Постанова

від 06.11.2013 по справі 921/192/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа № 921/192/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Великоходачківської сільської ради б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1688/13 від 15.08.2013р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 07.05.2013р.

у справі № 921/192/13-г (суддя - П.І. Шумський)

за позовом Приватного підприємства "Агропродсервіс Плюс", с. Великий Ходачків Тернопільської області

до Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Липка Віра Миколаївна, м. Тернопіль

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Авдєєнко В.В. - адвокат (договір дорученя від 12.09.2013р.);

від відповідача: Черничинець С.П. - представник (довіреність б/н від 04.06.2013р.);

від третьої особи: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.05.2013р. по справі № 921/192/13-г (суддя - Шумський П.І.) позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р. в частині відміни рішення Великоходачківської сільської ради № 706 від 11.05.2010р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків Тернопільської області на користь Приватного підприємства «Агросервіс Плюс» вул. Бережанська, 8, с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область, код 35453137 - 537, 50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Позивачем по справі не доведено факту знаходження майна інших осіб на земельній ділянці площею 1, 3310 га (рішенням № 706 від 11.05.2010р.), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню лише частково.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням місцевого господарського суду Відповідач (Великоходачківська сільська рада) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (Вхідний № ЛАГС 05-02/1688/13 від 15.08.2013р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 07.05.2013р.

В апеляційній скарзі Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не оцінено Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. по справі № 13/12/5022-486/2012, якою визнано недійсним договір оренди землі від 29.03.2010р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1, 3310 га та договір оренди землі від 29.03.2010р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19, 07 га недійсними, у якій, на думку Апелянта, встановлено обґрунтованість прийнятого Великоходачківською сільською радою рішення № 157 від 20.04.2012р. Також Апелянт наголошує на тому, що судом не взято до уваги протести прокурора, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р. і не звернуто увагу на те, що Позивач, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 3310 га, перегородив дорогу, що використовується мешканцями села Великий Ходачків та використовує її для власних цілей. На думку Великоходачківської сільської ради, господарський суд Тернопільської області розглядав справу № 921/192/13-г в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим було порушено норми ст. 99 КАС України, щодо можливості строку звернення з позовною заявою.

Вищезазначені доводи Апелянт вважає достатніми підставами вважати, що рішення господарського суду Тернопільської області від 07.05.2013р. по справі № 921/192/13-г прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим таке підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. в складі колегії суддів: головуючий суддя - Давид Л.Л., судді - Данко Л.С., Юрченко Я.О. розгляд апеляційної скарги Великоходачківської сільсько ради (Вхідний № ЛАГС 05-02/1688/13 від 15.08.2013р.) по справі № 921/192/13-г за позовом Приватного підприємства "Агропродсервіс Плюс", с. Великий Ходачків Тернопільської області до Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків Тернопільської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Липка Віра Миколаївна, м. Тернопіль про визнання недійсним рішення призначено до розгляду на 30.09.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2013р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Юрченка Я.О. у склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Кравчук Н.М.

Ухвалою суду від 30.09.2013р. у складі колегії головуючий суддя - Давид Л.Л., судді: Данко Л.С., Кравчук Н.М. розгляд справи № 921/192/13-г у зв'язку із клопотанням апелянта №201 від 20.09.2013р. відкладено на 21.10.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях судді Кравчук Н.М. в склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Юрченка Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. розгляд справи № 921/192/13-г відкладено на 06.11.2013р., цією ж ухвалою участь представників сторін у справі визначена обов'язковою.

У судове засідання 06.11.2013р. з'явились представники Позивача та Відповідача. Представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Представник Позивача доводи апеляційної скарги заперечив та зазначив, що не погоджується із рішенням місцевого господарського суду в частині незадоволених позовних вимог. Третя особа участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки не повідомив.

Враховуючи те, що у відповідності до вимог ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності судового процесу, закріпленого в ст. 4-3 ГПК України, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи, яка не скористалася наданими їй ст. 22 ГПК України правами і не з'являлася в засідання Львівського апеляційного господарського суду.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши у судовому засіданні думку представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази, колегія суддів прийшла до висновку про часткову невідповідність висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Великоходачківської сільської ради Козівського району Тернопільської області від 29.03.2010р. № 700 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 19, 0700 га та площею 1, 3310 га по вул. Тернопільська, с. Великий Ходачків Козівського р-ну, Тернопільської області для здійснення сільськогосподарської діяльності за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту в т. ч. земель під господарськими будівлями.

11 травня 2010р. Великоходачківська сільська рада Козівського району Тернопільської області прийняла рішення № 705 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 19, 07 га ПП «Агропродсервіс - Плюс» для сільськогосподарського використання (обслуговування приміщень господарських будівель) за адресою: Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області та рішення № 706 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 3310 га ПП «Агропродсервіс-Плюс» для сільськогосподарського використання (обслуговування приміщень господарських будівель) за адресою: вул. Тернопільська, 30, с. Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області.

6 грудня 2011р. Прокуратурою Козівського району Тернопільської області винесено протести № 2608 та № 2609 на вищевказані рішення з вимогою привести їх у відповідність до вимог чинного земельного законодавства.

20 квітня 2012р. Великоходачківська сільська рада Козівського району Тернопільської області прийняла рішення № 157, яким в зв'язку з відсутністю достовірних даних в проектах землеустроїв щодо відведення земельних ділянок в оренду площею 1, 3310 га та 19, 07 га ПП «Агропродсервіс-Плюс» для сільськогосподарського використання (обслуговування приміщень господарських будівель) за адресою с. Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області в частині при подачі заяв на оформлення (визнання) права власності на нерухоме майно, в частині що на даній орендованій території є об'єкти нерухомого майна, які не належать ПП «Агропродсервіс - Плюс» - відмінила рішення Великоходачківської сільської ради № 705 від 11.05.2010р. та № 706 від 11.05.2010р. (а. с. 14).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно Преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами ч.1 ст. 144 Основного закону України та ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду .

Згідно статті 2 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Статтею12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" вбачається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих відносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що оспорюване рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012 р. прийняте без врахування положень Конституції України, з перевищенням повноважень, з огляду на те, що рішення Великоходачківської сільської ради № 705 від 11.05.2010р. та рішення Великоходачківської сільської ради №706 від 11.05.2010р., якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 19, 07 га (рішення № 705) та 1, 3310 га (рішення № 706) є актами індивідуальної дії (ненормативними актами) по відношенню до ПП «Агропродсервіс-Плюс» і не можуть бути скасовані цим же органом місцевого самоврядування.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд не врахував положення Конституції та Закону України «Про місцеве самоврядування» та тлумачення Конституційного суду України про те, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон, у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку , та інші закони України, зокрема "Про столицю України - місто-герой Київ", згідно з частиною третьою статті 8 якого рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Таким чином, скасування Відповідачем свого рішення № 157 від 20.04.2012р. не відповідає вимогам ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо єдиного можливого способу (у судовому порядку) скасування рішень органу місцевого самоврядування та обов'язку органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

В апеляційній скарзі Апелянт зазначає, що в процесі розгляду Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Великоходачківської сільської ради у справі № 13/12/5022-486/2012 досліджувалось і оспорюване Позивачем рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р., що не надає права ставити під сумнів його законність. З цього приводу судова колегія зазначає, що у процесі розгляду Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Великоходачківської сільської ради на рішення господарського суду Тернопільської області від 31.08.2012р. предметом спору по справі № 13/12/5022-486/2012 було визнання недійсними договорів оренди, а не рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р., що є предметом спору справи господарського суду Тернопільської області № 921/192/13-г, у зв'язку із вищенаведеним твердження Апелянта про те, що судом вже встановлена обґрунтованість і правильність рішення № 157 від 20.04.2012р. є помилковими та необґрунтованими.

Також Апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги та не оцінено протести Прокурора Козівського району № 2608 від 06.12.2011р. та № 2609 від 06.12.2011р., що і стало причиною прийняття Великоходачківською сільською радою рішення № 157.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань. Стаття 19 Закону вказує, що одним із предметів нагляду прокуратури за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Протести прокурора № 705 від 06.12.2011р. та № 706 від 06.12.2011р. за змістом не містять вимоги про скасування рішень Великоходачківської сільської ради № 705 від 11.05.2010р. та № 706 від 11.05.2010р., а лише у зв'язку із тим, що при винесенні цих рішень залишалося не вирішеним питання надання земельної ділянки в оренду з визначенням категорії земель та її використання і затвердження умов їх надання, зокрема терміну оренди, прокуратура Козівського району Тернопільської області поставила вимогу до Великоходачківської сільської ради про приведення у відповідність до вимог чинного земельного законодавства прийнятих нею рішень №705та № 706 від 11.05.2010р.

Таким чином, прокуратура Козівського району Тернопільської області не зобов'язувала Великоходачківську сільську раду скасовувати рішення № 705 від 11.05.2010р. та рішення № 706 від 11.05.2011р., оскільки відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування» не визначено такої компетенції органу місцевого самоврядування щодо ненормативних актів (актів індивідуальної дії) винесених ними.

Крім того, відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура наділена таким повноваженням, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією із форм представництва прокуратурою у суді є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Таким чином, якщо Прокуратурою й були виявлені порушення Великоходачківської сільської ради при прийнятті рішення № 705 від 11.05.2010р. (невідповідність даних у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 19, 07 га), така у межах своєї компетенції мала право опротестувавши акт органу місцевого самоврядування, що зупиняло його дію, звернутися із заявою до суду про визнання такого акта незаконним.

В апеляційній скарзі вказано, що судом першої інстанції позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а відповідно Позивачем пропущено строк звернення із позовною заявою до суду, що складає 6 місяців з дня коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого права (ст. 99 КАС України).

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК).

З пункту 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Пункт 1.2.5. Постанови № 6 від 17.05.2011р. містить положення про те, що спір, який виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі"). Його наявність є обов'язковою для укладення договору оренди земельної ділянки, що є цивільно-правовими відносинами.

Таким чином, визнання недійсним рішення Великоходачківської сільської ради № 157 про скасування рішень Великоходачківської сільської ради від 11.05.2010р. № 705 та № 706 належить до компетенції господарських судів і розглядається в порядку визначеному господарським судочинством.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обстави, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст. 33 Господарськогго процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Враховуючи приписи законодавства, судова колегія вважає правомірною вимогу Позивача про визнання недійсним рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р., оскільки при його прийнятті Великоходачківська сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень та була не вправі скасовувати раніше ухвалені нею рішення ненормативного характеру, що призвело до виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацію ПП «Агро сервіс-Плюс» суб'єктивного права на землю, а саме в подальшому надає (при наявності всіх інших умов укладення договору оренди землі) можливість Позивачу укласти договір оренди земельної ділянки з Відповідачем.

Відтак рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р. - в повному об'ємі.

Відповідно до абз. 2 п. 4. 4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» коли приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

Відповідно до ч. 4. ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Рішенням місцевого господарського суду від 07.05.2013р., яким визнано недійсним рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р. в частині відміни рішення Великоходачківської сільської ради № 706 від 11.05.2010р., з Великоходачківської сільської ради на користь ПП «Агросервіс-Плюс» правомірно стягнуто судовий збір в розмірі 573 грн. 50 коп.

Львівський апеляційний господарський суд скасовуючи рішення господарського суду Тернопільської, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цілому.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача слід достягнути 753 грн. 50 коп. судового збору за розгляд спору по справі № 921/192/13-г господарським судом Тернопільської області.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Великоходачківської сільської ради б/н та б/д (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1688/13 від 15.08.2013р.) задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.05.2013р. у справі № 921/192/13-г скасувати в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Агропродсервіс Плюс", с. Великий Ходачків Тернопільської області до Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків Тернопільської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Липка Віра Миколаївна, м. Тернопіль про визнання недійсним рішення задоволити повністю.

3. Визнати недійсним рішення Великоходачківської сільської ради № 157 від 20.04.2012р. «Про відміну рішень Великоходачківської сільської ради № 705 та № 706 від 11.05.2010р.»

4. Стягнути з Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків Тернопільської області на користь Приватного підприємства «Агросервіс Плюс» вул. Бережанська, 8, с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область, код 35453137 - 537, 50 грн. сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109, 110 Господарського процесуального кодексу України.

8. Справу № 921/192/13-г повернути господарському суду Тернопільської області

Повний текст постанови складено та підписано 08.11.2013 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.