Постанова

від 10.09.2013 по справі 2а-2137/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 р. (о 14:46) Справа №2а-2137/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Чакал А.Р., паспорт НОМЕР_6, довіреність № 11/10-0 від 02.09.2013 р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Гвардійського споживчого товариства

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: Гвардійське споживче товариство звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000502301 від 15.02.2012 року про збільшення податку на прибуток в сумі 80 874, та накладення штрафних санкцій в сумі 18 196 грн., № 0000462301 від 15.02.2012 року про збільшення податку на додану вартість в сумі 26 379 грн. та накладання штрафних санкцій в сумі 3 457 грн.

У судове засідання 10.09.2013 року представник позивача не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.09.2013 року представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Гвардійське споживче товариство зареєстровано у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 23.11.1994 року, ідентифікаційний код юридичної особи 01757426, місцезнаходження: 97513, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Кооперативна, буд. 1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 441590 ( а.с. 128).

Згідно з Довідкою АА № 463020 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності Гвардійського споживчого товариства за КВЕД є: 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 55.30.1 Діяльність ресторанів; 55.30.2 Діяльність кафе; 70.12.0 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 127).

Гвардійське споживче товариство взято на податковий облік ДПІ в Сімферопольському районі за № 176 від 25.09.1997 р.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.07.1997 року № 00714050, індивідуальний податковий номер -017574201241.

Судом встановлено, що в період з 22.12.2011 року по 20.01.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим, на підставі наказу ДПІ в Сімферопольському районі № 157 від 13.12.2011 року було проведено виїзну планову перевірку Гвардійського споживчого товариства код за ЄДРПОУ 01757426, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 р.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 184/23-02/01757426 від 27.01.2012 року, у якому встановлено:

- п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.2007 р., п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 137.10 ст. 137, п.п. 139.1.9., 139.1.12 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2010 року у сумі 13 123 грн., 1 кварталі 2011 року у сумі 2 291 грн., 2 кварталі 2011 року у сумі 5807 грн., у 3 кварталі 2011 року у сумі 59 653 грн.;

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1а п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 26 379 грн., у тому числі за жовтень 2010 року - 2 475,0 грн., за листопад 2010 року - 4 590,0 грн., за грудень 2010 року - 3 433,0 грн., за січень 2011 р. - 10 818 грн., за березень 2011 р. - 836,0 грн., за червень 2011 р. - 910 грн., за липень 2011 р. - 1 028 грн., за серпень 2011 р. - 1 385,0 грн., за вересень 2011 р. - 904,0 грн.

Гвардійське споживче товариство з висновками акту від 27.01.2012 р. № 184/23-02/01757426 частково не погодилось та 02.02.2012 року до ДПІ в Сімферопольському районі подало заперечення на акт (а.с. 119-121).

10.02.2012 року ДПІ в Сімферопольському районі повідомило Гвардійське споживче товариство про те, що при розгляді заперечення встановлено, що висновки, викладені в акті від 27.01.2012 року № 184/23-02/01757426 виїзної планової перевірки Голови правління Гвардійського СТ, код за ЄДРПОУ 01757426, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 р. відповідають вимогам діючого законодавства. Заперечення Гвардійського СТ від 02.12.2012 р. № 26/01 до акту планової виїзної перевірки від 27.01.2012 р. № 184/23-02/01757426 не є обґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги, висновок до акту перевірки від 27.01.12 № 184/23-02/01757426 Гвардійського СТ залишено без змін (а.с. 122-126).

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000502301 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громад на суму 99 070 грн., у тому числі 80 874 грн. за основним платежем, 18 196 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000462301 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 29 836,00 грн., у тому числі 26 379 грн. за основним платежем, 3 457 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 39, 40).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000502301 та № 0000462301 від 15.02.2012 року позивач оскаржив їх до суду.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У періоді, що перевірявся були також чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., з 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (далі - Закон № 334/94) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9.п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Перелік витрат, що не включаються до складу валових надано у п. 3 ст. 3 Закону № 334/94, у тому числі за даним пунктом не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищевказаного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. (п.п.138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення; витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи-підприємця, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі Закон № 168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Судом встановлено, що згідно з актом виїзної планової перевірки Гвардійського споживчого товариства код за ЄДРПОУ 01757426, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 р. № 184/23-02/01757426 від 27.01.2012 року Гвардійським СТ завищені витрати у зв'язку з включенням в валові витрати товарно-транспортних накладних, які заповнені з порушенням встановленого порядку.

У зв'язку з наведеним, Гвардійське СТ не мало права на валові витрати по товару, отриманому від ТОВ «Торгова група «Лідер» та СПД ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що крім податкової накладної для включення сум ПДВ до валових витрат потрібні й товарно-транспортні накладні, які є відсутніми у зв'язку з тим, що вони оформлені неналежним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ТОВ «Торгова група «Лідер» на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з Гвардійським споживчим товариством були виписані податкові накладні № 0005130/16 від 16.10.2010 р. на загальну суму 2 085,06 грн., у тому числі ПДВ 347,51 грн., № 0005275/16 від 13.10.2010 р. на загальну суму 2 675,69 грн., у тому числі ПДВ 445,95 грн., № 0005469/16 від 20.10.2010 року на загальну суму 1 079,40 грн., у тому числі ПДВ 179,90 грн., № 0005813/16 від 03.11.2010 р. на загальну суму 3 160,17 грн., у тому числі ПДВ 526,70 грн., № 0005968/16 від 10.11.2010 р. на загальну суму 4 447,44 грн., у тому числі ПДВ 741,24 грн., № 0006044 від 11.11.2010 р. на загальну суму 2 259,60 грн., у тому числі ПДВ 376,60 грн., № 0006238/16 від 17.11.2010 р. на загальну суму 3 362,79 грн., у тому числі ПДВ 560,47 грн., № 0006433/16 від 24.11.2010 р. на загальну суму 2 154,33 грн., у тому числі ПДВ 359,06 грн., № 0006604/16 від 01.12.2010 р. на загальну суму 2 781,84 грн., у тому числі ПДВ 463,64 грн., № 0006832/16 від 08.12.2010 р. на загальну суму 6 665,88 грн., у тому числі ПДВ 1 110,98 грн., № 0007045/16 на загальну суму 5 410,68 грн., у тому числі ПДВ 901,78 грн.(а.с. 60-70).

Таким чином, до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ 6 013 грн., підтверджена належним чином заповненими податковими накладними.

ФОП ОСОБА_3 на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з Гвардійським споживчим товариством були виписані податкові накладні № 119187 від 08.10.2010 р. на загальну суму 857,03 грн., у тому числі ПДВ на суму 142,84 грн., № 119186 від 08.10.2010 р. на загальну суму 7 642,32грн., у тому числі ПДВ 1 273,72 грн., № 122274 від 15.10.2010 р. на загальну суму 510,66 грн., у тому числі ПДВ 85.11 грн., № 128630 від 02.11.2010 р. на загальну суму 1 725,72 грн., у тому числі ПДВ 287,62 грн., № 130439 від 05.11.2010 р. на загальну суму 1 572,04 грн., у тому числі ПДВ 262,01 грн., № 130440 від 05.11.2010 р. на загальну суму 2 279,52 грн., у тому числі ПДВ 379,92 грн., № 134652 від 16.11.2010 р. на загальну суму 6 578,52 грн., у тому числі ПДВ 1 096,42 грн., № 141966 від 03.12.2010 р. № 3 181,91 грн., у тому числі ПДВ 530,32 грн., № 144823 від 10.12.2010 р. на загальну суму 1 779,56 грн., у тому числі ПДВ 296,59 грн., № 151066 від 28.12.2010 р. на загальну суму 778,86 грн., у тому числі ПДВ 129,81 грн., № 001631 від 11.01.2011 р. на загальну суму 1553,45 грн., у тому числі ПДВ 258,91 грн., № 001632 від 11.01.2011 р. на загальну суму 4 429,92 грн., у тому числі ПДВ на суму 738,32 грн., № 0026586 від 29.03.2011 р. на загальну суму 5 017,56 грн., у тому числі ПДВ 836,26 грн., № 53652 від 14.06.2011 р. на загальну суму 2 000,21 грн., у тому числі ПДВ 333,37 грн., № 55127 від 17.06.2011 р. на загальну суму 489,54 грн. у тому числі ПДВ 81,59 грн., № 58753 від 28.06.2011 р. на загальну суму 2 143,80 від 357,30 грн., № 56167 від 21.06.2011 р. на загальну суму 825,84 грн., у тому числі ПДВ 137,64 грн., № 59945 від 01.07.2011 р. на загальну суму 970,08 грн., у тому числі ПДВ 161,68 грн., № 60938 від 05.07.2011 року на загальну суму 2 167,92 грн., у тому числі ПДВ 361,32 грн., № 62416 від 08.07.2011 р. на загальну суму 1 253,68 грн., у тому числі ПДВ 208,95 грн., № 70696 від 29.07.2011 р. на загальну суму 1 773,36 грн., у тому числі ПДВ 295,56 грн., № 73046 від 05.08.2011 р., на загальну суму 1 249,20 грн., у тому числі ПДВ 208,20 грн., № 75723 від 12.08.2011 р. на загальну суму 986,40 грн., у тому числі ПДВ 164,40 грн., № 79697 від 23.08.2011 р. на загальну суму 1 331,66 грн., у тому числі ПДВ 221,94 грн., № 79 696 від 23.08.2011 р. на загальну суму 2 750,52 грн., у тому числі ПДВ 458,42 грн., № 81115 від 26.08.2011 р. на загальну суму 597,84 грн., у тому числі ПДВ 99,64 грн., № 81806 від 30.08.2011 р. на загальну суму 1 336,32 грн., у тому числі ПДВ 222,72 грн., 88196 від 16.09.2011 о. на загальну суму 394,56, у тому числі ПДВ 65,76 грн., № 88939 від 20.09.2011 р. на загальну суму 2 145,60 грн., у тому числі ПДВ 357,60 грн., № 90688 від 23.02.2011 р. на загальну суму 2 293,78 грн., у тому числі ПДВ 382,29 грн., № 92755 від 30.09.2011 р. на загальну суму 591,84 грн., у тому числі ПДВ 98,64 грн. (а.с. 71-109).

Таким чином, до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ 10 544,08 грн., підтверджена належним чином заповненими податковими накладними.

07.07.2009 року між Гвардійським споживчим товариством (Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (Підрядник) укладено договір підряду №7/07, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати, а Замовник оплатити збірку малих архітектурних форм згідно з ескізом, кошторисом, які є невід'ємною частиною даного договору. Кількість об'єктів 2 шт. Договірна ціна складає 202 831,20 грн. Замовник здійснює передплату у розмірі 100% від загальної суми договору (а.с. 41).

06.09.2010 року між Гвардійським споживчим товариством (Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (Підрядник) укладено договір підряду № 06/09, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати, а Замовник оплатити ремонтні роботи в магазині № 28 за адресою: Сімферопольський район, с. Софіївка, згідно кошторису, який є невід'ємною частиною даного договору. Договірна ціна складає 58 928,40 грн. Загальна сума договору складає 58 928,40 грн. Замовник здійснює передплату у розмірі 70 % від загальної суми договору (а.с. 42).

Згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року Підрядник СПДФО ОСОБА_4 здав, а Замовник Гвардійське СТ 10.01.2011 року прийняв будівельні роботи за договором № 06/09 від 06.09.2010 року на загальну суму 58 928,40 грн., у тому числі ПДВ 9 821,40 грн. (а.с. 43-47).

