cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2013 р. Справа№ 04/4376
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Іванові О.В.,
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Атамась В.В. (дов. №227 від 31.10.2013 року)
від третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів
на рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2008 року
у справі №04/4376 (суддя Упир І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"
до Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Черкаської міської ради
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчого комітету Черкаської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.10.2008 року позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею 4 583 кв.м. по вул. Пастерівській (квартал 212) в м. Черкаси звільнивши її від наявних елементів огорожі та транспорту та надавши доступ для проведення будівельних, геодезичних та топографічних робіт протягом 20 днів з дня вступу рішення в законну силу.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2008 року і прийняти нове рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та процесуального права, не було зупинено провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в Господарського суді Черкаської області на розгляді знаходиться справа №04/4713 за позовом Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Черкаської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 05.09.2000 року продовженим.
Позивач та третя особа не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.11.2008 року скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року апеляційне провадження по справі зупинено до прийняття рішення Київським міжобласним апеляційним господарським судом по справі №04/4713 та набрання ним чинності.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року апеляційне провадження по справі поновлено.
Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено на один місяць.
В судовому засіданні від 09.04.2009 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження по справі №04/4376 до вирішення справи №2а-426-2009.
В судовому засіданні від 16.04.2009 року, на виконання вимог апеляційного господарського суду, відповідачем надано додаткові документи на підтвердження вимог клопотання. Зокрема, надано ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2009 року по справі №2а-426-2009 про відкриття провадження по справі за позовом Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради від 29.07.2008р. №4-630.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду 16.04.2009 року у справі №04/4376 зупинено провадження по справі №04/4376 до прийняття рішення Соснівським районним судом м. Черкаси по справі №2а-426-2009 та набрання ним чинності та зобов'язано Черкаську обласну організацію Всеукраїнської спілки автомобілістів при одержанні рішення Соснівського районного суду м. Черкаси по справі №2а-426-2009, яке набрало законної сили, надіслати його на адресу Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Указом Президента України №811/2010 від 12.08.2010 року про "Питання мережі господарських судів України" Київський міжобласний апеляційний господарський суд ліквідовано, матеріали справи №04/4376 було направлено до Київського апеляційного господарського суду.
Після автоматичного розподілу справ між суддями, справу №04/4376 було передано на розгляд судді - Агриковій О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2011 року справу №04/4376 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя - Агрикова О.В., судді Суховий В.Г. та Чорногуз М.Г.
21.06.2013 року Київським апеляційним господарським судом на адресу відповідача було направлено лист №09-11/2549 від 18.06.2013 року в якому суд також просив негайно повідомити про результат розгляду справи №2а-426/2009.
Однак, відповідачем впродовж тривалого проміжку часу до Київського апеляційного господарського суду жодної відповіді не надано.
Викладене дає підстави для висновку про те, що тривалість судового провадження у даній справі не задовольняє вимогу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, ратифікованої Україною у 1997 року, щодо розумного строку як складового елементу права на справедливий судовий розгляд.
З огляду на вищевикладене ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2013 року на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі 04/4376 та призначено розгляд справи на 23.10.2013 року., зобов'язано сторін надати суду копії судових рішень у справі №2-а-426/2009 від 23.10.2009 року.
Сторони в судове засідання 23.10.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомленні про дату час судового засідання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 06.11.2013 року.
В судовому засіданні 06.11.2013 року представник відповідача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити.
Позивач та третя особа в судове засідання 06.11.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.
Враховуючи закінчення встановленого строку передбаченого ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вирішила розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та третьої особи за наявними в матеріалах справи документів.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з землею, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).
Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Приписами ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова серед іншого вирішує за дорученням відповідних рад питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку та вирішує відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаської міської ради від 29.07.2008 року, №4-630 (а.с. 11) позивачу була надана в оренду на 5 років земельна ділянка загальною площею 6 362 кв.м. по вул. Пастерівській (квартал 212) в м. Черкаси під розташування та подальшу експлуатацію багатосекційного житлового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями, з них площею 4 583 кв.м. за рахунок землекористування громадського об'єднання громадян ЧОО Всеукраїнської спілки автомобілістів та площею 1 779 кв.м. за рахунок земель Черкаської міської ради.
На виконання цього рішення між Черкаської міською радою та ТОВ «Гарант» 26.08.2008 було укладено договір оренди землі (а.с. 12-18).
Згідно акта приймання - передачі земельної ділянки, земельна ділянка площею 6362 кв.м. по вул.. Пастерівській (квартал 212) міською радою була передана позивачу (а.с. 19).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не може приступити до використання земельної ділянки площею 4 583 кв.м. оскільки, на цій земельній ділянці знаходяться елементи огорожі та транспортні засоби відповідача.
Проте, відповідач ухиляється від звільнення земельної ділянки від елементів огорожі та автотранспорту. Оскільки на його думку, земельна ділянка знаходиться у нього на праві оренди на підставі договору від 26.06.2000 р. № 580.
Колегія суддів відхиляє твердження відповідача, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.06.2000 року № 580 Черкаській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів було надано в оренду строком на 1 рік земельну ділянку площею 19 053,0 кв.м. під існуючу тимчасову платну автостоянку № 3 по вул. Невського, 16 в м. Черкаси, що підтверджується Договором укладеним між Виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Черкаською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів.
Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) 05.09.2000 року пройшов державну реєстрацію і з цієї дати набрав чинність.
Таким чином, що оскільки, договір від 26.06.2000 року № 580 було укладено на 1 рік, то 04.09.2001 р. він припинив дію в зв'язку з закінченням строку на який він був укладений.
Крім того, відповідно до рішенням господарського суду Черкаської області від 02.12.2009 року, яке залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року та постановою Вищого господарського суду від 26.09.2009 року, відмовлено у задоволенні позову Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Черкаської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 05.09.2000 року продовженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Пунктом 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до рішення господарського суду Черкаської області від 02.12.2009 року було встановлено, що оскільки, договір було укладено на 1 рік, то 04.09.2001 року. він припинив дію у зв'язку з закінченням строку на який він був укладений.
За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним факт припинення договору від 26.06.2000 року № 580 саме: 04.09.2001 року.
Відповідно до п. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю. Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар, у встановленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями , особами без громадянства, іноземними юридичними особами, утому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Крім того, ст. 158 Земельного кодексу України передбачено, що серед іншого у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» до Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у законному користуванні позивача. Натомість, відповідач в супереч ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують законне перебування його на земельній ділянці площею 4 583 кв.м. по вул. Пастерівській (квартал 212), а посилання відповідача на договір від 26.06.2000 року № 580 не можуть бути прийняті судом, оскільки останній був припинений у 04.09.2001 році, що підтверджується судовими рішеннями, які наявні у матеріалах справи.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2008 року у справі №04/4376.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2008 року у справі №04/4376 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.10.2008 року у справі №04/4376 залишити без змін.
3. Справу №04/4376 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Чорногуз М.Г.
Суховий В.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2013 |
Оприлюднено | 08.11.2013 |
Номер документу | 34595282 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні