cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"31" січня 2014 р. Справа № 918/1409/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Чекеренда Т.М. ,
за участю представників сторін:
позивача - Бучек В.О.;
відповідача - нез'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обме-женою відповідальністю «Базис Агропром» на рішення господарського суду Рівненської області від 06.11.2013р. у справі №918/1409/13
за позовом Фермерського господарства «Бджілка Плюс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Агропром»
про стягнення 110 828 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках,-
Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господар-ського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.11.2013р. у справі №918/1409/13 (суддя Політика Н.А.) задоволено позовні вимоги Фермерського господарства «Бджілка Плюс» (надалі в тексті - ФГ «Бджілка Плюс») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Агро-пром» (надалі в тексті - ТзОВ «Базис Агропром») про стягнення 110 828 грн. заборгованості по розрахунках.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч умовам договору, обов'язку з оплати вартості виконаних робіт Відповідач не виконав, заборгувавши таким чином ФГ «Бджілка Плюс» 107 600 грн. В матеріалах справи відсутні докази надіслання Відповідачем будь-яких претензій чи повідомлень про порушення Позивачем умов договору. Відтак, виконані за до-говором роботи були прийняті замовником без будь-яких зауважень та у відповідності до умов укладеного сторонами договору.(арк.справи 62-66).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 06.11.2013р. у даній справі, ТзОВ «Базис Агропром» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішен-ня в частині стягнення з Відповідача 37 828 грн. та прийняти нове, яким задоволити позовні ви-моги частково, стягнувши 73 000 грн. боргу та пропорційно зменщені витрати зі сплати судового збору.
Скаржник зазначає, що суд не з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи, зро-бив висновки, які не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосував норми ма-теріального та процесуального права. Зазначає, що за фактом виконання виконавцем робіт і пос-луг, згідно завдання замовника, сторонами складались акти приймання виконаних сільськогоспо-дарських робіт і послуг, номера, суми та перелік яких, відповідальними особами замовника та ви-конавця додатково фіксувались у відмітці про виконання виконавцем завдання та водночас які є основою і підставою для ведення обліку та проведення звірки між сторонами обсягу виконаних робіт і сум заборгованості при розрахунках. У відповідності до даних відомостей про виконання завдання, Виконавцем були виконані роботи та надані послуги, за фактами яких були складені акти приймання виконаних сільськогосподарських робіт і послуг, величина розрахунку розміру вартості за якими становить 128 304 грн. Скаржник зазначає, що на користь Позивача сплачено грошові кошти в сумі 55 304 грн. Фактичний залишок розміру суми боргу за розрахунком Скарж-ника становить 73 000 грн. Тому, на думку Скаржника, саме такий розмір заборгованості є дійсним та визнається ним, а не 107 600 грн., який вказано Позивачем. Відповідач зазначає також, що дода-ні до апеляційної скарги додаткові докази, на які він посилається, зокрема завдання на виконання робіт та платіжне доручення про сплату грошових коштів на суму 10 000 грн., не були подані в су-дове засідання 06.11.2013р. з причин, що не залежали від волі Скаржника, а саме з причини тимча-сової непрацездатності уповноваженого на підставі довіреності №02/13-09-24 від 24.09.2013р. пред-ставника Мельника І.А. Тому просить суд апеляційної інстанції прийняти дані додаткові докази та врахувати їх при повторному перегляді справи.(арк.справи 97-101).
Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 17.12.2013р. скаржнику відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прий-нято до провадження та призначено справу до слухання.(арк.справи 146).
До канцелярії апеляційного господарського суду 16.12.2013р. надійшло клопотання предс-тавника Позивача про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти Відпові-дача, мотивоване сумнівом представника у платоспроможності ТзОВ «Базис Агропром».
Проте, оскільки у клопотанні відсутнє прізвище представника і до нього не додано доказів, які стверджують повноваження певної особи на такі дії, клопотання містить лише підпис предс-тавника - апеляційний господарський суд не прийняв його до розгляду.(арк.справи 123-124).
Сторони не забезпечили явку своїх представників у судове засдіння 21.01.2014р., хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку, тому апеляційний суд відклав розгляд справи на 31.01.2014р.
Представник Позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 31.01.2014р. повністю за-перечив доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив залишити рішення місцевого суду без змін, зазначивши, що Відповідач умисно затягує судовий процес, під час розгляду справи у суді першої інстанції у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, натомість подавав клопотання про відкладення розгляду справи. Вважає, що суд першої інстанції зробив все необхідне для об'-єктивного розгляду справи і оцінив усі наявні у справі докази, прийнявши правильне рішення.
Відповідач явки свого представника в призначене на 31.01.2014р. судове засідання не за-безпечив, хоч про час і місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку. Надіс-лане за адресою, вказаною Відповідачем в апеляційній скарзі (м.Рівне, вул.Кавказька, 2) поштове відправлення з ухвалою про відкладення розгляду справи - повернулось до апеляційного суду з до-відкою відділення поштового зв'язку: «адресат вибув у Київ». Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки, Рівненський апеляційний господарський суд явку представників сторін обов'язковою не визнавав і колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті за наявних у справі матеріалів.(арк.справи 126-132).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, ФГ «Бджілка Плюс»-виконавець та ТзОВ «Базис Агро-пром»-замовник 29.04.2013р. уклали договір про виконання сільськогосподарських робіт №3/13, (надалі в тексті - Договір) згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.2 якого, виконавець зобов'язується за завданням за-мовника виконати сільськогосподарські роботи у с.ІІІубків Рівненського району Рівненської об-ласті, найменування, вартість та обсяг яких визначаються у Додатку №1 до цього Договору.
Замовник зобов'язаний здійснити авансовий платіж, що становить 30% від запланованої вартості робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця не пізніше ніж че-рез 2 дні після початку виконання робіт.(п.3.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що після закінчення робіт сторони підписують акт при-ймання-передачі виконаних робіт (Додаток №2 до цього Договору). Остаточний розрахунок здій-нюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт не пізніше, ніж через 5 днів після підписання акту.(п.п. 3.4, 4.2.2 Договору).
Договір діє з дати його підписання сторонами до повного виконання сторонами своїх зо-бов'язань, але не пізніше 31.07.2013р.(п.7.3 Договору) Договір підписано директором ТзОВ «Базис Агропром» та головою ФГ «Бджілка Плюс», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 9).
Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов Договору ФГ «Бджілка Плюс» ви-конало для ТзОВ «Базис Агропром» сільськогосподарські роботи в період з травня по липень 2013 року на загальну суму 152 904 грн. , що стверджується актами прийняття сільськогосподарських робіт, а саме: акт №1 від 13.05.2013р. про надання послуг на суму 6 080 грн.; акт №2 від 13.05. 2013р. про надання послуг на суму 17 634 грн.; акт від 13.05.2013р. про надання послуг на суму 24 600 грн.; акт від 28.05.2013р. про надання послуг на суму 19 600 грн.; акт №3 від 28.05. 2013р. про надання послуг на суму 9 000 грн.; акт №6 від 31.05.2013р. про надання послуг на суму 4680 грн.; акт №8 від 31.05.2013р. про надання послуг на суму 18 480 грн.; акт від 14.06. 2013р. про надання послуг на суму 4 320 грн.; акт №7 від 14.06.2013р. про надання послуг на суму 17 280 грн.; акт від 05.07.2013р. про надання послуг на суму 3 330 грн.; акт від 05.07.2013р. про надання послуг на су-му 27 900 грн. Вказані акти підписано представниками ТзОВ «Базис Агропром» та ФГ «Бджілка Плюс», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 10-20).
Згідно звітності по дебіторських та кредиторських операціях, наявної у матеріалах справи, Відповідач виконав частково взяті на себе зобов'язання сплативши протягом травня-липня 2013р. на розрахунковий рахунок Позивача 45 304 грн. в якості оплати за проведені Позивачем сільсь-когоподарські роботи, а саме: згідно звітності з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. на розрахунковий ра-хунок Позивача 16.05.2013р. сплачено 25 000 грн.; згідно звітності з 01.06.2013р. по 30.06.2013 на розрахунковий рахунок Позивача 06.06.2013р. сплачено 15 000 грн.; згідно звітності з 01.07. 2013р. по 31.07.2013р. на розрахунковий рахунок Позивача 25.07.2013р. сплачено 5 304 грн.(арк.справи 22-23).
Виходячи із суми боргу 107 600 грн. на підставі ст.ст. 231, 232 ГК України та п.5.2 Дого-вору, за прострочення оплати понад 20 днів Позивач нарахував 3 228 грн. штрафу в розмірі 3%. (арк.справи 26).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що циві-льні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші пра-вочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), гос- подарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учас-ником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (вико-нати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пев-них дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобо-в'язаної сторони виконання її обов'язку.
Вбачається, що Договір укладений сторонами у справі за своєю правовою природою є до-говором про надання послуг, оскільки одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням дру-гої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здій-снення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.(ст. 901 ЦК України ).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.(ч.1 ст.903 ЦК України ).
Розділом « 3» сторони узгодили порядок оплати замовником вартості послуг, виконаних і прийнятих згідно Договору, а пунктом 7.3 погодили, що Договір діє до повного виконання обов'-язків. Докази виконання Позивачем та прийняття Відповідачем послуг в матеріалах справи наяв-ні.
В силу ст.ст. 174, 193 ГК України , ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов дого-вору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьо-му, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, як-що інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції з підстав ст.ст. 530, 610, 612, 629 ЦК України вірно встановлено, що Позивач своєчасно надав послуги за Договором, які були прийняті Відповідачем, проте оплачені ним частково, що зумовило виникнення заборгованості в сумі 107 600 (152 904 - 45 304) гривень. (арк.справи 22-23, 26, 58).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої ін-станції, що наявними у справі матеріалами стверджується, що на день ухвалення рішення місце-вим господарським судом - заборгованість Відповідача складала 107 600 грн.
Розглядаючи додаткові вимоги, колегія суддів приймає до уваги наступне:
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями … визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невико-нання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як встановлено судом, пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що за прострочення розра-хунків на термін більше 20 днів замовник сплачує виконавцеві штраф в розмірі 3% від суми за-боргованості.
Перевіривши розрахунок штрафу на підставі ст.ст. 546, 549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК Ук-раїни (арк.справи 9, 26)., виходячи з принципу свободи договору та з огляду на умову п.5.2 Дого-вору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правильність нарахування суми штрафу і правомірність зазначеної вимоги.
Щодо доданих Скаржником до апеляційної скарги додаткових доказів, а саме завдання на виконання робіт №01-05/13 від 07.05.2013р., №01-07/05-13 від 07.05.2013р., №02-06/13 від 11.06. 2013р., №01-11/06-13 від 11.06.2013р., №03-07/13 від 02.07.2013р., №02/07-13 від 02.07.2013р. та платіжне доручення №85 від 28.10.2013р. про сплату грошових коштів в розмірі 10 000 грн. , які на момент винесення 06.11.2013р. рішення не подавались ТзОВ «Базис Агропром» і не могли бути досліджені місцевим судом, проте, на думку Скаржника мають істотне значення для даної справи - апеляційний суд звертає увагу на таке таке:
Неподання представником Мельником І.А. цих доказів в засіданні суду першої інстанції 06.11.2013р. апелянт пояснює хворобою останнього, що стверджує довідкою лікарні (арк.справи 100, 112-114, 121), проте колегія суддів зазначає, що завдання складались у травні та липні 2013 року, а оплата проведена 28.10.2013р., в свою чергу по справі №918/1409/13 відбулось чотири за-сідання 24.09.2013р., 07.10.2013р., 29.10.2013р. та 06.11.2013р. і в жодне з них ні керівник, ні предс-тавник не подав витребуваного судом відзиву на позов, доказів оплати та зазначених документів, не повідомляв про існування обставин, що спростовують позовні вимоги та про необхідність дос-лідження доказів судом.
Керуючись ч.1 ст.101 ГПК України, колегія суддів не приймає до розгляду подані додаткові докази, оскільки Позивачем не доведено обставин неможливості подання їх суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З огляду на зазначені обставини колегія суддів відхиляє як безпідставне твердження Скар-жника, що на момент звернення Позивача до місцевого господарського суду розмір заборгованості Відповідача складав лише 73 000 грн., а не 107 600 грн., позаяк таке спростовується двосторонні-ми актами приймання виконаних робіт.
Щодо сплати 10 000 грн. до винесення рішення у справі, що вбачається з копії платіжного дорученням №85 від 28.10.2013р. і про що Відповідач своєчасно не повідомив суд, - колегія суддів зазначає, що питання зменшення суми належного до стягнення боргу може бути вирішене під час примусового виконання рішення шляхом подачі відповідної заяви і документів до Відділу Держав-ної виконавчої служби.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та ін-шими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть згідно ст.104 ГПК України бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому рішення місцевого господарського суду визнається таким, що прийняте у відповідності до норм мaтеріального та процесуального права і його належить зали-шити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базис Агропром» на рі-шення господарського суду Рівненської області від 06.11.2013р. у справі №918/1409/13 - залиши-ти без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №918/1409/13 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2014 |
Оприлюднено | 03.03.2014 |
Номер документу | 37387322 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Грязнов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні