо прийняття рішення № 2844 «Про заяви ДП «ТРК «НБ-Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя, щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР № 1064-м від 04.01.2010)» від 14.12.2011 року.
Скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 2844 «Про заяви ДП «ТРК «НБ-Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя, щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР № 1064-м від 04.01.2010)» від 14.12.2011 року.
Зобов'язано Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення прийняти рішення про продовження на сім років строку дії ліцензії на мовлення НР № 1064-м від 04.01.2010 (ефірне місцеве телемовлення з використанням 64 ТВК у м. Запоріжжі, Р=01 кВт, обсяг мовлення - 24 години на добу) Дочірньому підприємству «Телерадіокомпанія «НБМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року скасовано постанову суду першої інстанції, прийнято нову постанову, у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2010 року Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення видано Позивачу ліцензію на мовлення серії НР № 1064-м (надалі по тексту - Ліцензія), вид мовлення - ефірне (телебачення), з використанням частоти/каналу мовлення 64 ТВК у м. Запоріжжі, Р=01 кВт, обсяг мовлення - 24 години на добу, строк дії Ліцензії - з 04 січня 2010 року по 29 січня 2012 року.
Згідно з рядком 52 Додатку до рішення Національної ради «Про затвердження Національною радою Плану проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України на перше півріччя 2011 року» 15.12.2010 N 1876 Позивач включений до Плану проведення перевірок на червень 2011 року.
Наказом №5/160 від 16.05.2011 Відповідачем створено робочу групу для здійснення планової перевірки діяльності Державного Підприємства «ТРК «НБМ-Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ».
01.06.2011 року відповідачем здійснено моніторинг діяльності позивача у сфері телебачення та радіомовлення щодо дотримання останнім законодавства України та умов ліцензії, за результатами якого був складений акт моніторингу від 01.06.2011 року.
За результатами планової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії (ефірне телебачення) відповідачем складено Акт від 15.06.2011 №52(І)/Зп/П С/09-11 (далі - акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем умов ліцензії та вимог частини 3 статті 48 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» № 3759-XII від 21.12.1993 року.
На підставі матеріалів планової перевірки відповідачем прийнято Рішення № 2824 «Про результати планової перевірки ДП «ТРК «НБМ- Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя (НР № 1064-м від 04.01.2010)» (надалі по тексту -Рішення № 2824) від 14.12.2011 року.
Як вбачається зі змісту Рішення №2824, відповідачем встановлено порушення позивачем: умов ліцензії в частині «програмна концепція мовлення», Закону України Про телебачення і радіомовлення: частини 5 статті 43 (ліцензіат не має права передавати канал мовлення в суборенду іншим організаціям), частини 1 статті 46 (телерадіоорганізація зобов'язана повідомляти свої вихідні дані); оголошено позивачу попередження; зобов'язано позивача протягом місяця привести свою діяльність у відповідність з умовами діючої ліцензії та чинного законодавства та впродовж двох тижнів надати відповідачу звіт, завізований представником Національної ради у Запорізької області.
Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» №3759-XII від 21.12.1993 року (далі - Закон № 3759-XII), телерадіоорганізація зобов'язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Національна рада здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 Закону № 3759-XII, Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, зокрема, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 72 Закону № 3759-XII, санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради. Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов. Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.
Види санкцій, які можуть бути застосовані до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, визначено частиною 6 статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» №3759-XII від 21.12.1993 року.
Так, Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції:
оголошення попередження;
стягнення штрафу;
подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» №3759-XII від 21.12.1993 року за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про:
а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій;
б) проведення додаткової перевірки;
в) відсутність фактів порушення.
Колегія суддів вважає, що застосовані до позивача вищевказаним рішенням Національної ради санкції є адміністративно-господарськими санкціями, виходячи з наступних підстав.
Частиною першою статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині 1 статті 239 Господарського кодексу України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Зазначені в рішенні № 2824 від 14.12.2011 року порушення є порушенням правил здійснення господарської діяльності, за які можуть бути застосовані заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, тобто адміністративно-господарські санкції.
Оскільки відповідач, який є державним органом, в силу закону має право за порушення, передбачені Законом України «Про телебачення і радіомовлення», застосовувати санкції, вказані санкції підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій.
Отже, застосована відповідачем до позивача санкція є адміністративно-господарською санкцією.
Згідно зі статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи те, що дії позивача, які кваліфіковані відповідачем як порушення, були виявлені та зафіксовані 01 червня 2011 року (дата складання акта моніторингу), та в подальшому були відображені в Акті №52 (І)/Зп/П С/09-11 від 15.06.2011 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що передбачений статтею 250 ГК строк застосування санкцій починає перебіг з 01.06.2011 року, та сплинув 01.12.2011 року.
Отже, відповідачем порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, а тому вказані санкції не могли бути застосовані. Тому рішення Національної ради №2824 «Про результати планової перевірки ДП «ТРК «НБМ-Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя (НР № 1064-м від 04.01.2010)» від 14.12.2011 року не відповідає вимогам закону.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо накладення 14.12.2011 на позивача стягнення у вигляді попередження та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 2824 «Про результати планової перевірки Телерадіокомпанія «НБМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» м. Запоріжжя від 14.12.2011 року підлягають задоволенню.
Статтею 23 Закону №3759-XII визначено порядок ліцензування мовлення та зазначено, що ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (частина 1 статті 23 Закону). Видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом (частина 6 статті 23 Закону).
Відповідно до частини 7 статті 23 Закону №3759-XII видача ліцензій на багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу здійснюється на конкурсних засадах. Відповідно до частини 1 статті 33 Закону, кожний ліцензіат має право на продовження строку дії ліцензії на мовлення.
Частиною 2 статті 33 Закону №3759-XII встановлено, що для продовження строку дії ліцензії на мовлення необхідно не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до Національної ради заяву про продовження ліцензії на мовлення відповідно до вимог статті 24 цього Закону. Заяву про продовження строку дії ліцензії, подану раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, Національна рада повертає ліцензіату без розгляду протягом п'яти робочих днів з дня її надходження. Заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії (частина 3 статті 33 Закону).
Відповідно до частини 4 статті 33 Закону №3759-XII, за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про продовження строку дії ліцензії на мовлення або про відмову у продовженні строку дії ліцензії. Протягом п'яти робочих днів після прийняття відповідного рішення Національна рада письмово повідомляє заявника про результати розгляду його заяви. Копія рішення надсилається або видається. У рішенні про відмову у продовженні строку дії ліцензії Національна рада визначає підстави прийняття такого рішення відповідно до вимог частини сьомої цієї статті.
Згідно з частиною 7 статті 33 Закону №3759-XII, Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо:
а) ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії;
б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями;
в) ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої статті 12 цього Закону.
21.07.2011 року позивач звернувся до Національної ради із заявою про видачу (продовження) Ліцензії на мовлення.
Частиною 3 статті 33 Закону №3759-XII встановлено, що заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії.
Проте, відповідач розглядав заяву позивача і прийняв Рішення щодо неї лише 14 грудня 2011 року, тобто на 13 днів пізніше граничної дати.
14.12.2011 року відповідачем прийнято рішення № 2844 «Про заяви ДП «ТРК «НБ-Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя, щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР № 1064-м від 04.01.2010)» (надалі по тексту - Рішення № 2844).
Як вбачається зі змісту рішення №2844, Національна рада вирішила: відмовити Дочірньому підприємству «Телерадіокомпанія «НБМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ», м. Запоріжжя, у задоволенні заяв щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення НР № 1064-м від 04.01.2010 (ефірне місцеве телемовлення з використанням 64 ТВК у м. Запоріжжі, Р=01 кВт, обсяг мовлення - 24 години на добу), на підставі пункту б) частини 7 статті 33 Закону України «Про телебачення та радіомовлення». Пунктом 2 Рішення передбачено «управлінням: науково-технічного і частотного розвитку та правового забезпечення підготувати матеріали щодо оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням 64 ТВК у м. Запоріжжі, Р=01 кВт, обсяг мовлення - 24 години на добу».
Пунктом «б» частини 7 статті 33 Закону №3759-XII передбачено, що Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями.
Підставою для відмови Позивачу у продовженні строку дії ліцензії стало Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №2824 від 14.12.2011 року. Проте, як було встановлено прийняте з порушенням вимог закону.
Відтак, Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.12.2011 року № 2844 «Про заяви ДП «ТРК «НБ-Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ «ТРК «НБМ», м. Запоріжжя, щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР № 1064-м від 04.01.2010)» є безпідставним, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивача щодо скасування вказаного рішення.
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» після закінчення строку дії ліцензія на мовлення втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії на мовлення не була розглянута Національною радою у визначені цим законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
Враховуючи встановлений факт протиправності оскаржуваних рішень, суд першої інстанції діяв правомірно та з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача задовольнив позов у частині зобов'язання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення прийняти рішення про продовження на сім років строку дії ліцензії на мовлення НР № 1064-м від 04.01.2010 (ефірне місцеве телемовлення з використанням 64 ТВК у м. Запоріжжі, Р=01 кВт, обсяг мовлення - 24 години на добу) Дочірньому підприємству «Телерадіокомпанія «НБМ-ЗАПОРІЖЖЯ» підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ».
Згідно із статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не прийняла рішення про продовження строку дії ліцензії всупереч тому факту, що для цього були належні підстави. Вказане призвело до порушення прав позивача.
Так, відповідно до частини 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
З метою з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача суд першої інстанції правомірно задовольнив позовну вимогу про зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження на сім років строку дії ліцензії на мовлення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно.
Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія» НБМ-Запоріжжя» Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2012 року у даній справі залишити в силі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2013 |
Оприлюднено | 07.11.2013 |
Номер документу | 34590446 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Мороз Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні