Рішення

від 04.11.2013 по справі 908/3373/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/88/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2013 Справа № 908/3373/13

За позовом : Приватного малого підприємства фірма "Ялос", м. Запоріжжя

До відповідачів : 1.Приватного підприємства "МКЗ Груп", с. Світанок, Запорізька область.

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м.Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін

Від позивача : Васильченко О.І., дов. 02/17 від 10.10.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглядається позов Приватного малого підприємства фірма "Ялос" про визнання недійсним договору факторингу від 05.01.2013р.

Ухвалою суду від 16.10.2013р. справу прийнято до провадження, присвоєно провадженню № 7/88/13, судове засідання призначено на 28.10.2013р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 203, 1077, 1079 ЦК України, ст. 207 ГК України, вважає, що договір факторингу від 05.01.2013р. укладений сторонами всупереч вимог чинного законодавства України, внаслідок чого має бути визнаний недійсним.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 (v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 02 липня 2013р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, а також, на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 17.06.2013р., надав витребувані матеріал

В судове засідання, розпочате 28.10.2013р., представники відповідачів не з'явились. Про причини неявки представників відповідачі суд не повідомили належним чином. В зв'язку з неявкою представників відповідачів, судове засідання відкладалось до 04.11.2013р. Відзив на позовну заяву відповідачі не надали, правом на захист своїх інтересів не скористались.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України" (далі-Постанова), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках, такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 28 ГПК, керівник підприємства зобов'язаний направити, повноважного, компетентного представника для участі в судовому процесі або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В продовжене 04.11.2013р. судове засідання представники відповідачів не з'явились повторно, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 04.11.2013р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2011 року ТОВ «Юженергомонтаж» та ПМПФ «Ялос» уклали договір про надання тимчасової допомоги №14, за умовами якого ТОВ «Юженергомонтаж» надало ПМПФ «Ялос» грошові кошти у розмірі 397 000 грн., а останній зобов'язався повернути вказану суму у строки та порядку, передбаченому даним договором.

05 січня 2013 року ПП «МКЗ Груп» (далі - фактор) та ТОВ «Юженергомонтаж» (далі - клієнт) уклали договір факторингу.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору факторингу від 05.01.2013 р., фактор приймає на себе зобов'язання передати (перерахувати) в розпорядження клієнта грошові кошти у розмірі 395 000 грн. за сплату, а клієнт зобов'язується відступити фактору своє право грошової вимоги за договором №14. від 07.12.2011 р., укладеною між клієнтом та ПМПФ «Ялос» (далі -боржник). Фактор отримує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання за договором позики №14 від 07.Г2.20П року у розмірі 397 000 грн.

Згідно з умовами п, 2.1 договору факторингу, за передане право вимоги до боржника за основним договором фактор сплачує клієнту грошові кошти у розмірі 395 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 1079 цього кодексу, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Сторона в оспорюваному договорі факторингу фактор - ПП «МКЗ Груп» не є жодною з фінансових установ, перелічених у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, основним видом діяльності ПП «МКЗ Груп» є розведення свиней, а не надання фінансової послуги (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці).

До того ж, відплатність договору має вирішальне значення як ознака визначення виду договірного правовідношення, який відповідає договірній конструкції договору факторингу.,

Про відплатний характер договору свідчать також умови пунктів 1.1, 2.1, 2.2 договору факторингу від 05.01.2013 р..

Таким чином, ПП «МКЗ Груп» та ТОВ «Юженергомонтаж» уклали консенсуальний договір, предметом якого є фінансування одного учасника іншим у рахунок передання грошової вимоги до третьої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг), розглядаються як кредитна операція.

Згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою (пп. 11 п. 1 статті 4 Закону).

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто, особи, які укладають угоду, мають враховувати межі її дозволу і призначення в суспільстві, дотримуватись вимог цивільного законодавства та мати достатню дієздатність, не обмежену законом або установчими документами.

Частиною 1 статті 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктнрсті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи вищевикладене, свідчить про порушення ПП «МКЗ Груп» та ТОВ «Юженергомонтаж» в момент укладення осапорюваного договору факторингу норм чинного законодавства, у зв'язку з чим має бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідачів по 50 %, так як спір з їх вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 203, 1077, 1079 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. ст.3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного малого підприємства фірма "Ялос" до 1. Приватного підприємства "МКЗ Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж" задовольнити

Стягнути з Приватного підприємства "МКЗ Груп", 79000, Запорозька область, с.Світанок, вул.Українська, 23-А (код ЄДРПОУ 36065722) на користь Приватного малого підприємства фірма "Ялос", 69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 25 (ЄДРПОУ 13637265) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн.. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", 69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, 11, кв. 32 (ЄДРПОУ 34640754) на користь Приватного малого підприємства фірма "Ялос", 69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 25 (ЄДРПОУ 13637265) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн.50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет