Ухвала

від 29.10.2013 по справі 388/1669/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3241/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С.В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

29.10.2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дьомич Л.М., Пищиди М.М.

із секретарем: Дімановою Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Ковальчука Володимира Васильовича, який представляє інтереси фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» і ОСОБА_3, на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2013 року, за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про стягнення вартості частки майна членів фермерського господарства, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6звернулись до фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в якому просили про стягнення вартості належної частки майна фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в розмірі 212750 грн. кожному.

Посилались на те, що вони є членами фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», до складу якого також входять вищевказані треті особи. Голова ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_3 разом з іншими членами даного господарства намагаються вчинити дії щодо виключення їх з членів господарства без виділення належних їм часток майна. На їхні звернення про виділення часток майна з наступним виходом зі складу господарства відповідач та треті особи не реагують, намагаються приховати майно.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Заборонено фермерському господарству «ІНФОРМАЦІЯ_1», ідентифікаційний код 31492937, та селянському фермерському об'єднанню «Володимирівське», ідентифікаційний код 13757207, відчуження рухомого і нерухомого майна, належних їм на праві власності, в тому числі корпоративних прав на частки майна (статутному, складеному капіталі) у інших юридичних особах, окрім готової продукції.

Заборонено органам управління фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», ідентифікаційний код 31492937, фермерського господарства «Володимирівське» ідентифікаційний код 31492984, та селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», ідентифікаційний код 13757207, прийняття рішень про зміни у складі органів управління фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», та селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», окрім випадків, смерті особи, яка є учасником, членом чи керівником фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», та селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», або добровільного виходу такої особи з членів фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» та селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» чи їх органів управління на підставі заяви з нотаріально посвідченим підписом такої особи.

Заборонено державному реєстратору реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області реєстрацію змін у складі органів управління фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», ідентифікаційний код 31492937, та селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», ідентифікаційний код 13757207, окрім випадків смерті особи, яка є учасником, членом чи керівником фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" та селянського фермерського об'єднання "Володимирівське", або добровільного виходу такої особи з фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" та селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" чи їх органів управління на підставі заяви з нотаріально посвідченим підписом такої особи.

Не погодившись з ухвалою суду про забезпечення позову, Ковальчук В.В., який представляє фермерське господарство "ІНФОРМАЦІЯ_1" і ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що застосований судом вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачами вимогами. Своєю ухвалою суд без законних підстав фактично втрутився в господарську і внутрішню діяльність діяльність фермерських господарств та створеного ними селянського фермерського об'єднання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення Ковальчука В.В., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивачів, викладені ними у заяві про забезпечення позову про те, що відповідач та решта членів фермерського господарства, які є третіми особами у справі, відмовляються вирішити питання про виділення належної їм частки, намагаються позбавити їх членства у фермерському господарстві, внести зміни до статутних документів, здійснюють заходи щодо відчуження і приховування майна господарства, що у майбутньому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За правилами ч. 5 ст. 153, ст.ст. 209, 210 ЦПК України ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: 1) невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду; 2) невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з'ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У порушення вищевказаних вимог закону Долинський районний суд вжив заходів до забезпечення позову, що не є співмірними з позовними вимогами та стосуються осіб, які не беруть участь (не зазначені відповідачами, третіми особами).

Зазначаючи про обгрунтованість доводів позивача, суд не мотивував своїх висновків, а лише вдався до шаблонного перепису диспозиції окремих норм права.

Із виділених судом першої інстанції матеріалів справи вбачається, що відповідно до статуту фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" позивачі є членами членами цього господарства і у разі припинення членства у фермерському господарстві мають право на отримання частки майна фермерського господарства, що належить його членам на праві спільної сумісної власності. Форма виділення частки та перелік майна визначається головою фермерського господарства, яким є його засновник ОСОБА_3 (а.с.4-7).

Згідно долучених до справи ксерокопій окремих аркушів статутних документів селянського (фермерського) об'єднання "Володимирівське" це об'єднання є юридичною особою, що створена на підставі договору про спільну діяльність юридичних осіб його засновниками: селянським (фермерським) господарством "ІНФОРМАЦІЯ_1" та селянським (фермерським) господарством "Володимирівське" (а.с.9-11)

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачами на підтвердження своїх вимог, не пересвідчився в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з'ясував обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просили застосувати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, позовним вимогам.

Поза увагою суду залишилось те, що позивачі в своїй заяві про забезпечення позову фактично доповнили підстави і обставини, на які посилались в обгрунтування своїх вимог в позовній заяві, зазначили про свої права на частину майна СФО "Володимирівське", до якого не заявлено позов.

Своєю ухвалою суд фактично вирішив спір і задовольнив вимоги в більшому обсязі, ніж зазначено в позовній заяві.

Ухвалюючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції належним чином не перевірив правовий режим майна, яке він заборонив відчужувати та належність його на праві власності відповідачу у справі - фермерському господарству "ІНФОРМАЦІЯ_1", та юридичній особі, яка не бере участі у справі, - селянському фермерському господарству "Володимирівське".

Законом України "Про фермерське господарство", який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, передбачено, що фермерське господарство діє на основі статуту, яким самостійно визначає предмет і мету діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього, положення щодо відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Державою гарантується дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства і забороняється незаконне встручання в господарську діяльність фермерського господарства.

Заборонивши органам управління ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке є відповідачем у справі, а також ФГ "Володимирівське" і СФО "Володимирівське", які не беруть участі у справі, приймати рішення про зміни у складі органів управління, та державному реєстратору реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області - реєструвати зміни у складі органів управління цих юридичних осіб, суд не врахував вищевикладених вимог закону та не дав оцінки тому, що обраний вид забезпечення позову є втручанням в господарську діяльність фермерських господарств.

Така заборона суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в порушенні прав інших осіб.

З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції не мав достатніх підстав для задоволення заяви позивачів та без належного обгрунтування застосував запропоновані позивачами заходи забезпечення позову, які фактично перешкоджають господарській діяльності фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1", фермерського господарства "Володимирівське", селянського фермерського об'єднання "Володимирівське" та є втручанням у їх внутрішню діяльність.

Оскільки суд першої інстанції порушив порядок розгляду заяв про забезпечення позову, то у відповідності до п. 3 ст. 312 ЦПК України оскаржувана ухвалу суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову, суду першої інстанції необхідно перевірити обґрунтованість заяви про забезпечення позову, доводи відповідача про те, чи існує реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, та чи є заходи забезпечення позову, які просять вжити позивачі, співмірними із заявленими позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ковальчука Володимира Васильовича, який представляє інтереси фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» і ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: