Ухвала

від 10.07.2014 по справі 917/1733/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

10.07.2014 Справа № 917/1733/13

За заявою Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" про визнання наказів господарського суду Полтавської області по справі №917/1733/13 від 08.01.2014р. такими, що не підлягають виконанню

за позовом Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", код ЄДРПОУ 31290674, вул. Паркова, 14, с. Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область,81085

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", код ЄДРПОУ 05808735, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 80 029,26 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники сторін:

від позивача: Марченко Н.В. довіреність №8 від 02.12.2013р.

Вербицька П.А. довіреність №8 від 02.12.2013р.

від відповідача (заявник): Назаренко В.К. довіреність №8 від 02.01.2014р.

Обставини справи: розглядається заява Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (відповідач по справі) про визнання наказів господарського суду Полтавської області по справі №917/1733/13 від 08.01.2014р. такими, що не підлягають виконанню.

Представник ПАТ "АвтоКраз" (заявник, боржник) в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримав у повному обсязі.

Представник позивача (стягувач) в судовому засіданні та у наданому через канцелярію суду запереченні на заяву ПАТ "АвтоКраз" (вхід. №8874 від 10.07.2014р.) проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість, оскільки накази господарського суду Полтавської області по справі №917/1733/13 від 08.01.2014р. не були виконані в добровільному порядку, як про це зазначає в своїй заяві ПАТ "Автокраз".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника боржника, дослідивши та оцінивши викладені у заяві та запереченнях на заяву доводи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.10.2013р. позовні вимоги Дочірнього підприємства "Ланквіцер-Україна" задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 05808735) на користь Дочірнього підприємства "Ланквітцер-Україна", (вул. Паркова, 14, с. Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область,81085; код ЄДРПОУ 31290674) 66 942,74 грн. - основного боргу за Договором поставки товарів №9 від 01.02.2012р., 3511,75 грн. - пені та 1083,93 грн. - 3% річних.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. вказане рішення було залишене без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "АвтоКраз" без задоволення.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. та рішення господарського суду Полтавської області від 29.10.2013 року, яке набрало законної сили 17.02.2014р. господарським судом 08.01.2014р. були видані накази про примусове виконання рішення та постанови, про стягнення з ПАТ "АвтоКраз" 66 942,74 грн. - основного боргу за Договором поставки товарів №9 від 01.02.2012р., 3511,75 грн. - пені та 1083,93 грн. - 3% річних та 1537,96 грн. судового збору по справі №917/1733/13.

18.02.2014р. ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ "АвтоКраз" було повернуто без розгляду.

20.06.2014р. через канцелярію суду від ПАТ "АвтоКраз" надійшла заява (вхід. №8028 від 20.06.2014р.) про визнання наказів господарського суду Полтавської області по справі №917/1733/13 від 08.01.2014р. такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування своєї заяви боржник посилається на те, що господарським судом вказані накази було видано з порушенням чинного законодавства, а саме, як зазначає останній:

- зміст кожного з наказів по справі №917/1733/14 від 08.01.2014р. не повністю відтворюють резолютивну частину рішення господарського суду Полтавської області від 29.10.2013р.;

- при видачі наказів по справі №917/1733/14 від 08.01.2014р. судом не було дотримано вимоги ст. 116 ГПК України, оскільки на виконання одного рішення місцевого суду не може бути видано двох наказів.

Крім того, в своїй заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню Публічне акціонерне товариство "АвтоКраз" повідомляє суд про те, що платіжним дорученням №5846 від 12.06.2014 року та платіжним дорученням №5842 від 12.06.2014р. було повністю сплачено суму боргу та судовий збір.

Як зазначає заявник (ПАТ "АвтоКраз"), що накази господарського суду Полтавської області по справі №917/1733/14 від 08.01.2014р. були виконані в добровільному порядку, а тому просить суд визнати їх такими, що не підлягають виконанню.

Суд, на підставі матеріалів справи, дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів заявника, виходячи з наступного:

Згідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Так, у відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Якщо Рішення не виконано добровільно, то для його примусового виконання виконавчий документ (наказ) пред'являється до виконання. Закон надає виключне право позивача наполягати на виконанні рішення у примусовому порядку.

Як вбачається з письмових пояснень стягувача, а також як зазначає заявник в своїй заяві обидва накази були пред'явлені до виконання та відкрито відповідні виконавчі провадження (ВП №41860081- 07.02.2014р. та ВП №42182652 - 25.02.2014р.).

Крім того, факт сплати підтверджує і представник Дочірнього підприємства "Ланквіцер-Україна", однак зазначає, що вищезазначеними постановами про відкриття виконавчого провадження боржнику (ПАТ "АвтоКраз") був наданий семиденний термін для добровільного виконання, однак в цей термін рішення виконано не було.

Відповідно до ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Заява розглядається в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Пунктом 1.4 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначені підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов"язок боржника відсутній повністю чи частково у зв"язку з його припиненнням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку якщо на момент такого скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суду не було надано доказів, які в розумінні статті 117 ГПК України були б підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, судом встановлено, що спірний наказ було видано у відповідності до ст. 116 ГПК України на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а обов'язок боржника - ПАТ "АвтоКраз" був виконаний не в добровільному порядку, а після відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірними вимоги, викладені у заяві боржника, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви (вхід.№8028 від 20.06.2014р.) Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз"про визнання наказів господарського суду Полтавської області по справі №917/1733/13 від 08.01.2014р. такими, що не підлягають виконанню відмовити.

Суддя Погрібна С.В.