Постанова

від 07.04.2009 по справі 5/161-3453

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/161-3453

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

07.04.09                                                                                           Справа  № 5/161-3453

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого –судді                                                  Зварич О.В.

суддів                                                                                Юрченка Я.О.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Баворовського»№ 5 від 19.01.2009 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.01.2009 р.

у справі № 5/161-3453

за позовом: Приватного малого підприємства (далі ПМП) «Кальміус», м. Тернопіль

до відповідача: Фермерського господарства «Баворовського», с. Грабовець, Тернопільського району, Тернопільської області

про стягнення 56604,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Берегуляк В.Ф. –довіреність № 1 від 23.02.2009 р.,

від відповідача: Грицаєв П.М. –доручення б/н від 19.01.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.01.2009 року у справі              № 5/161-3453 (суддя Андрушків Г.З.) позов задоволено, стягнуто з Фермерського господарства «Баворовського»на користь Приватного малого підприємства «Кальміус»56604,74 грн. боргу, 566,05 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, керувався ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, виходив з того, що отримані відповідачем на виконання договору № 10 від 05.05.2008 року вага автомобільна стаціонарна та водяна напірна башня в сумі 56604,74 грн. не оплачено, що визнав відповідач у відзиві на позов і його повноважний представник в судовому засіданні; на день розгляду справи судом не здобуто, а відповідачем не надано доказів про те, що даний договір визнано недійсним.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що: на спірне майно, що є предметом договору № 10 від 05.05.2008 року, Державною виконавчою службою Тернопільського району накладено арешт та заборона на продаж; автомобільна вага стаціонарна та водяна напірна башня відносяться до нерухомого майна, договір № 10 від 05.05.2008 року мав бути посвідчений нотаріально; згідно ст. 219 Цивільного кодексу України вищевказаний договір є нікчемним; просить оскаржуване рішення скасувати.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що: арешт на спірне майно було знято; ФГ «Баворовський»з часу укладення договору вільно володіло, користувалося та використовувало майно на свій розсуд, будь-яких грошових коштів за його використання йому не перераховано; стаціонарна автомобільна вага (25т) та водонапірна башня не відносяться до нерухомого майна, можливі до демонтажу та монтажу; якщо предметом договору, укладеного між юридичними особами є складні речі, їх продаж відбувається відповідно до договору купівлі-продажу, що вчиняється у письмовій формі; просить відхилити апеляційну скаргу Фермерського господарства «Баворовського»за безпідставністю, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.01.2009 року у справі № 5/161-3453 залишити без змін.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року справу № 5/161-3453 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Зварич О.В., суддів Юрченка Я.О, Якімець Г.Г.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.01.2009 року ц справі № 5/161-3453 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на наступне:

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічно  статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських  відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) /ст. 530 Цивільного кодексу України/.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов»язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 5 травня 2008 року Приватним малим підприємством «Кальміус»(далі продавець) та Фермерським господарством «Баворовського»(далі покупець) укладено договір № 10, за умовами якого продавець продає, а покупець купує вагу автомобільну стаціонарну (25 т) та водяну напірну башню (надалі товар). Право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання товару.

Сума даного договору складає 56605 грн.

Згідно п.2.2 договору № 10 від 05.05.2008 року покупець зобов»язався провести оплату за отриманий товар шляхом перерахування на р/р продавця грошових коштів в сумі виписаних витратних накладних на протязі 30-ти банківських днів з дня отримання товару.

Згідно видаткової накладної № Ка-000049 від 08.05.2008 року позивач передав відповідачу вагу автомобільну стаціонарну (25 т.) на суму 38200 грн. з ПДВ. Товар відповідач отримав ч/з Баворовського А.А. за дов. ЯОВ № 649275 від 07.05.2008 р.

Відповідно до видаткової накладної № Ка-000063 від 14.05.2008 року позивач передав відповідачу водяну напірну башню на суму 18405 грн. з ПДВ. Товар отримано уповноваженим представником по тій же довіреності.

Крім того,  ПМП «Кальміус»передав Фермерському господарству «Баворовського»по видаткових накладних (№ Ка-000098 від 13.08.2008 року, № Ка-000093 від 07.08.2008 року, № Ка-000077 від 04.08.2008 року, № Ка-000045 від 30.04.2008 року, Ка-000040 від 08.04.2008 р.) нафтопродукти (дизельне паливо Л О.20-62, бензин А-76, бензин А-95) на загальну суму 136726,94 грн.

Всього товар передано на суму 193 331,94 грн.

Відповідач оплатив позивачу поставлені нафтопродукти в сумі 136727,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучено до справи (а.с. 30-39).

Заборгованість за вищеописаний товар становить 56604,74 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач належним чином не спростував заявлених позовних вимог, отримання товару не заперечує.

Договір від 05.05.2008 року укладений на підставі добровільного волевиявлення сторін у встановленому порядку недійсним не визнавався. Стаціонарна автомобільна вага (25 т) та водонапірна башня є конструктивно складними речами (предметами) і можливі до демонтажу і монтажу, тому сторонами дотримано вимог закону про форму договору.

Що стосується посилання відповідача на те, що на спірні об»єкти накладено арешт, то суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно матеріалів справи (а.с. 60,61) арешт з майна: ваги автомобільної стаціонарної (25 т) та водонапірної башні знято.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позовні вимоги та стягнув з Фермерського господарства «Баворовського на користь Приватного малого підприємства «Кальміус»- 56604,74 грн. боргу та судові витрати - 566,05 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.01.2009 р. у справі № 5/161-3453.

Оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.01.2009 р. у справі            № 5/161-3453 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий - суддя                                                                       Зварич О.В.

суддя                                                                                          Юрченко Я.О.

суддя                                                                                          Якімець Г.Г.