Ухвала

від 15.04.2009 по справі 35/449-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/449-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

15 квітня 2009 р.                                                                                   № 35/449-07  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

                                           Гончарука П.А.,

                                                    Вовка І.В.,

                                           Малетича М.М.,

розглянувши касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД"   на постанову Харківського апеляційного господарського      суду  від 18.02.2009  року  у   справі № 35/449-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД"  до Закритого акціонерного товариства ''Радмир-центр'' про спонукання до виконання умов договору та стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД"  касаційна  скарга  не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються зокрема докази сплати державного мита у встановленому порядку і розміру.

Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач  оскаржує  судове рішення в повному обсязі щодо позову, предметом якого  є   вимоги про    спонукання до виконання умов договору   та   стягнення   збитків  в  сумі  105  000  грн.

Отже, касаційна скарга на судове рішення у даній справі повинна бути оплачена   державним митом, виходячи  з   оспорюваної суми  в  розмірі                 525  грн. та   42,50 грн.  за   вимогу немайнового характеру,  а позивач сплатив згідно   платіжного  доручення   № 45  від  12.03.2009 року лише  525 грн. Тому зазначене  платіжне  доручення   не може бути доказом сплати державного мита у встановленому  розмірі.

До  того  ж, згідно   п. 14 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”,  затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 р. № 50, при сплаті державного мита готівкою до  документа,  щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи,  яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету----------крб. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Надане позивачем платіжне доручення № 45  від  12.03.2009 року  не відповідає зазначеним вимогам, оскільки на зворотній стороні цього платіжного доручення  відсутня   дата зарахування державного мита в доход бюджету.

Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати  державного мита у встановленому  розмірі  та    порядку.

Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113  ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись  п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України,  суд

У Х В А Л И В:

Касаційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марк ОК ЛТД"   на постанову Харківського апеляційного господарського      суду  від 18.02.2009  року   повернути без розгляду.

Судді                                                                                      П.Гончарук

                                                                                              І. Вовк                                                   

                                                                                                          М. Малетич