Ухвала

від 11.12.2013 по справі 826/14838/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14838/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Укрнафта" подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов про скасування податкових повідомлень-рішень Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 17 липня 2013 року №0000804120, №0000794120.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Окружною ДПС - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС на підставі направлень на перевірку від 29.05.2013 року № 571,572, відповідно до 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75 пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Укрнафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах з ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" за період 01.05.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 03 липня 2013 року № 776/41-20/00135390 (далі - Акт перевірки від 03.07.2013 року № 776/41-20/00135390 ).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення ПАТ "Укрнафта" вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.1, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту на суму 5 296 896,00 грн. за травень 2012 року та занижено податок на додану вартість, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 296 896,00 грн.; пп. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати на суму 4 414 080,00 грн. та знижено податок на прибуток до сплати в сумі 926 957,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 03.07.2013 року № 776/41-20/00135390 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників винесено податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 року № 0000794120, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 296 896,00 грн. - основний платіж, 2 648 448,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000804120, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 926 957,00 грн. - основний платіж, 463 478,50 - штрафні (фінансові санкції).

Згідно з актом перевірки, встановлені порушення ПАТ "Укрнафта" пов'язуються відповідачем лише із висновками актів про неможливість проведення зустрічних звірок підприємств контрагентів позивача, якими, в свою чергу, були зроблені висновки щодо відсутності ознак реальності вчинення господарських операцій у зв'язку з відсутністю умов для ведення ними господарської діяльності.

Окремо правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" не досліджувалися, оцінка первинним документам, наданим до перевірки з приводу вчинення таких правочинів, в акті перевірки не надавалась, акт перевірки містить лише посилання на наявність у позивача первинних документів та їх перелік.

Доводи податкового органу зводяться лише до того, що згідно сертифікатів якості від 24.05.12 №24/05/1 та від 29.05.2012 № 29.05.1,29.05.2, 29.05.3, 29.05.4, 29.05.5, підприємство - виробник є ТОВ «Бістар-3000». Загальна кількість плавок з різною вагою та хімічним складом:

29.05.12 склала 222 шт., тобто близько 2,1 хвилини при 8 годинному робочому дні плавку середньою вагою близько 495,5 кг. А сертифікат від 24.05.12 складений на 16 піддонів середньою вагою 1375 кг кожен.

При цьому, за даними єдиного реєстру реєстрації податкових накладних ТОВ «Бістар -24.05.12 та 29.05.12 оформлено податкові накладні на переробку розточувальних різців ТОВ «Альянс Маркет Груп», ТОВ «Комплект Стандарт Плюс», ТОВ «Нано Трейд Груп», ТОВ «Бест Торг -Компані, ТОВ «Голден - Вей» загальним тоннажем 132 тонни по ціні переробки 4750 грн. за тону без ПДВ.

За даними податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Бістар-3000» за 1 квартал 2012 року амортизація не нараховувалась (відсутній додаток AM), що свідчить про відсутність основних засобів для виробництва злитків зі сталі.

За даними автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та зобов'язань у травні 2012 року постачальником електроенергії на ТОВ «Бістар-3000», яка є необхідною для переплавки металу в злитки, є ВАТ «Запоріжжяобленерго»(код 130926) на суму ПДВ 1700,00 грн., що не може відповідати обсягам виробництва злитків тоннажем 132 тони, у 222 партіях та 16 піддонах.

Дані обставини, на думку податкового органу, свідчать про невідповідність первинних документів реальності настання події з урахуванням відсутності виробничих можливостей, переміщення ТМЦ в часі та виробничим потужностям.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2013 року №0000804120, №0000794120, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 945 344,00 грн.; з податку на прибуток у розмірі 1 390 435,50 грн., було здійснено відповідачем неправомірно.

18 травня 2012 року між ПАТ «Укрнафта» (покупець) та ТОВ "Альянс Маркет Груп" (постачальник) було укладено договір поставки №11/1731-МТР, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, сталь легована (швидкоріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2, на умовах, передбачених даним договором. Серед інших умов зазначений договір передбачав також, що кількість, асортимент, ціна товару, терміни його передачі й оплати товару, місце постачання товару визначається специфікаціями (додатками) до договору, які є невід'ємними його частинами.

Поставка зазначеної партії товару у кількості 22 т. відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, про що, зокрема, свідчить:

- видаткова накладна від 29 травня 2012 року № РН 0529/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ -- 882 816,00 грн.

По факту поставки постачальником ТОВ "Альянс Маркет Груп", який є платником ПДВ була виписана податкова накладна від 29 травня 2012 року №7, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та занесена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

- договір поставки № 11/1730-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Комплект Стандарт Плюс» (код за ЄДРПОУ 37878915) поставка на умовах EXW склад заводу-виробника;

Поставка партії товару - сталь легована (швидкоріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2 у кількості 22 т., відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, про що свідчить оформленні:

- видаткові накладні від 29 травня 2012 року № РН 0529/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ - 882 816,00 грн., № РН 0524/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ - 882 816,00 грн.

По факту поставки постачальником ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", який є платником ПДВ були виписані податкові накладні від 29 травня 2012 року №3, від 24 травня 2012 року № 1, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та занесено позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період;

- договір поставки № 11/1729-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Нано Трейд Груп» (код за ЄДРПОУ 37878920) поставка на умовах EXW склад заводу-виробника;

Поставка партії товару - сталь легована (швидкоріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2 у кількості 22 т., відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, про що, зокрема, свідчить:

- видаткова накладна від 29 травня 2012 року № РН 0529/01 на загальну суму 5 296 896,00 грн., в тому числі ПДВ - 882 816,00 грн.

По факту поставки постачальником ТОВ "Нано Трейд Груп", яке є платником ПДВ була виписана податкова накладна від 29 травня 2012 року № 15, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та занесена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

- договір поставки № 11/1733-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Бест Торг - Компані» (код за ЄДРПОУ 38000295); поставка на умовах EXW склад заводу-виробника.

Поставка партії товару - сталь легована (швидкоріжуча), в злитках марки Р 18К5Ф2 у кількості 22 т., відбулась 29 травня 2012 року у м. Запоріжжя, та оформлена видатковою накладною № РН-0529/01 від 29.05.2012 р. на загальну суму 5 296 896,00 грн., у тому числі ПДВ 882 816,00 грн., податковою накладною 29 травня 2012 року № 3.

- договір поставки № 11/1732-МТР від 18.05.2012 р. між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ "Голден Вей"(код за ЄДРПОУ 38000316), поставка на умовах EXW склад заводу-виробника.

ТОВ «Голден Вей» здійснило поставку ПАТ «Укрнафта» товару (сталі легованої) відповідно до умов договору поставки №11/1732-МТР на складі заводу - виробника у кількості 22 т. загальною вартістю 5 296 896,00, грн., у тому числі ПДВ 882 816,00 грн. Поставка товару оформлена видатковою накладною № РН-0529/01 від 29.05.2012 р., податковою накладною від 29 травня 2012 року № 11.

Отже, у травні 2012 року зазначені постачальники здійснили поставку сталі легованої загальною кількістю (вагою) 132 тонни, що оформлено видатковими накладними від 24.05.2012 р. та 29.05.2012 p.

Правильність оформлення вказаних податкових накладних та правильність формування за даними податкових накладних податкового кредиту у травні 2012 року Актом перевірки не заперечується.

Заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів відповідачем не висловлено. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідачем не надано.

Факт перерахування коштів за поставлений товар та його обсяг зафіксовано в Акті перевірки відповідача, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Згідно з даними Акта перевірки суми податку на додану вартість, на підставі зазначених податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту за травень 2012 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року на загальну суму 5 296 896,00 грн.

Позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо постачання сталі легованої та її оплати. (а.с.16-20).

Факт поставки товару та оплати його вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Відповідно до сертифікатів якості № 29/05/4 від 29.05.2012 р., № 29/05/3 від 29.05.2012, №29/05/1 від 29.05.2012 р., № 29/05/1 від 24.05.2012 р., наданих із поставленим для ПАТ «Укрнафта» товаром, виробником сталі легованої зазначається ТОВ «Бістар 3000».

Господарська діяльність із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних металів здійснюється ТОВ «Бістар 3000» згідно з ліцензією серії АБ №580705, виданою 15.03.2011 року із необмеженим строком дії (а.с. 141).

ТОВ «Бістар 3000» атестоване Міністерством промислової політики України як спеціалізоване металургійне переробне підприємство (Атестат до ліцензії серії АВ № 580705 від 15.03.2011 р№ 827);

Товар вироблявся вказаним підприємством на складі, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27 а, майнові права на який, належать ТОВ «Бістар 3000», що підтверджується договором оренди від 13 вересня 2011 року, укладеним ТОВ «Бістар 3000» з ВАТ «Завод Великопанельного домобудування».

Позивачем надано копії договорів оренди приміщення, складських приміщень контрагентами позивача, вказані підприємства знаходяться в реєстрі платників податку на додану вартість, що спростовує доводи податкового органу, що господарська діяльність контрагентів позивача не здійснюється.

Придбаний товар ПАТ "Укрнафта" передало на комісію ПП "Зовнішторгсервіс" відповідно до договору комісії від 04 травня 2012 року №1637-к з додатками.

Згідно з умовами зазначеного договору комісії ПАТ "Укрнафта" (комітент) доручає, а ПП "Зовнішторгсервіс" (комісіонер) зобов'язується за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товар, що належить комітенту, найменування, асортимент, кількість та ціна якого визначаються в додатках до договору; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення товару) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; вчиняти інші, пов'язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень комітента.

Товар, який приймався позивачем від ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27А, одразу передавався ПП "Зовнішторгсервіс" на комісію у тому ж приміщенні, який організовував її перевезення до м. Луцьк, звідки відбувалось перевезення продукції за зовнішньоекономічним контрактом, що підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт та послуг, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними.

До договору комісії від 04 травня 2012 року №1637-к було складено:

- акт №1 від 24 травня 2012 року на передачу 22 тонни легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р18К5Ф2;

- акт №2 від 29 травня 2012 року на передачу 110 тон легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р18К5Ф2.

ПП "Зовнішторгсервіс" як комісіонером було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 10 травня 2012 року №10/05 з Тuntex Саріtаl Соrр (Англія), за ціною 25 243,00 USD за тону на умовах DDU - Німеччина, леговану (швидкоріжучу) сталь Р18К5Ф2 (ТУ27.1-00190414-041), яка належить Комітентові, здійснив їх митне оформлення і передав йому оригінали вантажних митних декларацій.

22 тонни переданої комісіонеру сталі легованої було реалізовано на експорт, про що зазначено у звіті комісіонера № 1 від 31.05.2012 р. Факт експорту сталі легованої у кількості 22 тонни підтверджено також вантажною митною декларацією від 28.05.2012 р. за номером 205070000/2012/026036 на суму 555 346 дол.

Постачання товару на експорт за нульовою ставкою ПДВ на суму 4 438 602,91 грн. відповідно до абз. «а» п. 195.1.1. ст. 195 Податкового кодексу України та на підстав оригіналу ВМД від 15.2012 р. за номером 205070000/2012/026036 було відображено ПАТ «Укрнафта» в рядку 2.1 Декларації з ПДВ за травень 2012 року. Товар (сталь легована у кількості 22 тонни) перетнув митний кордон України 28.05.2012 p. Оригінал ВМД від 28.05.2012 р. за номером 70000/2012/026036 відповідно до вимог п. 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ «Укрнафта» подано до Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС разом із декларацією за травень місяць 2012 року.

Відповідно до звіту комісіонера № 2 від 07.07.2012 р. комісіонер (ПП «Зовнішторгсервіс») 03.07.2012 р. отримав від нерезидента, якому було продано товар ПАТ «Укрнафта», оплату за товар у сумі 555 346,00 дол. США та здійснив продаж такої валюти та отримані від продажу товару ПАТ «Укрнафта» кошти у національній валюті України у сумі 4 482 708,48 грн. комісіонер перерахував позивачу (а.с. 109 додаток 1).

У другому кварталі 2012 року одночасно із визнанням на підставі п.137.1. ст. 137 Податкового кодексу України доходів від експорту товару (сталі легованої у кількості 22 т) у розмірі 4 438 602,91 грн. у зв'язку з продажем сталі та переходом права власності на неї від ПАТ «Укрнафта» до покупця позивачем відповідно до п.138.4. ст. 138 Податкового кодексу України було відображено витрати, що сформували собівартість реалізованого на експорт товару, в розмірі 4 414 080 грн.

ПАТ «Укрнафта» було здійснено у періоді, що перевірявся, і розрахунки за придбану сталь леговану, зокрема із ТОВ «Комплект стандарт плюс» на загальну суму 5 298 896,00 грн.

Станом на 31.12.2012 року (на останній день періоду, що перевірявся), комісіонер «Зовнішторгсервіс» не забезпечив реалізацію всього обсягу переданого йому на комісію товару сталі легованої, залишок нереалізованої сталі склав 110 тонн.

17.01.2013 р. та 28.01.2013 р. ПП «Зовнішторгсервіс» повернуло позивачу 41,5 т. та 13,850 т сталі легованої із комісії, що було оформлено відповідними актами повернення товару з комісії №№ 3 та 4 відповідно 17.01.2013 р. та 28.01.2013 р.

На підставі договору поставки № 11/83-МТР від 16.01.2013 р. ПАТ «Укрнафта» здійснило поставку сталі легованої у кількості 41,5 т. та 13,850 т. ТОВ «Дельта Альянс Груп», що оформлено відповідно актами приймання - передачі від 17.01.2013 року р. № 11/83-МТР-01 та від 28.01.2013 р. № 11/834/ТР-02.

Решту товару (сталі легованої) було реалізовано ПАТ «Укрнафта, на підставі договору поставки 11/997-МТР від 31.05.2013 р. та оформлено актом приймання-передачі від 03.06.2013 р. до договору поставки № 11/997-МТР від 31.05.2013 р.

Відповідно до пп.138.2. ст.138 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 ст. 138 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.198.3. ст.198 ст. 138 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів платником податку у свого безпосереднього контрагента з метою використання у власній господарській діяльності.

Відповідно, при перевірці податковий орган повинен був досліджувати обставини господарських операцій платника податку зі своїм безпосереднім постачальником.

Висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем, як покупцем, з контрагентами мотивовані тим, що контролюючим органом досліджувались господарські відносини ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" з їх постачальниками ПП «Атернум», ТОВ «Елемент-08» (а не покупцями), тобто ці висновки зроблені без аналізу правочинів, яких вони стосуються.

Рух товару за договорами позивача з ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Комплект Стандарт Плюс", ТОВ "Нано Трейд Груп", ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Голден Вей" підтверджується відповідними первинними документами (податковими та видатковими накладними, актам прийому-передачі), а також іншими документами. Крім того, рух товару підтверджується його експортом.

Чинним законодавством України не визначені необхідні умови для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, окрім тих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, у зв'язку з чим твердження податкового органу, що у позивача відсутні ці умови є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними/фіктивними, та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2013 року №0000804120, №0000794120.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 12.12.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.