П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2013 року 14год.50хв. Справа № 815/7049/13-а
Одеський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Сердюк І.С..
за участю представників: позивача Соколова М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод «Ударний» до Арцизької об'єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод «Ударний» звернулося до суду з позовом до Арцизької ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 року №0001392200 про сплату 114943,05 грн. податку на додану вартість, з яких 91954,44 грн. за основним платежем та 22988,61 грн. штрафних (фінансових) санкцій, виданого Арцизькою міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС.
Позовні вимоги мотивовані тим, Арцизькою МДПІ Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова перевірка позивача, за результатами якої складено акт, в якому встановлено порушення ч. 1, ч. 5. ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України, у зв'язку з чим укладені угоди між ТОВ «Виноробний завод «Ударний» з контрагентом ТОВ «Грейн Експо» у податковому кредиті у квітні 2013 року на суму ПДВ 91544,44 грн., мають ознаки нікчемності та на підставі чого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 року №0001392200 про сплату 114943,05 грн. податку на додану вартість, з яких 91954,44 грн. за основним платежем та 22988,61 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням в зв'язку з тим що, вказанні правочини підтверджуються всіма необхідними первинними документами: договорами, накладними, платіжними дорученнями, які були в наявності під час проведення перевірки у податковому органі та описані в акті перевірки, тому дані правовідносини з контрагентом ТОВ «Грейн Експо» не мають ознак нікчемності, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, проте надав на адресу суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що ТОВ «Виноробний завод «Ударний» була укладена угода з контрагентом ТОВ «Грейн Експо» яка, як встановлено в акті перевірки має ознаки нікчемності, та в зв'язку з чим позивачем було порушено ч. 1, ч. 5. ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України, що виразилось у відображені у податковому кредиті у квітні 2013 року суми ПДВ у розмірі 91954,44 грн.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Виноробний завод «Ударний», а на час проведення перевірки працювала на посаді фінансового директора ТОВ «Виноробний завод «Ударний» та зазначила що, приймала участь у бухгалтерському супроводженні операцій по укладенню договорів укладених позивачем з ТОВ «Грен Експо» та ТОВ «Агроінвест СК», всі розрахунки по даним договорам були проведені завчасно та заборгованості по розрахункам з зазначеними товариствами немає.
Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що Арцизькою міжрайонною податковою інспекцією Одеської області ДПС на підставі наказу від 26.06.2013 року №413 та направлень на перевірку від 26.06.2013 року №364/22, від 26.06.2013 року №366/22 була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Виноробний завод «Ударний» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Експо».
За результатами перевірки Арцизькою міжрайонною податковою інспекцією Одеської області ДПС був складений акт від 11.07.2013 року № 517/22-33840296, яким встановлено порушення ТОВ «Виноробний завод «Ударний» ч. 1, ч. 5. ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України, та зазначено, що угоди між ТОВ «Виноробний завод «Ударний» укладені з контрагентом ТОВ «Грейн Експо» мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим у податковому кредиті у квітні 2012 року встановлено його завищення у сумі 91954,44 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет на суму 91954,44 грн. у вказаний податковий період.(а.с.8-28)
На підставі вказаного акту Арцизькою міжрайонною податковою інспекцією Одеської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 000139220, яким позивачу за порушення п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91954,44 грн. основного платежу та 22988,61 грн. штрафних санкцій (а.с.29).
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Головного управління Міндоходів в Одеській області, яке за результатами розгляду скарги позивача від 08.08.2013 року №62, прийняло рішення від 28.08.2013 року №582/10/15-32-10-02-07 яким податкове повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу без задоволення (а.с.67-69).
Також, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення, яке за результатами розгляду скарги позивача від 09.09.2013 року вх№14392/6, прийняло рішення від 29.09.2013 року №11817/6/99991000, яким також податкове повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу без задоволення (а.с.65-66).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Судом встановлено, що ТОВ «Виноробний завод «Ударний», 23.02.2012 року укладено договір з ТОВ «Грейн Експо» №2302ГВ, згідно якого продавець ТОВ «Грейн Експо» зобов'язується передати у власність покупця ТОВ «Виноробний завод «Ударний», а покупець прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені договором(а.с.70-71).
Згідно додатку №1 до договору №2302ГВ від 23.02.2012 року продавець продає, а покупець купує наступний товар: соя, українського походження, врожаю 2011 року, насипом. Кількість товару 250,00 МТ(+/- 10%). Ціна товару за 1 тонну складає 4040 грн., в т.ч. ПДВ 20 %. Загальна вартість товару складає 1010000 грн. Продавець зобов'язаний здійснити поставку товару не пізніше 30.04.2012 року на умовах EXW - Херсонський морський торгівельний порт/порт Херсон на квоту ТОВ «Агроінвест СК» (а.с.72).
Згідно додатку від 20.04.2012 року до додатку №1 до договору №2302ГВ від 23.02.2012 року внесено зміни до п. 2. Додатку №1, та виклали його в наступній редакції: кількість товару 200,00 МТ (+/- 10%). Внесено зміни до п. 3 Додатку №1 та виклали його в наступній редакції: ціна товару за 1 тонну складає 4040 грн., в т.ч. 20% ПДВ, за умови поставки до 01.04.2012 року, та 4190 грн., в т.ч. ПДВ 20% за умови поставки після 01.04.2012 року.
Судом встановлено, що між ТОВ «Виноробний завод «Ударний» (комітент) та ТОВ «Агроінвест СК» (Комісіонер) 24.02.2012 року за №2402АВ укладений договір комісії, згідно п. 1.1. якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені і за рахунок комітента вчинити наступні дії:
- здійснювати зовнішньоекономічні операції з продажу на експорт і реалізацію нерезидентам України продукції, що належить комітенту, з його доставкою. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики товару, що поставляється визначаються в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, та є його невід'ємною частиною;
- укладати договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажів документи в інтересах комітента, в т.ч. договори з брокерськими конторами;
- інші дії, пов'язані з зазначеними операціями, необхідні для виконання доручень комітента.
Згідно специфікації №1 від 24.02.2012 року до договору комісії від 24.02.2012 року №2402АВ ТОВ «Виноробний завод «Ударний» передає ТОВ «Агроінвест СК» майно, а саме сою, українського походження, врожаю 2011 року, у кількості 250,00 МТ (+/- 10%), мінімальна ціна реалізації якою становить 3520 грн., термін поставки товару на експорт 30.04.2012 року.
Згідно доповнення №1 до специфікації №1 від 24.02.2012 року ТОВ «Виноробний завод «Ударний» передає ТОВ «Агроінвест СК» майно, а саме сою, українського походження, врожаю 2011 року, у кількості 200,00 МТ (+/- 10%), мінімальна ціна реалізації якою становить 3520 грн., термін поставки товару на експорт 30.04.2012 року.
24.04.2012 року ТОВ «Агроінвест СК» складений звіт комісіонера, згідно з п. 1 якого комісіонер, у відповідності з дорученням комітента, уклав Контракт на продаж товару комітента №0103-S від 01.03.2012 року (а.с. 100-103) з компанією GOLD HARVEST LLP, Великобританія. Згідно з контрактом покупець придбав сою українського походження, врожаю 2011 року в кількості 181,677 тонн за ціною 440 доларів США на загальну суму 79937,88 доларів США.
Як встановлено судом, в ході виконання контракту комітент здійснив передачу товару комісіонеру згідно з актами прийому-передачі товару №1 від 19.03.2012 року в кількості 50,00 МТ, №2 від 23.03.2012 року в кількості 131,677 МТ та додатків до актів від 24.05.2012 року в кількості 181,677 метричних тонн на загальну суму 643808,49 грн., здійснив митне оформлення вантажу, про що свідчить ВМД від 26.04.2012 року №508040000/2012/001254(а.с. 87,91-92,95,97-98, 137).
Оплата товару у валюті на суму 79937,88 доларів США підтверджується листом Акціонерного банку «Південний», від 28.05.2012 року вих..№0-17-16835БТ, згідно якого АБ «Південний» підтверджує надходження валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «Агроінвест СК» за контрактом №0103-S від 01.02.2013 року та суму одержаної гривні від проданої валюти за даним контрактом та договором комісії №2402АВ від 24.02.2012 року (специфікація №1 від 24.02.2012 року) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод «Ударний» на загальну суму 643808,49 грн.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Дані операції підтверджуються рахунком на оплату №16 від 23.04.2012 року на загальну суму 551725,63 грн., в т.ч. ПДВ 91954,44 грн.(а.с. 83), видатковою накладною від 23.04.2012 року №18 на суму 551725,63 грн., в т.ч. ПДВ 91954,44 грн.(а.с. 94), податковою накладною від 23.04.2012 року №2 - соя, українського походження, врожаю 2011 року в кількості 131,677 МТ на загальну суму 551725,63 грн., в т.ч. ПДВ 91954,44 грн.(а.с. 89), випискою з банківського рахунку про рух коштів ТОВ «Виноробний завод «Ударний» (а.с. 121-124).
Позиція відповідача ґрунтується на висновку акту/довідки від 27.08.2012 року №355/22-1/37680805 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Грейн Експо» щодо взаємовідносин із платником податків -постачальником ТОВ «Кміс-Торгмаш-МК» та подальшої реалізації за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року», що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Кміс-Торгмаш-МК» по операціях з придбання товарів від постачальників ТОВ «Мережа» та їх подальшої реалізації покупцям за квітень 2012 року.
Відповідно до акту перевірки від 27.08.2012 року №355/22-1/37680805 складеного Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС в ході відпрацювання ймовірних «транзитерів» встановлено, що ТОВ «Грейн Експо» сформувало сумнівний податковий кредит по операціям з ТОВ «Кміс-Торгмаш-МК» на загальну суму 60788 грн.
Суд не погоджується з висновками ДПІ щодо нікчемності договору з огляду на наступне:
Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011 року №742/11/13-11, роз'яснив, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є факт придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами, складеними згідно вимог діючого законодавства, а так як встановлено судом, вказаний факт позивач підтвердив первинними документами, що додані ними до матеріалів справи, отже, суд доходить висновку, щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суми ПДВ, яка виникла в наслідок купівлі товарів на підставі договору купівлі продажу від 23.02.2012 року №2302ГВ та додатків до нього на загальну суму 551726,63 грн, в т.ч. ПВД у сумі 91954,44 грн.
Фактично підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ «Грейн Експо» правочину який не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки вказаний правочин, на думку відповідача є нікчемним.
Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок є нікчемним.
Вказаний акт зустрічної звірки не містить посилання про вину позивача, яка виразилась в намірі позивача порушити публічний порядок, а також не доводить умислу ТОВ «Грейг Експо» на порушення публічного порядку та не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.
Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними. Якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину.
Зазначаючи про не спрямованість правочину позивача з ТОВ «Грейн Експо» на реальне настання правових наслідків, ДПІ в Арцизькому районі ГУ Міндоходів в Одеській області не враховано, що правочини, які вчиняються без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні. Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визначається тільки судом.
Згідно з. п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 року Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового кредиту.
Отже на підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що правочин між позивачем та ТОВ «Грейн Експо» здісненний без мети настання реальних наслідків.
Також представник відповідача в судових засіданнях пояснив, що кримінальної справи щодо керівника ТОВ «Грейн Експо» за ознаками скоєння фіктивного підприємництва не порушувалось.
Факт укладення договору та його виконання сторонами у відповідності до приписів законодавства України підтверджується первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції на виконання умов договору.
Таким чином податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 року № 0001392200 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91954,44 грн. основного платежу та 22988,61 грн. штрафних санкцій винесене неправомірно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що суми ПДВ віднесені позивачем до податкового кредиту за квітень 2012 року у загальній сумі 91954,44 грн., повністю підтвердженні первинними документами які знаходяться в матеріалах справи, а також підтверджена подальша реалізація придбаного товару шляхом його продажу за договором комісії, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Виноробний завод «Ударний» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод «Ударний» до Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення -рішення Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області ДПС від 23.07.2013 року №0001392200.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 05 листопада 2013 року.
Суддя Е.А.Іванов
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробний завод «Ударний» до Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення -рішення Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області ДПС від 23.07.2013 року №0001392200.
05 листопада 2013 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2013 |
Оприлюднено | 11.11.2013 |
Номер документу | 34627238 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні