Ухвала

від 06.11.2013 по справі 918/1409/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа №918/1409/13

За позовом Фермерського господарства "Бджілка Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Агромпром"

про стягнення заборгованості в сумі 110 828 грн. 00 коп.

Суддя Політика Н.А.

Представники сторін:

від позивача - Бучек В.О., за довіреністю б/н від 09.08.2013 року;

від відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 06 листопада 2013 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 вересня 2013 року Фермерське господарство "Бджілка Плюс" (далі - Господарство, позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Агромпром" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 110 828 грн. 00 коп..

Позивач посилається на те, що на виконання умов договору №3/13 про виконання сільськогосподарських робіт, укладеного 29 квітня 2013 року (далі - Договір) між Товариством та позивачем, останній взяв на себе обов'язок за завданням Замовника виконати сільськогосподарські роботи (далі - роботи), в порядку та на умовах визначених цим договором, а Товариство зобов'язалось забезпечити розрахунки за виконані Виконавцем роботи в обсягах і на умовах визначених Договором. Позивач, посилаючись на статті 509, 510, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 235- 237 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства вищезазначену суму боргу.

Ухвалою суду від 12 вересня 2013 року позовну заяву від 10.09.2013 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1409/13, розгляд якої було призначено на 24 вересня 2013 року.

24 вересня 2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 07 жовтня 2013 року.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2013 року у зв'язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 06 листопада 2013 року у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

У судові засідання 07 та 29 жовтня 2013 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 12 вересня 2013 року та про відкладення розгляду справи від 07 жовтня 2013 року та 29 жовтня 2013 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 33028, місто Рівне, вулиця Кавказька, будинок 2. Факт отримання Товариством вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.30, 41, 45).

Отже, за змістом вищезазначеної норми Товариство завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судового засідання, крім того, останній надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

При поданні до господарського суду Рівненської області даної позовної заяви Господарством було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв'язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені відповідачу у справі 10 вересня 2013 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв'язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі. (а.с.6-7).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у Товариства було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву Господарства.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року між Господарством та Товариством був укладений договір №3/13 про виконання сільськогосподарських робіт (а.с.9).

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати сільськогосподарські роботи, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.2.1 Договору Виконавець виконує за завданням Замовника Роботи, найменування, вартість та обсяг яких визначаються у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору роботи виконуються у с. ІІІубків Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до п.3.2. Договору Замовник зобов'язаний здійснити авансовий платіж, що становить 30% від запланованої вартості робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця не пізніше ніж через 2 дні після початку виконання робіт.

Відповідно до п.3.3 Договору після закінчення робіт сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт (Додаток №2 до цього Договору).

Відповідно до п.3.4 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт не пізніше, ніж через 5 днів після підписання акту.

Відповідно до п.4.2.2. Договору Замовник зобов"язався забезпечити розрахунки за виконані Виконавцем роботи в обсягах і на умовах, визначених цим Договором.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

На виконання умов договору Господарство виконало Товариству сільськогосподарські роботи в період з травня по липень 2013 року на загальну суму 152 904 грн. 00 коп., що стверджується наступними документами: згідно акту від 13.05.2013 року надано послуг на суму 6 080, 00 грн.; згідно акту від 13.05.2013 року надано послуг на суму 17 634, 00 грн.; згідно акту від 13.05.2013 року надано послуг на суму 24 600, 00 грн.; згідно акту від 28.05.2013 року надано послуг на суму 19 600, 00 грн.; згідно акту від 28.05.2013 року надано послуг на суму 9 000, 00 грн.; згідно акту від 31.05.2013 року надано послуг на суму 4 680, 00 грн.; згідно акту від 31.05.2013 року надано послуг на суму 18 480, 00 грн.; згідно акту від 14.06.2013 року надано послуг на суму 4 320, 00 грн.; згідно акту від 14.06.2013 року надано послуг на суму 17 280, 00 грн.; згідно акту від 05.07.2013 року надано послуг на суму 3 330, 00 грн.; згідно акту від 05.07.2013 року надано послуг на суму 27 900, 00 грн. (а.с.10-20).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №3/13 від 29.07.2011 року також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даного договору.

Згідно звітності по дебіторських та кредиторських операціях, наявної у матеріалах справи, на розрахунковий рахунок Позивача від Відповідача в період травень-липень надійшла грошова сума в розмірі 45 304, 00 грн. в якості оплати за проведені Позивачем сільськогосподарські роботи, а саме: згідно звітності з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року на розрахунковий рахунок Відповідача 16.05.2013 року надійшла грошова сума в розмірі 25 000, 00 грн.; згідно звітності з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року на розрахунковий рахунок Відповідача 06.06.2013 року надійшла грошова сума в розмірі 15 000, 00 грн.; згідно звітності з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року на розрахунковий рахунок Відповідача 25.07.2013 року надійшла грошова сума в розмірі 5 304, 00 грн. (а.с 22-23).

Відповідно до наведеного вище за Відповідачем рахується заборгованість в розмірі 107 600,00 гривень.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Проте всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості вказаних робіт не виконав, заборгувавши таким чином Господарству 107 600 грн. 00 коп.. У той же час, як було зазначено вище, у матеріалах даної справи відсутні докази направлення відповідачем будь-яких претензій чи повідомлень про порушення позивачем умов вищезазначеного договору. Відтак, проведені за договором роботи були прийняті замовником без будь-яких зауважень та у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.5.2. Договору за прострочення розрахунків за цим Договором на термін більше 20 днів Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 3 228 грн. 00 коп. - штрафу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "Бджілка Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Агромпром" про стягнення заборгованості в сумі 110 828 грн. 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Агромпром" (33028, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, код ЄДРПОУ 38059003, ІПН 380590017169) на користь Фермерського господарства "Бджілка Плюс" (35152, Рівненська область Млинівський район, с.Владиславівка, код. ЄДРПОУ 33020610) заборгованість в сумі 107 600 грн. 00 коп., штраф у розмірі 3 228 грн. 00 коп., 2 216 грн. 56 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 07.11.2013 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (35152, Рівненська обл., Млинівський р-н., с. Владиславівка);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Кавказька, б.2).