Рішення

від 30.10.2013 по справі 5017/3427/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р.Справа № 5017/3427/2012

Господарський суд Одеської області

У складі колегії суддів

Головуючого судді Желєзної С.П.

Судді Гута С.Ф.

Судді Цісельського О.В.

Секретаря судових засідань Сомової Т.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача: Соболєва О.К. за довіреністю № 2 від 18.12.2012р.

Від відповідачів:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Котовське зерно": Єлісєєва С.Є. за довіреністю № 24 від 18.02.2013р.; Осокіна Н.В. за довіреністю № 8 від 09.02.2013р.

- державної спеціалізованої бюджетної установи „Аграрний фонд": Аріков В.Г. за довіреністю № 292 від 12.04.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до товариства з обмеженою відповідальністю „Котовське зерно", державної спеціалізованої бюджетної установи „Аграрний фонд", про зобов'язання повернути майно та стягнення 16 474,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (далі по тексту - ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Котовське зерно" (далі по тексту - ТОВ „Котовське зерно") про стягнення зерна пшениці 4 класу у кількості 61,380 тон та штрафу в сумі 16 474,00 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором складського зберігання зерна № 26/10 від 21.03.2011р. щодо забезпечення повернення позивачу як новому власнику зерна, первісно прийнятого на зберігання від Аграрного фонду.

Під час розгляду даної справи позивачем неодноразово уточнювались пред'явлені ним в межах даної справи позовні вимоги. Згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 04.01.2013р. позивач, не змінюючи підстав пред'явленого позову, просив суд зобов'язати ТОВ „Котовське зерно" повернути зі зберігання зерно пшениці 4 класу в кількості 61,380 тон відповідно до умов договору складського зберігання зерна № 26/10 від 21.03.2011р., а також стягнути з відповідача штраф за порушення зобов'язання щодо повернення майна зі зберігання в сумі 16 474,00 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Ухвалою від 20.03.2013р. господарським судом було призначено по даній справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: на яку кількість повинна була зменшитись вага зерна, належного державному підприємству „Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, яке перебувало на зберіганні у ТОВ „Котовське зерно", при виконанні останнім операцій із його доробки за весь час зберігання (із 2008 року по 2011 рік) за умови дотримання ТОВ „Котовське зерно" Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 13.10.2008р. № 661 (з наступними змінами та доповненнями); чи підтверджується документально зменшення ваги зерна, належного ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів", із 1 200 тон до 1 138,620 тон в результаті здійснених ТОВ „Котовське зерно" дій по доробці зерна за весь час його зберігання (із 2008 року по 2011 рік). Проведення судової експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, розрахунки за проведення експертного дослідження в рівних частинах було покладено на ТОВ „Котовське зерно" та ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів". На час проведення експертного дослідження провадження у даній справі було зупинено на підставі п. 1 ч.2 ст. 79 ГПК України.

Після надходження до суду висновку судової експертизи, провадження у даній справі було поновлено. В свою чергу, ознайомившись із висновком судової експертизи та посилаючись на його неповноту, позивачем було подано клопотання про призначення по даній справі повторної незалежної судової економічної експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити наступні питання: чи знаходилась на зберіганні у ТОВ „Котовське зерно" у період з 21.03.2011р. по 02.04.2011р. зерно пшениці врожаю 2008 року у кількості 1 200 тон з характеристиками: вологість 14,5%, сміттєва домішка 4,0%, зернова домішка 10,0%; на яку кількість повинна були зменшитись вага зерна, належного позивачу у кількості 1 200 тон, врожаю 2008 року, з характеристиками: вологість 14,5%; сміттєва домішка 4,0%; зернова домішка 10,0%, яке знаходилось на зберіганні у ТОВ „Котовське зерно" відповідно до договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. у період з 21.03.2011р. по 02.04.2011р.; чи підтверджується документально зменшення ваги належної позивачу пшениці врожаю 2008р. з характеристиками: вологість 14,5%, сміттєва домішка 4,0%, зернова домішка 10,0%, із 1 200 тон до 1 138,620 тон в результаті зберігання цього зерна у ТОВ „Котовське зерно" відповідно до умов договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. за період зберігання з 21.03.2011р. по 02.04.2011р. Проведення повторної судової експертизи позивач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У задоволенні даного клопотання господарським судом було відмовлено з огляду на відсутність необхідності дослідження питань, запропонованих ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів", для вирішення цього спору по суті.

Ухвалою від 15.07.2013р. господарським судом на підставі ст. 27 ГПК України було залучено державну спеціалізовану бюджетну установу „Аграрний фонд" (далі по тексту - Аграрний фонд) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В подальшому, ухвалою від 25.07.2013р. судом на підставі ст. 24 ГПК України було залучено Аграрний фонд в якості іншого відповідача по справі шляхом зміни його процесуального статусу із третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідач ТОВ „Котовське зерно" повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, наголошуючи на тому, що різниця у вазі виданого позивачу зерна, право власності на яке було набуто ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" в порядку переоформлення під час зберігання пшениці на території названого відповідача, була викликана здійсненими ТОВ „Котовське зерно" операціями щодо доробки зерна, направленими на підвищення якості цієї зернової культури.

Аграрний фонд також заперечує проти задоволення позовних вимог, наголошуючи на тому, що у позивача були відсутні будь-які претензії щодо кількості та якості придбаного ним зерна на час укладення відповідного біржового контракту купівлі-продажу між Аграрним фондом та ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів". Також, вказаний відповідач наголошував на пропуску позивачем визначеного законом строку позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Згідно із подвійним складським свідоцтвом серії АБ № 043517 ТОВ „Котовське зерно" прийняло на зберігання від ТОВ „Чубівське зерно" на підставі договору складського зберігання від 11.07.2008р. № 6/08 пшеницю м'яку, четвертого класу, врожаю 2008 року, загальною та заліковою вагою 3 602 154 кг із наступними показниками якості: вологість 14.5%, сміттєва домішка 4.0%, зернова домішка 10.0%; клейковина 18.0%, білок 11.0%. Строк зберігання зерна - до пред'явлення відповідної вимоги про його повернення. У складському свідоцтві визначено, що індосатом, тобто особою, до якої переходить право поклажодавця за складським свідоцтвом, є Аграрний фонд, про що свідчить відповідний індосамент від 11.12.2008р.

16.03.2011р. між Аграрним фондом (Продавець) та ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" (Покупець) було укладено біржовий контракт аграрної біржі № 132 АБ/95, у відповідності до умов якого Продавець продав, а Покупець купив товар - пшеницю м'яку 4 класу, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004, врожаю 2008р. Кількість - 1 200 тон. Продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW ТОВ „Котовське зерно", Одеська область. Після здійснення Покупцем попередньої оплати, Продавець протягом 3х робочих днів надає Покупцю: дозвіл на переоформлення товару; довіреність на переоформлення товару; складський документ; картку аналізу зерна або посвідчення. Протягом 5-ти днів після здійснення попередньої оплати, Покупець надає Продавцю підписаний трьохсторонній акт приймання-передачі товару.

В той же час, після придбання позивачем у Аграрного фонду України вищезазначеного зерна, між ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" (Поклажодавець) та ТОВ „Котовське зерно" (Зерновий склад) було укладено договір складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р., у відповідності до умов якого предметом договору є послуги по прийманню, очищенню, сушінню, зберіганню та відвантажуванню зернових, зернобобових та олійних культур (зерно), що доставляються до зернового складу на ім'я Поклажодавця. Зерно, що доставляється на зберігання Зерновому складу згідно із цим договором, є власність Поклажодавця або знаходиться в його управлінні (розпорядженні).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до складської квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р. відповідач як зерновий склад прийняв на зберігання від позивача зерно пшениці 4 класу, врожаю 2008 року, фізичною та заліковою вагою 1 200 000 кг, із наступними показниками якості: вологість 14.5 %, зернова домішка 10.0%, сміттєва домішка 4.0%, білок 11.0%. Відповідні показники якості зерна на момент переоформлення за позивачем права власності на нього зазначені у картці аналізу зерна № 245 від 23.03.2011р., яка складена ТОВ „Котовське зерно".

Також, в матеріалах справи наявний акт від 23.03.2011р., підписаний представниками Аграрного фонду (Продавець), ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" (Покупець) та ТОВ „Котовське зерно" (Підприємство), з якого вбачається, що Продавець переоформляє, а Покупець приймає на зберігання зерно пшениці 4 класу урожаю 2008 року в кількості 1200 тон , яке знаходиться на зберіганні на Підприємстві. Даним актом сторонами підтверджено факт переходу права власності на вказану продукцію від Продавця до Покупця з показниками якості, які зазначені у складській квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р.

Виходячи з положень п. 2.2.6 договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. Зерновий склад зобов'язався здійснювати відвантаження зерна або його переоформлення на підставі і в повній відповідності із письмовою вимогою Поклажодавця в присутності представника Поклажодавця, повноваження кого засвідчені довіреністю.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" звернулось до ТОВ „Котовське зерно" із вимогою, викладеною у листі від 21.03.2011р. за вих. № 559/09, про відвантаження залізничним транспортом пшениці 4 класу врожаю 2008 року у кількості 1 200 тон. Також, 25.03.2011р. позивачем було подано до Державної хлібної інспекції в Одеській області заявку із проханням провести інспектування зерна пшениці, придбаного у Аграрного фонду, при здійсненні його відвантаження із території ТОВ „Котовське зерно". Однак, у зв'язку із виявленням розбіжностей між фактичними показниками якості зерна пшениці 4 класу, врожаю 2008 року, яке знаходилось на зберіганні у ТОВ „Котовське зерно", та інформацією, яка зазначена у виданій при переоформленні зерна складській квитанції, листом від 30.03.2011р. позивачем було доведено до відома Державної хлібної інспекції в Одеській області свою згоду на відвантаження зерна пшениці за фактичною якістю.

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, згідно із розпорядженням-актом ТОВ „Котовське зерно" на доробку зерна № 1149 від 23.03.2011р. було вирішено провести очистку для тривалого зберігання із використанням сепаратору пшениці 4 класу, масою 1 200 000 кг, вологістю 14,5%, вмістом зернової домішки 10,0%, вмістом сміттєвої домішки 4,0%. В свою чергу, відповідно до акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав № 1149 від 08.04.2011р., складеного за результатами проведених ТОВ „Котовське зерно" операцій із доробки зерна у вигляді очистки, маса пшениці зменшилась із 1 200 000 кг. до 1 166 300 кг. у зв'язку із утворенням відходів ІІІ категорії масою 33 700 кг. Також, після проведеної очистки якісні характеристики зерна, яке перебуває на зберіганні, змінились наступним чином: вологість склала 12,7% (зменшилась на 1,8%), сміттєва домішка склала 1,1% (зменшилась на 2,9%).

Так, відповідно до акту-розрахунку № 19 від 08.04.2011р., складеного ТОВ „Котовське зерно" за результатами завершення зберігання належного ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" зерна та операцій із його доробки, позивачу належало видати зерно пшениці 4 класу врожаю 2008 року, загальною масою 1 138 620 кг із наступними показниками якості: вологість 12,65%, смітна домішка - 1,02%. При цьому, маса належного до видачі зерна була зменшена на 61 380 кг. у зв'язку із наступними обставинами: утворенням відходів ІІІ категорії масою 33 700 кг.; зменшення на 25 440 кг. маси зерна за рахунок пониження вологості; зменшення маси зерна на 2 240 кг від зниження смітної домішки понад списані за актами доробки відходи.

Відповідно до накладних на маршрут або групу вагонів № 40972630 від 06.04.2011р., № 40985954 від 07.04.2011р., № 40905549 від 31.03.2011р., № 40917627 від 01.04.2011р., № 40963183 від 05.04.2011р., № 40997520 від 08.04.2011р. на адресу ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" було передано до відправлення залізничним транспортом зерно пшениці загальною масою 1 138 600 кг., яке було отримано позивачем, про що свідчать відповідні відмітки вантажоодержувача у даних документах.

З огляду на викладені обставини, позивач стверджує, що ТОВ „Котовське зерно" в порушення умов договору складського зберігання зерна № 26/10 від 21.03.2011р. було повернуто із зберігання на користь ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" зерно пшениці загальною кількістю 1 138,620 тон, тобто на 61, 380 тон менше, ніж це зазначено у документах, якими посвідчувався факт прийняття зерна на зберігання, що й зумовило пред'явлення позивачем даного позову. При цьому, під час розгляду даної справи ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" наголошувало на відсутності його згоди на проведення ТОВ „Котовське зерно" операцій із доробки зерна, які були здійсненні останнім, оскільки позивач висловлював намір на отримання зерна пшениці, кількісно-якісні показники якого відповідають умовам договору складського зберігання зерна № 26/10 від 21.03.2011р. та складської квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р.

В свою чергу, за поясненнями представників ТОВ „Котовське зерно", прийняття зерна від позивача на зберігання відбулось без фактичного вилучення зерна, виключно шляхом переоформлення права власності на нього від Аграрного фонду до ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів". В той же час, представники ТОВ „Котовське зерно" наголошували, що за усною домовленістю із позивачем, при переоформленні документів на нового поклажодавця - позивача, у складській квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р. було відображено ті ж самі показники ваги та якості зерна, що й при первісній його передачі на зберігання у 2008 році. Також, названий відповідач наголошує, що зменшення ваги зерна на 61,380 тон відбулось внаслідок виконання ТОВ „Котовське зерно" операцій із доробки зерна протягом періоду його зберігання із 2008 по 2011 роки, внаслідок чого істотно змінились його кількісні та якісні показники та фактично в розпорядження ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" було передано зерно пшениці із кращими якісними показниками порівняно із показниками при первісному прийнятті зерна на зберігання у 2008 році.

Таким чином, наявність між сторонами по справі спору щодо визначення кількісних показників зерна, яке підлягало поверненню з боку ТОВ „Котовське зерно" відповідно до умов договору складського зберігання зерна № 26/10 від 21.03.2011р., зумовило пред'явлення позивачем даного позову про зобов'язання повернути із зберігання недоотримане ним зерно пшениці 4 класу, врожаю 2008 року, у кількості 61,380 тон, а також про стягнення штрафу в сумі 16 474,00 грн. за порушення зобов'язання щодо повернення майна зі зберігання.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог та здійснюючи правову оцінку спірним правовідносинам господарський суд виходить із наступного.

Згідно із подвійним складським свідоцтвом серії АБ № 043517 ТОВ „Котовське зерно" прийняло на зберігання від ТОВ „Чубівське зерно" на підставі договору складського зберігання від 11.07.2008р. № 6/08 пшеницю м'яку, четвертого класу, врожаю 2008 року, загальною та заліковою вагою 3 602 154 кг із наступними показниками якості: вологість 14.5%, сміттєва домішка 4.0%, зернова домішка 10.0%; клейковина 18.0%, білок 11.0%. Строк зберігання зерна - до пред'явлення відповідної вимоги про його повернення. У складському свідоцтві визначено, що індосатом, тобто особою, до якої переходить право поклажодавця за складським свідоцтвом, є Аграрний фонд, про що свідчить відповідний індосамент від 11.12.2008р.

У відповідності до положень ст.ст. 956, 957 ЦК України товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Відповідно до ст. 961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

В свою чергу, положеннями Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04 липня 2002 року N 37-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про зерно та ринок зерна в Україні") визначено державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України. Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експортного потенціалу.

Положеннями ст. 1 цього Закону передбачено, що ринком зерна є система товарно-грошових відносин, що виникають між його суб'єктами в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання зерна на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначення цін, а також державного контролю за його якістю та зберіганням. Зберіганням зерна є комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна. Зерновим складом є юридична особа, що має на праві власності зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.

Відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" суб'єктами ринку зерна є зокрема суб'єкти зберігання зерна. Суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна. Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

У відповідності до положень ст.ст. 24, 26 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Положеннями ст. 40 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" вбачається, що складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами (індосаментами). Індосамент повинен містити найменування юридичної особи або ім'я громадянина та її місцезнаходження (його місце проживання), що стали новими утримувачами складського свідоцтва або заставного свідоцтва, дату здійснення індосаменту і підпис уповноваженого працівника юридичної особи (громадянина), завірений печаткою юридичної особи або нотаріусом.

Як вбачається із матеріалів справи, послуги із зберігання зерна та продуктів переробки, які надаються ТОВ „Котовське зерно", відповідають правилам і технічним умовам, що встановлені Технічним регламентом зернового складу, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 15.06.2004р. № 228, що підтверджується наявними у матеріалах справи сертифікатами відповідності. З викладених обставин суду вбачається висновок, що ТОВ „Котовське зерно" є сертифікованим зерновим складом та одним із суб'єктів ринку зерна.

