cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2013 р.Справа № 922/4297/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Державної спеціальної служби транспорту, м. Київ (перший позивач) та Військової частини Т0130, м. Харків (другий позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема", м. Харків про стягнення 10165,42 грн за участю представників сторін:
прокурор - не з"явився
перший позивач - Кульбаба В.І.
другого позивача - не з"явився
відповідача - не з"явився,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на користь другого позивача 10165,42 грн. заборгованості, з яких: 8987,46 грн., 220,86 грн. три відсотки річних, 957,10 грн. пені, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 7/10/12 від 01.09.2012 року.
Прокурор та представники другого позивача та відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
31.10.2013 року до господарського суду від першого позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 8987,46 грн. основного боргу у зв'язку зі сплатою, позовні вимоги в частині стягнення 957,10 грн. пені та 220,86 грн. відсотків залишає без змін.
Суд, дослідивши заяву, долучає її до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник першого позивача підтримав позов у повному обсязі (з урахуванням наданої заяви) та просив суд задовольнити його.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до договору №7/10/12 від 01.09.2012 року, військова частина Т0130 проводила загально-будівельні роботи на об'єкті Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема".
Відповідно до умов вищезазначеного договору оплата за виконані роботи проводиться на підставі акту приймання виконаних робіт форми КБ-2 (далі - акт), підписаного уповноваженими представниками сторін.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" 01.11.2012 року підписано акт №2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 10495 грн. 84 коп.
Так, згідно зазначеного акту, позивачем було виконано робіт на загальну суму 10495 грн. 84 коп., а Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема", всупереч вимог п.7.2 вищезазначеного договору не було виконано обов'язок щодо повної оплати виконаних робіт, а обсяг виконаних робіт оплачений частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 8987 грн. 46 коп.
03.12.2012 року за вих. № 820 та 03.06.2013 року за вих. № 370 на адресу відповідача були направлені відповідні листи-претензії щодо необхідності погашення виниклої заборгованості, але дані претензії відповідачем залишено без розгляду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду на суму 8987,46 грн.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як встановлено судом, після подачі позову до суду, відповідачем була сплачена основна заборгованість у розмірі 8987,46 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 8987,46 грн.
За умовами п. 9.2 договору за несвоєчасну оплату робіт Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період, коли сплачується пеня, включаючи день оплати.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що прокурором розрахунок пені здійснено без урахування положень зазначених норм законодавства, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 671,96 грн. за 182 дні прострочення за період з 06.12.2012 року по 06.06.2013 року.
Прокурор також просить суд стягнути з відповідача 220,86 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Таким чином, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 671,96 грн. пені та 220,86 грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 232, 317, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 8987,46 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (61052, м. Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДР 032867700, р/р 26007010059614 у ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) на користь Військової частини Т0130 (61020, м. Харків, вул. П"ятисотницька, 19, код ЄДР 33205329, р/р 35222002002966 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) - 671,96 грн. пені та 220,86 грн. 3% річних.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (61052, м. Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДР 032867700, р/р 26007010059614 у ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1672,23 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Повне рішення складено 07 листопада 2013 року.
Суддя Погорелова О.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2013 |
Оприлюднено | 08.11.2013 |
Номер документу | 34600559 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Погорелова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні