Ухвала

від 29.05.2018 по справі 922/4297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" травня 2018 р.Справа № 922/4297/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву 36 шляхо-відновлювального загону (в/ч Т0330) про відновлення пропущеного строку та видачу дублікату наказу по справі

за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Державної спеціальної служби транспорту, м. Київ (перший позивач) та Військової частини Т0130, м. Харків (другий позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема", м. Харків про стягнення 10165,42 грн. за участю представників учасників справи:

прокурор - не з'явився

стягувача - не з'явився

боржника - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2018 до суду від 36 шляхо-відновлювального загону (в/ч Т0330) надійшла заява про відновлення пропущеного строку та видачу дублікату наказу по справі №922/4297/13, в якій заявник просить суд відновити пропущений строк пред'явлення до виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2013 та видати дублікат наказу на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2013.

Ухвалою суду від 21.05.2018 заява була прийнята судом та призначена до розгляду у судовому засіданні на 29.05.2018 об 11:00.

29.05.2018 до суду від заявника надійшла заява, в якій він просить суд розглядати заяву без участі представника заявника у судовому засіданні. Суд задовольняє вказану заяву, як таку, що не суперечить нормам діючого законодавства.

Боржник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень боржника про причини неявки в судове засідання, з огляду на те, що явка представників у судове засідання 29.05.2018 не визнавалась судом обов'язковою, приймаючи до уваги обмежений ст. 329 ГПК України строк для розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2013 по справі №922/4297/13 було припинено провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 8987,46 грн.

Позов задоволений частково. Зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсистема" (61052, м. Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДР 032867700, р/р 26007010059614 у ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) на користь Військової частини Т0130 (61020, м. Харків, вул. П'ятисотницька, 19, код ЄДР 33205329, р/р 35222002002966 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) - 671,96 грн. пені та 220,86 грн. 3% річних.

19.11.2013 вказане рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий відповідний наказ, строк пред'явлення якого до виконання визначений - до 20.11.2014.

Вказаний наказ був направлений стягувачеві - ВЧ Т0130, 19.11.2013 за вих. номером 024178.

Наказом Міністерства інфраструктури України №50 від 24.01.2014, відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про Державну спеціальну службу транспорту» , «Про управління об'єктами державної власності» , «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» , Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 581, з метою забезпечення економічної ефективності, діяльності та оптимізації організаційно-штатної структури підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, було реорганізовано 36 об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0130) шляхом злиття у 36 шляхо-відновлювальний загін Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0330) (далі - 36 швз).

Визначено 36 швз правонаступником підрозділу, що реорганізуються.

18.05.2018 до суду від 36 шляхо-відновлювального загону (в/ч Т0330) надійшла заява про відновлення пропущеного строку та видачу дублікату наказу по справі №922/4297/13, в якій заявник просить суд відновити пропущений строк пред'явлення до виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2013 та видати дублікат наказу на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2013.

В обґрунтування заяви, стягувач вказує на те, що 23.09.2015 під час прийому-передачі посадових обов'язків начальника групи документального забезпечення оригінал вищевказаного наказу було втрачено та виконавче провадження відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" закінчене не було.

За змістом статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, на час видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» . Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно із пунктом 2 частини першої, пунктом 1 частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (чинного на час видачі наказу) інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Для виконання судових рішень строк встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідно до п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2013 у справі №922/4297/13 набрало законної сили та на його виконання був виданий відповідний наказ, строк пред'явлення якого до виконання визначений до 20.11.2014.

Суд вважає необхідним зазначити, що посилання стягувача на втрату наказу 23.09.2015 не можуть бути прийняті судом, оскільки момент втрати наказу, на який посилається стягувач, відбувся вже після встановленого строку пред'явлення наказу до виконання. Крім того, ці посилання стягувача документально не підтверджені.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого документа після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Надавши правову оцінку доводам та обставинам, наведеним стягувачем у заяві про поновлення строку пред'явлення наказу суду до виконання і видачу його дубліката, та дослідивши подані заявником докази, на підтвердження викладених у заяві доводів, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на пред'явлення наказу до виконання, виходячи, зокрема, з того, що: навіть з моменту втрати наказу, який визначений стягувачем як 23.09.2015, про який стягувач був обізнаний належним чином, та до моменту звернення до суду з цією заявою - 18.05.2018 минуло майже три роки і упродовж цього терміну стягувач не вживав заходів щодо отримання дублікату наказу та поновлення строку пред'явлення його до виконання.

Жодних конкретних поважних обставин та причин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б заважали стягувачу звернутися до господарського суду до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому, процесуальне законодавство не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

З огляду на положення статей 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України в кожному конкретному випадку причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приймає до уваги те, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.

Під час розгляду заяви судом встановлена відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на подання наказу до виконавчої служби в установлений законом строк, а в подальшому відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) отримати дублікат цього наказу до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

У даному випадку можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого стягувача, тобто мала суб'єктивний характер, тому наведені позивачем причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання не є поважними.

Враховуючи те, що стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката наказу господарського суду за спливом встановленого законодавством строку для пред'явлення наказу до виконання та зважаючи на те, що судом встановлена відсутність поважних причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви стягувача про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання та видачу його дубліката.

Поряд з цим, суд відзначає, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» , від 30.05.2013 у справі «ОСОБА_1 проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Зокрема, судом враховуються висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» , за змістом якого вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, а від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Зазначене не суперечить встановленим законодавчо приписам про наявність строку для пред'явлення до виконання наказу суду та висновкам судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відновлення такого строку в силу відсутності відповідних визначених судами поважних причин.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 232 - 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 29 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2