Постанова

від 31.10.2013 по справі 38/5005/11150/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 38/5005/11150/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Білошкап О.В., Заріцької А.О. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу та на постанову у справі господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року №38/5005/11150/2012 Дніпропетровської області

за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРСІТ-ФІНАНС" Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ТКМ" провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року у справі №38/5005/11150/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) відхилено клопотання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про не затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ТКМ", м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ТКМ", м. Дніпропетровськ. Згідно п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвалено вважати погашеними вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРСІТ-ФІНАНС" на суму 18 120 грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі №38/5005/11150/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ТКМ", м. Дніпропетровськ - ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРСІТ-ФІНАНС". Провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року у справі №38/5005/11150/2012, направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (Колегія суддів - Вечірко І.О., Кузнецов В.О., Лисенко О.М.) від 08.08.2013 року у справі №38/5005/11150/2012 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року у справі № 38/5005/11150/2012 залишено без змін.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області звернулась до Вищого господарського суду України з проханням їх скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 4, 43, ГПК України, ст. ст. 25, 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 78 Податкового кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Отже, касаційну скаргу на ухвалу, якою затверджено ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора та ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ТКМ" можуть подавати тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ст. 210 ГК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 року, яка набрала чинності з 19.01.2013 року), згідно з якою, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з грошовими вимогами до ліквідатора боржника у порядку, встановленому ст. 52 Закону про банкрутство.

При цьому навіть в касаційній скарзі скаржник взагалі не вказує про існування у боржника будь-якої податкової заборгованості.

З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, Пленум Верховного Суду України у п. 12 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року роз'яснив господарським судам, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин заявник апеляційної скарги був позбавлений права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство. У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, оскільки вона не є учасником справи про банкрутство.

Відтак, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржника - припиненню, як безпідставно порушене.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 80, 91, 106, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року у справі №38/5005/11150/2012 скасувати. Прийняти нове рішення, яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 року у справі №38/5005/11150/2012.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді О.В. Білошкап

А.О. Заріцька