Рішення

від 29.10.2013 по справі 917/1733/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 р. Справа №917/1733/13

за позовом Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", код ЄДРПОУ 31290674, вул. Паркова, 14, с. Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область,81085

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", код ЄДРПОУ 05808735, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 80 029,26 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: Марченко Н.В. довіреність б/н

Вербицька П.А. довіреність б/н

від відповідача: Бабіч Ф.П. довіреність №1 від 03.01.2013р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з ПАТ "АвтоКраз", заборгованості 80 029,26 грн., з яких 66 942,74 грн. - основний борг за Договором поставки товарів №9 від 01.02.2012р., 10 935,18 грн. - неустойки та 2151,34 грн. - 3% річних.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає посилаючись на неналежне виконання відповідачем Договору поставки товарів №9 від 01.02.2012р.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому відзиві на позовну заяву (вхід. №14812 від 15.10.2013р.) (а.с.54-57) проти задоволення позову заперечує посилаючи на безпідставність та необгрунтованість. Крім того, відповідачем було подано заяву (вхід. №14511 від 15.10.2013р.) про застосування строку позовної давності щодо нарахування позивачем пені, в обгрунтування представник відповідача зазначає, що пеня нарахована позивачем з 26.06.2012р. по 01.08.2013р., більше ніж за шість місяців, як це передбачено чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив:

Між Дочірнім підприємством "Ланквітцер-Україна" (постачальник, позивач по справі) та Холдинговою компанією "АвтоКраз" (згідно статуту нове найменування - Публічне акціонерне товариство "АвтоКраз") (покупець, відповідач по справі) 01.02.2012р. був укладений Договір поставки товарів №09 (а.с.7-9).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013р. (п.п. 9.1. Договір).

Предметом поставки за даним Договором є лакофарбова продукція (далі - товар), виробництва Ланквітцер Лакфабрік, Німеччина (п. п. 1.1. Договору).

За умовами договору позивач зобов"язався поставити вказаний товар у власність відповідача в кількості і в термін згідно Договору та Специфікаціями, що є невід"ємною частиною Договору, а відповідач зобов"язався сплатити і прийняти товар (п. п.1.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору, був поставлений товар, а саме: Фарба DD 25-9524/1 в кількості 407 кг. та розчинник VК 20-0240/0 на загальну суму 66 942,74 грн.

Вказаний товар був отриманий представником Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" громадянином Вірванським А.Г. на підставі довіреності за № 587095 від 19.06.2012 р.(а.с.13), про що не заперечує і відповідач в своїх письмових поясненнях (а.с.98).

Даний факт поставки та отримання товару підтверджується видатковою накладною № РН - 0000573 від 20.06.2012 р. на суму 66 942,74 грн. (а.с.12)

Позивачем було виставлений відповідний рахунок-фактура №СФ-0000403 від 14.05.2012р. (а.с. 11).

Відповідно до пункту 7.2. Договору визначено, що оплата проводиться по факту поставки товару з відстрочкою до п'яти календарних днів, в національній валюті України по банківських реквізитах Постачальника, вказаних у Договорі.

Однак, відповідач в порушення умов Договору за отриманий товар не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з листом до відповідача з проханням сплатити суд заборгованості за Договором поставки товарів №09 від 01.02.2012р. (а.с.96).

Листом № 991-68 від 04.10.2012р. відповідач підтверджує факт отримання товару та зазначає про непридатність 22 кг. емалі. Однак жодних звернень стосовно повернення неякісного товару не було.

В зв"зку з тим, що відповідач за отриманий товар не розрахувався, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить стягнути з відповідача 66 942,74 грн. - суму основного боргу за Договором поставки товарів №9 від 01.02.2012р., а також 10 935,18 грн. - неустойки та 2151,34 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним користуванням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого товару, факт наявності заборгованості в розмірі 66 942,74 грн. за поставлений на виконання умов договору товар та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 66 942,74 грн. основного боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 11.3. Договору передбачено, що з Покупця за порушення термінів оплати поставленого товару стягується неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Аналіз відповідного положення договору дає підстави стверджувати, що сторони погодили відповідальність саме у вигляді пені.

Під час розгляду даної справи відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені в розмірі 10935,12 грн.

Згідно положень ч.6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 цього ж Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Суд враховуючи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та клопотання відповідача про пропуск строку позовної давності позивачем стосовно нарахування пені виходить за період 21.08.2012 року по 26.12.2012 року в сумі 3511,75 грн. (розрахунок здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІАЦ "Ліга") є обгрунтованим та підлягає задоволенню. В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені судом відхилено.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с.41) позивач просить суд стягнути 3 % річних в сумі 2151,34 грн. за період з 26.06.2012р. по 01.08.2013р.

Приймаючи до уваги виявлені у викладеному розрахунку суми заборгованості арифметичні помилки, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено перерахунок, відповідно до якого 3% річних складають 1083,93 грн.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 . Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 05808735; п/р 26008040135980 у філії ПРУ ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Комсомольськ; МФО 331564) на користь Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", (вул. Паркова, 14, с. Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область,81085; код ЄДРПОУ 31290674; п/р 2600300012025 у ЛФ АТ "Укрексімбанк" м.Львів; МФО 325718) 66 942,74 грн. - основний борг, 3511,75 грн. - пені та 1083,93 грн. - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 05808735; п/р 26008040135980 у філії ПРУ ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Комсомольськ; МФО 331564) на користь Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", (вул. Паркова, 14, с. Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область,81085; код ЄДРПОУ 31290674; п/р 2600300012025 у ЛФ АТ "Укрексімбанк" м.Львів; МФО 325718) 1537,96 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 01.11.13 р.

Суддя Погрібна С.В.