Рішення

від 17.03.2009 по справі 8/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09                                                                                 Справа № 8/38

За позовом Державного закладу «Відділкова лікарня станції Луганськ ДП «Донецька залізниця»»,  м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промконтракт», м. Луганськ, -

про стягнення 6680 грн. 54 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань –Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Попов О.О. –представник, - довіреність № б/н від 04.02.09 року;

від відповідача –представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 6543,20 грн., сплаченої ним за неякісний товар, отриманий від відповідача, пені у сумі 137,34 грн., а також судових витрат.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з 24 лютого до 17 березня 2009 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.09 року, представник позивача  позов  підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не з'явився, явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома  про дату, час та місце проведення судового засідання.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що на юридичну адресу відповідача (м. Луганськ, кв. Мирний, 18, кв. 131, - що підтверджено довідкою державного реєстратора виконкому Луганської міської ради АВ №972345 від 18.02.09 року) ним 11.02.09 року за вих. №159 та 26.02.09 року за вих. №224 спрямовано ухвали суду про призначення справи до судового слухання.

Оператором поштового зв'язку надіслано до суду письмове повідомлення про вручення першого поштового відправлення уповноваженій особі відповідача (а.с. 33), однак до судового засідання, призначеного на 24.02.09 року, він не з'явився, без пояснення причин; повідомлення про вручення другого поштового відправлення станом на час розгляду спору по суті до суду не надійшло.

            Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України  місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення;

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.

Наявність будь-якої з вищеперелічених підстав для повернення поштового відправлення по справі не доведено

          З огляду на вищевикладене, проаналізувавши наявні у справі докази, суд вважає, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань, а тому, керуючись частиною 3 ст. 22 та ст.ст. 43 та 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути спір по суті за  відсутності  відповідача, –за наявними у справі доказами.

          І.Заслухавши представника позивача, розглянувши та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

          15 жовтня та 06 листопада 2008 року між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) укладено два цілком ідентичні договори купівлі-продажу, згідно яким  продавець продає, а позивач купує матеріали, перелічені у Специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).

          Оплата здійснюється покупцем за умови наявності коштів після одержання товару згідно п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України (п.3.1). Ціни, що застосовуються до товару, визначаються продавцем в гривнях у накладній (п.3.2).

          Право власності на товари переходить покупцеві  з моменту приймання його уповноваженими особами (п.4.1).

          Продавець організує постачання товарів покупцеві у стандартному упакуванні виробника, що гарантує цілість товарів при транспортуванні (п.5.1).

           Продавець зобов'язується поставляти покупцю продукцію, що відповідає сертифікату якості, виданого виробником товару або  відповідною організацією, копію якого продавець зобов'язується  представляти покупцю при передачі товару (п.5.3).

          Оплата товарів здійснюється покупцем після одержання ним товару за умови наявності необхідних бюджетних коштів  на рахунку покупця (п.6.1).

          Протягом 30 календарних днів з моменту постачання товару покупцю, останній повинен завершити перевірку товару  по якості. У випадку, якщо результати перевірки  показують що товари не відповідають прописаним стандартам якості, покупець негайно повідомляє продавця про подібну невідповідність у письмовій формі (п.7.1).

          Будь-яка рекламація щодо дефектів буде прийнята тільки в тому випадку, якщо вона буде подана продавцю в письмовій формі не пізніше 30 днів після постачання товарів покупцю. Рекламація подається разом  зі згаданим  дефектним виробом, якщо цього  вимагає продавець. Не приймаються рекламації стосовно  товарів,  що покупцем не піддавалися догляду, а також продукція, з якою  покупець проводився неналежним чином і зберігав у таких умовах, що впливали на його якість (п.7.2).

          У випадку подачі рекламації покупцем (відповідно до п. 7.2) продавець зобов'язаний за свій рахунок замінити товари, що виявилися  дефектними у відношенні матеріалу і якості виготовлення або повернути покупцю гроші за ці товари по тій ціні, по якій вони були придбані (плюс оплата фрахту і страхових зборів, якщо такі були) протягом 30 днів з моменту одержання продавцем  письмового повідомлення про виявлені дефекти (п.7.3).

          У випадку, якщо продавець затримує заміну товарів або повернення  грошей за ці товари відповідно до п. 7.3 цього договору, то  він сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожний день  прострочення. Сума пені не повинна перевищувати 10% від вартості договору (п.7.4).

          Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 15.11.08 року (п.8.1).

          Спори за цим договором вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 11.1).

           На виконання цих договорів продавець продав покупцеві наступну кількість товарів, що підтверджується:

          специфікацією до договору від 15.10.08 року, згідно якій покупець отримав сантехнічні та інші побутові товари в асортименті (всього –15 найменувань) на суму 4986,32 грн. (а.с.22);

          видатковою накладною №РН-0000049 від 15.10.08 року на вищезгаданий товар (а.с.26)  

          специфікацією до договору від 06.11.08 року, згідно якій покупець отримав сантехнічні та інші побутові товари в асортименті (всього –3 найменування) на суму 4505,94 грн. (а.с.25)

          видатковою накладною №РН-0000052 від 06.11.08 року на товар, згаданий у попередньому абзаці (а.с.27).

          Факт отримання товарів позивач (покупець) не оспорює.

          Після прийняття товарів від продавця покупець виявив, що низка товарів мають дефекти, а саме:

          1.Арматура на бачок унітазу –2 шт.;

          2.Унітаз у зборі –3 шт.;

          3.Швабри –2 шт.;

          4.Тепловентилятор –3 шт.;

          5.Дросель –8 шт.;

          6.Змішувач –27 шт.;

          7.Шланг для змішувача –27 шт.

          Своїм листом від 02.01.09 року за вих. №439/86 покупець повідомив продавця про виявлення вищезгаданих дефектів та запропонував йому  направити свого представника  для складання акту (а.с. 28).

          02.01.09 року сторони склали акт, яким повністю підтвердили факт наявності дефектів у 7 вищенаведених найменувань товарів (а.с. 29).

          Того ж дня, тобто 02.01.09 року, покупець на підставі двостороннього акту приймання-передачі передав продавцеві усі сім найменувань вищезгаданих товарів (а.с.39).

          Продавець, отримавши цю групу товарів, своїм листом (вх. №29 від 09.01.09 року) повністю визнав факт дефектності:

          1.Арматура на бачок унітазу –2 шт.;

          2.Унітаз у зборі –3 шт.;

          3.Швабри –2 шт.;

          4.Тепловентилятор –3 шт.;

          5.Дросель –8 шт.;

          6.Змішувач –27 шт.;

          7.Шланг для змішувача –27 шт., - та зобов'язався поставити покупцеві  якісні одноіменні товари замість дефектних (а.с. 30).

          З огляду на те, що продавець, отримавши вищеперелічений товар, не виконав свого ж зобов'язання –здійснити його заміну на якісний, - покупець звернувся до продавця з листом (вих. №439/162 від 23.01.09 року), в якому просить його у строк до 30.01.09 року повернути покупцеві вартість отриманого товару у розмірі 6543,20 грн., а також сплатити пеню у сумі 137,34 грн. (а.с. 31).

          Продавець залишив цю вимогу без задоволення; позовні вимоги не оспорив та не спростував.

          ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують

цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків,

зокрема, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

           Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

           Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець    зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу,  або,  якщо  вона   не встановлена  у  договорі  і не може бути визначена виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

            Якщо  ціну  встановлено  залежно  від  ваги  товару,  вона визначається за вагою нетто, якщо інше  не  встановлено  договором купівлі-продажу.

            Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників,  що зумовлюють ціну  товару (собівартість,  затрати тощо),  але при цьому не визначено способу її перегляду,  ціна визначається виходячи  із  співвідношення  цих показників  на  момент  укладення  договору  і на момент передання товару.

           Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо  передання товару,   ціна   визначається   виходячи   із  співвідношення  цих показників на  момент  укладення  договору  і  на  день  передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором,  - на день,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.  

           Положення цієї  частини  про визначення  ціни  товару застосовуються,  якщо  інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

           Покупець (позивач) повністю дотримався цих вимог законодавства, - тобто сплатив повну вартість отриманого товару.

          На продавця закон покладає обов'язок –передати покупцеві якісний товар.

          Згідно частинам 1-2 ст.673 ЦКУ продавець  повинен передати покупцеві товар,  якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі  купівлі-продажу  умов  щодо якості  товару  продавець  зобов'язаний  передати покупцеві товар, придатний  для  мети,  з   якою   товар   такого   роду   звичайно використовується. Якщо продавець  при  укладенні  договору  купівлі-продажу був повідомлений  покупцем  про  конкретну  мету   придбання   товару, продавець   повинен   передати   покупцеві  товар,  придатний  для використання відповідно до цієї мети.

          Позивач документально довів, а відповідач –документально визнав та підтвердив факт продажу позивачеві неякісного товару на загальну суму 6543,20 грн., зобов'язавшись при цьому за власний кошт замінити його на якісний та передати покупцеві.

