Ухвала
від 21.10.2013 по справі 5008/580/2012
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 жовтня 2013 року Справа № 5008/580/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Заріцької А.О., Козир Т.П., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р., розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі№ 5008/580/2012 за позовом Прокурора міста Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до 1) Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради; 2) Приватного торгово-виробничого підприємства "Коруна"; 3) ОСОБА_6 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської облдержадміністрації; 2) Управління культури Закарпатської облдержадміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, провизнання недійсним договору купівлі-продажу та патенту, визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень та зобов'язання орендаря звільнити об'єкт оренди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 у справі № 5008/580/2012 у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 у справі № 5008/580/2012 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним повністю договір купівлі-продажу права на патент № 13 від 06.08.1997, укладений між ОСОБА_6 та Ужгородською міською радою в особі Фонду комунального майна Ужгородської міської ради; визнано недійсним повністю патент № 13 виданий 11.09.1998 Фондом комунального майна Ужгородської міської ради на право оренди будівель (споруд, приміщень) за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним повністю договір оренди нежитлових приміщень № 6/265 від 11.03.1999, укладений між Ужгородською міською радою в особі Фонду приватизації та управління майном та Приватним торгово-виробничим підприємством "Коруна" з усіма додатковими угодами; вирішено виселити Приватне торгово-виробниче підприємство "Коруна" із нежитлових приміщень площею 3 897,5 кв.м., розташованих у АДРЕСА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 5008/580/2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 5008/580/2012, в якій заявник просить вказану постанову скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким рішення місцевого господарського суду від 03.10.2012 залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 06.03.2008 у справі № 2/241 та інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 29.09.2009 № 01-08/530, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, а також частин першої та другої статті 1, частини першої статті 21 та пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 09.04.2013 у справі № 5008/580/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу права на патент, визнання недійсним патенту на право оренди будівель та договору оренди будівель, а також про виселення відповідача-2 з нежитлових приміщень. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що відповідне приміщення, на право оренди якого було видано патент, є пам'яткою архітектури місцевого значення, однак жодних дозволів на передачу у користування даного об'єкту культурної спадщини відповідним органом не видавалось, а власник пам'ятки (міська рада) не звертався для отримання такого дозволу в порядку законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності; спірним договором оренди змінено цільове призначення приміщення.

Водночас у постанові від 06.03.2008 у справі № 2/241 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (в частині, що стосується доводів заявника), з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт пропуску позивачем строку позовної давності, причини спливу якого не визнані судом поважними. Крім того, суд касаційної інстанції виходив з того, що на час укладення спірних договорів жодна зі сторін не була обмежена в праві розпоряджатися належним їм майном.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

До того ж, судовими рішеннями, на які у заяві, поданій в порядку розділу ХІІ 2 ГПК України, може здійснюватись посилання на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, можуть бути лише рішення судів касаційних інстанцій, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим посилання заявника на інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 29.09.2009 № 01-08/530, не приймаються судом до уваги.

Колегія суддів зазначає, що встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним. Неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів. Таким чином, колегією суддів не береться до уваги посилання заявника на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме частин першої та другої статті 1, частини першої статті 21 та пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 5008/580/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Малетич Судді: А. Заріцька Т. Козир С. Мирошниченко С. Шевчук

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення21.10.2013
Оприлюднено11.11.2013
Номер документу34682398
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5008/580/2012

Ухвала від 16.09.2013

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Мельник Г.І.

Ухвала від 16.09.2013

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Мельник Г.І.

Постанова від 04.08.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Ковтонюк Л.В.

Ухвала від 23.07.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Ковтонюк Л.В.

Ухвала від 06.06.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

Ухвала від 25.03.2014

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Ухвала від 25.03.2014

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Ухвала від 13.03.2014

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Галушко Н.А.

Ухвала від 21.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Малетич M.M.

Ухвала від 30.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні