Постанова

від 07.04.2009 по справі 11/29-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/29-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2009                                                                                       Справа№  11/29-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  судді Науменка І.М. –доповідача

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача:      Кікоть Антон Валентинович,

                             юрист, довіреність №0604-1 від 06.04.09.

від відповідача: Муссаєва Руслана Миколаївна,

                             представник, довіреність №б/н від 06.03.09.

розглянувши апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровський сирзавод”, Дніпропетровська область, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. у справі №11/29-09

за позовом        товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехторг”, м.Київ

до                          товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровський сирзавод”, Дніпропетровська область

про                     стягнення  74 265,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р.                  (суддя Мельниченко І.Ф.) у справі №11/29-09 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехторг”, м.Київ, задоволено повністю, з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровський сирзавод”, Дніпропетровська область, на користь позивача стягнуто 65 910,19 грн. основного боргу, 8 355,50 грн. пені, 742,65 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій називає останнє таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення спору та не досліджено всіх фактичних даних, тому просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 01.09.2007р. між сторонами був укладений договір поставки №55, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач, згідно до п.4.1. договору, прийняти та оплатити продукцію протягом 14 днів з дати поставки.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив на адресу відповідача продукцію, що підтверджено наявними у матеріалах справи накладними №861 від 10.09.2007р., №1387 від 24.12.2007р., №173 від 13.02.2008р. на загальну суму 140 499,45 грн.

Відповідач же, в свою чергу, розрахунок здійснив лише частково, а саме на суму                    74 589,26 грн., що також підтверджено наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.(а.с.56-62).

Суму ж боргу у розмірі 65 910,19 грн., всупереч умовам договору, відповідач так і не сплатив, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом порушених прав.

Отже, предметом спору є неналежне виконання грошових зобов'язань за договором поставки.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов –у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.

Окрім того, ст.625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.

Ухвалою від 12.01.2009р. було порушено провадження у справі №11/29-09, призначено слухання справи на 03.02.2009р. та, відповідно, зобов'язано сторони, надати суду певний перелік документів. Відповідача було зобов'язано, зокрема, надати письмовий відзив та документи, що підтверджують його заперечення проти позову тощо.

Однак, у судове засідання 03.02.2009р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи.(а.с.40). У зв'язку із невиконанням вимог суду та ненаданням сторонами необхідних документів для розгляду справи по суті, слухання було відкладене до 24.02.2009р., а сторони вдруге зобов'язано надати певний перелік документів, у тому числі відповідача знов зобов'язано надати письмовий відзив на позов та документи на підтвердження своїх заперечень.

У судове засідання 24.02.2009р. представник відповідача знов не з'явився, факт отримання ним ухвали про відкладення слухання справи на іншу дату підтверджений наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.45), витребуваних судом документів не надіслав, але звернувся із письмовою заявою про чергове відкладення розгляду у зв'язку із хворобою.(а.с.46).  

Відповідно до вимог ст.75 господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним  в ній матеріалами.

На думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови відповідачеві в задоволенні клопотання про відкладення слухання справи та прийняв рішення слухати справу за його відсутності, оскільки, як свідчать матеріали справи, відповідач двічі не виконав вимоги суду у зв'язку з чим справа вже відкладалась, жодних доказів неможливості надання суду витребуваних документів на заперечення позовних вимог не надав. Проте, неявка у судове засідання не заважала відповідачеві надіслати до господарського суду документи, що, на його думку, могли б підтвердити його заперечення проти позову, однак, цього зроблено не було. Оскаржуючи ж рішення господарського суду, відповідач зауважив в апеляційній скарзі на відсутності у нього можливості довести свої заперечення проти позову, однак, знов таки, ні до апеляційної скарги при її поданні, ні у судове засідання в обґрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень документів не надав, отже, колегія суддів вважає доводи скаржника такими, що під час апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли.

Слід також зазначити, що у судовому засіданні 07.04.2009р. відповідач фактично суму боргу визнав у повному обсязі, але заявив усне клопотання про розстрочку його виконання, яке судовою колегією було відхилене, оскільки, відповідно до вимог ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Тобто, вирішення клопотання щодо розстрочки виконання оскаржуваного рішення є повноваженням господарського суду Дніпропетровської області.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. у справі №11/29-09 таким, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р.                                  у справі №11/29-09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровський сирзавод”, Дніпропетровська область,                           –без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий  суддя                                                                            І.М. Науменко

           Суддя                                                                                       Л.М. Білецька                                                                          

           Суддя                                                                                                   О.В. Голяшкін