Ухвала

від 24.10.2013 по справі 2а-3875/10/2770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/54814/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31.01.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011

у справі № 2а-3875/10/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орвис»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя (далі по тексту - позивач, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орвис» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Орвис») про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31.01.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Орвис» суму заборгованості перед бюджетом зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 32962,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна сума заборгованості виникла у зв'язку із виявленням податковим органом порушень позивачем п. п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі по тексту - Закон №265) та прийняттям відповідних рішень про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій.

Частково відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 9 ст. 3 Закону України №265 визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операції.

Відповідно до п. 4. ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що товариством був порушений режим щоденного друку фіскальних звітних чеків, а саме - Z-звіт № 1743 за 07.07.2010 був відсутній в книзі обліку розрахункових операцій на РРО. За вказане порушення до товариства застосовані фінансові санкції в розмірі 340,00 грн.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком судів першої інстанції, що фінансові санкції у цій частині були застосовані до відповідача неправомірно, оскільки судами досліджена книга обліку розрахункових операцій на РРО №2702005014Р/9, у якій вклеєний Z-звіт № 1743 за 07.07.2010.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31.01.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров