Рішення

від 29.03.2011 по справі 2-242/11

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року справа № 2-242-2011 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.

при секретарі Харук Ю.І.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Волиньвугілля»про зобов’язання видати довідку для перерахунку сум відшкодування шкоди,

встановив:

18 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП В«ВолиньвугілляВ» про зобов’язання видати довідку для перерахунку сум відшкодування шкоди.

Вимоги мотивує тим, що він працював на шахті №5 «Нововолинська», що в даний час входить до складу шахтоуправління «Нововолинське»і є структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля»в шкідливих підземних умовах праці 29 років, в тому числі 19 років машиністом гірничих виймальних машин. Рішенням профпаталогічної ЛКК від 20.04.1999 року внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах йому було встановлено професійні захворювання антракосилікоз та кохлеарний неврит. Заключенням МСЕК від 14.05.1999 року позивачу було встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатністі. Адміністрацією шахти №5 «Нововолинська», позивачу наказом №30 від 31.05.1999 року було визначено суми відшкодування шкоди: одноразову допомогу та щомісячні платежі по 140,84 грн. (352,10 грн. х 40 %) з 14 травня 1999 року. Сума відшкодування шкоди була обмежена середнім заробітком по професії за квітень 1999 року 352,10 грн. З 01 квітня 2000 року було проведено перерахунок сум відшкодування шкоди робітникам основних професій на К-1,282. Визначена після перерахунку сума відшкодування шкоди обмежувалась середнім заробітком по відповідній професії за січень 2000 року. Суму відшкодування шкоди позивачу визначили із розрахунку 352,10 грн. х 40% = 140,84 грн. х 1,282 К= 180,56 грн. Середній заробіток по професії машиніста гірничих виймальних машин видобувної дільниці в січні 2000 року був 766,08 грн. Тому вважає, що йому слід було визначити суму відшкодування шкоди наступним чином: 361,08 грн. х 40 % =144,43 грн. х 1,282 К = 185,16 грн. Для розрахунку сум відшкодування шкоди в січні 2000 року необхідно було брати не обмежену суму відшкодування шкоди 140,84 грн., а визначену із середнього заробітку 361,08 грн., хоча вона фактично не виплачувалась. Сума відшкодування шкоди в січні 2000 року 185,16 грн. в перерахунку на 100 % втрати працездатності не перевищувала середній заробіток по професії за січень 2000 року - 766,08 грн. (766,08 грн. х 40%=306,43 грн.) Щомісяця позивачу не доплачували по 4,60 грн. (185,16 грн. - 180,56 грн.). На момент передачі справи позивача з 01 квітня 2001 року в ФСНВ відповідач виплачував позивачу по 180,56 грн. в місяць і з тією сумою передав його справу, а необхідно було виплачувати та передати справу в ФСНВ із сумою 185,16 грн. ФСНВ виплачував позивачу суми відшкодування шкоди в розмірі по 180,56 грн. з 01.04.2001 року до їх чергового перерахунку в березні 2002 р. В послідуючому суми відшкодування шкоди щороку в березні коригувались відповідно до індексу росту споживчих цін на відповідні коефіцієнти. Заключенням Нововолинської МСЕК від 12.05.2005 року позивачу було встановлено 65% втрати працездатності довічно. Просить зобов’язати Державне підприємство «Волиньвугілля» оформити та передати у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01 квітня 2001 року в розмірі 185 гривень 16 копійок.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити і зобов’язати Державне підприємство «Волиньвугілля» оформити та передати у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01 квітня 2001 року в розмірі 185 гривень 16 копійок та стягнути в його користь 300 грн. витрат на правову допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, однак вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу визнав частково, вважаючи їх розмір завищеним.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті №5 «Нововолинська», де втратив професійну працездатність, будучи машиністом гірничих виймальних машин.

Наказом адміністрації шахти від 31.05.1999 року (а.с.10) йому було визначено відшкодування шкоди: одноразову допомогу та щомісячні платежі в розмірі по 140,84 грн.

З 01.06.2000 р., згідно наказу № 140 від 05.06.2000 року (а.с.7) йому було перераховано суми відшкодування шкоди та виплачувались в розмірі 180,56 грн., із розрахунку 352,10 грн. х 40 % = 140,84 грн. х 1,282 К= 180,56 грн.

Розмір відшкодування шкоди повинен був становити 185,16 грн., виходячи з розрахунку: 361,08 грн. х 40% = 144,43 грн. х 1,282К, оскільки середній заробіток по професії машиніста гірничих виймальних машин видобувної дільниці в січні 2000 року був 766,08 грн.

З 01.04.2001р. справа позивача була передана для проведення виплат відшкодування шкоди до відділення виконавчої дирекції Фонду в м.Нововолинську з невірно визначеною сумою щомісячного відшкодування шкоди - 180,56 грн. , а слід було виплачувати по 185,16 грн.

Розділом XI «Прикінцеві положення»Закону України В«Про загальнообовВ»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ,які спричинили втрату працездатностіВ» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ, встановлено,що з дня набрання чинності цим Законом, з 1 квітня 2001 року, передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту. Форма акта, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом.

Тобто судом встановлено, що з вини роботодавця, правонаступником якого є відповідач, позивачу було невірно визначено суми відшкодування шкоди і передано документи для продовження проведення виплат сум відшкодування шкоди до відділення Фонду з неправильно обрахованим розміром щомісячного відшкодування шкоди ОСОБА_1 станом на 1 квітня 2001 року.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача підставними і задовольняє позов.

ОСОБА_1 було сплачено за надання юридичної допомоги 300 грн. (а.с.12), які він просить стягнути з відповідача. Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу (а.с.13) адвокатом було затрачено на підготовку позову одну годину. Тому, враховуючи наведене, суд вважає, що до стягнення підлягає 100 грн. витрат на правову допомогу.

З відповідача слід стягнути в доход держави судовий збір та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, Правилами відшкодування шкоди, що діяли до 01.04.2001 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року - суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Державне підприємство «Волиньвугілля» оформити та передати у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди ОСОБА_3 станом на 01 квітня 2001 року в розмірі 185 (сто вісімдесят п’ять) гривень 16 копійок.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля»в користь ОСОБА_3 100 (сто) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050001 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий