Постанова

від 05.11.2013 по справі 813/7063/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року № 813/7063/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Андріїв Д.М.;

від відповідача - Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Галтеплосервіс» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

ПП «Галтеплосервіс» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.07.2013 року за №0000552200.

Позивач в позовній заяві стверджує, що наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів та оплата вартості отриманих робіт і товарів є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування витрат товариства з урахуванням підтвердження здійснення господарської операції з контрагентами ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ПП «Аеромакс-Сервіс» та ТзОВ «Будівельна компанія АРС» з метою використання виконаних робіт та отриманих товарів у межах господарської діяльності платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

В запереченні на позовну заяву відповідач зазначає, що підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, а просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що висновки, викладені в акті перевірки, та оспорювані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «ГалТеплоСервіс» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «Аеромакс-Сервіс» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року ТзОВ «Будівельна компанія Арс», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент», ТзОВ «Лідерком» за період з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року, контролюючим органом складено акт від 03.07.2013 року за №808/2200/34069814 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року за №0000552200, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 272869 грн. 16 коп., в тому числі, за основним платежем - 218295 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 54573 грн. 83 коп.

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.186.1 ст.186, п.201.10 ст.201 ПК України, п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим позивачем завищено податкові зобов'язання з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 180099 грн. 39 коп. та завищено податковий кредит на суму 149231 грн. 50 коп.; підп.7.2.3 п.7.2, підп.7.4.1, підп.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 218295 грн. 33 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, орган державної податкової служби дійшовши до висновку про відсутність здійснення господарської операції з врахуванням того, що у контрагентів позивача ПП «Аеромакс-Сервіс», ТзОВ «Будівельна компанія Арс», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» та ТзОВ «Лідерком» відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, засоби для транспортування та інше майно, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Також, згідно з протоколів допиту, встановлено, посадові особи підприємств-постачальників не брали участі в проведенні господарських операцій товариств та документи фінансово-господарської діяльності юридичних осіб підписували за винагороду без розуміння їх змісту, тобто не причетні до здійснення господарської діяльності, а також згідно з висновків судово-почеркознавчої експертизи підписи посадових осіб виконані не ними самими, а іншими особами із наслідуванням.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Аналогічні положення щодо визначення об'єкта оподаткування та порядку формування податкового кредиту містять в ст.3 та ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за 168/97-ВР (в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій).

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту та визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по господарських операціях.

Так, між ПП «Галтеплосервіс» (замовник) та ТзОВ «Лідерком» (підрядник) були укладені договори підряду за №17/11/11 від 17.11.2011 року, за №02/11/11 від 02.11.2011 року, за №08/12/11 від 08.12.2011 року, за №09/12/11 від 09.12.2011 року, за №07/11/11 від 07.11.2011 року згідно з умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконувати у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов'язується приймати цю роботу та оплачувати її.

Між ТзОВ «Будівельна компанія АРС» (постачальник) та ПП «Галтеплосервіс» (замовник) були укладені договори поставки за №26/05/11 від 26.05.2011 року, за №27/05/11 від 27.05.2011 року, за №30/05/11 від 30.05.2011 року, за №31/05/11 від 31.05.2011 року, за №14/07/11 від 14.07.2011 року, за №02/06/11 від 02.06.2011 року, за №01/08/11 від 01.08.2011 року, за №12/08/11 від 12.08.2011 року, за №05/09/11 від 05.09.2011 року, за №22/09/11 від 22.09.2011 року згідно з умов яких постачальник зобов'язується передати у власність замовнику матеріали за найменуванням, номенклатурою та в кількості відповідно додатків, що є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в обумовлений строк.

Між ПП «Галтеплосервіс» (замовник) та ТзОВ «Будівельна компанія АРС» (підрядник) були укладені договори на виконання робіт за №30/05/11 від 30.05.2011 року, за №01/06/11 від 01.06.2011 року, за №08/09/11 від 08.09.2011 року, за №23/09/11 від 23.09.2011 року згідно з умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконувати у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов'язується приймати цю роботу та оплачувати її.

Між ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» (постачальник) та ПП «Галтеплосервіс» (замовник) були укладені договори поставки за №03/10/2011 від 03.10.2011 року, за №17/10/11 від 17.10.2011 року, за №21/10/11 від 21.10.2011 року, за №02/11/11 від 02.11.2011 року, за №18/11/11 від 18.11.2011 року, за №14/11/11 від 14.11.2011 року, за №10/11/11 від 10.11.2011 року, за №11/11/11 від 11.11.2011 року, за №15/11/11 від 15.11.2011 року, за №17/11/11 від 17.11.2011 року, за №01/12/11 від 01.12.2012 року, за №08/12/11 від 08.12.2011 року, за №16/12/11 від 16.12.2011 року згідно з умов яких постачальник зобов'язується передати у власність замовнику матеріали за найменуванням, номенклатурою та в кількості відповідно додатків, що є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в обумовлений строк.

Первинні бухгалтерські документи щодо взаємовідносин з ПП «Аеромакс-Сервіс» (договори поставки, податкові та видаткові накладні) вилучені органами внутрішніх справ згідно з протоколу виїмки від 09 вересня 2011 року.

В підтвердження виконання вищенаведених договорів позивачем надано договори підряду, погодження договірних цін, локальні кошториси, акт прийому-передачі матеріалів для виконання робіт, договори поставки, додатки до договорів поставки, договори на виконання робіт, видаткові накладні, видаткові та податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, тощо.

При цьому, відповідач вважає, що даних доказів не є достатньо в підтвердження обставин реальності господарської операції між позивачем та вищенаведеними контрагентами.

Як вбачається з акта перевірки, контролюючий орган дійшовши до висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами посилається на відсутність в останніх майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, засобів для транспортування та інше майно, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності

Такі висновки ґрунтуються на актах ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 11.06.2012 року за №507/2204/35897868, ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 року за №1699/22-8/36757122, від 17.05.2013 року за №1698/22-8/35197074, від 13.05.2013 року за №1622/22-8/37264634.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що поставка товарів здійснювалась транспортними засобами постачальників, а тому на підприємстві відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують обставини транспортування товару. Також, зазначає, що в платника податків відсутній обов'язок зберігати та надавати до перевірки такі товарно-транспортні накладні, оскільки на підставі цих документів ним не формувались витрати.

Даючи правову оцінку наведеним доказам суд, вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента та контрагентами останнього.

Також, судом не беруться до уваги протоколи допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_6, які являлись директорами ТзОВ «Лідерком» та ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «БК «АРС» відповідно, та висновки судово-почеркознавчої експертизи, про які згадується в акті перевірки, оскільки такі оцінюються судом поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку можуть свідчити про протиправну діяльність посадових осіб контрагентів позивача.

Що стосується листа Львівського державного училища фізичної культури від 31.10.2013 року за №384 та листа Філії ТзОВ «Нестле Україна» «Нестле бізнес сервіс в Європі» від 04.11.2013 року №19 згідно з яких виконавцем будівельно-ремонтних робіт виступало ПП «Галтеплосервіс», то такі жодним чином не можуть підтверджувати нереальність договорів підряду, укладених між позивачем як генеральним підрядником та іншими субпідрядними організаціями.

За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби не доказано фактичного не здійснення згаданих господарських операцій.

Крім того, не можна залишити поза увагою і те, що як передбачено п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, які не мають недоліків.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Також, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на дефекти податкової правосуб'єктності ПП «Аеромакс-Сервіс», ТзОВ «Будівельна компанія Арс», ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» та ТзОВ «Лідерком», як на обставину, що вказує на нереальність згаданих господарських операцій з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявні довідки про взяття на облік платників податків, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій вищенаведені контрагенти позивача були внесені Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та являлись платниками податку на додану вартість.

Окрім того, як вбачається з представлених документів, ТзОВ «Лідерком» та ТзОВ «БК «АРС» володіли ліцензіями на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагентів.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним, зокрема, таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

Крім того, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що контролюючий при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

За таких обставини, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують обставини нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданому податку не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Окрім того, суд, у відповідності до ч.2 ст.162 КАС України, вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування оспорюваного акті індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року за №0000552200.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства) «Галтеплосервіс» (код ЄДРПОУ 34069814), що знаходиться за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с.Солонка, вул.Стуса,68, 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 листопада 2013 року.

Суддя В.Я.Мартинюк