Постанова

від 07.10.2013 по справі 826/14838/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2013 року 14:15 № 826/14838/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Міжрегіонального головного управління Мін доходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 №0000804120 та №0000794120

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2013 року №0000804120, №0000794120.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового та цивільного законодавства України, були прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про нікчемність угод, укладених позивачем з ОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей", у зв'язку з чим були прийняті оскаржені рішення. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки фактичне виконання цих угод підтверджується обставинами його господарської діяльності та первинними документами.

На дату оформлення Акта перевірки та складення оскаржуваних податкових звідомлень-рішень органи Міністерства доходів і зборів України володіли інформацією про виробника сталі легованої, яка придбавалась ПАТ «Укрнафта», а також інформацією про здійснення виробничої діяльності ТОВ «Бістар 3000», в тому числі у періоді, що перевірявся. Однак, як вбачається із змісту Акта перевірки центральним офісом така інформація врахована не була. Хоча остання в повному обсязі спростовує доводи Центрального офісу, на яких, власне і ґрунтуються висновки Акта перевірки.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що ПАТ "Укрнафта" відображено в податковій звітності правові відносини з вказаними підприємствами з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.1, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; пп. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України.

На думку відповідача, оскаржувані рішення прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390) зареєстровано 31.03.1994 року Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією; взято на податковий облік в органах державної податкової служби. Підприємство є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 001353926654).

Основними видами діяльності позивача є добування нафти, добування природного газу, виробництво добрив та азотних сполук, роздрібна торгівля пальним та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, Окружною ДПС - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС на підставі направлень на перевірку від 29.05.2013 року № 571,572, відповідно до 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75 пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Укрнафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах з ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" за період 01.05.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 03 липня 2013 року № 776/41-20/00135390 (далі - Акт перевірки від 03.07.2013 року № 776/41-20/00135390 ).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення ПАТ "Укрнафта" вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.1, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту на суму 5 296 896,00 грн. за травень 2012 року та занижено податок на додану вартість, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 296 896,00 грн.; пп. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати на суму 4 414 080,00 грн. та знижено податок на прибуток до сплати в сумі 926 957,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 03.07.2013 року № 776/41-20/00135390 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників винесено податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0000794120, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 296 896,00 грн. - основний платіж, 2 648 448,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000804120, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 926 957,00 грн. - основний платіж, 463 478,50 - штрафні (фінансові санкції).

Згідно з актом перевірки, встановлені порушення ПАТ "Укрнафта" пов'язуються відповідачем лише із висновками актів про неможливість проведення зустрічних звірок підприємств контрагентів позивача, якими, в свою чергу, були зроблені висновки щодо відсутності ознак реальності вчинення господарських операцій у зв'язку з відсутністю умов для ведення ними господарської діяльності.

Окремо правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" не досліджувалися, оцінка первинним документам, наданим до перевірки з приводу вчинення таких правочинів, в акті перевірки не надавалась, акт перевірки містить лише посилання на наявність у позивача первинних документів та їх перелік.

Доводи податкового органу зводяться лише до того, що згідно сертифікатів якості від 24.05.12 №24/05/1 та від 29.05.2012 № 29.05.1,29.05.2, 29.05.3, 29.05.4, 29.05.5, підприємство - виробник є ТОВ «Бістар-3000». Загальна кількість плавок з різною вагою та хімічним складом:

29.05.12 склала 222 шт., тобто близько 2,1 хвилини при 8 годинному робочому дні плавку середньою вагою близько 495,5 кг. А сертифікат від 24.05.12 складений на 16 поддонів середньою вагою 1375 кг кожен.

При цьому, за даними єдиного реєстру реєстрації податкових накладних ТОВ «Бістар -24.05.12 та 29.05.12 оформлено податкові накладні на переробку розточувальних різців ТОВ «Альянс Маркет Груп», ТОВ «Комплект Стандарт Плюс», ТОВ «Нано Трейд Груп», ТОВ «Бест Торг -Компані, ТОВ «Голден - Вей» загальним тоннажем 132 тонни по ціні переробки 4750 грн. за тону без ПДВ.

За даними податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Бістар-3000» за 1 квартал 2012 року амортизація не нараховувалась (відсутній додаток AM), що свідчить про відсутність основних засобів для виробництва злитків зі сталі.

За даними автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та зобов'язань у травні 2012 року постачальником електроенергії на ТОВ «Бістар-3000», яка є необхідною для переплавки металу в злитки, є ВАТ «Запоріжжяобленерго»(код 130926) на суму ПДВ 1700,00 грн, що не може відповідати обсягам виробництва злитків тоннажем 132 тони, у 222 партіях та 16 піддонах.

Дані обставини, на думку податкового органу, свідчать про невідповідність первинних документів реальності настання події з урахуванням відсутності виробничих можливостей, переміщення ТМЦ в часі та виробничим потужностям.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що 18 травня 2012 року між ПАТ «Укрнафта» (покупець) та ТОВ "Альянс Маркет Груп" (постачальник) було укладено договір поставки №11/1731-МТР, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, сталь легована (бистроріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2, на умовах, передбачених даним договором. Серед інших умов зазначений договір передбачав також, що кількість, асортимент, ціна товару, терміни його передачі й оплати товару, місце постачання товару визначається специфікаціями (додатками) до договору, які є невід'ємними його частинами.

Поставка зазначеної партії товару у кількості 22 т. відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, про що, зокрема, свідчить:

- видаткова накладна від 29 травня 2012 року № РН 0529/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ -- 882 816,00 грн.

По факту поставки постачальником ТОВ "Альянс Маркет Груп", який є платником ПДВ була виписана податкова накладна від 29 травня 2012 року №7, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та занесена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

- договір поставки № 11/1730-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Комплект Стандарт Плюс» (код за ЄДРПОУ 37878915) поставка на умовах EXW склад заводу-виробника;

Поставка партії товару - сталь легована (бистроріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2 у кількості 22 т., відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, про що свідчить оформленні:

- видаткові накладні від 29 травня 2012 року № РН 0529/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ - 882 816,00 грн., № РН 0524/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ - 882 816,00 грн.

По факту поставки постачальником ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", який є платником ПДВ були виписані податкові накладні від 29 травня 2012 року №3, від 24 травня 2012 року № 1, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та занесено позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період;

- договір поставки № 11/1729-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Нано Трейд Груп» (код за ЄДРПОУ 37878920) поставка на умовах EXW склад заводу-виробника;

Поставка партії товару - сталь легована (бистроріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2 у кількості 22 т., відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, про що, зокрема, свідчить:

- видаткова накладна від 29 травня 2012 року № РН 0529/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ - 882 816,00 грн.

По факту поставки постачальником ТОВ "Нано Трейд Груп", яке є платником ПДВ була виписана податкова накладна від 29 травня 2012 року № 15, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та занесена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

- договір поставки № 11/1733-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Бест Торг - Компані» (код за ЄДРПОУ 38000295); поставка на умовах EXW склад заводу-виробника.

Поставка партії товару - сталь легована (бистроріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2 у кількості 22 т., відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, та оформлена видатковою накладною № РН-0529/01 від 29.05.2012 р. на загальну суму 5 296 896,00 грн., у тому числі ПДВ 882 816,00 грн., податковою накладною 29 травня 2012 року № 3.

- договір поставки № 11/1732-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ "Голден Вей"(код за ЄДРПОУ 38000316), поставка на умовах EXW склад заводу-виробника.

ТОВ «Голден Вей» здійснило поставку ПАТ «Укрнафта» товару (сталі легованої) відповідно до умов договору поставки №11/1732-МТР на складі заводу - виробника у кількості 22 т. загальною вартістю 5 296 896,00, грн., у тому числі ПДВ 882 816,00 грн. Поставка товару оформлена видатковою накладною № РН-0529/01 від 29.05.2012 р., податковою накладною від 29 травня 2012 року № 11.

Отже, у травні 2012 року зазначені постачальники здійснили поставку сталі легованої загальною кількістю (вагою) 132 тонни, що оформлено видатковими накладними від 24.05.2012 р. та 29.05.2012 p.

Як слушно зауважує позивач правильність оформлення вказаних податкових накладних та правильність формування за даними податкових накладних податкового кредиту у травні 2012 року Актом перевірки не заперечується.

У ході розгляду справи представником відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловлено. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Факт перерахування коштів за поставлений товар та його обсяг зафіксовано в Акті перевірки відповідача, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Згідно з даними Акта перевірки суми податку на додану вартість, на підставі зазначених податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту за травень 2012 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року на загальну суму 5 296 896,00 грн.

Тобто, позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо постачання сталі легованої та її оплати.

Вказана обставина не заперечувалась відповідачем та зафіксована у Акті перевірки (а.с.16-20).

Таким чином, факт поставки товару та оплати його вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Відповідно до сертифікатів якості № 29/05/4 від 29.05.2012 р., № 29/05/3 від 29.05.2012, №29/05/1 від 29.05.2012 р., № 29/05/1 від 24.05.2012 р., наданих із поставленим для ПАТ «Укрнафта» товаром, виробником сталі легованої зазначається ТОВ «Бістар 3000».

З матеріалів справи вбачається, що господарська діяльність із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних металів здійснюється ТОВ «Бістар 3000» згідно з ліцензією серії АБ №580705, виданою 15.03.2011 року із необмеженим строком дії (а.с. 141).

ТОВ «Бістар 3000» атестоване Міністерством промислової політики України як спеціалізоване металургійне переробне підприємство (Атестат до ліцензії серії АВ № 580705 від 15.03.2011 р№ 827);

Товар вироблявся вказаним підприємством на складі, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27 а, майнові права на який, належать ТОВ «Бістар 3000», що підтверджується договором оренди від 13 вересня 2011 року, укладеним ТОВ «Бістар 3000» з ВАТ «Завод Великопанельного домобудування».

Під час розгляду справи представник позивача надав копії договорів оренди приміщення, складських приміщень контрагентами позивача, вказані підприємства знаходяться в реєстрі платників податку на додану вартість, що спростовує доводи податкового органу, що господарська діяльність контрагентів позивача не здійснюється.

Придбаний товар ПАТ "Укрнафта" передало на комісію ПП "Зовнішторгсервіс" відповідно до договору комісії від 04 травня 2012 року №1637-к з додатками.

Згідно з умовами зазначеного договору комісії ПАТ "Укрнафта" (комітент) доручає, а ПП "Зовнішторгсервіс" (комісіонер) зобов'язується за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товар, що належить комітенту, найменування, асортимент, кількість та ціна якого визначаються в додатках до договору; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення товару) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; вчиняти інші, пов'язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень комітента.

Товар, який приймався позивачем від ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27А, одразу передавався ПП "Зовнішторгсервіс" на комісію у тому ж приміщенні, який організовував її перевезення до м. Луцьк, звідки відбувалось перевезення продукції за зовнішньоекономічним контрактом, що підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт та послуг, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними.

До договору комісії від 04 травня 2012 року №1637-к було складено:

- акт №1 від 24 травня 2012 року на передачу 22 тонни легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р18К5Ф2;

- акт №2 від 29 травня 2012 року на передачу 110 тон легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р18К5Ф2.

ПП "Зовнішторгсервіс" як комісіонером було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 10 травня 2012 року №10/05 з Тuntex Саріtаl Соrр (Англія), за ціною 25 243,00 USD за тону на умовах DDU - Німеччина, леговану (швидкоріжучу) сталь Р18К5Ф2 (ТУ27.1-00190414-041), яка належить Комітентові, здійснив їх митне оформлення і передав йому оригінали вантажних митних декларацій.

З матеріалів справи вбачається, що двадцять дві тонни переданої комісіонеру сталі легованої було реалізовано на експорт, про що зазначено у звіті комісіонера № 1 від 31.05.2012 р. Факт експорту сталі легованої у кількості 22 тонни підтверджено також вантажною митною декларацією від 28.05.2012 р. за номером 205070000/2012/026036 на суму 555 346 дол.

Постачання товару на експорт за нульовою ставкою ПДВ на суму 4 438 602,91 грн. відповідно до абз. «а» п. 195.1.1. ст. 195 Податкового кодексу України та на підставі оригіналу ВМД від 15.2012 р. за номером 205070000/2012/026036 було відображено ПАТ «Укрнафта» в рядку 2.1 Декларації з ПДВ за травень 2012 року. Товар (сталь легована у кількості 22 тонни) перетнув митний кордон України 28.05.2012 p. Оригінал ВМД від 28.05.2012 р. за номером 70000/2012/026036 відповідно до вимог п. 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ «Укрнафта» подано до Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС разом із декларацією за травень місяць 2012 року.

Відповідно до звіту комісіонера № 2 від 07.07.2012 р. комісіонер (ПП «Зовнішторгсервіс») 03.07.2012 р. отримав від нерезидента, якому було продано товар ПАТ «Укрнафта», оплату за товар у сумі 555 346,00 дол. США та здійснив продаж такої валюти та отримані від продажу товару ПАТ «Укрнафта» кошти у національній валюті України у сумі 4 482 708,48 грн. комісіонер перерахував позивачу (а.с. 109 додаток 1).

У другому кварталі 2012 року одночасно із визнанням на підставі п.137.1. ст. 137 Податкового кодексу України доходів від експорту товару (сталі легованої у кількості 22 т) у розмірі 4 438 602,91 грн. у зв'язку з продажем сталі та переходом права власності на неї від ПАТ «Укрнафта» до покупця позивачем відповідно до п.138.4. ст. 138 Податкового кодексу України було відображено витрати, що сформували собівартість реалізованого на експорт товару, в розмірі 4 414 080 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що ПАТ «Укрнафта» було здійснено у періоді, що перевірявся, і розрахунки за придбану сталь леговану, зокрема із ТОВ «Комплект стандарт плюс» на загальну суму 5 298 896,00 грн.

Також, станом ж на 31.12.2012 року, (станом на останній день періоду, що перевірявся), комісіонер «Зовнішторгсервіс» не забезпечив реалізацію всього обсягу переданого йому на комісію товару сталі легованої, залишок нереалізованої сталі склав 110 тонн.

17.01.2013 р. та 28.01.2013 р. ПП «Зовнішторгсервіс» повернуло позивачу 41,5 т. та 13,850 т сталі легованої із комісії, що було оформлено відповідними актами повернення товару з комісії №№ 3 та 4 відповідно 17.01.2013 р. та 28.01.2013 р.

На підставі договору поставки № 11/83-МТР від 16.01.2013 р. ПАТ «Укрнафта» здійснило поставку сталі легованої у кількості 41,5 т. та 13,850 т. ТОВ «Дельта Альянс Груп», що оформлено відповідно актами приймання - передачі від 17.01.2013 року р. № 11/83-МТР-01 та від 28.01.2013 р. № 11/834/ТР-02.

Решту товару (сталі легованої) було реалізовано ПАТ «Укрнафта, на підставі договору поставки 11/997-МТР від 31.05.2013 р. та оформлено актом приймання-передачі від 03.06.2013 р. до договору поставки № 11/997-МТР від 31.05.2013 р.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пп.138.2. ст.138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів платником податку у свого безпосереднього контрагента з метою використання у власній господарській діяльності.

Відповідно, при перевірці податковий орган повинен був досліджувати обставини господарських операцій платника податку зі своїм безпосереднім постачальником.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем, як покупцем, з контрагентами мотивовані тим, що контролюючим органом досліджувались господарські відносини ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" з їх постачальниками ПП «Атернум», ТОВ «Елемент-08» (а не покупцями), тобто ці висновки зроблені без аналізу правочинів, яких вони стосуються.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що рух товару за договорами позивача з ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" підтверджується відповідними первинними документами (податковими та видатковими накладними, актам прийому-передачі), а також іншими документами. Крім того, рух товару підтверджується його експортом.

Чинним законодавством України не визначені необхідні умови для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, окрім тих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, у зв'язку з чим твердження податкового органу, що у позивача відсутні ці умови є необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 20 «Права органів державної податкової служби» ПК України, що діяла на час винесення оспорюваного рішення, не було передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

ЦК України містить загальні правила про недійсні правочини -це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу Закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 ЦК України.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Суд також приймає до уваги й ту обставину, що чинне законодавство України не передбачає право відповідача визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях (з податку на прибуток, з податку на додану вартість) за перевіряємий період - недійсними.

З наведеного слідує, що висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів. Крім того, слідує, що у випадку, коли у податкового органу є підстави вважати нікчемним правочин, він звертається до суду за стягненням в доход держави майна, належного сторонам за цим правочином, а не визначає суму податкового зобов'язання, що також вказує на неправомірність оскаржених рішень.

Відтак, збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 945 344,00 грн.; з податку на прибуток у розмірі 1 390 435,50 грн., було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 року № 0000794120, № 0000804120, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 року № 0000794120, № 0000804120,.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17.07.2013 № 0000804120 та № 0000794120.

Судові витрати в сумі 2294,00 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій