Постанова

від 21.04.2009 по справі 18/222-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/222-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2009 р.                                                           Справа № 18/222-08  

                                                  Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Погребняка В.Я., суддів - Афанасьєва В.В., Бухана А.І.  

                                         при секретарі  Цвирі Д.М.

за участю  представників:

позивача:   Третьякова С.М.,  довіреність б/н від 01.12.08 р.,    

відповідача:  Коробейник А.В. довіреність №15-137 від 20.05.08 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми (вх. № 616С/3-9 від 16.03.09 р.) на рішення господарського суду Сумської області від 27 січня 2009 року у справі № 18/222-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд», м. Суми

до  Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 539695,90 грн.,

встановила:

В грудні 2008 р.  позивач звернувся до господарського суду Сумської   області з позовом про стягнення  з відповідача 539695,90 грн.  заборгованості за виконані загально-будівельні роботи з улаштування зливної каналізації, благоустрою складу, вузла упакування та відвантаження залізного купоросу ЦЗОП  за договором  підряду № 14/8 від  14.08.2008 р.,  з яких 520529,04 грн.  - основної  заборгованості, 10410,60 грн.  –пені, 427,80 грн.   –3% річних, 8328,46 грн. –інфляційних збитків.

12.01.2009 р.  позивач  подав  суду уточнення позовних вимог № 3 від 08.01.2009 р., відповідно до яких у зв`язку з частковою сплатою заборгованості  просив суд стягнути з відповідача   370529,04 грн.  основного боргу, 10684,76 грн.   пені, 1335,70 грн.   3% річних, 8328,46 грн. інфляційних збитків, а також 5518,29 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27 січня 2009 року у справі №18/222-08 (суддя Заєць С.В.) позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Сумихімпром»на користь ТОВ «Спецбуд»370529,04 грн. заборгованості, 8328,46 грн. інфляційних збитків, 1335,70грн. - 3% річних, 10684,76 грн. - пені, 5408,77 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 150000,00 грн. основного боргу припинено. Повернуто ТОВ «Спецбуд»з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 3,33 грн. за платіжним  дорученням  № 62 від 15.12.2008 р. та   суму  118,18 грн. за  платіжним  дорученням № 34 від 20.01.2009 року.

Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 27 січня 2009 року в частині стягнення 8328,46 грн. інфляційних, 1335,70 грн. - 3% річних та 10684,76 грн. пені і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також стягнути з ТОВ «Спецбуд»на користь ВАТ «Сумихімпром»держмито в розмірі 2705,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від  19.03.2009 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження призначено до розгляду на 13.04.2009 р.  

03.04.2009 р.  позивач надав заперечення на  апеляційну скаргу, в яких  вважає рішення  господарського суду Сумської області від 27.01.2009 р. законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу ВАТ «Сумихімпром»необґрунтованою,  формальною та такою, яка на своїй меті переслідує можливість затягування настання моменту розрахунку  з позивачем за договором, також  позивач зазначає, що в скарзі відповідач не наводить жодної обставини порушення  господарським судом норм матеріального чи процесуального права, тому просить апеляційну скаргу  ВАТ  «Сумихімпром»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області  від 27.01.09 р. –без  змін.

Для розгляду даної справи  ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя  Бухан А.І.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування  господарським судом норм  матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про  залишення апеляційної  скарги ВАТ «Сумихімпром»без задоволення,   виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2008 року між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд»- та відповідачем –Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» - було укладено договір підряду № 14/08 від 14.08.2008 р., відповідно до п. 1.1 якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов'язується за власний ризик виконати у відповідності умов даного договору загально-будівельні роботи з улаштування зливної каналізації, благоустрою складу, вузла упакування та відвантаження залізного купоросу ЦЗОП, а замовник (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити результати робіт.

Згідно з п.2.1  договору  загальна вартість  робіт складає 1007899,20 грн.

Відповідно до п.4.3 договору остаточний розрахунок за договором проводиться замовником  не пізніше 20 днів після підписання сторонами акту  виконаних робіт (форма №КБ-2) і довідки (форма №КБ-3) та усунення підрядником  виявлених у процесі приймання недоліків.

Відповідно до п.7.3. зазначеного договору відповідач протягом 5 днів із дня одержання акту виконаних робіт, тобто форми №КБ-2в, зобов`язаний направити позивачу підписаний акт виконаних робіт або мотивоване відмовлення від приймання результатів робіт.

Позивач  свої зобов'язання  за договором  -  загально-будівельні роботи  з улаштування зливної каналізації, благоустрою складу, вузла упакування та відвантаження залізного купоросу ЦЗОП - виконав, що  підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 1, № 2 та № 3 за вересень 2008 р., № 4 та № 5 за листопад 2008 р., підписаними   представниками сторін та скріпленими    печатками  сторін ( а.с. 20-34, 60-69).  

В матеріалах справи  також містяться довідки  про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-№3, підписані відповідачем та завірені його печаткою (а.с.70-71).

Відповідач і в суді  першої інстанції, і в суді апеляційної інстанції визнав  факт прийняття від позивача результатів робіт за договором підряду №14/8 від 14.08.2008 р. та використання (експлуатація) результатів виконаних позивачем робіт у його виробничій діяльності .   

Відповідно до  ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем  згідно з  п. 4.2 договору підряду № 14/8 від 14.08.2008 р.  за виконані загально-будівельні роботи з улаштування зливної каналізації, благоустрою складу, вузла упакування та відвантаження залізного купоросу ЦЗОП  було  сплачено позивачу  аванс в  розмірі 55% а саме 554344,56 грн.  

Отже, у відповідача перед позивачем  залишилась заборгованість  у розмірі 520529,04 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 22.12.2008 р., підписаним представниками сторін та скріпленим   їх печатками (а.с. 48).

25.12.2008 р. відповідач за платіжним дорученням №17210 перерахував  позивачу  частину боргу  в сумі 150000,00 грн. (т.1, а.с.53).

За клопотанням  відповідача господарський суд в цій частині боргу  провадження у справі припинив  на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином,   відповідно до уточнення позовних вимог № 3 від 08.01.2009 р., заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи у суді першої інстанції складала  370529,04 грн.   

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом. Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України  договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору підряду № 14/8 від 14.08.2008р. (п. 4.3), а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, але вимоги позивача в частині стягнення 370529,04 грн.  основної заборгованості визнав  в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині задоволення  вимог  позивача про стягнення 370529,04 грн.  основної заборгованості обґрунтований, правомірний та підтверджується  матеріалами справи.   

Крім того, відповідно до п.8.3 договору підряду № 14/8 від 14.08.2008 р. за порушення строків оплати виконаних робіт відповідач повинен сплатити   пеню у розмірі 0,2% загальної вартості робіт за кожний день прострочення платежу, але не більше 5% загальної вартості договору.

Позивач  згідно з умовами договору підряду № 14/8 від 14.08.2008 р.  просив стягнути з відповідача пеню у розмірі  10684,76 грн.     

Також за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань  за договором підряду № 14/8 від 14.08.2008 р., позивач   просив стягнути з відповідача 8328,46 грн.   інфляційних збитків та 1335,70 грн.   3% річних.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що в актах  форми КБ-2 та довідках форми КБ-3  відсутня дата їх підписання сторонами, яка згідно з ДСТУ 4163-2003 є обов'язковим реквізитом документу. Отже, акти та довідки, на які посилався позивач, на його думку, не  є  документами, на підставі яких відповідач повинен був розрахуватись з позивачем, тобто, він вважає, що момент виконання договірних зобов'язань в частині остаточного розрахунку за договором не настав, а тому  наслідки  прострочення виконання грошового зобов'язання не настали.

Колегія суддів  вважає за необхідне зазначити.

Як вбачається  з матеріалів  справи,  п.7.2  зазначеного договору підряду передбачено, що прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами по акту протягом двох тижнів з моменту повідомлення замовника про готовність результатів робіт до приймання.

Відповідно до п.7.3 договору  замовник (відповідач) протягом 5 днів з дня одержання акту виконаних робіт зобов'язаний направити підряднику (позивачу) підписаний акт виконаних робіт або мотивоване відмовлення від приймання результатів робіт.

Отже, зазначений пункт договору   встановлює  5-денний термін для підписання  актів саме   відповідачем.

Доказами отримання відповідачем актів є наявність підписів   представників відповідача, скріплених печатками ( а.с.20-34).

Як видно з матеріалів справи,  акти №4 та №5  приймання виконаних підрядних робіт за  листопад 2008 р. підписані   10 листопада 2008 р. (а.с.28-34).

Довідка про вартість виконаних  підрядних робіт за листопад 2008 р. підписана 10 листопада 2008 р.

Таким чином, згідно з умовами договору остаточною датою  підписання приймання-передачі   відповідачем результатів робіт позивачем  є 15 листопада 2008 р.

Отже, в своїй апеляційній скарзі відповідач не навів жодної обставини порушення судом норма матеріального та процесуального права.

Таким чином, оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 10684,76 грн. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»,  апеляційний суд  погоджується з висновком суду першої інстанції   в частині стягнення з відповідача пені.   

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.    

Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення інфляційних збитків  в розмірі 8328,46 грн., 1335,70 грн.   –3 % річних,  то колегія  суддів погоджується     з висновком  господарського суду і в частині стягнення  з відповідача  інфляційних збитків  в розмірі 8328,46 грн. та  1335,70 грн.   –3 % річних.    

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване відповідачем  рішення  господарського суду Сумської області  від 27.01.2009 р.  підлягає залишенню без змін,  а апеляційна скарга відповідача підлягає  залишенню без  задоволення.

Керуючись  ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                            постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області  від  27.01.2009 р.  у справі №  18/222-08  залишити без змін.          

          Головуючий суддя                                                          В.Я. Погребняк

Суддя                                                                                    В.В. Афанасьєв

Суддя                                                                                А.І. Бухан