Ухвала

від 31.10.2013 по справі 814/3319/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р.Справа № 814/3319/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013р. ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (на час звернення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652202 від 07.05.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення товариством п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого донараховано податок на прибуток на суму 98219 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 24554,75 грн., є безпідставними, оскільки вони не підтверджуються чинним законодавством та спростовуються наявними у позивача первинними документами. У акті перевірки податковим органом взагалі не згадано про надання ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» первинних документів щодо здійснення господарських відносин з ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» та ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ». Неспроможність ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва перевірити ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» щодо підтвердження господарських відносин даного підприємства з платником податків ПП ВКФ «УНІВЕРСАЛ-ЦЕНТР» не являється підставою для невизнання інспекцією валових витрат позивача. Висновок же про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних є безпідставним, оскільки такими накладними повинні бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не операції з придбання товарно-матеріальних цінностей. Позивач зазначив, що він не може бути притягнутий до відповідальності за результати діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, так як він не може впливати на діяльність будь-якого суб'єкта господарювання, на його відносини з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, а також на його звітність перед податковими органами. Визнання правочинів нікчемними є виключною прерогативою суду, у податкових органів такі повноваження відсутні.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності позивачем з контрагентами ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» та ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ». Угоди позивача по операціях з вказаними контрагентами мають ознаки нікчемності, не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, а тому, як наслідок, здійсненні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу №473 від 05.04.2013р., у період з 08.04.2013р. по 09.04.2013р. службовою особою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» (код за ЄДРПОУ 32719869) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» (код за ЄДРПОУ 36622606) за березень, квітень, травень 2010 року, та ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» (код за ЄДРПОУ 34387624) за березень, липень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №1142/22-200/32719869 від 12.04.2013р.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 98219 грн. (у т.ч. за І квартал 2010 року в сумі 36010 грн., за 1 півріччя 2010 року в сумі 37698 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2010 року в сумі 1688 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 98219 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2010 року в сумі 60521 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно з інформацією Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України за березень, квітень, травень, липень 2010 року, ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» сформовано податковий кредит у т.ч. за рахунок здійснення операцій з контрагентами ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» та ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ». ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва отримано акт від 09.02.2010р. №137/23-300/37104044 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків контрагентами за період березень, травень, липень, вересень, жовтень 2010 року, відповідно до якого товариством пояснення та документальні підтвердження стосовно здійснення фінансово-господарської діяльності за перевіряємий період не надано. У зв'язку з ненаданням ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва декларацій з податку на прибуток підприємства за І-ІV квартал 2010 року, неможливо зробити висновок щодо відсутності або наявності придбання товарно-матеріальних цінностей та їх реалізації у відповідних звітних періодах; інформація про основні засоби на підприємстві відсутня, загальна чисельність працюючих складає 1 особа, у тому числі за сумісництвом 0 осіб. Податковий орган дійшов висновку, що правочини, здійсненні ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» з контрагентами-покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави, а тому є нікчемними.

Що ж до контрагента ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ», то в акті перевірки №1142/22-200/32719869 від 12.04.2013р. зазначено, що до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва надійшов акт Очаківської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 26.12.2012р. №128/22-3/4387624 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП ВКФ «УНІВЕРСАЛ-ЦЕНТР» за період з 01.03.2010р. по 31.03.2011р.», відповідно до якого за підприємством не зареєстровано транспортних засобів та об'єктів нерухомості. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Правочини, здійсненні ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» з контрагентами-покупцями, не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави, а тому є нікчемними.

Як наслідок, на думку податкового органу, підприємству ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» підприємствами ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» та ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» надавались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

На підставі вказаного акту перевірки 07.05.2013р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 122773,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 98219 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24554,75 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що висновки акту перевірки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» і ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» є припущеннями перевіряючих, які не засновані на будь-яких належних доказах, оскільки податковим органом не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення позивачем, зазначених у висновках акту перевірки норм податкового законодавства, з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку. Позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської і податкової звітності. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

На підтвердження реальності виконання договірних відносин ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС» з ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» і ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» позивачем надано суду первинні документи.

Зокрема, по договірних відносинах з ТОВ «ДЕ-ЛОНГА»: податкові накладні №27 від 30.03.2010р., №28 від 01.04.2010р., №32 від 16.04.2010р., №34 від 19.04.2010р., №27 від 01.04.2010р.; копії банківських виписок від 20.04.2010р. на суму 3000 грн., від 08.04.2010р. на суму 3600 грн. та від 26.05.2010р. на суму 1500 грн.; акти виконаних робіт №27 від 01.04.2010р., №15 від 01.04.2010р., №32 від 16.04.2010р. та №34 від 19.04.2010р.; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень, квітень, травень, червень 2010 року.

По договірних відносинах з ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» позивачем надано: договір №30/1 від 26.07.2010р. про постачання товарів (косметичної сировини) згідно специфікацій; податкові накладні №63 від 30.07.2010р., №54 від 29.07.2010р.; реєстри отриманих податкових накладних за липень 2010 року; видаткові накладні №54 від 30.07.2010р., №63 від 30.07.2010р.; банківські виписки в національній валюті за 05.08.2010р., 01.09.2010р., 02.09.2010р., 03.09.2010р., 06.09.2010р., 07.09.2010р., 09.09.2010р., 10.09.2010р., 21.09.2010р., 22.09.2010р., 24.09.2010р., 29.09.2010р., 13.10.2010р.; відомість аналітичного обліку по рахунку 6312 в розрізі контрагента ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ»; документи на підтвердження отримання від ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» і використання ланоліну в господарській діяльності: фотографії від 04.08.2010р. до накладних №54 від 29.07.2010р., №63 від 30.07.2010р., що підтверджують отримання ТМЦ на складі Покупця; акти на списання сировини при виробництві готової продукції: №74 від 31.03.2010р., №110 від 30.04.2010р., №137 від 31.05.2010р., №236 від 31.08.2010р., №283 від 30.09.2010р., №316 від 31.10.2010р., №350 від 30.11.2010р., №393 від 31.12.2010р.; товарна накладна №00012 від 03.03.2010р.; податкова накладна №28 від 03.03.2010р.; копії банківських виписок, якими підтверджуються розрахунки за отриману від ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» сировину; реєстри виданих і отриманих податкових накладних; журнал реєстрації фізико-хімічних показників сировини.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Більше того, позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних.

Колегія суддів вважає, що у разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Більше того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили той факт, що під час здійснення господарської діяльності з безпосередніми контрагентами позивач був обізнаний про обставини його діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як правильно зазначив Миколаївський окружний адміністративний суд, посилання ДПІ на наявність взаємовідносин контрагентів позивача з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, з яким позивач не мав жодних стосунків, не має правового значення, оскільки предметом дослідження при проведені перевірки були господарські операції між позивачем та ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» та ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ».

Оскільки встановлено, що договори з контрагентами позивачем укладено у письмовій формі, виконання договорів підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки №1142/22-200/32719869 від 12.04.2013р., складеного за результатами перевірки ТОВ «АМАЛЬГАМА ЛЮКС». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Крім того, чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Поряд з цим, колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта, що про відсутність реальності господарських операцій свідчить відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, оскільки вважає обґрунтованим висновок Миколаївського окружного адміністративного суду, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень, однак право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товарно-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Цей доказ повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Колегія суддів вважає, що ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконного повідомлення-рішення.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 01.11.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.