Ухвала

від 24.10.2013 по справі 2а-3725/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/46946/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011

у справі № 2а-3725/10/1670

за позовомПриватного підприємства «ПММ Газсервіс-Кременчук» доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області провизнання дій неправомірними, визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ПММ Газсервіс-Кременчук» (далі по тексту - позивач, ПП «ПММ Газсервіс-Кременчук») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання дій неправомірними, визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «ПММ Газсервіс-Кременчук» зареєстровано платником податку на додану вартість 14.11.2005, про що йому видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100152218ґ

14.07.2010 комісією Кременчуцької ОДПІ прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «МПП Газсервіс-Кременчук», яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 179.

Згідно зазначеного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації ПП «ПММ Газсервіс-Кременчук» в якості платника податку на додану вартість слугував висновок відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ від 09.07.2010 № 176, відповідно до якого підприємством не подано до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за травень - червень 2010 року, а за місцем фактичної адреси (вул. Гвардійська, 11 кв. 40, м. Кременчук) підприємство не знаходиться.

Правовою ж підставою для анулювання реєстрації ПММ «Газсервіс-Кременчук» в якості платника податку на додану вартість слугував припис пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - анулювання з будь-яких інших причин.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні двадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку, не надає податковому органу декларації з цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у ст. 6 та ст. 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларацію з цього податку протягом двадцяти послідовних місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбачений цим Законом, є вичерпним і в силу п. 11.4 ст. 11 цього ж Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, а передбачену пп. «в» п. 9.8 підставу для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість слід розуміти так.

Реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав визначених цією нормою, анулюється у двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що посилання у пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» на «будь-яку іншу причину» стосується виключно причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість при перебуванні її на спрощеній системі оподаткування. Відповідними причинами може бути нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Крім того, не знайшли свого підтвердження в суді першої та апеляційної інстанції твердження відповідача щодо незнаходження підприємства за фактичною адресою.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова