Ухвала

від 28.08.2014 по справі 814/3319/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року м. Київ К/800/59940/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Приходько І.В.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» (далі - Товариство) до ДПІ,

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Товариство звернулося із позовом до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652202 від 7 травня 2013 року, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 122 773,75 грн.

На обґрунтування позову зазначило, що висновки ДПІ є безпідставними, оскільки вони не підтверджуються чинним законодавством та спростовуються наявними у Товариства первинними документами.

Наполягає, що Товариство не може бути притягнуто до відповідальності за результати діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки не впливає на діяльність будь-якого суб'єкта господарювання, на його відносини з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, а також на його звітність перед податковими органами.

Визнання правочинів нікчемними є виключною прерогативою суду, у податкових органів такі повноваження відсутні.

8 серпня 2013 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення від 7 травня 2013 року № 0000652202.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що висновки акту перевірки про нікчемність правочинів, укладених між Товариством та контрагентами, не обґрунтовано належними доказами.

Товариство та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської і податкової звітності.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу №473 від 5 квітня 2013 року у період з 8 квітня 2013 року до 9 квітня 2013 року ДПІ здійснена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕ-ЛОНГА» (код за ЄДРПОУ 36622606) за березень, квітень, травень 2010 року, та ПП «МГНОВЕНИЕ ЮГ» (код за ЄДРПОУ 34387624) за березень, липень 2010 року, за результатами якої 12 квітня 2013 року складений акт перевірки №1142/22-200/32719869.

На підставі висновків ДПІ, викладених у вищезазначеному акті перевірки, Товариство порушило п.3.1 ст. 3 , п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

7 травня 2013 року ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000652202, яким Товариству донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 122 773,75 грн.

На підтвердження реальності виконання договірних відносин Товариства з контрагентами надані первинні документи, а саме: договір про постачання товарів (косметичної сировини) згідно специфікацій, податкові накладні, копії банківських виписок, акти виконаних робіт, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року, відомість аналітичного обліку по рахунку 6312, документи на підтвердження отримання товару та використання у господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 996-XIV від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що за своїм змістом наведені норми передбачають, як підставу для не включення до валових витрат, лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Приходько І.В.

Юрченко В.П.