20/1б
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.04.2009 року Справа № 20/1б
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Яковлева І.А.
за участю представників сторін:
від кредитора Кузнєцова І.М., державний податковий
інспектор юридичного відділу
Ленінської МДПІ у місті Луганську,
довіреність №1/10 від 13.01.2009;
від боржника повноважний представник в судове
засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної
податкової інспекції у місті Луганську,
м. Луганськ
на ухвала
господарського суду Луганської області
від 03.03.2009
по справі №20/1б (суддя – Кірпа Т.С.)
за заявою Ленінської міжрайонної державної
податкової інспекції у місті Луганську,
м. Луганськ
до боржника Відкритого акціонерного товариства
„Луганська автобаза”,
м. Луганськ
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Боржник не скористався своїм правом участі в судовому засіданні, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без його участі.
Ухвалою господарського суду Луганської області за результатами підготовчого засідання суду від 03.03.2009, провадження у справі №20/1б припинено на підставі ст.ст.1, 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) та ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України; скасовано мораторій на задоволення вимог кредитора.
Ухвала суду мотивована тим, що за матеріалами справи вимоги кредитора є спірними.
Не погоджуючись з даною ухвалою, кредитор – Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську, звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 10.03.2009 №7734/10, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03.03.2009 та прийняти ухвалу, якою порушити провадження по справі про банкрутство у відношенні Відкритого акціонерного товариства „Луганська автобаза”, м. Луганськ.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги та доповнень до неї (від 06.04.2009 №11248/10) скаржник зазначив, що безспірність вимог є підтверджено наданими суду матеріалами справи:
- деклараціями боржника;
- отриманими платником податків (боржником) повідомленнями податкового органу;
- мировою угодою по справі №9/9б та ухвалою господарського суду Луганської області про її розірвання.
Заявник зазначив, що судом першої інстанції не було досліджено всі матеріали справи, не витребувано від боржника доказів погашення боргу. Боржником всю суму податкового боргу в розмірі 695958 грн. 07 коп. було визнано та у зв'язку з цим підписано мирову угоду у справі №9/9б; умов мирової угоди він не виконав, у зв'язку із чим вона була розірвана ухвалою господарського суду Луганської області від 25.03.2008.
Скаржник також посилається на положення п.8 ст.39 Закону про банкрутство.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.01.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську від 10.03.2009 №7734/10, на ухвалу господарського суду Луганської області від 03.03.2009 у справі №20/1б призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.
У зв'язку з відпусткою судді Лазненко Л.Л., розпорядженням від 03.04.2009 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду, її виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію суддю Іноземцеву Л.В.
Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Справа №20/1б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Луганська автобаза" була порушена ухвалою господарського суду Луганської області від 05.01.2009 за заявою кредитора – Ленської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено розгляд даної справи у підготовчому засіданні (а.с.1,2;Т.1).
Згідно з п.4 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) в підготовчому засіданні суддя оцінює надані документи, заслуховує пояснення сторін.
В обґрунтування своїх вимог ініціюючий кредитор посилається на наявність безспірної заборгованості боржника перед бюджетом по сплаті податків (зборів), обов'язкових платежів на загальну суму 700862 грн. 65 коп., в тому числі:
- з податку на додану вартість у розмірі 317259 грн. 84 коп. (а.с.50-52;Т.1);
- з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 383082 грн.49 коп. (а.с.48,49;Т.1);
- на комунальний податок у розмірі 46 грн. 35 коп. (а.с.47;Т.1);
- на збір за забруднення навколишнього середовища у розмірі 473 грн. 97 коп. (а.с.45,46;Т.1).
Крім того, кредитор пояснив, що 30.05.2005 між боржником та комітетом кредиторів у справ №9/9б укладено мирову угоду, яку підписано сторонами по даній справі та затверджено ухвалою господарського суду Луганської області від 21.06.2005.
Мировою угодою передбачалось про розстрочення податкової заборгованості ВАТ "Луганська автобаза" в сумі 695958 грн. 07 коп. та був складений графік погашення податкової заборгованості щоквартально рівними платежами у розмірі 57996 грн. 51 грн. починаючи з 15.09.2005 по 15.06.2008 (а.с.40-42;Т.1).
Ухвалою від 25.03.2008 господарського суду Луганської області по справі №9/9б зазначену мирову угоду було розірвано, оскільки боржник не виконав свої зобов'язання (а.с.43;Т.1).
Кредитор наполягає, що з метою погашення податкового боргу Ленінською МДПІ у місті Луганську були вжиті заходи передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від №2181-III від 21.12.2000, із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181), а саме:
- 21.10.2005 боржнику вручена перша податкова вимога №1/478 у зв'язку з виникненням податкового боргу (а.с.31;Т.1);
- 07.12.2005 боржнику вручена друга податкова вимога №2/1874/29341 (а.с.32;Т.1), реєстрація податкової застави в державному реєстрі обтяжень рухового майна від 17.11.2005 №5527478 (а.с.34;Т.1);
- підприємство звітує протягом року з нульовими показниками, що свідчить про відсутність фінансово-господарської діяльності та неможливість погашення податкового боргу.
Боржник у відзиві та доповненнях до відзиву (а.с.11,22;Т.2) зазначив, що вимоги кредитора не є безспірними у розумінні Закону про банкрутство, оскільки вони не визнані боржником та не підтверджені виконавчими документами.
Крім того, боржник пояснив, що відповідно до мирової угоди від 30.05.2005, яка затверджена ухвалою від 21.06.2005 господарського суду Луганської області по справі №9/9б, ВАТ "Луганська автобаза" здійснювала часткове погашення заборгованості кредиторам, але надати відомості щодо розміру погашення вимог кредиторів не є можливим "у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів".
Аналізуючи обставини, матеріали справи, пояснення сторін процедури банкрутства, судова колегія приймає до уваги наступне.
Згідно пункту 3 статті 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Особливості доказування безспірності вимог ініціюючого кредитора по даній справі пов'язані із тим, що його грошові вимоги є вимогами, що були предметом розгляду господарського суду Луганської області по справі №9/9б, і предметом мирової угоди, затвердженої господарським судом, яку було розірвано, а також із поняттям безспірного боргу закріпленим в Законі України від 21.12.2000 №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України від 21.12.2000 №2181-III).
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилається на п.6 ст.3 та абз.8 ст.1 Закону про банкрутство, де вказано. що справа про банкрутство порушується тільки на підставі безспірних вимог кредиторів; безспірними вимогами є вимоги кредиторів, визнані боржником (підкреслено в оскаржуваній ухвалі). Боржник не визнає вимоги кредитора, отже його вимоги, вважає суд першої інстанції, є спірними.
З такими виводами погодитися не можливо.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що кредитор - орган державної податкової служби має інший порядок доказування безспірного боргу.
Безспірною вважається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст.5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III.
В заяві про порушення справи про банкрутство кредитор вказав, що заявлений ним борг підтверджується, в тому числі, деклараціями боржника, податковими вимогами, розрахунками податкового боргу.
На підтвердження своїх вимог кредитор надав суду податкові декларації за 2005 - 2007 роки, корінці податкових вимог за жовтень і грудень 2005 року, податкове повідомлення - рішення від 19.07.2007, податкові розрахунки комунального податку 2007 року.
Суд першої інстанції не проаналізував ці документи.
Крім того, як зазначив кредитор в заяві про порушення справи про банкрутство та про що свідчать матеріали справи, вимоги кредитора в сумі 695958 грн. 07 коп. були предметом мирової угоди по справі №9/9б.
Так, згідно ухвали господарського суду Луганської області від 25.03.2008 по справі №9/9б (а.с.43;Т.1) ухвалою від 21.06.2005, по даній справі, було затверджено мирову угоду (з додатками №№1-3) укладену між кредитором - Ленінською МДПІ у місті Луганську та боржником - ВАТ "Луганська автобаза", с. Ювілейне в м. Луганську, провадження у справі припинено.
В даній ухвалі також зазначено, що по справі №9/9б "проходив" один (ініціюючий) кредитор - Ленінська МДПІ у місті Луганську із грошовими вимогами (третьої черги) на суму 695958 грн. 07 коп., але у справі були також враховані зобов'язання боржника перед кредиторами другої черги на суму 8300 грн. 00 коп. (зворот а.с.43;Т.1).
Погашення податкової заборгованості в сумі 695958 грн. 07 коп. було розстрочено мировою угодою з 15.09.2005 по 15.06.2008 та у зв'язку із невиконанням боржником її умов ухвалою господарського суду Луганської області від 25.03.2008 мирова угода була розірвана (а.с.43;Т.1).
Розриваючи дану мирову угоду господарський суд Луганської області в ухвалі від 03.03.2009 (а.с.31;Т.2) вказав, що боржником не було погашено грошові зобов'язання перед Ленінською МДПІ у місті Луганську в розмірі 695958 грн. 07 коп., "погашення боргу перед кредитором боржником не проводилось". Суд в даній ухвалі також зазначив, що на той час борг перед кредитором - Ленінською МДПІ у місті Луганську, за умовами мирової угоди складав 521968 грн. 69 коп. (зворот а.с.43;Т.1).
Згідно ч.8 ст.39 Закону про банкрутство - у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які з'явились після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобов'язання, що існувало до затвердження мирової угоди (аналогічна думка міститься в постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2009 по справі №10/12).
Отже безспірні вимоги кредитора складаються із вимог, що мають підтверджуватися мировою угодою, ухвалою про її затвердження, ухвалою про її розірвання, а також доказами узгодженого боргу за період після затвердження мирової угоди.
Суд першої інстанції не з'ясував період нарахування заборгованості, за заявленими вимогами та всі підстави їх нарахування.
Що стосується заяви боржника, що ним проводилось часткове погашення боргу кредиторам за мировою угодою, але "докази щодо розміру погашення в нього відсутні", то такі аргументи не можуть прийматися до уваги.
Боржник повинен довести документально, що безспірний борг перед кредитором ним погашений в певній сумі.
Суд першої інстанції безпідставно, лише на підставі зазначеної вище заяви боржника зробив висновок про відсутність безспірних вимог кредитора.
Судова колегія погоджується із доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції зробив такий висновок передчасно, не витребувавши у боржника ніяких доказів погашення безспірного узгодженого боргу.
На підставі викладеного, доводи за апеляційною скаргою є обґрунтованими, у зв'язку із чим вона підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Луганської області від 03.03.2009 у справі №20/1б скасуванню з передачею даної справи на розгляд суду першої інстанції.
У судовому засіданні за згодою присутніх оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.2 ст.103, п.п.1, 2 ч.1 ст.104, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, м. Луганськ, від 10.03.2009 №7734/10, на ухвалу господарського суду Луганської області від 03.03.2009 у справі №20/1б задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 03.03.2009 у справі №20/1б скасувати.
3. Справу №20/1б передати на розгляд господарського суду Луганської області.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Д.Ю. Перлов
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3468520 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Медуниця О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні