Рішення

від 04.11.2013 по справі 922/3724/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р.Справа № 922/3724/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т Престиж", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект", м. Харків про стягнення 45 813,00 грн. за участю представників:

позивача - Грішаніна Г.Б., довіреність б/н від 19.09.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т Престиж", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект", м. Харків (відповідача) 44 909,00 грн. основного боргу та 904,00 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №02/17-05-13 від 17.05.2013 р., а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2013 р. було задоволено клопотання відповідача (вх. № 40230 від 31.10.2013 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання до суду доказів погашення заборгованості. Проте представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У відзиві на позов визнав суму основного боргу в розмірі 39 497,84 грн., посилаючись на те, що відповідач отримав продукцію на суму 295 640,00 грн., але оплатив її вартість лише на суму 256 142,22 грн. У зв'язку з цим відповідач вважає, що пеня повинна бути нарахована позивачем на суму основного боргу в розмірі 39 497,84 грн.

Представник позивача подав до суду клопотання (вх. №40609 від 04.11.2013р.), в якому просить суд продовжити строк вирішення спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України у зв'язку із необхідністю надання до суду додаткових доказів щодо обсягів отриманої продукції відповідачем від позивача за договорами №01/17-05-13 від 17.05.2013 р. та №02/17-05-13 від 17.05.2013 р.

Розглянувши клопотання позивача про продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.09.2013 р. Під час розгляду справи судом було створено належні умови для надання усіх необхідних доказів, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторін.

На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав і людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд залишає клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України, без задоволення

У судовому засіданні 08.10.2013 р. було оголошено перерву до 24.10.2013 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

17 травня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 02/17-05-13 (надалі - договір), за умовами якого (п.1.1.) позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача наповнювачі для кондитерських виробів та кондитерську глазур (надалі - продукція), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у видаткових накладних.

Відповідно до п.2.1. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії продукції визначаються у відповідному замовленні покупця або узгоджується сторонами у відповідних додатках за умовами цього договору.

Згідно з п.2.2. договору фактична кількість, ціна, асортимент та розфасування продукції, що підлягає поставці покупцеві, вважається узгодженим сторонами в момент отримання постачальником попереднього замовлення від покупця.

Відповідно до п.5.4. договору якщо інше не буде додатково узгоджено сторонами в додатках, поставка продукції повинна бути здійснена в строк, що не перевищує 3-х робочих днів від дати затвердження позивачем замовлення відповідача.

В п.6.2. договору передбачено, що датою поставки і переходу права власності та всіх ризиків є: при передачі продукції на складі позивача або відповідача - дата накладної на відпуск продукції відповідачеві, яка видається позивачем; при передачі продукції транспортній організації для доставки відповідачеві - дата товарно-транспортної накладної щодо передачі продукції зазначеному перевізнику.

Згідно з п.7.3. договору загальна вартість договору складається з вартості всіх партій продукції, поставлених покупцю за цим договором.

В п. 12.1. договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013 року.

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 295 640,06 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0002237 від 03.06.2013 р. на суму 200 767,10 грн. та № РН-0002715 від 08.07.2013 р. на суму 94 872,96 грн. (а.с. 16, 17), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно з п.7.6. договору оплата за продукцію, отриману відповідачем, здійснюється протягом 2-х календарних днів з дати отримання відповідачем відповідної партії продукції.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач продукцію прийняв, але оплатив її вартість частково на суму 256 142,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 142 від 04.06.2013 р. на суму 206 178,38 грн. та №187 від 11.07.2013р. на суму 49 963,84 грн. (а.с. 70-71).

За результатами проведеного судом розрахунку сума основного боргу дорівнює 39 497,84 грн. (295 640,06 грн. - 256 142,22 грн. = 39 497,84 грн.).

Таким чином судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором поставки №02/17-05-13 від 17.05.2013 р. в розмірі 39 497,84 грн. Даний факт підтверджується відповідачем у відзиві на позов (вх.№37148 від 08.10.2013 р., а.с.45-47).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми закону суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково в розмірі 39 497,84 грн. У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 411,16 грн. суд вважає за необхідне слід відмовити позивачу у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Окрім того, позивач нарахував відповідачеві та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 904,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.9.2. договору сторони домовилися про те, що у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов договору відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

За результатами проведеного судом перерахунку пені її сума дорівнює 795,37 грн. (нарахування здійснено на суму основного боргу в розмірі 39 497,84 грн.). З огляду на вищевикладене суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню в розмірі 795,37 грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 108,63 грн. слід відмовити у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 39 497,84 грн., та пені в розмірі 795,37 грн. У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 411,16 грн. та 108,63 грн. пені слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи його на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" (61177, м. Харків, пров. Динамівський, 4, код ЄДРПОУ 32950876, п/р 26000962506692 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т Престиж" (юридична адреса: 61157, м. Харків, вул. Власенка, 16, кв. 5, поштова адреса: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 5, код ЄДРПОУ 34955200, п/р 26009301026648 в ПАТ "ТЕРРА БАНК" м. Харків, МФО 380601) 39 497,84 грн. основного боргу, 795,37 грн. пені та 1 513,21 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 05.11.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.