Рішення

від 21.10.2013 по справі 917/1634/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2013 р. Справа №917/1634/13

за позовом Першого заступника прокурора міста Полтави, вул. Козака, 1, м. Полтава, 36020 в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакіне-Лтава", ЄДРПОУ 35796485; вул. Чураївни 5, кв. 171, м. Полтава, 36000

третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, вул. Гоголя, 25, м. Полтава, 36011

про 1) розірвання договору суперфіцію від 17.03.2009р.;

2) припинення права користування земельною ділянкою площею 2861 кв.м.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від прокуратури: Іценко М.В. посвідчення №019615 від 13.08.2013р.

від позивача: Кривохижа Ю.А. довіреність №02/02-17/2/431 від 10.03.2011р.

від відповідача: не з"явився.

від третьої особи: не з"явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява в якій прокурор просить суд:

- розірвати договір суперфіцію від 17.03.2009р. укладений між Полтавською міською радою та ТОВ "Лакіне-Лтава" (відповідач по справі);

- припинити право користування ТОВ "Лакіне-Лтава" земельною ділянкою загальною площею 2861 кв. м. по вул. Головка, 3-а у м. Полтава для забудови, наданої відповідачу за договором суперфіцію від 17.03.2009р.

Представник прокуратури та Полтавської міської ради на задоволенні позову наполягають та просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, копія ухвали від 25.09.2013 р. повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Вказана ухвала була направлена відповідача рекомендованим листом на адресу зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданого прокурором станом на 29.08.2013р. (вул. Чураївни 5, кв. 171, м. Полтава, 36000).

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 25.09.2012 р. суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням Полтавської міської ради двадцять сьомої сесії п"ятого скликання від 23.04.2008р. "Про погодження розташування автостоянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по вул. Головка, 3-а" на підставі звернення ТОВ "Лакіне-Лтава" (відповідач по справі) з метою забезпечення мешканців мікрорайону "Левада" місцями для паркування автомобілів, було вирішено погодити розташування автостоянки на земельній ділянці орієнтовною площею 0,29 га по вул. Головка, 3-а на вільних міських землях житлово-громадського призначення зі збереженням земельних насаджень та з подальшим наданням права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Дозволено ТОВ "Лакіне-Лтава" оформити акт вибору та виготовити проект відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою для влаштування автостоянки при умові обладнання дитячого майданчика (а.с.13).

Рішенням Полтавської міської ради тридцять сьомої сесії п"ятого скликання від 19.02.2009р. було надано ТОВ "Лакіне-Лтава" в користування для забудови (суперфіцій) строком на 2 роки земельну ділянку площею 0,2861 га по вул. Головка, 3-а. для влаштування автостоянки (а.с.58-66).

На підставі даного рішення між Полтавською міською радою (суперфіціар, позивач по справі) та ТОВ "Лакіне-Лтава" (суперфіціарій, відповідач по справі) був укладений договір суперфіцію від 17.03.2009р.

Відповідно до умов даного Договору відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5310136700:16:006:0256), яка знаходиться в розпорядженні Полтавської міської ради загальною площею 2861 кв.м. за адресою вул. Головка, 3-а, м. Полтава, згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.03.2009р. вказана земельна ділянка була передана в користування відповідачу.

Пунктом 3.1. Договору строк користування земельною ділянкою встановлено з 19.02.2009р. по 19.02.2011р.

Рішенням Полтавської міської ради позачергової п"ятдесят восьмої сесії п"ятого скликання від 21.10.2010р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" було вирішено внести зміни до в п.п. г) п.2 рішення Полтавської міської ради тридцять сьомої сесії п"ятого скликання від 19.02.2009р., та виклавши його в наступній редакції: "Надати в користування для забудови (суперфіцій) строком на 5 років ТОВ "Лакіне-Лтава" земельну ділянку площею 0,2861 га по вул. Головка, 3-а для влаштування автостоянки (землі житлової та громадської забудови". (а.с.67-75).

На підставі вказаного рішення 27.12.2010р. між сторонами була укладена Додаткова угода до Договору суперфіцію від 27.12.2010р., відповідно до якої було строк користування земельною ділянкою площею 0, 2861 га за адресою: м. Полтава, вул. Головка, 3-а, встановлено з 19.02.2009р. по 19.02.2014р. (а.с.19).

Пунктом 1.6 договору визначено, що об'єктом правовідносин між сторонами по даному договору є право Суперфіціарія користуватися земельною ділянкою Полтавської міської ради в якості будівельного майданчика.

В результаті планової перевірки 11.04.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області було встановлено, що облаштування автостоянки на 94 місця на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні відповідача, по вул. вул. Головка, 3-а, м. Полтава останнім розпочато не було (а. с. 20).

На вимогу прокуратури Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 19.07.2013 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Лакіне-Лтава" (відповідачем по справі) за вищевказаною адресою, за результатами якої встановлено, що ТОВ "Лакіне-Лтава" інспекцією видано дозвіл на виконання будівельних робіт з "Облаштування автостоянки за адресою вул. Головка, 3а, м. Полтава на 94 місця" 29.05.2009 №289-09-11 (а. с. 21). Термін дії дозволу закінчився 24.05.2010 р., будівельні роботи на вищезазначеній земельній ділянці не виконувались, і на момент проведення перевірки не розпочаті. За результатами даної перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.07.2013р.

Прокурор обгрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що перевіркою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області було встановлено, що відповідачем на земельній ділянці наданій за Договором суперфіцію від 17.03.2009р. будівельні роботи не проводяться. А відповідно до пункту 3.4. договору, яким передбачено, що право користування земельною ділянкою припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Суперфіцій - це довгострокове, відчужуване та успадковане право користування земельною ділянкою, переданою відплатно чи безвідплатно особі або особам для будівництва та експлуатації на ній будівель та споруд, на які в останньої (останніх) виникає право власності.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) регулюється главою 34 Цивільного кодексу України та 16-1 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач користується земельною ділянкою, яка знаходиться в розпорядженні Полтавської міської ради загальною площею 2861 кв. м. за адресою вул. Головка, 3-а, м. Полтава на підставі Договору суперфіцію від 27.12.2010р.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 6 ст. 102-1 Земельного кодексу України також визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Матеріалами справи підтверджено невикористання відповідачем земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Даний факт підтверджується Актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 19.07.2013р. Перевірка 19.07.2013р. на підставі, якої було складено відповідний Акт, була проведена в присутності директора ТОВ "Лакіне-Лтава", про що свідчить підпис в Акті від 19.07.2013р.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач при укладенні та підписанні договору суперфіцію від 27.12.2010р. погодився з усіма його умовами.

А згідно пункту 3.4. Договору сторони передбачили, що право користування земельною ділянкою припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором , та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, наданої для забудови, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (п. 12.4).

Відповідно до умов спірного договору (п.12.2) дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання суперфіціарієм земельної ділянки у власність;

- примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи - Суперфіціарія;

- у випадках, передбачених п. 3.4. даного договору.

Відповідно до ст. 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Натомість відповідач жодних заперечень проти позову та спростувань не виконання умов Договору не надав. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат, відповідно до п. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір суперфіцію від 17.03.2009р. укладений між Полтавською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакіне-Лтава" (код ЄДРПОУ 35796485; вул. Чураївни 5, кв. 171, м.Полтава, 36000).

3. Припинити право користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакіне-Лтава" (м. Полтава, вул. Чураївни, 5, кв. 171, код ЄДРПОУ 35796485) земельною ділянкою загальною площею 2861 кв. м. (кадастровий номер земельної ділянки: 5310136700:16:006:0256) по вул. Головка, 3 а у місті Полтаві для забудови, наданою відповідачу за договором суперфіцію, укладеного між Полтавською міською радою та ТОВ "Лакіне-Лтава" 17.03.2009р.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакіне-Лтава" (м. Полтава, вул. Чураївни, 5, кв. 171, код ЄДРПОУ 35796485) в доход Держбюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 1 147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2013 р.

Суддя Погрібна С.В.