Рішення

від 05.11.2013 по справі 116/5678/13-ц

СІМФЕРОПОЛЬСКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/5678/13-ц

Провадження № 2/116/2625/13

05.11.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Пакули М.Р.

при секретарі Єрмакової Г.Д,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 31 липня 2013 року ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2109» реєстраційний номер 011796, допустив зіткнення з автомобілем «Шкода Фабія» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керівництвом ОСОБА_5 У наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди належний йому автомобіль «Шкода Фабія» реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження, що не дозволяє використовувати його за призначенням без відновлювального ремонту, вартість якого становить 26 143 гривні 60 копійок. Окрім матеріальної шкоди, йому була спричинена і моральна шкода, яка виразилася у переживаннях пов’язаних із пошкодженням транспортного засобу. На підставі викладеного просить стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим матеріальну шкоду у розмірі 26 843 гривні 60 копійок, а з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень.

Ухвалою суду від 2 жовтня 2013 року відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим за клопотанням представника позивача було замінено належним відповідачем - ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги уточнив, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим вартість відновленого ремонту автомобілю у розмірі 26 143 гривні 60 копійок, а також моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень, витрати за проведення оцінки спричиненої шкоди у розмірі 700 гривень, судовий збір у розмірі 383 гривень 14 копійок, відмовившись від позовних вимог до відповідача ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим заявлені позовні вимоги визнала частково, на суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 22 221 гривні 36 копійок, розрахованої з урахуванням фізичного зносу автомобілю. Проти задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди не заперечує, однак, виходячи з принципів розумності та справедливості просить зменшити її розмір.

Вислухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню в силу наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, судом встановлено, що 31 липня 2013 року о 19.00 год. на 668 км + 669 м автодороги Харків-Сімферополь-Алушта ОСОБА_3З, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2109» реєстраційний номер 011796, не обрав безпечну швидкість руху, не урахувавши дорожню обстановку, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Шкода Фабія» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який рухався попереду у попутному напрямку, від чого автомобіль останнього відкинуло на металеву огорожу, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. За зазначені дії постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2013 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 350 гривень (а.с.7).

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія САО 470779 власником автомобілю «ВАЗ 210934» реєстраційний номер 011796 є ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, яким виконуючи трудові обов’язки керував співробітник зазначеної установи ОСОБА_3 (а.с. 34-36). Власником автомобілю «Шкода Фабія» реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС 048749 (а.с. 20).

Відповідно до звіту № 31-0383 від 6 вересня 2013 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «УкравтоТЕХекспертиза», сума відновленого ремонту автомобілю «Шкода Фабія» реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням вартості складових деталей, що підлягають заміні, вартості ремонтних робіт та необхідних для ремонту матеріалів, складає 26 143 гривні 60 копійок, сума матеріальної шкоди, спричиненої володільцю зазначеного автомобілю в наслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 22 221 гривню 36 копійок (а.с.8-18).

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У п. 14 постанови № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Беручи до уваги встановлені факти та оцінюючи надані докази, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути вартість відновленого ремонту автомобілю «Шкода Фабія» реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 26 143 гривень 60 копійок, а також витрати за проведення оцінки спричиненої шкоди у розмірі 700 гривень.

В силу ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

На підставі ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, враховуючи характер та обсяг спричинених позивачу ОСОБА_1 у наслідок дорожньо-транспортної пригоди переживань, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 1 000 гривень.

В силу ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 383 гривень 14 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166 - 1168, 1187 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (ідентифікаційний код юридичної особи 08679557, місцезнаходження: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, 13/ 166) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживаючого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. пр. Елеваторний, 6а, вартість відновленого ремонту автомобілю у розмірі 26 143 гривні 60 копійок, моральну шкоду у розмірі 1 000 гривень, витрати за проведення оцінки спричиненої шкоди у розмірі 700 гривень, судовий збір у розмірі 383 гривень 14 копійок, а усього 28 226 гривень 74 копійки (двадцять вісім тисяч двісті двадцять шість гривень сімдесят чотири копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 листопада 2013 року.

Суддя М.Р. Пакула