В свою чергу, зі змісту вищенаведеного складського свідоцтва вбачається, що шляхом вчинення індосаменту на вказаному складському документі Аграрний фонд набув права поклажодавця щодо зерна пшениці 4 класу врожаю 2008 року, загальною вагою 3 602,154 тон, яке зберігалось на зерновому складі ТОВ „Котовське зерно".

Згідно зі ст. 963 ЦК України володілець складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі. Положеннями ч. 1 ст. 42 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" володілець простого складського свідоцтва має право розпоряджатися зерном, що зберігається на зерновому складі. При цьому до передачі зерна прирівнюється передача простого складського свідоцтва.

Таким чином, положеннями законодавства, яким врегульовано правовідносини на ринку зерна, передбачено можливість здійснення переоформлення права власності на зерно, яке перебуває на зберіганні зернового складу, зокрема шляхом його продажу та без фактичного вилучення зерна із зберігання.

Здійснюючи свої повноваження власника зерна, які були посвідчені подвійним складським свідоцтвом серії АБ № 043517, на розпорядження належним йому майном, Аграрним фондом (Продавець) та ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" (Покупець) було укладено біржовий контракт аграрної біржі № 132 АБ/95 від 16.03.2011р. у відповідності до умов якого Продавець продав, а Покупець купив товар - пшеницю м'яку 4 класу, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004, врожаю 2008р. Кількість - 1 200 тон. Продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW ТОВ „Котовське зерно", Одеська область. Після здійснення Покупцем попередньої оплати, Продавець протягом 3х робочих днів надає Покупцю: дозвіл на переоформлення товару; довіреність на переоформлення товару; складський документ; картку аналізу зерна або посвідчення. Протягом 5-ти днів після здійснення попередньої оплати, Покупець надає Продавцю підписаний трьохсторонній акт приймання-передачі товару.

Згідно з п. 1.1 розділу І „Загальні положення" Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 13.10.2008р. № 661 (в подальшому по тексту рішення - Інструкція), цією Інструкцією встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки (далі - зерно) на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах (далі - підприємства) незалежно від їх форм власності.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з актом від 23.03.2011р., підписаним представниками Аграрного фонду (Продавець), ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" (Покупець) та ТОВ „Котовське зерно" (Підприємство), Продавець переоформляє, а Покупець приймає на зберігання зерно пшениці 4 класу урожаю 2008 року в кількості 1200 тон, яке знаходиться на зберіганні на Підприємстві. Даним актом сторонами підтверджено факт переходу права власності на вказану продукцію від Продавця до Покупця з наступними показниками якості: вологість 14,5%; сміттєва домішка 4,0%, зернова домішка 10,0%.

Положеннями п.п. 2.1 - 2.5 розділу V „Відпуск зерна" передбачено, що переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника. При переоформленні зерна ВТЛ зернового складу надає бухгалтерії аналізну картку з відміткою "переоформлення". Якість зерна визначається на дату переоформлення і відповідає якості, що склалася в партії на момент переоформлення та зареєстрована в журналі форми N ЗХС-49 "переоформлення". До заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма N 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в трьохсторонньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником. Обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи.

На виконання наведених вимог Інструкції та з метою унормування власних правовідносин між ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" (Поклажодавець) та ТОВ „Котовське зерно" (Зерновий склад) було укладено договір складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р., у відповідності до умов якого предметом договору є послуги по прийманню, очищенню, сушінню, зберіганню та відвантажуванню зернових, зернобобових та олійних культур (зерно), що доставляються до зернового складу на ім'я Поклажодавця. Зерно, що доставляється на зберігання Зерновому складу згідно із цим договором, є власністю Поклажодавця або знаходиться в його управлінні (розпорядженні).

Відповідно до складської квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р. ТОВ „Котовське зерно" як зерновий склад прийняло на зберігання від позивача зерно пшениці 4 класу, врожаю 2008 року, фізичною та заліковою вагою 1 200 000 кг, із наступними показниками якості: вологість 14.5 %, зернова домішка 10.0%, сміттєва домішка 4.0%, білок 11.0%. Відповідні показники якості зерна на момент переоформлення за позивачем права власності на нього зазначені у картці аналізу зерна № 245 від 23.03.2011р., яка складена ТОВ „Котовське зерно".

Проте, як було встановлено судом під час розгляду даної справи виходячи з пояснень сторін та в результаті співставлення наявних у матеріалів справи доказів, в порушення вищенаведених вимог Інструкції ТОВ „Котовське зерно" при здійсненні переоформлення права власності на зерно за ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів", яке первісно належало Аграрному фонду, зерновим складом не було здійснено визначення якості зерна на момент такого переоформлення, в результаті чого, до картки аналізу зерна № 245 від 23.03.2011р. було включено дані щодо ваги пшениці, її вологості та смітної домішки виходячи з показників ваги та якості цього зерна на момент його первісного передання на зберігання у 2008 році. Тобто, фактичні показники ваги та якості зерна, право власності на яке було набуто позивачем в порядку переоформлення, залишились невизначеними.

Таким чином, господарський суд вважає за правомірне використання в якості даних про кількість та якість зерна на момент його придбання позивачем інформацію, яка наведена у вищезазначених документів. При цьому, суд зазначає, що правовідносини та зобов'язання між ТОВ „Котовське зерно" та позивачем виникли саме на підставі вищезазначеного договору зберігання, в процесі виконання якого були складені низка первинних бухгалтерських документів, якими зафіксовано зміст відповідних господарських операцій.

В результаті укладення між ТОВ „Котовське зерно" як зерновим складом та ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р., предметом якого є зерно, яке на момент набуття поклажодавцем права власності на нього перебувало на зберіганні у зернового складу, між вказаними особами виникли правовідносини із зберігання зерна. Як було зазначено вище по тексту рішення, виходячи з положень ст. 1 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" правовідносини із зберігання зерна включають в себе комплекс додаткових послуг із доробки зерна, які надаються зерновим складом з метою забезпечення його схоронності.

Так, положеннями п. 3.5 договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. передбачено, що до переліку послуг, які надаються Зерновим складом за даним договором, входять: приймання зерна; зберігання зерна; відвантаження зерна; очищення зерна; сушіння зерна; переоформлення зерна; зняття зараженості зерна. При цьому, положеннями п. 2.2.4 цієї угоди передбачено, що Зерновий склад зобов'язаний, в разі необхідності, за рахунок Поклажодавця доводити зерно до кондиції, придатної для тривалого зберігання.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4 розділу ІІІ „Оформлення зберігання зерна" Інструкції після прийняття зерна на зберігання підприємство проводить технологічні операції щодо забезпечення його кількісного та якісного зберігання. Основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми. Проведення операцій з доробки здійснюється на підставі розпорядження до акта форми N 34, яке підписується керівником підприємства та начальником ВТЛ. Акти доробки на очищення і сушку зерна за формою N 34 складаються у міру проведення робіт, але не рідше одного разу на місяць. Акти підписуються матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряються бухгалтером і затверджуються керівником підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, після отримання заявки позивача на повернення належного йому зерна, згідно із розпорядженням-актом ТОВ „Котовське зерно" на доробку зерна № 1149 від 23.03.2011р. було вирішено провести очистку для тривалого зберігання із використанням сепаратору пшениці 4 класу, масою 1 200 000 кг, вологістю 14,5%, вмістом зернової домішки 10,0%, вмістом сміттєвої домішки 4,0%, чим було дотримано вищенаведені вимоги Інструкції щодо оформлення документу, на підставі якого розпочинається відповідна процедура доробки.

Слід зазначити, що положеннями укладеного між сторонами по справі договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р., за змістом якого операція із очистки зерна відноситься до переліку послуг Зернового складу, не передбачено отримання Зерновим складом обов'язкового попереднього погодження від Поклажодавця на здійснення окремих операцій із доробки зерна, які, за переконанням Зернового складу, є необхідними для забезпечення його збережності. В той же час, положення Закону України „Про зерно і ринок зерна в Україні" та Інструкції також не містять будь-яких норм, якими визначена необхідність узгодження із власником зерна операцій із його доробки, що здійснюється зерновим складом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що зерно пшениці 4 класу врожаю 2008 року, право власності на яке в порядку переоформлення набув позивач, знаходилось на зберіганні у ТОВ „Котовське зерно" із 2008 року, а також враховуючи відсутність необхідності отримання названим відповідачем погодження від власника зерна на проведення даної операції із його доробки, господарський суд, приймаючи до уваги зміст договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р., дійшов висновку про правомірність здійснення ТОВ „Котовське зерно" операцій із очистки належного ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" зерна для забезпечення його тривалого зберігання.

Виходячи з положень п.п. 2.1, 2.4, 2.6, 2.7 розділу ІІІ „Оформлення зберігання зерна" Інструкції в акті доробки (форма N 34) зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, фактична маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів. До актів на доробку за формою N 34 додаються картки аналізу зерна форми N 47 та відомості зважування (форма N 171а, N 171б) відходів і побічних продуктів. Одержані при очищенні зерна побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів за фактичною масою та якістю, визначеними окремо для кожної доробленої партії зерна, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) у міру накопичення зважуються і вивозяться з території підприємства (знищуються) в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. До складу комісії повинні входити: матеріально відповідальна особа, начальник ВТЛ, начальник охорони підприємства. Якість відходів III категорії (некормових) перевіряється ВТЛ. Вивіз відходів III категорії здійснюється на підставі наказу керівника підприємства (форма16). Знищення відходів III категорії (некормових) оформляється актом форми N 23, який затверджується керівником підприємства. Вивіз відходів III категорії (некормових) з території підприємства на знищення проводиться за перепустками форми N 196. Якщо відходи III категорії (некормові) використовуються на внутрішні виробничі цілі (як паливо та інше), їх реалізація оформляється наказом та накладною на внутрішнє переміщення хлібопродуктів (форма N 19). При використанні відходів III категорії (некормових) для реалізації населенню як палива та на інші цілі - оформляються розпорядження-наказ та товарно-транспортна накладна.

Як вбачається із картки аналізу зерна № 253 від 23.03.2011р., партія зерна пшениці 4 класу, врожаю 2008 року, загальною вагою 1 200 000 грн. до доробки мала наступні показники якості: вологість 14,5%, сміттєва домішка 4,0%.

Відповідно до акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав № 1149 від 08.04.2011р. за формою № 34, складеного за результатами проведеної ТОВ „Котовське зерно" операцій із доробки зерна у вигляді очистки, маса пшениці зменшилась із 1 200 000 кг. до 1 166 300 кг. у зв'язку із утворенням відходів ІІІ категорії масою 33 700 кг. Відповідно до картки аналізу зерна № 255 від 08.04.2011р. зерновим складом було визначено якісні показники відходів ІІІ категорії, які утворились в результаті проведеної ТОВ „Котовське зерно" операції із зачистки належного позивачу зерна пшениці.

В свою чергу, згідно з карткою аналізу зерна № 254 від 08.04.2011р., після проведеної очистки якісні характеристики належного ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" зерна, яке перебуває на зберіганні, змінились наступним чином: вологість склала 12,7% (зменшилась на 1,8%), сміттєва домішка склала 1,1% (зменшилась на 2,9%). В результаті проведеної очистки загальна вага належного позивачу зерна, яка зменшилась на масу виділених відходів ІІІ категорії, склала 1 166 300 кг, що зафіксовано актом доробки зерна, насіння олійних культур і трав № 1149 від 08.04.2011р.

Проаналізувавши наведені документи, які були складені ТОВ „Котовське зерно" в процесі здійснення операцій із доробки належного позивачу зерна у вигляді його очищення, господарський суд дійшов висновку, що при здійсненні даних операцій названим відповідачем було дотримано обов'язкові вимоги Інструкції та належним чином оформлено проведені ним операції із очистки зерна.

В свою чергу, наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація ТОВ „Котовське зерно", а саме: накази на знищення відходів № 170 від 29.03.2011р., № 191/1 від 06.04.2011р., № 206/1 від 07.04.2011р., № 166/1 від 25.03.2011р., акти на знищення непридатних відходів № 24 від 25.03.2011р., № 25 від 25.03.2011р., № 26 від 25.03.2011р., № 27 від 29.03.2011р., № 28 від 29.03.2011р., № 29 від 06.04.2011р., № 30 від 07.04.2011р., № 31 від 07.04.2011р., відомості зважувань за формою № 171 від 25.03.2011р., від 29.03.2011р., від 06.04.2011р., від 07.04.2011р., матеріальні перепустки № 000021 від 25.03.2011р., № 000022 від 25.03.2011р., № 000023 від 29.03.2011р., № 000780 від 25.03.2011р., № 000782 від 29.03.2011р., № 000785 від 06.04.2011р., № 001381 від 07.04.2011р., № 001380 від 07.04.2011р., товарно-транспортні накладні на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом № 008894 від 29.03.2011р., № 008897 від 29.03.2011р., № 008913 від 06.04.2011р., № 008949 від 25.03.2011р., № 008895 від 25.03.2011р., № 008896 від 25.03.2011р., № 061444 від 07.04.2011р., № 061445 від 07.04.2011р., відповідно до вищенаведених положень Інструкції підтверджує зважування, вивезення та знищення відходів ІІІ категорії загальною вагою 33 700 кг, які утворились в результаті очищення належного позивачу зерна пшениці 4 класу врожаю 2008 року.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про те, що ТОВ „Котовське зерно" було підтверджено належними та допустимими доказами факт проведення очищення належного ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" зерна пшениці 4 класу врожаю 2008 року, а також факт утворення в результаті проведеної очистки непридатних відходів ІІІ категорії вагою 33 700 кг., які були вивезені з території зернового складу та знищені в установленому порядку, у зв'язку з чим, правомірним є зменшення ваги належного позивачу зерна, що підлягало поверненню, із 1 200 000 кг. до 1 166 300 кг. за рахунок утворених відходів масою 33 700 кг.

Відповідно до ч. 2 ст. 949 ЦК України річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України „Про зерно і ринок зерна в Україні" суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Як було встановлено судом під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами судового процесу, придбане ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" зерно безперервно перебувало на зберіганні у відповідача протягом періоду з 2008 року по момент його відвантаження протягом березня-квітня 2011 року, в той час як позивач придбав вказане зерно в порядку переоформлення у березні 2011 року. Як встановлено висновком судово-економічної експертизи по матеріалам справи № 5017/3427/2012, складеним 30.05.2013р. судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Тимофєєнко С.А., природний убуток маси зерна протягом періоду його зберігання ТОВ „Котовське зерно", розрахований по відношенню до ваги придбаної позивачем партії відповідно до Нормативів природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав'яних, штучно висушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР", затверджених постановою Державного комітету СРСР з матеріально-технічного забезпечення № 4 від 07.01.1986р., складає 2 016 кг.

Таким чином, за правилами ч. 2 ст. 949 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України „Про зерно і ринок зерна в Україні" вага зерна, належного до повернення позивачу, підлягає зменшенню на норматив природного убутку ваги зерна в розмірі 2 016 кг.

Що стосується зменшення ваги належного позивачу зерна в результаті зменшення його вологості, а також сміттєвої домішки понад відходи, списані в результаті проведеної очистки, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, виходячи із змісту п. 1.4 та підрозділу 3 „Сушіння зерна" розділу ІІІ „Оформлення зберігання зерна", сушіння зерна із застосуванням як зерносушарки та сонячне сушіння зерна є операціями із його доробки, які здійснюються на підставі розпорядження до акта форми N 34. При цьому, убуток маси зерна від зниження вологості при сушінні, розрахований згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу III цієї Інструкції, умовно списується з наявності загальної партії зерна, а також кожного окремого поклажодавця за складською та оперативною звітностями за актом на доробку і сушіння зерна форми N 34.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ „Котовське зерно" не здійснювалось сушіння зерна як окрема операція із його доробки, оскільки відповідні первинні документи, якими підтверджується здійснення цих операцій, в матеріалах справи відсутні.

Однак, згідно з п.п. 1.1, 1.10, 1.12 розділу VIII „Оформлення зачистки зерна і продукції" Інструкції зачистка партій зерна і продукції проводиться комісією в складі керівника підприємства, начальника ВТЛ і головного бухгалтера за участю матеріально відповідальної особи і оформляється актом зачистки (форма N 30 чи форма N 30а). До акта зачистки додається розшифрування підсумків за особовими рахунками зберігачів. Списання убутку зерна і продукції (в тому числі побічних продуктів) за рахунок покращення якості і норм убутку при зберіганні до затвердження акта зачистки начальником Держхлібінспекції не допускається. Обґрунтованість зміни маси зерна і продукції залежно від зміни їх якості встановлюється таким чином: а) розмір убутку у масі від зниження вологості не повинен перевищувати різниці, що виходить при зіставленні показників вологості за надходженням і видатком зерна з перерахуванням цієї різниці за формулою (3); б) убутки в масі від зниження смітної домішки понад списані за актами доробки придатні та непридатні відходи не повинні перевищувати різниці, що одержана при зіставленні показників смітної домішки за надходженням і видатком зерна з перерахуванням за формулою (4).

Відповідно до п.п. 1.20, 2.25 розділу VIII „Оформлення зачистки зерна і продукції" Інструкції „невикористаним правом" для списання зерна є різниця між розрахунковим і фактичним убутком маси зерна в результаті поліпшення його якості за вологістю та сміттєвою домішкою при обробці та зберіганні. Комісія із зачистки повинна дати чітке роз'яснення причин виникнення "невикористаного права" для списання хлібопродуктів, повідомити про вжиті заходи щодо попередження та усунення передумов створення "невикористаного права". За висновком держінспектора Держхлібінспекції визначає можливість зачищення партії. При розгляді актів зачистки для обґрунтування висновку інспектор Держхлібінспекції зобов'язаний перевірити: наявність в актах зачистки всіх передбачених показників та відповідних підписів; відповідність кількісних і якісних показників актів зачистки даним обліку і первинних документів; акти на очищення і знищення відходів III категорії, правильність списання відходів з рахунку зерна; вибірково посторінкові підсумки в книгах кількісно-якісного обліку форми N 36 та правильність підрахунку центнеро-відсотків; загальну форму N 36 і порівняти з підсумковими даними розшифрування, доданого до акта зачистки і складеного на підставі особових рахунків власників; вибірково правильність розрахунків із зберігачами; обґрунтованість висновку комісії про причини утворення нестач чи лишків. Не допускається зерновим складам проводити списання убутку у масі зерна за рахунок покращення якості і норм убутку при зберіганні без затвердження списання за актом зачистки начальником Держхлібінспекції. Рішення начальника Держхлібінспекції є єдиним документом для списання убутку зерна і продукції за рахунок зниження вологості і смітної домішки та норм природного убутку при зберіганні.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на наведені положення Інструкції, господарський суд зазначає, що ТОВ „Котовське зерно" було наділене правом на списання убутку у масі зерна за рахунок покращення якості (зменшення вологості, убутки в масі від зниження смітної домішки понад списані за актами доробки придатні та непридатні відходи) виключно у випадку наявності затвердженого в установленому начальником Держхлібінспекції (на теперішній час її правонаступником є Держсільгоспінспекція) акту зачистки за формою 30, що пояснюється необхідністю попереднього аналізу компетентним органом як відомостей акту зачисти, так і всієї іншої передбаченої Інструкцією первинної документації щодо зберігання зерна. Проте, такі акти в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ „Котовське зерно" правових підстав для зменшення ваги належного позивачу зерна в результаті зменшення його вологості, а також сміттєвої домішки понад відходи, списані в результаті проведеної очистки, оскільки обґрунтованість такого списання не підтверджена належними доказами - актами зачистки, затвердженими компетентним органом.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини господарський суд дійшов висновку, що вага непереданого із зберігання зерна у розмірі 61,380 тон, вимоги про повернення якого заявляються ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів", має бути зменшена на кількість утворених відходів ІІІ категорії (33,7 тон) та норму природного убутку зерна за весь час зберігання (2,016 тон). Таким чином, ТОВ „Котовське зерно" мало повернути позивачу зерно пшениці 4 класу, врожаю 2008 року, яке було прийнято на зберігання за умовами договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р., у кількості 25,664 тони (61,380 тон - 33,7 тон - 2,016 тон). При цьому, в даному випадку судом відхиляються висновки судово-економічної експертизи по матеріалам справи № 5017/3427/2012, складені 30.05.2013р. судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Тимофєєнко С.А., у відповідності до якого експертом було встановлено правомірність списання відповідачем ТОВ „Котовське зерно" ваги належного позивачу зерна в результаті зменшення його вологості, а також сміттєвої домішки понад відходи, списані в результаті проведеної очистки, з огляду на наступне.

В силу положень ч.ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Так, у висновку судово-економічної експертизи по матеріалам справи № 5017/3427/2012, судовим експертом не було враховано вищенаведені положення Інструкції щодо порядку оформлення операцій із зачистки зерна, судовим експертом не досліджувалась низка необхідних в даному випадку первинних бухгалтерських документів (актів зачистки за формою 30, затверджених у встановленому порядку), що, за переконанням суду, свідчить про необгрунтованість даного висновку судової експертизи у наведеній частини, у зв'язку з чим, вказаний висновок в частині правомірності списання ТОВ „Котовське зерно" ваги належного позивачу зерна в результаті зменшення його вологості та сміттєвої домішки понад списані відходи за правилами ст.ст. 42, 43 ГПК України відхиляється господарським судом.

Відповідно до ст. 32 Закону України „Про зерно і ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством. Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Слід зазначити, що положеннями п.п. 2.2.6, 4.2 договору складського зберігання зерна № 26/10 від 21.03.2011р. також передбачено, що повернення зерна зі зберігання здійснюється Зерновим складом після отримання вимоги Поклажодавця. В разі необгрутованого незабезпечення кількісного та (або) якісного зберігання Зерновий склад здійснює його заміну за власний рахунок або відшкодовує його вартість за біржовими цінами.

Отже, приймаючи до уваги подання позивачем як власником зерна пшениці 4 класу врожаю 2008 року, яке було перебувало на зберіганні ТОВ „Котовське зерно", заявки про відвантаження цього товару, а також враховуючи встановлення в процесі розгляду даної справи факту неправомірності списання ТОВ „Котовське зерно" ваги зерна, яке мало бути повернуто ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів", на 25,664 тони, керуючись ст. 32 Закону України „Про зерно і ринок зерна в Україні", ст. 953 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на ТОВ „Котовське зерно" обов'язку здійснити повернення позивачу зерна пшениці 4 класу у кількості 25,664 тони, прийнятого на зберігання відповідно до договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. та складської квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р. Таким чином, позовні вимоги ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" у названій частині підлягаються частковому задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що сторони по справі з метою врегулювання спірних питань, які виникли в процесі виконання договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. у зв'язку із повернення позивачу зерна пшениці меншої ваги, проте із покращеними якісними показниками, мали можливість укласти відповідну додаткову угоду до цього договору, проте таким правом учасники судового процесу не скористались.

В свою чергу, вищевикладені обставини свідчать про те, що ТОВ „Котовське зерно" було порушено прийняті на себе за договором складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. зобов'язання щодо забезпечення повернення зі зберігання зерна, яке належить позивачу на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу положень ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно зі ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

З посиланням на факт належності позивача до державного сектору економіки, а також на норми ст. 231 ГК України ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" було нараховано ТОВ „Котовське зерно" до сплати штраф в сумі 16 474,64 грн., який розрахований відповідно до вартості неповернутого названим відповідачем зерна у кількості 61,380 тон. Проте, господарський суд не може погодитись із обґрунтованістю нарахування ТОВ „Котовське зерно" до сплати даної суми штрафу, оскільки позивач, здійснюючи його нарахування, врахував відсоткову ставку штрафу, яка застосовується до випадків порушення зобов'язань щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг). Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено під час судового розгляду, ТОВ „Котовське зерно" було допущено порушення зобов'язань щодо повернення із зберігання зерна виходячи із його кількісних, а не якісних показників. Більш того, зерно пшениці було повернуто позивачу навіть із кращими показниками якості, порівняно до показників, зафіксованих у договорі зберігання та складській квитанції.

З викладених обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування ТОВ „Котовське зерно" до сплати штрафу в сумі 16 474,64 грн., у зв'язку з чим, у задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

При цьому, обставини, які стали підставою для залучення Аграрного фонду до участі у справі в якості іншого відповідача, в процесі розгляду справи не знайшли свого підтвердження. З викладених обставин суд дійшов висновку, що між позивачем та Аграрним фондом не існує неврегульованих питань, що є підставою для припинення провадженні у справі в частині позовних вимог ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" до Аграрного фонду про зобов'язання повернути майно та стягнення штрафу в сумі 16 474,64 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи все вищевказане, на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" до Аграрного фонду про зобов'язання повернути майно та стягнення штрафу в сумі 16 474,64 грн. підлягає припиненню. При цьому, відповідно до ст.ст. 549, 611, 949, 956, 957, 961, 963 ЦК України, ст.ст. 22, 231 ГК України, ст.ст. 1, 5, 7, 24, 26, 32, 40 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04 липня 2002 року N 37-IV (з наступними змінами та доповненнями), п. 1.1 розділу І „Загальні положення", п.п. 1.1, 1.4, 2.1, 2.4, 2.6, 2.7, 3.1, 3.6 - 3.8 розділу ІІІ „Оформлення зберігання зерна", п.п. 2.1 - 2.5 розділу V „Відпуск зерна", п.п. 1.1, 1.10, 1.12, 1.20, 2.25 розділу VIII „Оформлення зачистки зерна і продукції" Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 13.10.2008р. № 661, позовні вимоги до ТОВ „Котовське зерно" про зобов'язання повернути майно підлягають часткову задоволенню, у зв'язку з чим, даного відповідача слід зобов'язати повернути на користь ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" зерно пшениці 4 класу у кількості 25,664 тони, прийняте на зберігання відповідно до договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. та складської квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р., в той час як у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 16 474,64 грн., які пред'явлені до ТОВ „Котовське зерно", слід відмовити у зв'язку із їх необґрунтованістю.

Судові витрати по даній справі, які складаються із суми судового збору та витратами на оплату судової експертизи, за правилами ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на ДП „Керченський комбінат хлібопродуктів" та ТОВ „Котовське зерно" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 42, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до державної спеціалізованої бюджетної установи „Аграрний фонд" про зобов'язання повернути майно та стягнення 16 474,00 грн. - припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Котовське зерно" /66322, Одеська область, Котовський район, с. Дибрівка, код ЄДРПОУ 30909978/ повернути державному підприємству „Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України /98302, АР Крим, м. Керч, Вокзальне шосе, 32, код ЄДРПОУ 00951994/ зерно пшениці 4 класу у кількості 25,664 /двадцять п'ять цілих шістсот шістдесят чотири тисячні/ тони , прийняте на зберігання відповідно до договору складського зберігання № 26/10 від 21.03.2011р. та складської квитанції на зерно № 64 від 23.03.2011р. Наказ видати.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Котовське зерно" /66322, Одеська область, Котовський район, с. Дибрівка, код ЄДРПОУ 30909978/ на користь державного підприємства „Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України /98302, АР Крим, м. Керч, Вокзальне шосе, 32, код ЄДРПОУ 00951994/ судовий збір в розмірі 688 грн. 84 коп. /шістсот вісімдесят вісім грн. 84 коп./ та витрати на оплату судової експертизи в сумі 2 507 грн. 70 коп. /дві тисячі п'ятсот сім грн. 70 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду підписано 04.11.2013р.

Головуючий суддя С.П. Желєзна

Суддя С.Ф. Гут

Суддя О.В. Цісельський