Постанова

від 07.11.2013 по справі 908/639/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 908/639/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" від позивача: Колосовський Ю.О. від відповідача: не з'явились на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року у справі№ 908/639/13-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Славутич - Реєстратор" доПублічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" простягнення 17 111, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич - Реєстратор" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" (далі відповідач) про стягнення 14 790 грн. - сума основного боргу; 517 грн. - інфляція; 877 грн. - 3% річних; 924 грн. - пені.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Суд прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт надання послуг на користь відповідача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року апеляційну скаргу позивача було задоволено частково. Рішення господарського суду першої інстанції було скасовано. Позов позивача задоволено частково. З відповідача, на користь позивача, підлягає стягненню 14 791 грн. - основного боргу; 517 грн. - інфляції; 877 грн. - 3% річних; 230 грн. - пені.

З резолютивної частини постанови вбачається, що позивачу частково відмовлено в стягненні пені (в розмірі 694 грн.), в іншій частині позовні вимоги задоволені.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до наданих доказів відправлення відповідачу рахунків, згідно умов п. 3.1.2 Договору позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості за надання послуг з абонентської плати, а також виконання позивачем послуг на суму 3 000 грн., які оформлені відповідними актами. Судом застосовано ст. 232 ГК України та ст. 625 ЦК України щодо позовних вимог, в частині стягнення пені, інфляції та річних.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року, яка прийнята у даній справі та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 року.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного документа, якій би підтверджував факт надання послуг позивачем на користь відповідача, які можна кваліфікувати, як первинні документи, згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

10.06.2002 року між відповідачем (емітент) та позивачем (реєстратор) укладено договір № 10/06-02 (далі Договір) предметом якого є надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів відповідача (т. 1 а.с. 15-16).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що реєстратор веде реєстри всіх випусків іменних цінних паперів відповідача.

Відповідач сплачує послуги позивача на умовах та в терміни, що передбачені цим Договором та додатками до нього (п.2.1.5).

Розділом 3 Договору передбачено, що вартість послуг складається з одноразової оплати, розмір якої визначений п.1 та п.3 додатку 1, яка сплачується на протязі 10 - ти днів з дати підписання Договору та абонентської плати, яка підлягає сплаті щомісячно до 10 - го числа кожного місяця наступного за місяцем оплати згідно з виставленими рахунками (згідно до розрахунків позивача заборгованість складає 11 791 грн.).

Додатком № 1 до Договору (т.1 а.с. 17) сторони узгодили тарифи на послуги позивача по веденню реєстру власників іменних цінних паперів.

27.12.2010 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 11 до Договору предметом якої було виконання позивачем операцій по організаційному та інформаційному забезпеченню проведення загальних зборів акціонерів (т. 1 а.с 20-21).

Пунктом 3.1 Додаткової угоди передбачено, що відповідач за виконані позивачем послуги проводить оплату у розмірі 1 500 грн. до 31.12.2010 року.

Пунктом 4.4 Додаткової угоди передбачено, що за порушення термінів оплати відповідач сплачує пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

До матеріалів справи (т.2 а.с. 225) залучений акт прийму передачі робіт від 01.02.2011 року, згідно до якого позивач виконав роботи, які передбачені додатковою угодою № 11 від 27.12.2010 року. Згідно до акту вартість виконаних робіт склала 1 500 грн.

15.02.2011 року між сторонами у справі було укладено договір № 3 на виконання відповідачем операцій по організаційному забезпеченню проведення загальних зборів власників цінних паперів (т. 1 а.с. 20-21).

Пунктом 3.1 зазначено договору передбачено, що відповідач за виконання позивачем послуг передбачених договором сплачує 1 500 грн. до 22.02.2011 року.

До матеріалів справи (т. 2 а.с. 226) залучений акт прийому передачі робіт від 22.02.2011 року, згідно до якого позивач виконав роботи, які передбачались договором № 3 від 15.02.2011 року. Вартість робіт згідно до акту складає 1 500 грн.

20.01.2011 року між сторонами у справі укладена угода про припинення дії Договору (т. 1 а.с. 22).

Пунктом 3 зазначеної угоди, відповідач зобов'язаний, не менш ніж за 5 робочих днів до дати закриття системи реєстру (11.02.2011 року) погасити поточну заборгованість перед позивачем за послуги щодо ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, за інші надані послуги.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем відповідачу надавались послуги, які передбачені Договором, оплата яких здійснюється, як помісячно, так і на підставі додаткових угод.

До матеріалів справи (т.3 а.с. 4 - 69) залучені копії рахунків та реєстри рекомендованих поштових відправлень, які свідчать про те, що на адресу відповідача направлялись на оплату рахунки за виконання послуг наданих позивачем.

В своїй касаційній скарзі відповідач не наводить контррозрахунку позовних вимог.

Доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором в частині стягнення основної заборгованості відповідачем не надано.

Доводи викладені в касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом даного позову є заборгованість з абонентської (помісячної) плати, яку повинен був сплачувати відповідач за виконання послуг передбачених Договором та оплата послуг, які були виконані у відповідності до додаткової угоди № 11 від 27.12.2010 року та договору №3 від 15.02.2011 року і виконання яких оформлено відповідними актами.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що у відповідача є в наявності заборгованість, яка складається з невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, додатковою угодою № 11 до Договору від 27.12.2010 року та договором № 3 від 15.02.2011 року.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Діпроелектро" відмовити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року прийняту у справі № 908/639/13-г залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій