Рішення

від 21.02.2008 по справі 20-2/604

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/604

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" лютого 2008 р. справа № 20-2/604

За позовомвідкритого акціонерного товариства  Центральне конструкторське бюро „Таврія” (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А)

до відповідачаприватного підприємства „Елітпродукт”(99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А)

провизнання угоди недійсною

Суддя  Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –    Тарасова Т.О., довіреність №14-31/23 від 22.01.2008;

відповідача – Мягкий О.С., довіреність № 59 від 27.11.2007.

СУТЬ СПОРУ:

          Відкрите акціонерне товариство “Центральне конструкторське бюро „Таврія” (далі ВАТ ”ЦКБ “Таврія”)  звернулось до суду з позовною заявою до приватного підприємства „Елітпродукт” (далі –ПП “Елітпродукт”) про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом окремо розташованої будівлі гаража за адресою: м.Севастополь, вул. Брестська, 18-А, укладеного 27.10.2005 позивачем та відповідачем, як такого, що суперечить актам цивільного законодавства.

          Позивач з посиланням на норми частини 1 статті 215, статей 182, 331, 657, 658 Цивільного кодексу України вважає, що договір слід визнати недійсним, оскільки на момент його укладення у відкритого акціонерного товариства “Центральне конструкторське бюро „Таврія” (далі –ВАТ “ЦКБ “Таврія”) було відсутнє право власності незавершеної будівництвом окремо розташованої будівлі гаража, яка є предметом договору купівлі-продажу.

          Відповідач не скористався правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України - не надав  відзив на позовну заяву.

          Однак, представники відповідача у судових засіданнях проти позову заперечують.

          Клопотання відповідача про призначення судової будівельної експертизи судом в силу положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України залишене без задоволення, оскільки в рамках предмету спору по справі потреба у проведенні експертного дослідження на предмет визначення ступеню готовності об'єкта незавершеного будівництва, його площі та ринкової вартості відсутня.

          У передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.02.2008 та 19.02.2008 оголошувались перерви.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

          Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги. Додержання яких є необхідним для чинності правочину.            

          Такими вимогами, зокрема,  є:

- зміст правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин,  повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог, які встановлені  частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.         

          ВАТ ”ЦКБ “Таврія” (замовник) та ПП “Елітпродукт” (підрядник) 31.05.2004  укладений договір підряду №13/04, предметом якого є виконання робіт по будівництву гаражів на території земельної ділянки замовника, розташованої у м.Севастополі по вул. Брестська, 18-А (арк. с. 7-8).

          Однак, підрядні роботи по цьому договору не були завершені, і відповідно до акта приймання-передачі від 03.12.2004 об'єкт незавершеного будівництва –гаражі площею 89,93 кв.м. ступенем готовності 9%  був переданий підрядником замовнику (арк.. с. 15).

          У подальшому ВАТ ”ЦКБ “Таврія” (продавець) та ПП “Елітпродукт” (покупець) 27.10.2005 укладений договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом окремо розташованої  будівлі гаража за адресою: м.Севастополь, вул. Брестська, 18-А., загальною площею 89,93 кв.м. (арк. с. 12-14).

          Ціна продажу встановлена у сумі 3400 грн.,  розрахунок згідно пункту 5 цього договору був проведений сторонами у безготівковій формі до укладення договору.

          Об'єкт був переданий продавцем покупцю по акту приймання-передачі від 03.11.2005 (арк.. с. 9).

          Зазначений договір був укладений з метою врегулювання взаємовідносин сторін по оплаті позивачем відповідачу виконаних останнім підрядних робіт по будівництву цього  гаража, що підтверджується додатковою угодою від 02.11.2005 до договору підряду №13/04 від 31.05.2004 (арк. с. 14).

          Згідно норми статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

          Приписами статті 331 цього Кодексу в редакції, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу від 27.10.2005, передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

          Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

          Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

          За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.

          Стаття 182 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

          Незавершена будівництвом окремо розташована будівля гаража, яка є предметом купівлі-продажу по договору від 27.10.2005, не була прийнята в експлуатацію.

          ВАТ ”ЦКБ “Таврія” не зверталось у суд і воно у порядку частини 4 статті  331 Цивільного кодексу України не визнавалось власником цього об'єкт незавершеного будівництва.

          Таким чином, ВАТ ”ЦКБ “Таврія” було власником матеріалів, використаних у процесі будівництва гаражів по вул. Брестська, 18-А у м.Севастополі, загальною площею 89,93 кв.м.

          На момент укладення договору купівлі-продажу 27.10.2005 ВАТ ”ЦКБ “Таврія” не було власником незавершеного будівництвом об'єкту, а, отже, йому не належало право продажу цього об'єкта незавершеного будівництва.

          А сам об'єкт незавершеної будівництвом окремо розташованої будівлі гаража, яка є предметом купівлі-продажу по договору від 27.10.2005,  не існував як об'єкт нерухомості, щодо якого можуть вчинятися цивільно-правові угоди.

          За таких обставин зміст укладеного позивачем та відповідачем 27.10.2005 договору купівлі-продажу незавершеної будівництвом окремо розташованої  будівлі гаража за адресою: м.Севастополь, вул. Брестська, 18-А., загальною площею 89,93 кв.м. суперечить зазначеним нормам Цивільного кодексу України, що відповідно до частини 1 статті 215 та частини 1 статті 203 цього Кодексу є підставою для визнання договору недійсним.

          З урахуванням викладеного позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому  задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись статтями 49, 77, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.           

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом окремо розташованої  будівлі гаража за адресою: м.Севастополь, вул. Брестська, 18-А., загальною площею 89,93 кв.м., укладений 27.10.2005 відкритим акціонерним товариством “Центральне конструкторське бюро „Таврія” та приватним підприємством „Елітпродукт”.

3. Стягнути з  приватного підприємства „Елітпродукт” (99001, м. Севастополь, вул.Брестська, 18-А, код 31338768, відомий п/р 2600210485 в АБ “Морський”, МФО 324742) на користь відкритого акціонерного товариства  Центральне конструкторське бюро „Таврія” (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А,  код 14311956, відомі п/р 2600010252 ВАТ Банк “Морський” м.Севастополь, МФО 324742, п/р 26000301335495 в СФ АК ПІБ, МФО 384515) витрати по сплаті державного мита у сумі 85грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. 00 коп. (сто вісімнадцять дві грн. 00 коп.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.         

          Суддя                                                                                                         Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  26.02.2008.