Рішення

від 06.04.2009 по справі 14/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09                                                                                           Справа№ 14/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Склопластик”, м.Бердянськ

до відповідача: Приватного підприємства “Євромаст”, м.Львів

           про стягнення  31 725,99 грн.

Суддя  Кітаєва С.Б.

При секретарі Хороз І.Б.

Представники:

від позивача:  Сагайдак Н.М. –представник ( довіреність № 120 від 19.03.2009 року)

від відповідача:  не з”явився

Зміст ст.ст.20, 22 ГПК України представнику  позивача роз‘яснювався.

Суть позову:

 Розглядається справа за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Склопластик”, м.Бердянськ, до відповідача, Приватного підприємства “Євромаст”, м.Львів, про стягнення 31 725,99 грн. заборгованості, в тому числі :  13 516,10 грн. основного боргу, 12 299,65 грн. пені, 3 % річних у сумі 955,73 грн, інфляційних нарахувань у сумі 4 954,51 грн та відшкодування судових витрат по справі : 317,26 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Ухвалою від 09.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на  24.02.2009 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в даній ухвалі.

Позивач отримав ухвалу суд про порушення провадження у справі 18.02.2009 року, а відповідач –12.02.2009 року, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями за № 4002700 та за № 4002620 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

            20.02.2009 року до суду надійшла телеграма від позивача з проханням відкласти розгляд справи, у зв”язку із хворобою представника. Документи, згідно ухвали  від 09.02.2009 року від позивача до суду не надходили. Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та документів, що витребовувались не подав з невідомих суду причин. Суд вбачав за необхідне розгляд справи відкласти. Ухвалою від 24.02.2009 року розгляд справи було відкладено на 24.03.2009 року.  Зазначена ухвала отримана позивачем 10.03.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням за № 4062363, а відповідачем –06.03.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням за № 4062355.  ( поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції знаходяться в матеріалах справи). В судове засідання 24.03.2009 року відповідач не забезпечив явку повноважного представника, відзиву та документів не подав. Позивач виконав вимоги ухвал по справі частково , у зв”язку з чим суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 24.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 06.04.2009 року. Зазначена ухвала отримана позивачем 31.03.2009 року ( підтверджується поштовим повідомленням за № 4129352), а відповідачем –30.03.2009 року ( підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням за № 4129360).

          В судове засідання  06.04.2009 року відповідач не забезпечив явку повноважного представника, відзиву та витребовуваних документів ( в тому числі , які б підтверджували погашення боргу) суду не подав; позовні вимоги не заперечив і не спростував належними та допустимими доказами; клопотання, заяви від відповідача до суду по даній справі не надходили.

         Позивачем подано до справи Довідку Серія АВ № 830646 , якою підтверджується знаходження відповідача, станом на час розгляду справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та місцезнаходження відповідача, яке відповідає адресі, зазначеній позивачем у позовній заяві і на яку судом скеровувались  ПП “Євромаст” ухвали по даній справі.

        Позивачем виконано вимоги ухвал по справі, подано витребовувані документи; повідомлено та надано до справи докази скерування відповідачу для погодження примірники акту взаємозвірки, які останнім не підписані та  позивачу не повернуті.

       В порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач звернувся 06.04.2009 року до суду із Заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої  просить стягнути з відповідача  13 516,10 грн. основного боргу; 65,54 грн –3 % річних та відшкодувати судові витрати по справі. Із врахуванням Заяви про уточнення позовних вимог просить позовні вимоги задоволити.

       Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

      В судовому засіданні, за згодою представників позивача, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

      Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

      12 липня 2005 року між ТзОВ “Склопластик” (   продавець) та ПП “Євромаст” (  регіональний представник) було укладено Договір регіонального представництва № 10 ( далі –Договір), згідно з умовами якого позивач надавав відповідачу промислову продукцію у власність для подальшої реалізації.

Відповідно до умов, погоджених в п.1.1 Договору, продавець зобов”язувався передати регіональному представнику у власність товари, найменування, кількість, ціна яких визначена в розхідних накладних на умовах відстрочки кінцевої оплати на певний строк, а регіональний представник зобов”язувався прийняти товар і оплатити його.

В п.1.2 Договору сторони погодили, що продавець надає регіональному представнику відстрочку кінцевого розрахунку на один місяць від дати поставки товару. Як вбачається з умов п.2.1 Договору, сторони узгодили, що відпуск  товару продавцем регіональному представництву буде проводитись по цінах, вказаних у Додатку № 1, який є невід”ємною частиною Договору. Відповідно до п.2.3 Договору  регіональний представник зобов”язаний реалізувати товар продавця по цінах, вказаних в Додатку № 2 до даного Договору, який є  його невід”ємною частиною. Відповідно до умов , погоджених сторонами в п.3.2.2 Договору, регіональний представник зобов”язаний купляти у продавця товари у відповідності до умов даного Договору і запланованих сторонами об”ємів продажу, який погоджується сторонами в Додатку № 3, що є невід”ємною частиною даного Договору. Оформлення замовлення на поставку товару проводиться регіональним представником шляхом подання письмової заявки. Продавець підтверджує замовлення із врахуванням товарних пропозицій, які є в наявності на складі і можуть бути доставлені регіональному представнику у відповідні строки зі складу продавця. Поставка товару по узгодженій заявці регіонального представника здійснюється  протягом 5 днів з моменту її отримання при умові передоплати транспортних витрат у випадку поставки товару транспортом продавця. Заявка, передана з використанням факсимільного зв”язку рахується недійсною ( п.4.1 Договору). Відповідно до умов п.6.2 Договору протягом одного місяця з дня поставки продавцем товару регіональний представник зобов”язаний провести кінцевий розрахунок з продавцем за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Відповідно до п.6.3 оплата здійснюється регіональним представником на підставі даного Договору і Специфікації, відповідно до якої був поставлений товар. При здійсненні платежу регіональний представник повинен  вказувати в платіжному дорученні номер і дату договору, номер і дату розхідної накладної, відповідно до якої  був поставлений товар. Всякі зміни чи доповнення до даного Договору будуть дійсні ( п.12.2) тільки, якщо вони здійснені в письмовій формі.

По розхідних накладних № РН-0000737 від 08.09.2005 р ( на суму 49138,00 грн), № РН-0000860 від 12.10.2005 р ( на суму 7143,60 грн), № РН-0000948 від 01.11.2005 р ( на суму 25206,40 грн), № РН-00000164 від 15.04.2006 р ( на суму 20 093,00 грн), № РН-0000203 від 03.05.2006 р ( на суму 41 857,00 грн), № РН-0000522 від 10.08.2006 р ( на суму 45 506,50 грн), № РН-0000553 від 20.08.2006 р ( на суму 49 110,00 грн) позивач поставляв  відповідачу товар; по накладній від 07.05.2008 р відповідачем було повернуто позивачу товару на суму 2 588,40 грн. В загальному, враховуючи вартість поставленого  по зазначених накладних товару та вартість повернутого позивачу товару, станом на 01.11.2008 року позивач поставив відповідачу товар, вартістю 235466,10 грн. В свою чергу відповідач перерахував позивачу на його розрахунковий рахунок грошові кошти на суму 221 950,00 грн, зокрема :  17 000,00 грн ( банківська виписка від 26.09.2005 р), 14000,00 грн ( банківська виписка від 29.09.2005 року), 7 000,00 грн ( банківська виписка від 26.10.2005 року), 4 000,00 грн ( банківська виписка від 31.10.2005 р), 7 000,00 грн ( банківська виписка від 21.11.2005 р), 10 000,00 грн ( банківські виписки від 04.05.2006 р і від 11.05.2006 р), 5 857,00 грн ( банківська виписка від 15.05.2006 року), 10 093,00 грн ( банківська виписка від 15.05.2006 року), 10 000,00 грн ( банківські виписки від 19.05.2006 р і від 24.05.2006 року), 18 000,00 грн ( банківські виписки від 26.05.2006 року і від 30.05.2006 року), 18 000,00 грн ( банківські виписки від 07.06.2006 року та від 05.07.2006 року), 20 000,00 грн ( банківські виписки від 13.07.2006 р та від 07.08.2006 року), 29 000,00 грн ( банківські виписки від 10.08.2006 р і від 16.08.2006 р),  40 000,00 грн ( банківські виписки від 16.10.2006 року, від 20.10.2006 р, від 31.10.2006 р, від 09.11.2006 р), 11 000,00 грн (банківські виписки від 17.11.2006 р і від 27.12.2006 р), 1000,00 грн ( банківська виписка від 14.07.2008 року).  Здійснюючи перерахування коштів, відповідач у платіжних документах  зазначав конкретні  розхідні накладні, по яких отримував товар, і які, як підтверджується, є в переліку  документів Акту звірки,  скерованого  позивачем , однак не підписаного відповідачем , котрий розцінюється судом як розрахунок суми основного боргу  до позовної заяви, оскільки містить детальний перелік розхідних накладних, вартість поставленого по них товару відповідачу, вартість повернутого товару по накладній від 07.05.2008 р, перелік банківських виписок  ( їх дати та суми коштів, що поступили на розрахунковий рахунок позивача від відповідача), а також виведене сальдо на користь позивача в сумі 13 516,10 грн, станом на 01.11.2008 року.  

Примірники зазначеного акту  звірки взаємних розрахунків позивач скерував для погодження відповідачу ( докази  чого є у справі), однак, останній акт взаємозвірки не підписав і не повернув позивачу . Відтак, на момент подання позовної заяви до суду основний борг відповідача перед позивачем складав 13 516,10 коп. Зазначена сума боргу має місце і на момент прийняття рішення по справі, оскільки відповідач інших ( окрім зазначених вище) проплат не здійснив. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Матеріали справи підтверджують, що товар отримувався відповідачем через уповноважених осіб, згідно оформлених довіреностей.  До розхідних накладних позивач долучив і податкові накладні, які в сукупності з іншими, наявними у справі доказами,   підтверджують факт поставки позивачем відповідачу у спірному періоді товару на  235466,10 грн.

   Відповідно до Заяви  про уточнення позовних вимог від 06.04.2009 року, у якій позивач  посилається на те, що передбачені зазначеним вище договором додатки сторони не укладали, однак факт поставки товару і отримання його відповідачем підтверджується наявними у справі документами : розхідними накладними, податковими накладними, накладною на повернення товару, довіреностями відповідача, банківськими виписками, просить стягнути з відповідача  суму основного боргу  13 516,10 грн; 3 % річних в сумі 65,54 грн, розрахованих із врахуванням положень ч.2 ст.530 ЦК України та ст.625 ЦК України,  листа-вимоги від 25.11.08 р, надісланої відповідачу 25.11.08 р ( докази у справі). Окрім того позивач просить відшкодувати судові витрати по справі.

     Відповідач  відзиву на позовну заяву, доказів  проведення з позивачем повного розрахунку за отриманий товар суду не подав, доводів позивача належними і допустимими доказами  не спростував.     

       При прийнятті рішення у справі суд виходив з наступного.

       У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

      У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки.

      Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

     Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання , які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

    Частиною 1 ст.181 ГК України встановлено, що допускається укладення  господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

      Із врахуванням поставок товару позивачем відповідачу в період з 08.09.2005 року по 20.08.2006 року, повернення відповідачем товару позивачу  07.05.2008 р  на суму 2588,40 грн, вартість отриманого відповідачем від позивача товару складає 235466,10 грн. ТзОВ “Склопластик” (м.Бердянськ) передало, а ПП “Євромаст” ( м.Львів) прийняло   на умовах оплати товар, відповідно до зазначених вище накладних.

     Позивач зобов”язання виконав на загальну суму 235466,10 грн ( із врахуванням вартості  повернутого товару), що підтверджується зазначеними вище ( наявними у справі) розхідними накладними,  податковими накладними, довіреностями відповідача, виданими його уповноваженим особам на отримання товару, які  підписані керівником та головним бухгалтером відповідача , особою уповноваженою отримати товар, та скріплені печатками відповідача, банківськими виписками, в яких іде посилання на розхідні  накладні.

     Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, товар відповідач прийняв, претензій не пред”являв, однак оплату за отриманий товар провів частково, що підтверджується копіями виписок банку.        

      З вищенаведеного та матеріалів справи вбачається, що факти видачі довіреностей відповідачем, прийняття товару, підписання розхідних накладних уповноваженою особою відповідача, часткової оплати поставленого товару на користь позивача, повернення товару по накладній відповідачем позивачу, свідчать про те, що між позивачем та відповідачем   у спірному періоді склалися договірні, господарсько-правові відносини, згідно з якими позивач передав товар, а відповідач прийняв товар та зобов”язався його оплатити. Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування , асортименту, кількості, вартості товару, про що свідчать розхідні  накладні, підписані позивачем та уповноваженим представником відповідача. Товар передано уповноваженій особі відповідача на підставі довіреностей, підписаних керівником та головним бухгалтером відповідача та скріплених печаткою відповідача. Товар прийнятий відповідачем без застережень та зауважень.

     Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені дії свідчать про виникнення між сторонами спору правовідносин щодо купівлі-продажу товару і такими діями відповідач прийняв на себе зобов”язання оплатити придбаний товар.

     Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.У відповідності до вимог ст.526 ЦК України ( ст.193 ГК України) –зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.       

     Порушенням зобов”язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

     Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

     За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо  строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

     Приписи частини 2 цієї статті не встановлюють обов”язкової форми вимоги кредитора  про виконання зобов”язання; останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, тощо. Тому, виходячи з принципу диспозитивності  у господарському праві та процесі ( диспозитивність –це можливість суб”єктів самостійно впорядковувати (регулювати) свої відносини, діяти на власний розсуд), суд  дійшов висновку,  що   лист  позивача за № 484/1 від 25.11.2008 року  якраз і слід вважати вимогою виконання зобов”язання, і з врахуванням цього  підлягає визначенню момент виникнення у відповідача  обов”язку належного виконання зобов”язання.  Докази скерування листа № 484/1 від 25.11.2008 року відповідачу, наявні в матеріалах справи.           

      Відповідно до  положень ч.2 ст.530 ЦК України відповідач повинен був виконати зобов”язання по оплаті отриманого товару у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, однак, станом на момент подання позивачем до суду позовної заяви у даній справі, борг існує.

    Відповідно до ст.1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас за змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. В результаті розгляду справи, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що таке порушення існує на момент подання  до господарського суду позовної заяви від 16.02.2009 року.         

          Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов”язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

           .

          Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

          Вимога про стягнення  нарахованих 3 % річних в сумі 65,54 грн, відповідно до  Заяви про уточнення позовних вимог , підлягає до задоволення.

          У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного виконання зобов”язань по оплаті отриманого товару, не подав.

          За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги є підставними та документально обгрунтованими і підтверджені наявними у справі матеріалами та не спростовані відповідачем, а тому позов підлягає задоволенню.

         Судові витрати по справі покладаються на відповідача         

         На підставі наведеного, керуючись ст..ст.1, 2, 32,33,34,36, 43,49,.75,82,84,85,116 ГПК України, суд-

                                                  ВИРІШИВ:

         1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

        2.Стягнути з приватного підприємства “Євромаст” ( м.Львів, вул..Водогінна, 2 к.527, код ЄДРПОУ 33711724), на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Склопластик” ( м.Бердянськ, вул..Донецька,1, код ЄДРПОУ 23855885) 13 516,10 грн. основного боргу,  3 % річних в сумі 65,54 грн. ,  135,82 грн. держмита та 118,00 грн.

        3..Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Кітаєва С.Б.