СПД ОСОБА_4 на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з Гвардійським споживчим товариством була виписана податкова накладна № 02/01 від 10.01.2011 р. на загальну суму 58 928,40 грн., у тому числі ПДВ 9 821,40 грн.

Відповідно до картки-рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» по контрагенту ОСОБА_4 вбачається, що на 01.10.2010 р. відображена кредиторська заборгованість перед постачальником в сумі 174 043,98 грн. 30.12.2011 року відображена операція ДТ 631.1 - КД 717 «Прибуток від списання кредиторської заборгованості» - 114 043,98 грн., заборгованість перед постачальником поставлена до складу прибутку від списання кредиторської заборгованості (а.с. 48).

За таких обставин первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується виконання, отримання робіт від СПД ОСОБА_4 та розрахунки з ним за виконані роботи.

18.11.2009 року між Гвардійським споживчим товариством (Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (Підрядник) укладено договір підряду, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати, а замовник оплатити монтажно-будівельні роботи. Договірна ціна складає 203 200,00 грн.

Аналогічні договори були укладені між Гвардійським споживчим товариством (Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (Підрядник) було укладено аналогічні договори 12.05.2010 року на суму 79 120,0грн., 17.05.2010 року на суму 17 200,0 грн.; 19.07.2010 р. на суму 172 000,0 грн.

Згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий-березень 2010 року Підрядник СПДФО ОСОБА_2 здав, а Замовник Гвардійське СТ 31.03.2010 року прийняв будівельні роботи за договором № 18/11 від 18.11.2009 року на загальну суму 203 200 грн.

Згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року Підрядник СПДФО ОСОБА_2 здав, а Замовник Гвардійське СТ 30.09.2010 року прийняв будівельні роботи за договором № 12/05 від 12.05.2010 р., № 17/05 від 17.05.2010 р. на загальну суму 96 320 грн.

Згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року Підрядник СПДФО ОСОБА_2 здав, а Замовник Гвардійське СТ 28.03.2011 року прийняв будівельні роботи за договором № 19/07 від 19.07.2010 року на загальну суму 172 000,00 грн. (а.с. 114-116).

Згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року Підрядник СПДФО ОСОБА_2 здав, а Замовник Гвардійське СТ 30.09.2011 року прийняв будівельні роботи за договором № 19/07 від 19.07.2010 року на загальну суму 9 707,80 грн. (а.с. 117-118).

Згідно картки-рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» встановлено, що за період з 01.10.2010 р. по 31.09.2011 р. у бухгалтерському обліку підприємства акти відображені: 28.03.2011 р. ДТ 151 «Капітальне будівництво» - КД 631 - 172 000 грн.; 30.09.2011 р. ДТ 151 «Капітельне будівництво» - КД 63 - 9 707,80 грн.

Відображення в бухгалтерському обліку актів виконаних робіт по СПД ФО ОСОБА_2 за лютий-березень 2010 року на суму 203 200 грн., вересень 2010 року на суму 96 320 грн. не встановлено.

За таких обставин завищення валових витрат шляхом нарахування амортизаційних відрахувань на будівництво основних засобів СПД ОСОБА_2 судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Гвардійського споживчого товариства не підтверджуються висновки, встановлені за актом перевірки ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим № 184/23-02/01757426 від 27.01.2012 року щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 80 874 грн., та заниження позивачем податку на додану вартість всього у сумі 26 379 грн. за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 року.

Зазначене також підтверджується висновком № 60 судово-економічної експертизи від 17.07.2013 року, з яким погоджується суд.

За таких умов, податкові повідомлення-рішення № 0001702302 та № 0001602302 від 17.10.2012 року, є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 10.09.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 13.09.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000502301 від 15.02.2012 року та № 0000462301 від 15.02.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Гвардійського споживчого товариства (ЄДРПОУ 01757426) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 290,00 (одна тисяча двісті дев'яносто) грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.