Постанова

від 15.01.2009 по справі 7/287/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/287/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.01.09                                                                                       Справа №7/287/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Хуторной В.М.  , Яценко О.М.

при секретарі: Шерник О.В.

за участю представників

позивача:  Чипіжко Г.С., дов. № 10/14615-599 від 31.12.2008 р.  

відповідача: Войтенко Ю.Г., дов. № 05 від 20.05.2008 р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія КІП”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р.

у справі № 7/287/08                

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, м. Запоріжжя

юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2

фактична адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія КІП”, м. Запоріжжя

69032, м. Запоріжжя, проїзд Піонерський, буд 3, кв. 20    

про стягнення 26.037,00 грн.

Встановив:

Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, м. Запоріжжя, (далі - позивач), звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія КІП”, м. Запоріжжя, (далі - відповідач), про стягнення 26.037,00 грн. пені за неналежне виконання умов договору № 1734 ДПО/21 від 30.08.2007 р.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 17.11.2008 р. у справі № 7/287/08 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задовольнив, з відповідача на користь позивача стягнуто 26.037,00 грн. пені, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Рішення суду мотивовано наступним.

30.08.2007 р. між сторонами укладено договір № 1734 ДПО/21, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався надати послуги по капітальному ремонту токарно-карусельного станка, а позивач – прийняти й оплатити надані послуги. Відповідач у встановлений договором строк свої зобов'язання не виконав. Керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 526, 530, 629, 546 ЦК України, а також ч. 1 ст. 230, ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4  ст. 179, ч. 1, 2, 4 ст. 217, ст. 230 ГК України , ч. 1 ст. 551 ЦК України, суд першої інстанції дійшов до висновку, що сума пені за період з 08.01.2008 р. по 15.04.2008 р. складає 26.037,00 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано і підлягає задоволенню.     

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від   17.11.2008 р. у справі № 7/287/08 прийнято з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати в повному обсязі і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Відповідач вважає, що стосовно визначення пені між юридичними особами слід керуватися нормами ст. 549 ЦК України.

Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р. у справі № 7/287/08 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача – без задоволення. На думку позивача, оскільки Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 24 від 15.01.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Хуторного В.М., Яценко О.М.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в судовому засіданні 15.01.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

30.08.2007 р. між сторонами укладено договір № 1734 ДПО/21 (далі - Договір)      (а.с. 10 - 11), згідно з умовами якого виконавець (відповідач) зобов'язався надати послуги по капітальному ремонту токарно-карусельного верстата моделі 1553, а замовник (позивач) - прийняти й оплатити надані послуги згідно з калькуляцією (додаток 1): капітальний ремонт токарно-карусельного верстата, модель 1553 (далі – верстат), 1 шт., вартість – 263.000,00 грн., сума – 263.000,00 грн.

Форма розрахунків – 50% передоплати протягом 10 робочих днів з моменту підписання Договору, 50% не раніше, чим через 15 банківських днів з дня підписання актів виконаних послуг (п. 2.1 Договору).

Відповідач зобов'язується надати послуги по ремонту верстата протягом 130 календарних днів з дня підписання Договору (п. 3.1 Договору).

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 30.01.2008 р. (п. 8.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу передоплату в розмірі 131.500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 21534, № 21537 від 27.09.2007 р. (копії містяться в матеріалах справи, а.с. 23).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Відповідач виконав передбачені Договором роботи на загальну суму 263.000,00 грн., що підтверджується двостороннім підписаним актом здачі-приймання надання послуг від 23.05.2008 р. (а.с. 12). Тобто робота була виконана відповідачем з порушенням строку, закріпленого в п. 3.1 Договору. З урахуванням вказаного пункту Договору послуги по ремонту верстата повинні були бути здійснені відповідачем до 08.01.2008 р.

Згідно з п. 5.4 Договору при несвоєчасному виконанні зобов'язань за п. 2.1 і п. 3.1 сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від суми зобов'язання, невиконаного в установлений строк.  

Позивач направив відповідачу претензію вих. № 10/4098 від 16.04.2008 р. (а.с. 13 - 15), в якій просив відповідача перерахувати на його поточний рахунок пеню в розмірі 26.037,00 грн.

В своїх листах-відповідях від 14.05.2008 р., від 19.05.2008 р. відповідач визнав претензію.

26.05.2008 р. позивач направив відповідачу вимогу в порядку ст. 530 ЦК України (а.с. 18), просив відповідача перерахувати на його поточний рахунок пеню в розмірі 26.037,00 грн.     

Стягнення 26.037,00 грн. пені за неналежне виконання умов Договору стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, правовідносини сторін врегульовані Договором, який за своєю правовою природою є договором підряду (глава 61 Цивільного кодексу України).    

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 ЦК України  строки    виконання   роботи   або   її   окремих   етапів встановлюються у договорі підряду.

Господарські   договори    укладаються    за    правилами, встановленими Цивільним  кодексом України з урахуванням особливостей,     передбачених      цим      Кодексом,      іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

При цьому положеннями ч. 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських  договорів  сторони  можуть визначати зміст договору на основі вільного  волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на   свій   розсуд  будь-які  умови  договору,  що  не  суперечать законодавству.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Таким чином довід відповідача, що пеня встановлюється лише за невиконання грошового зобов'язання спростовується вищенаведеним, оскільки у господарських правовідносинах пеня може бути встановлена не тільки за невиконання грошового зобов'язання, але й за невиконання будь-якого зобов'язання.

Вказане підтверджується позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах ВГСУ від 22.04.2008 р. у справі № 11/118/07, від 10.07.2008 р. у справі № 37/527, від 06.08.2008 р. у справі № 10/23 (копії містяться в матеріалах справи).

Отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції , що позовні вимоги про стягнення пені за період з 08.01.2008 р. по 15.04.2008 р. в сумі 26.037,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає.

     Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія КІП”,     м. Запоріжжя, залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р. у справі № 7/287/08  - без змін.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Хуторной В.М.  Яценко О.М.