Рішення

від 05.11.2013 по справі 766-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.2013 Справа №5002-33/ 766-2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»

(провул. Шевченка, 12, м. Київ, 01001)

в особі філії «Кримське Центральне відділення ПАТ «Промінвестбанк»

(вул. Севастопольська, 10, м. Сімферополь, 95011)

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»

(вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022)

товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ІНДУСТРІЯ - КРИМ»

(пр. Перемоги, 12, м. Сімферополь, 95000)

спільного Українського - Російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт»

(вул. Аврори, 28, смт. Схід, м. Ялта, 98625)

товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт»

(вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022)

про стягнення 25 513 981.03

Головуючий суддя Радвановська Ю.А.

Судді Калініченко А.А.

Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Коваленко Станіслав Вадимович, довіреність № 09-32/1235 від 22.10.13, представник, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»;

Від відповідача: Кулагін Едуард Володимирович, довіреність № 503/1 від 04.09.13, представник, ТОВ фірма «Консоль ЛТД»;

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Індустрія - Крим»;

Від відповідача: не з'явився, спільне українське - російське підприємтсво «Джеміет»;

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Реал Естейт»;

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ІНДУСТРІЯ - КРИМ», спільного Українського - Російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт», товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт» та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 25 513 981.03 грн., з яких заборгованість за кредитом - 19 939 534.27 грн., проценти за користування кредитом - 5 069 557.46 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 504 889.30 грн. шляхом звернення стягнення на залогове майно, яке належить відповідачам.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року в частині своєчасної оплати та повного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за ним. При цьому, позивач посилався на положення статей 509, 525, 526, 527, 528, 530, 536, 541, 543, 546-549, 555, 572, 574-577, 585-587, 589, 590, 591, 598, 599, 610-612, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, а також статтями 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 квітня 2012 року провадження у справі було зупинено, призначено судову економічну експертизу, матеріали справи були направлені до Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

10 травня 2012 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга філії «Кримське Центральне відділення ПАТ «Промінвестбанк» на ухвалу господарського суду АР Крим від 17 квітня 2012 року.

22 травня 2012 року матеріали справи разом із апеляційною скаргою були направлені до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року ухвалу господарського суду АР Крим залишено без змін, справу повернуто до господарського суду АР Крим.

27 червня 2012 року до господарського суду АР Крим від Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз надійшли пояснення про неможливість проведення судової економічної експертизи, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду АР Крим від 11 липня 2012 року провадження по даній справі було поновлено та призначено до розгляду.

Ухвалами господарського суду АР Крим від 17 липня 2012 року провадження у справі було зупинено, призначено судову економічну експертизу, матеріали справи були направлені до товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата».

23 вересня 2013 року до господарського суду АР Крим від товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» надійшов висновок судової економічної експертизи №178-23/07 від 19 вересня 2013 року по даній справі.

У зв'язку з викладеним, ухвалою господарського суду АР Крим від 24 вересня 2013 року провадження у даній справі було поновлено та призначено її до розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Також, повідомив суд, що з висновком експертизи він частково не згодний, а саме він погодився із обмеженням на підставі статті 232 Господарського кодексу України строку нарахування пені.

Представник відповідача, ТОВ фірма «Консоль ЛТД», проти позову заперечував та надав суду клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом справи № 5002-33/4355-2012 за позовом ТОВ фірми «Консоль ЛТД» до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» про тлумачення умов договору (а.с. 181-182, т. 2).

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом, предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості та відсотків за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року, тоді як у справі № 4355-2012 предметом є тлумачення його умов.

Так, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Відповідно, тлумачення - це тільки роз'яснювання вже існуючих умов угоди.

Отже, суд дійшов висновку, що окремий розгляд вказаних справ не перешкоджатиме всебічному з'ясуванню фактичних обставин.

Таким чином, підстави для зупинення провадження у справі відсутні, у зв'язку з чим у клопотанні представника відповідача було відмовлено.

Представники інших відповідачів явку у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

17 жовтня 2013 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду даної справи призначено колегіальний розгляд справи. Склад колегії вирішено визначити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (а.с. 174-175, т. 1).

За результатами автоматичного розподілу членами колегії визначені суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Калініченко А.А. та суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Толпиго В.І..

У відповідності до вимог пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, у зв'язку із зміною складу суду, розгляд справи розпочався заново, як і початок перебігу строку її розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

28 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (позичальник) укладений кредитний договір № 86-2007, відповідно до пункту 2.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 20 000 000.00 грн., на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (т. 1, а.с. 11-14).

У зазначений кредитний договір неодноразово вносилися зміни в частині суми кредиту, процентної ставки за використання кредитних коштів, термінів погашення, забезпечення кредиту та інше.

Так, на підставі договорів про внесення змін № 1/86-2007 від 14 грудня 2008 року, № 2/86-2007 від 08 лютого 2010 pоку, № 3/86-2007 від 20 серпня 2010 pоку, № 4 / 86-2007 від 30 вересня 2010 pоку, № 5/86-2007 від 17 грудня 2010 року до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року були внесені зміни в частині продовження терміну повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором - до 01 липня 2015 року і встановлений відсоток за користування кредитними коштами у розмірі 17 % річних.

Згідно з пунктами 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений строк остаточно повернути всі отримані кошти в межах кредитної лінії суми кредиту та своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених кредитним договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Відповідно до пункту 4.2.6 кредитного договору позичальник зобов'язався незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, нараховану плату за кредит та неустойку за настання обставин, вказаних у п. 4.3.4 цього кредитного договору.

Пунктом 5 кредитного договору № 86-2007 від 28 грудня 2007 року за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату відсотків, - передбачена сплата позичальником неустойки, заборгованості з урахуванням індексу інфляції, а також пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення і нараховується щоденно.

Пунктом 6.6 кредитного договору визначено, що він діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь - яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Позивачем на виконання умов договору було надано товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» кредитні кошти в гривнях, що підтверджується актами від 08 лютого 2008 року та від 12 березня 2008 року перевірки цільового використання кредитних коштів, які підписані обома сторонами кредитних відношень та свідчать про отримання останнім грошей (т. 1, а.с. 19-21).

Проте, товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» не належним чином виконувало умови кредитного договору, що призвело до виникнення суми заборгованості, у зв'язку з чим позивач претензією вих. № 14/4122 від 09 вересня 2011 року вимагав від товариства погашення заборгованості, яка станом на 30 серпня 2011 року складала - 23 465 600.46 грн., з яких заборгованість по кредиту - 19 939 534.27 грн., 3 347 897.37 грн. - проценти за користування кредитом, 178 168.82 грн. - пеня за прострочення оплати процентів (т. 1, а.с. 22-23).

У відповідь на зазначену претензію товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» листом № 630 від 07 жовтня 2011 року підтвердило наявність заборгованості за кредитним договором № 86-2007 від 28 грудня 2007 року станом на 30 серпня 2011 року, а саме : заборгованості за кредитом в сумі 19 939 534.27 грн. та по процентах за користування кредитом у сумі 3 347 897.37 грн. (т. 1, а.с. 24).

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 86-2007 від 28 грудня 2007 року банк уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ - Крим» (майновий поручитель) іпотечний договір від 28 грудня 2007 року, згідно з пунктами 1.1, 1.2.1 та 1.5 якого в забезпечення вимог банку передано майнові права на нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: об'єкт незавершеного будівництва та право оренди земельної ділянки, загальною площею 0.3363 га, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Набережна, 28 (вул. ім. 60 років СРСР/пров. Совнаркомовський), - заставною вартістю 7 047 100.00 гривень (т. 1, а.с. 25-28). Це також передбачено пунктом 3.9 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року.

Також, 27 травня 2008 року між банком (іпотекодержатель), спільним Українсько - Російським підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт» (майновий поручитель) та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, згідно з пунктами 1.1, 1.2 та 1.5 якого в забезпечення вимог банку передано майнові права на нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: право оренди земельної ділянки, загальною площею 11.0000 гектарів, та об'єкт незавершеного будівництва - основний корпус бізнес - центру з готельним комплексом, що знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Восход, вул. Аврори (вул. Санаторна), буд. 28, - заставною вартістю 70 000 000.00 гривень (т. 1, а.с. 30-33). Це також передбачено пунктом 3.9 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року після внесення в нього змін згідно договору про внесення змін № 1/86-2007 від 14 лютого 2008 року.

Крім того, 18 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт» (майновий поручитель), товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (позичальник) та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір, згідно з пунктами 1.1, 1.2 та 1.4 якого в забезпечення вимог банку передано майнові права на нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (група приміщень № 45), з № 1 по № 23 (група приміщень № 48) - офіс (в літ. «А»), загальною площею 429.20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, заставною вартістю 11 000 000.00 гривень. Це також передбачено пунктами 3.9, 4.2.8 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86- 2007 від 28 грудня 2007 року після внесення в нього змін згідно договору про внесення змін № 1/86-2007 від 14 лютого 2008 року.

За умовами вищевказаних іпотечних договорів товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ-КРИМ», Спільне Українсько-Російське підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт», товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт» виступили майновими поручителями та іпотекодателями в забезпечення виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року в повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Промінвестбанк» звернулося до вищезазначених юридичних осіб з претензією - вимогою вих. № 14/4122 від 09 вересня 2011 року (т. 1, а.с. 22-23).

У відповідь на претензію надійшли листи Спільного Українсько-Російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт» та товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт» від 11 жовтня 2011 року, якими фактично підприємства визнали вимоги банку (а.с. 40-41).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ-КРИМ» претензія позивача була залишена поза увагою.

З огляду на те, що вимоги позивача задоволені та виконані не були, він звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з боржника та майнових поручителів заборгованості за кредитним договором шляхом солідарного стягнення заборгованості з самого боржника та шляхом продажу іпотечного майна на прилюдних торгах.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання ТОВ фірма «Консоль ЛТД» умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору, у зв'язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» - банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну грошову суму, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованості суми, а також зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін, що передбачено Положенням Національного банку України «Про кредитування».

Предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року в розмірі 19 939 534.27 грн., заборгованості по відсотках в сумі 5 069 557.46 грн. та 504 889.30 грн. - пені за прострочення сплати процентів.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктами 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту та своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених кредитним договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Відповідно до пункту 4.2.6 кредитного договору позичальник зобов'язався незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, нараховану плату за кредит та неустойку за настання обставин, вказаних у п. 4.3.4 цього кредитного договору, а самє: - позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту, та/або сплаті плати за кредит (процентів), та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим кредитним договором, - порушений графік погашення кредиту.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Однак, за твердженням позивача станом на 05 березня 2012 року за відповідачем залишилася непогашеною прострочена заборгованість за кредитом в сумі 19 939 534.27 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем (т. 1, а.с. 43).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Одночасно, наявність по кредитному договору заборгованості у ТОВ фірма «Консоль ЛТД» перед позивачем в сумі 19 939 534.27 грн. станом на час звернення до суду з даним позовом була встановлена судовим експертом, що підтверджується висновком № 178-23/07 від 19 вересня 2013 року (т.2, а.с. 116-135).

Доказів оплати суми боргу відповідачами суду не представлено.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 86-2007 від 28 грудня 2007 року в розмірі 19 939 534.27 грн. підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 5 069 557.46 грн. відсотків за користування кредитом.

Згідно з частиною 2 статті 1052 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 1048 зазначеного Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до пункту 3.2 договору про внесення змін та доповнень № 3/86-2007 до кредитного договору № 86-2007 від 28 грудня 2007 року проценти за користування кредитом, починаючи з 20 серпня 2010 року нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17 відсотків річних на рахунок відкритий у Філії «Кримське Центральне відділення ПАТ «Промінвестбанк».

Відповідно до пункту 3.3 договору про внесення змін та доповнень № 3/86-2007 до кредитного договору № 86-2007 від 28 грудня 2007 року відсотки нараховуються банком щомісячно з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по передостанній робочий день поточного місяця, та надалі за період з дати попереднього нарахування по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного пунктом 2.2 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на суму заборгованості було нараховано відсотки за користування відповідачем кредитними коштами за період з 20 серпня 2010 року по 05 березня 2012 року (включно), розмір яких, згідно наданого позивачем розрахунку, складає 5 069 557.46 грн., правильність нарахування яких підтверджена висновком експертизи № 178-23/07 від 19 вересня 2013 року (т.2, а.с. 116-135).

Отже, враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 5 069 557.46 грн. відсотків за користування кредитом також підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути з відповідачів 504 889.30 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання.

Проте, висновком експертизи № 178-23/07 від 19 вересня 2013 року було встановлено, що розрахунок пені проведений позивачем вірно, але без врахування обмеження у півроку, передбаченого статтею 232 Господарського кодексу України (т.2, а.с. 116-135).

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені понад шість місяців з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 3.5 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року пеня нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин включно.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, судом встановлено, що позивач нараховує пеню понад шість місяців.

Пунктом 5 кредитного договору № 86-2007 від 28 грудня 2007 року за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату відсотків, - передбачена сплата позичальником неустойки, заборгованості з урахуванням індексу інфляції, а також пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення і нараховується щоденно.

Відповідно до пункту 6 листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21 листопада 2011 року № 01-06/1624/2011, якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий, ніж встановлений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Аналогічну позицію викладено також у листах Вищого господарського суду України від 24 листопада 2011 року № 01-06/1642/2011 та 13 липня 2012 року № 01-06/908/2012 та постановах Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2012 року по справі № 5002-26/2148-2012 та від 30 вересня 2013 року по справі № 901/1850/13.

Враховуючи наведене, суд погоджується з правомірністю нарахування пені за кредитним договором за період з 01 січня 2011 року по 05 березня 2012 року включно у сумі 504 889.30 грн., та вважає вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено, в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 86-2007 від 28 грудня 2007 року банк уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ - Крим» (майновий поручитель) іпотечний договір від 28 грудня 2007 року, згідно з пунктами 1.1, 1.2.1 та 1.5 якого в забезпечення вимог банку передано майнові права на нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: об'єкт незавершеного будівництва та право оренди земельної ділянки, загальною площею 0.3363 га, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Набережна, 28 (вул. ім. 60 років СРСР/пров. Совнаркомовський), - заставною вартістю 7 047 100.00 гривень (т. 1, а.с. 25-28). Це також передбачено пунктом 3.9 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року.

Також, 27 травня 2008 року між банком (іпотекодержатель), спільним Українсько - Російським підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу «Джемієт» (майновий поручитель) та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, згідно з пунктами 1.1, 1.2 та 1.5 якого в забезпечення вимог банку передано майнові права на нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: право оренди земельної ділянки, загальною площею 11.0000 гектарів та об'єкт незавершеного будівництва - основний корпус бізнес - центру з готельним комплексом, що знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Восход, вул. Аврори (вул. Санаторна), буд. 28, - заставною вартістю 70 000 000.00 гривень (т. 1, а.с. 30-33). Це також передбачено пунктом 3.9 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86-2007 від 28 грудня 2007 року після внесення в нього змін згідно договору про внесення змін № 1/86-2007 від 14 лютого 2008 року.

Крім того, 18 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт» (майновий поручитель), товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (позичальник) та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір, згідно з пунктами 1.1, 1.2 та 1.4 якого в забезпечення вимог банку передано майнові права на нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (група приміщень № 45), з № 1 по № 23 (група приміщень № 48) - офіс (в літ. «А»), загальною площею 429.20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, заставною вартістю 11 000 000.00 гривень. Це також передбачено пунктами 3.9, 4.2.8 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86- 2007 від 28 грудня 2007 року після внесення в нього змін згідно договору про внесення змін № 1/86-2007 від 14 лютого 2008 року.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом був встановлений факт порушення позичальником строків повернення кредитних коштів позивачеві, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно, що було заставлене за договорами іпотеки від 28 грудня 2007 року, від 27 травня 2008 року та від 18 квітня 2008 року, для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідачів.

До судових витрат також відноситься вартість проведення судових експертиз.

Враховуючи, що вартість експертизи, проведеної ТОВ «Судова експертна палата», оплачена не була, суд також покладає на відповідача, ТОВ фірма «Консоль ЛТД», відшкодування її вартості, яка згідно калькуляції № 202 від 19 вересня 2013 року складає 25 010.40 грн. (т. 2, а.с. 138).

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 11 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86- 2007 від 28 грудня 2007 року, - на користь ПАТ «Промінвестбанк» (пров.Шевченка, 12, м. Київ, Україна, 01001, код ЄДРПОУ 0039002) через філію «Кримське Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк» (вул. Севастопольська, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95011, р/р 37394301320616 в філії «КЦВ ПАТ ПІБ», МФО 324430, код ЄДРПОУ 09324431) заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 19 939 534.27 грн., заборгованості за неоплаченими процентами за користування кредитом у розмірі 5 069 557.46 грн.; пені за прострочення сплати процентів по кредиту в розмірі 504 889.30 грн. та 64 380.00 грн. судового збору,

- з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95034, код ЄДРПОУ - 20676633, р/р № 26004301320616 у філії «КЦВ ПАТ ПІБ», МФО 324430) за рахунок будь-якого майна або грошових коштів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»;

- з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ-КРИМ» (проспект Перемоги, 12, м. Сімферополь, АР Крим, код ЄДРПОУ - 33086619, р/р 260090110115 в КРФ «Кредобанк», м. Сімферополь, МФО 324894) в межах вартості предмета іпотеки, а саме: об'єкт незавершеного будівництва та право оренди земельної ділянки, загальною площею 0.3363 гектара, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Набережна, 28 - вул. ім. 60 років СРСР/пров. Совнаркомовський, що є предметом іпотеки, відповідно до іпотечного договору від 28 грудня 2007 року, реєстровий № 11483, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ-КРИМ» (код ЄДРПОУ - 33086619, адреса: проспект Перемоги, 12, м. Сімферополь, АР Крим) та ПАТ Промінвестбанк, - шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, яка буде встановлена згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;

- з Спільного Українсько-Російського Підприємства у формі Акціонерного товариства закритого типу «Джемієт» (вул. Аврори 28, смт. Схід, м. Ялта, АР Крим, Україна, 98625, код ЄДРПОУ - 19451923 р/р 260070003740 в КРФ ВАТ «Кредобанк», м. Сімферополь, МФО 324913) в межах вартості предмета іпотеки, саме: право оренди земельної ділянки, загальною площею 11.0000 гектарів і об'єкт незавершеного будівництва - основний корпус бізнес-центру з готельним комплексом, що знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Восход, вул. Аврори (вул. Санаторна), буд. 28, що є предметом іпотеки, відповідно до іпотечного договору від 27 травня 2008 року, реєстровий № 4389, укладеного між Спільним Українсько-Російським Підприємством у формі Акціонерного товариства закритого типу «Джемієт» (код ЄДРПОУ - 19451923, адреса: вул. Аврори, 28, смт. Схід, м. Ялта, АР Крим, Україна, 98625) та ПАТ Промінвестбанк, - шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, яка буде встановлена згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;

- з товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95022 код ЄДРПОУ - 31447025, р/р 260093013245510 в філії «КЦВ ПАТ Промінвестбанк», МФО 324430) в межах вартості предмета іпотеки, а самє: нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (група приміщень № 45), з № 1 по № 23 (група приміщень № 48) - офіс (в літ. «А»), загальною площею 429.20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, що є предметом іпотеки, відповідно до іпотечного договору від 18 квітня 2008 року, реєстровий № 3564, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ Естейт», код ЄДРПОУ - 31447025, (адреса: вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95022) та ПАТ «Промінвестбанк», - шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, яка буде встановлена згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 95034, код ЄДРПОУ - 20676633, р/р № 26004301320616 у філії «КЦВ ПАТ ПІБ», МФО 324430) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» (вул. Леніна, 12, офіс 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95001, р/р 26006060922412 в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Сімферополі, МФО 384436, код ЄДРПОУ 37860012) судові витрати у розмірі 25 010.40 грн., пов'язані з проведенням судової економічної експертизи.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Ю.А. Радвановська

Судді А.А. Калініченко

В.І. Толпиго