Постанова

від 07.04.2009 по справі 8/4-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/4-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" квітня 2009 р.                                                          Справа №  8/4-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                    Пасічник С.С.

при секретарі                                                             БєляєвійТ.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:  Костєлєя К.Л. (довіреність №34 від 27.11.2008р.),

від відповідача: не з'явився,  

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Московін", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "05" лютого 2009 р.  у справі № 8/4-09 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Московін", м.Вінниця  

до приватного підприємства "Торговий дім "Поділлябудматеріали", м.Вінниця

про стягнення 23812,05 грн.

                                                       ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.02.2009р. у справі №8/4-09 відмовлено у задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Московін" до приватного підприємства "Торговий дім "Поділлябудматеріали" про стягнення 23812,05 грн.

Стягнуто з відповідача в прибуток державного бюджету України штрафу в сумі 1000,00грн.

Вважаючи, що господарським судом при прийнятті рішення було допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.11,22,509,526,533,612 ЦК України, ст.ст. 173,198,220 ГК України, ст.ст. 32,43 ГПК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", проігноровані положення роз'яснення  Вищого арбітражного суду "Про судове рішення" №02-5/422 від 10.12.1996р., позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати зазначений судовий акт у частині відмови у позові та прийняти новий  - про задоволення позову (а.с. 63 - 65).

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що на виконання  ухвали від 09.12.2008р. та 13.01.2009р. суду були надані всі документи та письмові пояснення, щодо їх походження, зокрема, щодо направлення та вручення листа - вимоги №25 від 29.07.2009р., а також звернуто увагу суду на відмітку на примірнику позивача про прийняття зазначеного листа відповідачем та реєстрацію його у журналі вхідної кореспонденції за №40, докази направлення відповідачеві акту звірки цінним листом №00396880. Крім того, у судовому засіданні були надані  оригінали документів, доданих до позовної заяви, які підтверджують виникнення господарських зобов'язань відповідача перед позивачем  у відповідності до норм  ст.ст. 11,509 ЦК України, ст.ст. 174, 175 ГК України, зокрема рахунок №0000068, платіжне доручення №206, виписка банку про рух коштів по банківському рахунку позивача, податкова накладна відповідача від 23.05.2008р. №68, договір №0805/05 від 05.05.2008р.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний розгляд справи проводиться за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 24.03.2009р. (а.с. 78).

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно наявних матеріалів справи, 05.05.2008р. між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір №0805/05 купівлі-продажу товару (ділі договір), у відповідності до п.1.1, 11,2 якого, відповідач (продавець) зобов'язався у межах строку дії даного договору (до 31.12.2008р.) своєчасно продати (поставити) позивачу (покупцю) товар (партію товару), а позивач (покупець) зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (а.с. 10 - 13).

Предметом постачання за договором є будівельні матеріали, які є в наявності  на складах продавця (або які продавець зобов'язався  поставити згідно  з прийнятими ним заявниками) (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору сторони передбачили, що загальна сума договору визначається по виписаним накладним, в яких зазначена вартість товарів, поставлених відповідно до умов та протягом терміну дії договору.

Згідно п.4.3 договору, покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну окремо партію товару (відповідно до окремої накладної на партію товару) згідно цін, які вказані у накладній та згідно умов оплати: відстрочка платежу  - покупець оплачує товар не пізніше 7-ми календарних днів з моменту прийняття зазначеної партії покупцем від продавця.

За бажанням сторін поставка окремої партії товарів здійснюється за 100% попередньої оплати,  відповідно до виставленого продавцем рахунку за умови обов'язкового надходження  суми попередньої оплати  на банківський рахунок продавця до моменту відпуску товару за накладною (п.4.6 договору).

Згідно виставленого відповідачем рахунку - фактури №ТД - 0000068 від 23.05.2008р., позивачем здійснено передоплату за будівельні матеріали в сумі 20000,00грн., що стверджується рахунком - фактурою №ТД - 0000068 від 23.05.2008р., платіжним дорученням №206 від 23.05.2008р., випискою банку про рух коштів на рахунку позивача від 23.05.2008р., податковою накладною від 23.05.2008р. №68 (а.с. 14 - 15, 43 - 44).

У зв'язку з неотриманням від відповідача оплачених будівельних матеріалів, позивач надіслав останньому вимогу №25 від 29.07.2008р. про повернення коштів у сумі 20000,00грн. у 5-ти денний термін (а.с. 16). Відповідач вимоги позивача не виконав.

За вказаних обставин справи, ТОВ "Московін" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою №36 від 04.12.2008р. про стягнення з ПП "Торговий дім "Поділлябудматеріали" 24168,17грн., з яких: 20000,00грн. основного боргу, 3600,00грн. інфляційних нарахувань, 212,05грн.  3% річних  (а.с. 2 -3).

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також  із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ч.1 ст.173 ГК України, господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем є правовідносинами з купівлі-продажу товару (будівельних матеріалів), за якими, відповідач (продавець) зобов'язався передати майно (будівельних матеріалів) у власність позивачу (покупцеві), а відповідач (покупець) прийняти та оплатити товар.

Так, згідно ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах  справи відсутні  докази того, що відповідач поставив позивачу будівельні матеріали на суму 20000,00 грн., чи виконав вимогу позивача  №25 від 29.07.2008р. про повернення коштів у сумі 20000,00грн.

Слід відмітити, що згідно, витребуваної апеляційним господарським судом книги вхідної - вихідної кореспонденції, оригінал якої оглянуто у судовому засіданні 07.04.2009р., директору ПП "Торговий дім "Поділлябудматеріали" Морозу О.В. надіслано вимогу №25 від 29.07.2008р.. Крім того, на кореспонденції за №25 від 29.07.2008р. міститься відмітка про те, що лист отримано 30.07.2008р. та зареєстровано за вхідним №40 (а.с. 16, 74 - 75).

Зазначені матеріали справи слід розцінювати як доказ надіслання позивачем та отримання  відповідачем вимоги.

Частиною 2 ст.693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про повернення відповідачу 20000,00грн. попередньої оплати товару.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне стягнути з відповідача за період прострочки з 24.06.2008р.  по 01.10.2008р.  220,00грн. інфляційних нарахувань   та 212,05 грн. 3% річних.

Таким чином, у частині стягнення з відповідача 3380,00грн. слід відмовити.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976р. №11 "Про судове рішення",  рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У відповідності до п.п.1,4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У відповідності до вищевикладеного, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Московін" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 05.02.2009р. скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших підстав, сплата державного мита покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  Суми,   які   підлягають   сплаті   за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються  на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Московін", м.Вінниця задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду Вінницької області від 05 лютого 2009 року у справі № 8/4-09 скасувати в частині відмови у позові.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Приватного підприємства "Торговий дім "Поділлябудматеріали" (м.Вінниця, вул.Київська,14, к.605, код 34788536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Московін" (м.Вінниця, вул.Північна, 9, код 32257774) 20000,00грн. попередньої оплати, 220,00грн. інфляційних нарахувань, 212,05грн. - 3% річних, 204,32грн. витрат по сплаті державного мита, 101,25грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 101,15грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

В решті рішення залишити без змін.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу № 8/4-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Щепанська Г.А.

 судді::

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 сторонам,

4 - в наряд.