          Такий його обов'язок кореспондується з наступними нормами ЦКУ:

           ст. 675, - згідно якій товар,  який продавець передає або  зобов'язаний  передати покупцеві,  має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві,  якщо інший момент  визначення  відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором   або  законом  може  бути  встановлений  строк, протягом  якого  продавець  гарантує  якість  товару  (гарантійний строк). Гарантія  якості  товару  поширюється  на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором;

          ст. 678, -  якою встановлено, що покупець,  якому переданий товар  неналежної  якості,  має право,   незалежно   від   можливості   використання   товару   за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

           1) пропорційного зменшення ціни;

           2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

           3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

           У  разі  істотного  порушення  вимог  щодо  якості  товару (виявлення недоліків,  які не можна усунути,  недоліків,  усунення яких пов'язане з непропорційними  витратами  або  затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

           1) відмовитися від договору і вимагати  повернення  сплаченої за товар грошової суми;

            2) вимагати заміни товару.

           Якщо   продавець   товару  неналежної  якості  не  є  його виготовлювачем,  вимоги   щодо   заміни,   безоплатного   усунення недоліків  товару  і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

           Положення  цієї  статті  застосовуються,  якщо   інше   не встановлено цим Кодексом або іншим законом;

     ст. 679, - відповідно до якої продавець  відповідає  за  недоліки товару,  якщо покупець доведе,  що вони виникли  до  передання  товару  покупцеві  або  з причин, які існували до цього моменту.

          Якщо   продавцем   надані  гарантії  щодо  якості  товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли   після   його  передання  покупцеві  внаслідок  порушення покупцем правил користування  чи  зберігання  товару,  дій  третіх осіб, випадку або непереборної сили;

     ч.ч.1-2 ст. 680, - якою визначено, що покупець  має  право  пред'явити  вимогу   у   зв'язку   з недоліками  товару  за  умови,  що  недоліки  виявлені  в  строки, встановлені цією статтею,  якщо інше не встановлено договором  або законом.

           Якщо  на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності,  вимога  у  зв'язку  з  його  недоліками  може   бути пред'явлена покупцем за умови,  що недоліки були виявлені протягом розумного строку,  але в межах двох років, а щодо нерухомого майна -  в  межах  трьох років від дня передання товару покупцеві,  якщо договором або законом не встановлений більший строк.

          Як вбачається з п. 7.3  обох вищезгаданих договорів, укладених між сторонами,  продавець зобов'язаний не пізніше 30 днів від дня отримання письмового повідомлення про виявлений дефектний товар  здійснити заміну такого товару на якісний або ж сплатити покупцеві його вартість.

          Матеріалами справи підтверджується, що продавець таке повідомлення отримав 02.01.09 року, однак не здійснив у 30-денний термін ані заміну неякісного товару –на якісний, ані не сплатив на користь покупця його вартість, - що надає позивачу право вимагати від відповідача сплати вартості неякісного товару  у судовому порядку.

          Що стосується вимоги позивача про сплату відповідачем пені на його користь, то суд виходить з наступного.

          Діяльність позивача фінансується за рахунок бюджетних коштів, що прямо оговорено у договорах (п.3.1).

          Відповідно до частин 1-2 ст.231 Господарського кодексу України законом   щодо   окремих   видів   зобов'язань  може  бути визначений розмір штрафних санкцій,  зміна  якого  за  погодженням сторін не допускається.

          У  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

           за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          Встановлений договорами вищезгаданий місячний термін, починаючи з 02.01.09 року (дня повідомлення продавця про необхідність заміни неякісного (дефектного) товару або сплати його вартості на користь покупця), закінчився 03.02.09 року; позивач звернувся до суду з позовом 10.02.09 року, - тобто після закінчення вказаного терміну.

          Отже, позовні вимоги узгоджуються як з договорами, укладеними між сторонами, так і з чинним законодавством.

          Відповідач їх не спростував та не оспорив.          

          Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України,  покладає  їх  на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 509,525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 675,678-680 Цивільного кодексу України, ст.231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1,49,75, 82-85 ГПК України,  суд

                                                              в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.    

         2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промконтракт», ідентифікаційний код 32968951, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв.Мирний, 18, кв. 131, - на користь Державного закладу «Відділкова лікарня станції Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця», ідентифікаційний код 01112112, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Українська, 3, -  основний борг у сумі 6543 (шість тисяч п'ятсот сорок три) грн. 20 коп.; пеню у сумі 137 (сто тридцять сім) грн. 34коп., а також витрати по сплаті  державного мита у сумі  102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118  (сто  вісімнадцять) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 17.03.2009 року за згодою  представників позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –  23 березня 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа