Постанова

від 05.11.2013 по справі 924/685/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 924/685/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В., суддів:Глос О.І., Поляк О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Тізер-Груп" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. у справі№924/685/13 господарського суду Хмельницької області за позовомПриватного підприємства "Тізер-Груп" до відповідачаТОВ "Ясен-Поділля" простягнення 235172,17грн. основної заборгованості по платежам згідно з договором суборенди нерухомого майна № 11/Ж30 від 01.09.2011 року, 9362,51 грн. пені, 31208,32 грн. 50% річних, 47034,46 грн. штрафу (20% від суми прострочення, згідно з п. 17.2. означеного договору), 50885 грн. місячної орендної плати,

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Вольська Є.І. (дов. б/н від 01.07.2013р.);

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.07.2013р. у справі №924/685/13 (суддя Смаровоз М.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Ясен-Поділля" на користь Приватного підприємства "Тізер-Груп" 235172,17грн. основної заборгованості по платежам згідно з договором суборенди нерухомого майна №11/Ж30 від 01.09.2011р., 9361,88грн. пені, 31206,23грн. - 50% річних, 47034,46грн. штрафу (20% від суми прострочення, згідно з п. 17.2 означеного договору), 50885грн. місячної плати (відповідно до п. 20.5 означеного договору), 7473,19грн. відшкодування судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.07.2013р. у справі №924/685/13, ТОВ "Ясен-Поділля" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане судове рішення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. (судді Огороднік К.М., Тимошенко О.М., Мамченко Ю.А.) рішення господарського суду Хмельницької області від 23.07.2013р. у справі №924/685/13 скасовано в частині задоволення позову та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові; в решті рішення господарського суду Хмельницької області від 23.07.2013р. у справі №924/685/13 залишено без змін.

У касаційній скарзі Приватне підприємство "Тізер-Груп" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. у справі №924/685/13 та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 23.07.2013р. у справі №924/685/13, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 214, 651, 653, 782, 784, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193, 291 Господарського кодексу України, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", оскільки: по-перше, ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. не передбачено право орендаря розірвати договір в односторонньому порядку без згоди орендодавця; по-друге, договір суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. було розірвано з 14.04.2013р. у зв'язку з відмовою орендодавця від договору на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України з огляду на невнесення орендарем орендних платежів протягом трьох місяців підряд, у зв'язку з чим відповідач повинен був виконувати умови договору щодо сплати орендних платежів в період з січня 2013р. по 14.04.2013р.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 01.11.2013р. №03-05/2502 у зв'язку з перебуванням у відпустці з 04.11.2013р. судді Грейц К.В. для розгляду справи №924/685/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючого - судді Бакуліної С.В., суддів: Глос О.І., Поляк О.І.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

01.09.2011р. між ПП "Згода-6" (орендодавець) та ПП "Тізер-Груп" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №03/02/10-ТТ, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю у тимчасове платне користування приміщення, розміщені у будівлі торгівельного комплексу; відповідно до поверхового плану комплексу орендодавцем передаються орендарю в оренду приміщення загальною площею 6037,2кв.м у будівлі за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, буд. 6.

Згідно з п. 7.1 вказаного договору строк оренди починається 01.09.2011р. і закінчується 30.08.2014р. (включно), або у день дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 13.4 зазначеного договору орендар має право укладати договори суборенди по приміщенню в цілому або його частинах на будь-яких умовах на свій розсуд без додаткового письмового погодження орендодавця.

01.09.2011р. ПП "Згода-6" передало ПП "Тізер-Груп" приміщення за актом приймання-передачі приміщення в оренду.

01.09.2011р. між ПП "Тізер-Груп" (орендодавець) та ТОВ "Ясен-Поділля" (орендар) укладено договір суборенди нерухомого майна №11/Ж30, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (суборенду) протягом строку суборенди нежиле приміщення загальною площею 1017,7кв.м., яке знаходиться на першому поверсі комплексу, розташованого за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, буд. 6.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору приймання-передача приміщення від орендодавця орендарю буде підтверджуватись шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі; орендар зобов'язується підписати переданий йому орендодавцем акт приймання-передачі та прийняти приміщення не пізніше 15.10.2011р.

Відповідно до п. 3.1 договору орендар зобов'язаний використовувати приміщення виключно в цілях здійснення роздрібної торгівлі видами та групами товарів, які вказані у торговому профілі орендаря, що є додатком до договору.

Згідно з п. 4.1 договору строк суборенди починається в день підписання сторонами акту прийому-передачі і закінчується 30.08.2014р., або у день дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 5.1 договору орендар сплачує орендодавцю суми грошових коштів у вигляді нижче наведених платежів: щомісячні платежі (орендна плата; компенсація витрат орендодавця на комунальні послуги).

Згідно з п. 5.6 договору, якщо у який-небудь момент сума платежів або інших сум коштів, одержаних орендодавцем від орендаря за цим договором, буде недостатньою для покриття всіх фінансових зобов'язань орендаря перед орендодавцем, такі суми за письмовим повідомленням та розрахунком орендодавця зараховуються і можуть бути використані для виконання зобов'язань орендаря у такому порядку: відшкодування будь-яких збитків, понесених орендодавцем з вини орендаря у ході виконання цього договору; компенсація будь-яких пошкоджень комплексу, завданих з вини орендаря; будь-які види неустойки, якщо вони передбачені договором або законодавством; компенсація витрат орендодавця на комунальні послуги; прострочені платежі по договору; орендна плата.

Відповідно до п. 6.1 договору орендар зобов'язаний сплачувати плату за користування приміщенням у розмірах та у терміни, які визначаються договором. Орендна плата починає нараховуватися орендодавцем з дня початку роботи (відкриття) меблевого магазину орендарем, але не пізніше 15.10.2011р.

Згідно з п. 6.2 договору розмір орендної плати за один місяць визначається як сума у гривнях, яка обчислюється за такою формулою: орендна плата = площа приміщення х орендна ставка.

Відповідно до п. 6.2.1 орендна ставка за цим договором за користування приміщенням становить: з дати початку строку суборенди по 31.12.2011р. - 40,00 грн. включаючи ПДВ; - з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. - 47,00грн. включаючи ПДВ; з 01.07.2012р. до 31.12.2012р. - 50,00грн. включаючи ПДВ; починаючи з 01.01.2013р. орендна ставка щорічно буде автоматично збільшуватись на встановлений середньорічний індекс інфляції, але не більше ніж на 20% на рік.

Згідно з п. 6.3 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць строку суборенди не пізніше дня початку строку суборенди.

Відповідно до п.п. 6.4, 6.5 договору орендодавець зобо'вязаний до 20-го числа кожного відповідного місяця виставляти орендарю рахунки, а орендар зобов'язаний уплатити орендну плату не пізніше терміну, вказаного в цьому договорі незалежно від факту отримання орендарем таких рахунків; якщо до настання зазначеного терміну сплати орендної плати відповідний рахунок не буде одержаний орендарем, орендар може звернутися до орендодавця з метою одержання рахунку до настання терміну оплати.

Згідно з п.п. 7.1, 7.3 договору орендар зобов'язаний щомісяця компенсувати орендодавцю витрати, понесені останнім на оплату комунальних послуг, а саме: водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення у відповідні періоді року, вивіз сміття; орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцю витрати на комунальні послуги не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним.

У разі неузгодженого з орендодавцем прострочення орендарем виконання зобов'язання, яке передбачає здійснення платежів на користь орендодавця відповідно до цього договору, орендар зобов'язаний сплатити на вимогу орендодавця пеню за весь час прострочення зобов'язання з урахуванням строку позовної давності, передбаченого ст. 258 ЦКУ, що розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від відповідної простроченої суми зобов'язання за кожен день прострочення; крім того, п'ятдесят відсотків річних за користування чужими коштами; у випадку прострочення орендарем внесення платежів по договору більше, ніж на 10 календарних днів, орендодавець має право нарахувати на прострочену суму штраф у розмірі 20% від суми прострочення. (п.п. 17.1, 17.2 договору).

Відповідно до п. 20.1 договору цей договір набуває чинності, починаючи з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, як зазначено у преамбулі на першій сторінці тексту договору, та закінчується в день закінчення строку суборенди.

Згідно з п. 20.2 договору орендодавець має право достроково розірвати договір у разі невиконання та/або неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань по договору, а саме: використання приміщення орендарем не за цільовим призначенням, в тому числі з порушеннями (п. 20.2.1); передача приміщення в суборенду без дозволу орендодавця (п. 20.2.2); неналежне виконання орендарем зобов'язань по сплаті будь-яких платежів, передбачених цим договором, яке виразилося в прострочці, що перевищує 10 календарних днів (п. 20.2.3); орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу спричинення шкоди приміщенню та/або комплексу (п. 20.2.4); орендар не виконує будь-які інші умови договору і таке невиконання продовжується протягом 10 днів після письмового повідомлення орендодавця про це (п. 20.2.5).

Орендодавець має право достроково розірвати цей договір на підставі п. 20.2, письмово повідомивши про це орендаря за 10 календарних днів до дати розірвання. При цьому договір буде вважатися розірваним з дати, вказаної в такому письмовому повідомленні, і підписання сторонами додаткових документів для розірвання договору не вимагається (п. 20.3. договору).

Відповідно до п. 20.4 договору сторони можуть ініціювати розірвання договору, попередивши про це іншу сторону за 60 календарних днів до такої дати розірвання договору.

Згідно з п. 20.5 договору у випадку розірвання договору по ініціативі орендаря, або по ініціативі орендодавця у зв'язку з порушенням орендарем умов договору, орендар в якості часткової компенсації збитків орендодавця у зв'язку з достроковим розірванням договору зобов'язаний до дати повернення приміщення по акту прийому-передачі сплатити орендодавцю грошові кошти у розмірі місячної орендної плати, діючої на момент розірвання договору.

Відповідно до п. 20.5.1 договору орендар звільняється від відповідальності за дострокове розірвання договору по його ініціативі після спливу першого року строку суборенди по договору та письмового попередження орендарем орендодавця про бажану дату дострокового розірвання договору за три календарні місяці.

Згідно з п. 20.6 договору окрім усього іншого цей договір може бути розірваний за згодою сторін.

Орендар зобов'язаний у випадку припинення та/або дострокового розірвання договору вивезти все своє майно і передати приміщення в тому ж стані, як і на день початку строку суборенди, з урахуванням нормального зносу (п. 21.2 договору).

15.10.2011р. ПП "Тізер-Груп" передало ТОВ "Ясен-Поділля" нежиле приміщення загальною площею 1017,7кв.м, що розташоване на першому поверсі комплексу за адресою: м. Житомир, Майдан згоди, буд. 6, за актом приймання-передачі приміщення в суборенду.

28.09.2012р. ТОВ "Ясен-Поділля" надіслало на адресу ПП "Тізер-Груп" лист № 228, в якому відповідно до п. 20.4 договору повідомило про дострокове розірвання договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. з 31.12.2012р.

17.10.2012р. ПП "Тізер-Груп" надіслало ТОВ "Ясен-Поділля" відповідь (лист №17/10-1) про відмову в наданні згоди на дострокове розірвання договору, зазначивши, що договір суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. залишається діючим, у зв'язку з чим просило відповідача неухильно дотримуватися його умов до моменту досягнення спільної згоди між сторонами щодо дострокового розірвання договору.

03.11.2012р. ТОВ "Ясен-Поділля" знову надіслало ПП "Тізер-Груп" лист №277 про дострокове розірвання договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. з 31.12.2012р. відповідно до п.п. 20.4, 20.5.1 договору.

19.11.2012р. ПП "Тізер-Груп" надіслало ТОВ "Ясен-Поділля" відповідь (лист №19/11-1), в якому повідомило про відсутність у відповідача права односторонньої відмови від договору (оскільки таке право не передбачено ні умовами договору, ні нормами чинного законодавства), у зв'язку з чим договір суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. залишається діючим і відповідач зобов'язаний неухильно дотримуватись умов договору.

08.01.2013р. ПП "Тізер-Груп" надіслало ТОВ "Ясен-Поділля" претензію №08/01-1 по договору суборенди № 11/Ж30 від 01.09.2011р. на суму 62779,03 грн., в якій позивач вимагав протягом п'яти банківських днів з дати отримання вказаної претензії перерахувати на поточний рахунок ПП "Тізер-Груп" заборгованість з орендної плати за січень 2013р. у сумі 50885,00грн. та пеню, штраф і річні за порушення грошового зобов'язання в сумі 11894,03грн.

25.01.2013р. ТОВ "Ясен-Поділля" надіслало ПП "Тізер-Груп" відповідь на претензію №40, в якій відхилило вимоги позивача, оскільки, на думку відповідача, договір суборенди розірвано 31.12.2012р.

05.04.2013р. ПП "Тізер-Груп" надіслало ТОВ "Ясен-Поділля" повідомлення №05/04-1 про відмову від договору суборенди нерухомого майна №11/Ж30 від 01.09.2011р. на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України у зв'язку з несплатою ТОВ "Ясен-Поділля" орендних платежів більше трьох місяців підряд. Окрім того, позивач вимагав повернути приміщення з суборенди шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення з суборенди та на підставі ч. 2 ст. 615 ЦК України протягом п'яти днів з дати отримання цього повідомлення погасити наявну заборгованість у розмірі 205136,86грн., з них 152655,00грн. по орендній платі з січня по березень 2013р. та 52481,86грн. компенсації витрат на комунальні послуги з січня по березень 2013р.

12.04.2013р. ТОВ "Ясен-Поділля" надіслало ПП "Тізер-Груп" відповідь №96 на вказане повідомлення, в якій повідомило про дострокове розірвання договору з 31.12.2012р. та відсутність у зв'язку з наведеним будь-яких зобов'язань за договором.

У зв'язку з несплатою відповідачем орендних платежів за період з січня 2013р. по 14.04.2013р. ПП "Тізер-груп" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Ясен-Поділля" про стягнення з відповідача на користь позивача 235172,17грн. заборгованості з орендних платежів, 9362,51грн. пені, 31208,32грн. - 50% річних, 47034,46грн. - штрафу за прострочення внесення орендних платежів та 50885,00грн. штрафу за дострокове розірвання договору.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. не передбачено право орендаря в односторонньому порядку відмовитися від договору, у зв'язку з чим за відсутності згоди орендодавця на розірвання договору суборенди твердження відповідача про його розірвання в односторонньому порядку на вимогу орендаря з 31.12.2012р. є безпідставними; по-друге, розірвання договору суборенди відбулося не з ініціативи відповідача (як це передбачено п. 20.5.1 договору), а внаслідок отримання відповідачем повідомлення №05/04-1 від 05.04.2013р. про відмову позивача від договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендних платежів за період з січня 2013р. по 14.04.2013р. в сумі 235172,17грн., 9361,88грн. пені, 31206,23грн. - 50% річних, 47034,46грн. штрафу за прострочення внесення орендних платежів, 50885грн. штрафу за дострокове розірвання договору підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позову та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову в позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, договір суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. розірвано в односторонньому порядку з ініціативи відповідача з 31.12.2012р., оскільки статтею 20 договору передбачено можливість розірвання договору суборенди як з ініціативи орендодавця (позивача), так і з ініціативи орендаря (відповідача); крім того, можливість розірвання договору суборенди з ініціативи відповідача (орендаря) без згоди позивача (орендодавця) опосередковано підтверджується п. 20.6 договору суборенди (яким передбачено, що окрім усього іншого, цей договір може бути розірваний за згодою сторін); по-друге, внаслідок розірвання договору суборенди з 31.12.2012р. припинилися і зобов'язання зі сплати орендних платежів з січня 2013р.

Однак, вищезазначені висновки апеляційного господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 235172,17грн. заборгованості з орендних платежів за період з січня 2013р. по 14.04.2013р. за договором суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р., 9362,51грн. пені, 31208,32грн. 50% річних, 47034,46грн. штрафу за прострочення внесення орендних платежів та 50885,00грн. штрафу за дострокове розірвання договору.

Відповідно до п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Підстави розірвання договору найму на вимогу наймача встановлено у ст. 784 Цивільного кодексу України, згідно з якою наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України закріплено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином нормами чинного законодавства не передбачено право орендаря на односторонню відмову від договору (без згоди орендодавця).

Господарськими судами встановлено, що умовами договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. передбачено можливість розірвання договору як з ініціативи орендодавця, так і з ініціативи орендаря (п. 20.4 ст. 20 договору).

Однак, як встановлено господарським судом першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, умовами договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. не передбачено право орендаря в односторонньому порядку відмовитися від договору суборенди.

З огляду на викладене, законними і обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору суборенди не передбачено право орендаря на розірвання договору оренди в односторонньому порядку (без згоди орендодавця).

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач як орендодавець не надавав відповідачу згоди на дострокове розірвання договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. і в листах від 17.10.2012р. №17/10-1 та від 19.11.2012р. №19/11-1 повідомляв відповідача про те, що договір суборенди залишається діючим, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний неухильно дотримуватися його умов (а.с. 22-23, 27-28).

Господарськими судами також встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується факт невнесення відповідачем орендних платежів з січня 2013р. по 14.04.2013р. (оскільки відповідач вважав договір суборенди розірваним з 31.12.2012р.), у зв'язку з чим позивач листом від 05.04.2013р. №05/04-1 повідомив відповідача про відмову від договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р. на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України і просив повернути орендовані приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі. Факт отримання вказаного повідомлення відповідачем 11.04.2013р. підтверджено матеріалами справи і останнім не заперечується.

З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки господарського суду першої інстанції про те, що дострокове розірвання договору суборенди відбулося не з ініціативи відповідача (як стверджує останній), а внаслідок відмови позивача від договору суборенди на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача від 05.04.2013р. №05/04-1 про відмову від договору.

Акт приймання-передачі приміщень від відповідача позивачу у зв'язку з достроковим розірванням договору суборенди в матеріалах справи відсутній.

У зв'язку з наведеним законними і обґрунтованими є висновки господарського суду Хмельницької області про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з орендних платежів в сумі 235172,17грн., 9361,88грн. пені, 31206,23грн. - 50% річних, 47034,46грн. штрафу за прострочення внесення орендних платежів, 50885грн. штрафу за дострокове розірвання договору, оскільки факт невиконання договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів у спірний період встановлено господарськими судами і підтверджено матеріалами справи, а сплату річних, пені та штрафу за несвоєчасне внесення орендних платежів і за дострокове розірвання договору з ініціативи орендодавця у зв'язку з порушенням орендарем умов договору, передбачено умовами договору суборенди (п.п. 17.1, 17.2 ст. 17, п. 20.5 ст. 20 договору).

Висновки апеляційного господарського суду про можливість розірвання договору суборенди з ініціативи відповідача (орендаря) без згоди позивача (орендодавця) і фактичне розірвання у зв'язку з наведеним договору суборенди в односторонньому порядку на вимогу відповідача з 31.12.2012р. не відповідають ні вимогам чинного законодавства, ні фактичним обставинам справи, зокрема, умовам договору суборенди №11/Ж30 від 01.09.2011р.

З огляду на викладене, підстав для скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 23.07.2013р. у апеляційного господарського суду не було.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Тізер-Груп" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. у справі №924/685/13 задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. у справі №924/685/13 скасувати, а рішення господарського суду Хмельницької області від 23.07.2013р. у справі №924/685/13 залишити в силі.

Головуючий С. Бакуліна

Судді О. Глос

О. Поляк