Ухвала

від 28.10.2013 по справі 121/1793/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

№ справи:121/1793/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В. № провадження:22-ц/190/5494/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Курська А. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Курської А.Г. суддів:Синельщікової О.В. Чистякової Т.І. при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» про визнання права власності та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом припинення права власності на дві квартири, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2013 року -

в с т а н о в и л а :

26 лютого 2013 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 21,4 кв.м. та на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 10,7 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві власності належать квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право власності. Проте зазначений факт оскаржується та не визнається відповідачем.

13 березня 2013 року генеральний директор Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» - ОСОБА_8 звернувся до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом припинення права власності ОСОБА_6 на квартири АДРЕСА_1

Зустрічний позов мотивований тим, що на земельній ділянці площею 9,8565 га, яка знаходиться у користуванні позивача з 1972 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, самочинно збудовано двоповерховий пляжний павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1», що встановлено рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 січня 2010 року. Спірні квартири № 4 та № 4-а є часткою зазначеної самочинної будови. Крім того, вказаним рішенням суду зобов'язано ОСОБА_6 знести самочинно збудовані квартири № 4, 4-а та 46 та повернути земельну ділянку позивачу. Зазначене рішення суду виконано, двоповерховий павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1» повністю знесено. Проте ОСОБА_6 після знесення продовжує значитися власником квартир, що порушує права пансіонату як землекористувача.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» про визнання права власності на квартири АДРЕСА_1 відмовлено.

Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_6 на квартири АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 114,70 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування, як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи та ухвалення нового рішення, яким визнати право власності за ОСОБА_9 на зазначені квартири, а також відмовити у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» до ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та про припинення права власності на нерухоме майно.

25 вересня 2013 року до канцелярії Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від представника Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» - Махаринського Д.М. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2013 року залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги визнає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» суд першої інстанції виходив з того, що є підстави для припинення права власності ОСОБА_6 на квартири АДРЕСА_1, оскільки норми цивільного права України та ст. 27 Закону України «Про оренду землі» передбачають захист прав Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний», як орендаря земельної ділянки, оскільки ОСОБА_6 став власником самочинно побудованих на цій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна АДРЕСА_1, які за рішенням суду фактично знищено, проте реєстрація права власності створює позивачеві перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинами справи, а також нормам матеріального права ст.ст. 16, 319, 346, 349, 391, 396 ЦК України та процесуального права ст.ст. 10, 11, 60, ч. 3 ст. 61, 212-214 ЦПК України.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство «Пансіонат «Прибережний» (раніше - закрите акціонерне товариство «Пансіонат «Прибережний») є юридичною особою. Дата проведення державної реєстрації - 11 лютого 1994 року, ідентифікаційний код - 20730769. Товариство створено на основі пансіонату ім. Моріса Тореза.

21 вересня 2005 року між пансіонатом та Масандрівською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 яка раніше знаходилася у постійному користуванні пансіонату ім. Моріса Тореза (загальна площа - 9,8565 га, кадастровий номер - 0111948100:02:001:0093, цільове використання - землі рекреаційного призначення). Договір зареєстровано у Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 20 травня 2006 року, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис № 040602100012 (а.с. 55-61).

04 липня 2003 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпін» та приватним підприємством «КВМ» укладено договір дарування пляжних вагончиків "ч"", "ш""", "э"", "ю"", "я"", домоволодіння АДРЕСА_2. Відповідно до положень частини першої ст. 227 та частини третьої ст. 244 ЦК УРСР 1963 року (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір укладено у простій письмовій формі (а.с. 101-103).

Додатковою угодою до договору дарування від 04 липня 2003 року, укладеною 23 вересня 2003 року, перелік відчужуваного майна доповнено двоповерховим пляжним павільйоном «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 104).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2003 року, ухваленим у справі № 24/680, позов приватного підприємства «КВМ» задоволено. На комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» покладено обов'язок здійснити реєстрацію права власності підприємства на пляжні вагончики та павільйон (а.с.105-108).

На реалізацію рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 09 серпня 2006 року № 200 видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення площею 685,9 кв. м. у літ. Э"" будинку АДРЕСА_2. Домоволодіння розподілено на апартаменти.

03 квітня 2007 року приватним підприємством «КВМ» та ОСОБА_11 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна - апартаменту АДРЕСА_2 який 26 жовтня 2007 року було продано ОСОБА_6 (а.с. 8).

Рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 02 липня 2008 року № 306 будівлі літ. Э"" будинку № 5 привласнено нову поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2009 року касаційне подання заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2003 року у справі № 24/680 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 118-122).

Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду м. Києва від 24 вересня 2009 року провадження у справі було припинено з підстав ліквідації приватного підприємства «КВМ».

Отже, зі скасуванням судового рішення втрачаються і правові наслідки, які з нього випливали. Тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що будівля «Э» є самочинним будівництвом і особа, яка його здійснила не набуває права власності (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Крім цього, судом також встановлено, що пансіонат «Прибережний» (раніше - пансіонат ім. Моріса Тореза) з 1972 року є законним користувачем земельної ділянки, яка на цей час передана йому в довгострокову оренду. Земельна ділянка у передбачений законом спосіб у пансіоната не вилучалася та іншим юридичним чи фізичним особам не передавалася. Приватне підприємство «КВМ» речове право на земельну ділянку під будівлею АДРЕСА_2 не набувало та документів на будівництво (реконструкцію) пляжного павільйону не оформлювало.

Судом встановлено, що будівлю АДРЕСА_2 споруджено (реконструйовано) самочинно (за відсутності передбачених законом документів) та не прийнято в експлуатацію.

Отже, судом безспірно встановлено, що право власності на вказаний апартамент було самочинним будівництвом і в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України ці обставини доказуванню не підлягають.

При цьому відповідач втратив право власності як із суб'єктивних (самочинне будівництво), так і з об'єктивних причин (фізичне знищення майна у законному порядку). Оскільки відсутній об'єкт речового права, то і відсутні речово-правові відносини.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При цьому ст. 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно (позивач, законний орендар), має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Крім того, ст. 349 ЦК України передбачено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Оскільки відповідач відмовляється внести зміни до державного реєстру, у зв'язку з імперативним, тобто в силу закону, припиненням йому права власності, що законом презумується, тому ПАТ «Пансіонат «Прибережний» правомірно звернулось до суду з вищезазначеним позовом.

Разом з цим, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно послався на положення ст. 3 та 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в задоволеній частині позову ПАТ «Пансіонат «Прибережний» відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» про визнання права власності на квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що визнання прав власності на самочинний об'єкт нерухомого майна, який знищено у встановленому законом порядку і який фактично не існує як об'єкт цивільного права, чинним законодавством України не передбачено.

Колегія суддів, дослідивши інші доводи апеляційної скарги, не вбачає підстав для їх задоволення і вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи, правовідносини сторін перевірив на підставі матеріального закону, що підлягав застосуванню, дав належну оцінку наявним у справі доказам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, зводяться до іншої оцінки встановлених судом правовідносин, а оскаржуване рішення суду від 31 травня 2013 року постановлено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, то передбачених ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підстав для його скасування, не вбачається.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді: