Постанова

від 24.10.2013 по справі 801/9044/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 р. Справа №801/9044/13-а

(13:01) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України у м. Євпаторія АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Євпаторія АРК

про стягнення 7417,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Марченко Ю.В., дов.,

від відповідача - Бурова О.Д., дов.

Суть спору:

Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Євпаторія АР Крим про стягнення заборгованості у сумі 7417,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ст. 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності", Постанову Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08 р. "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Відповідачем були надані суду письмові заперечення проти позову, основні з яких такі: Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Євпаторія АРК не прийняті до заліку витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що нещасні випадки з вказаними особами трапилися за межами України, надані акти Н-1 не відповідають вимогам чинного законодавства, в матеріалах пенсійних справ вказаних осіб відсутні довідки - висновки МСЕК щодо ступеня втрати професійної працездатності, крім того, позовні вимоги є необґрунтованим з огляду на відсутність з боку відповідача обов'язку на відшкодування витрат позивача на виплату державної адресної допомоги.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

У березні, квітні, травні, червні, липні, 2013 року Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Євпаторії АР Крим були проведені щомісячні звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень, квітень, травень, червень, липень 2013 року, про що складено відповідні акти, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно з розрахунком заборгованості Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Євпаторія АРК по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.06.2013 р. по 31.07.2013 р. відповідачем не прийнята до відшкодування загальна сума витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 7 417,35 грн., в тому числі основний розмір пенсії - 1 927,90 грн., витрати на виплату і доставку основного розміру пенсій - 5,95 грн., державна адресна допомога - 5 465,75 грн., витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги - 17,75 грн.складає, зокрема по особам:

1) за березень 2013 р.:

ОСОБА_1 - основний розмір пенсії - 85,58 грн.;

ОСОБА_2 - основний розмір пенсії - 150 грн.;

ОСОБА_3 - основний розмір пенсії - 150 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 1,19 грн.;

ОСОБА_4 - державна адресна допомога - 644 грн.;

ОСОБА_5 - державна адресна допомога - 2245,75 грн.; витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги - 17,75 грн.;

2) за квітень 2013 р.:

ОСОБА_1 - основний розмір пенсії - 85,58 грн.;

ОСОБА_2 - основний розмір пенсії - 150 грн.;

ОСОБА_3 - основний розмір пенсії - 150 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 1,19 грн.;

ОСОБА_4 - державна адресна допомога - 644 грн.;

3) за травень 2013 р.:

ОСОБА_1 - основний розмір пенсії - 85,58 грн.;

ОСОБА_2 - основний розмір пенсії - 150 грн.;

ОСОБА_3 - основний розмір пенсії - 150 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 1,19 грн.;

ОСОБА_4 - державна адресна допомога - 644 грн.;

ОСОБА_5 - державна адресна допомога - 233,50 грн.; витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги - 1,83 грн.;

4) за червень 2013 р.:

ОСОБА_1 - основний розмір пенсії - 85,58 грн.;

ОСОБА_2 - основний розмір пенсії - 150 грн.;

ОСОБА_3 - основний розмір пенсії - 150 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 1,19 грн.;

ОСОБА_4 - державна адресна допомога - 644 грн.;

5) за липень 2013 р.:

ОСОБА_1 - основний розмір пенсії - 85,58 грн.;

ОСОБА_2 - основний розмір пенсії - 150 грн.;

ОСОБА_3 - основний розмір пенсії - 150 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - 1,19 грн.;

ОСОБА_4 - державна адресна допомога - 644 грн.

Законодавством, що регулює спірні відносини у цій сфері є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105 від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

З метою виконання норм, зазначених у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", якою регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.

Постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону №1105.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Повноваження органів Пенсійного фонду мають відношення до призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом №1105, адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Отже дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 04.03.03 р. № 5-4/4, зареєстрована Міністерством юстиції України 16.05.03р., якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказаним Порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Згідно п. 4 названого Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про агальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено державну адресну допомогу до пенсії, яка призначена до виплати позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня й у переліку сум, що підлягають виплаті за ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Також зазначений перелік не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Адресна державна допомога та витрати на її виплату та доставку не включаються до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що адресна допомога є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна державна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окремо від інших видів виплат з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.

Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.

Тобто позовні вимоги в частині стягнення сум державної адресної допомоги у загальному розмірі 5 465,75 грн. та витрат на виплату та доставку допомоги у загальному розмірі 17,75 грн. по особам ОСОБА_4, ОСОБА_5 за березень - липень 2013 року задоволенню не підлягають.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону України № 1105, проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України № 16/98-ВР від 14.01.1998 року) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом ССНВВП складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

Позивачем були понесені витрати на виплату і доставку основного розміру пенсій за березень-липень 2013 у загальній сумі 1933,85 грн., в тому числі 1 927,90 грн. - основний розмір пенсії, 5,95 грн. - витрати на виплату і доставку основного розміру пенсій по особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

- допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Положення ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згаданий порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі що стосується осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 р. всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік в період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно статті 5 Угоди про гарантії прав громадян, держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача щодо відшкодування витрат основного розміру пенсії, зокрема витрати по особах-учасниках СНД, які отримали травму в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, підлягають відшкодуванню відповідачем, за умови настання страхового випадку.

Матеріалами справи, зокрема складеним належним чином актом про нещасний випадок на виробництві від 07.12.1987 № 1, витягом з акту огляду у ВТЕК до довідки сер. МСЕ № 006839 підтверджується, що з ОСОБА_1 на МПМК-463 по Агропробуду № 2 під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав трудове каліцтво, у зв'язку з чим йому безстроково встановлена інвалідність 2-ої групи.

Факт отримання трудового каліцтва під час виконання трудових обов'язків ОСОБА_3 підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 10.03.1981 року № 1, відповідно до якого встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався на Будівельно - монтажному управлінні № 1, та витягом з акту огляду у МСЕК до довідки сер. МСЕ-25 ВВ № 011585, яким ОСОБА_3 встановлена інвалідність 3-ої групи, безстроково.

Факт отримання ОСОБА_2 трудового каліцтва підтверджується належним чином складеним актом про нещасний випадок на виробництві від 20.08.1982 року № 49, відповідно до якого встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався на т/х «ПСКОВ» Далекосхідного морського парохідства та витягом з акту огляду у МСЕК до довідки сер. 12-АС № 10068, яким ОСОБА_2 встановлена інвалідність 3-ої групи, безстроково.

Відсутність у вищевказаних витягах з акту огляду у МСЕК по особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 даних про відсоток втрати ними працездатності не позбавляє відповідача обов'язку відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсій вказаним особам.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України № 1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону №1105 є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Страхові виплати здійснюються за умови настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Тобто обов'язковою умовою настання страхового випадку є причинний зв'язок між нещасним випадком та виробничими функціями, які у час настання останнього виконував постраждалий.

Підтвердженням настання страхового випадку та наявності причинного зв'язку між нещасним випадком та виробничими функціями постраждалого під час того, як трапився останній, є акт про нещасний випадок, довідки МСЕК, акти розслідування нещасного випадку (професійного захворювання), довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу, копія трудової книжки потерпілого та інш., про що вказано у п. 4 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління ФСС НВВПЗ України від 20.04.2001 р. № 10.

Матеріалами справи, зокрема вищевказаними актами про нещасні випадки на виробництві, витягами з акту огляду у МСЕК у сукупності підтверджується наявність причинно-наслідкового зв'язку між нещасними випадками на виробництві, які сталися з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та отриманими ними каліцтвами, за наслідком яких вказаними особами отримано групи інвалідності безстроково.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначено також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу.

Виходячи з цього, слід зазначити, що увесь перелік необхідних документів, визначений Порядком від 27.04.2007 № 24, був наданий Управлінням Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Євпаторії АРК для відшкодування позивачеві виплаченої щомісячної страхової виплати.

У зв'язку з зазначеним, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії підлягають відшкодуванню відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині стягнення витрат на виплату і доставку основного розміру пенсій за березень-липень 2013 у загальній сумі 1933,85 грн., в тому числі 1 927,90 грн. - основний розмір пенсії, 5,95 грн. - витрати на виплату і доставку основного розміру пенсій по особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення. Постанову в повному обсязі складено 25.10.2013 р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Євпаторія АР Крим (ОКПО 24410487) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим (ОКПО 22300412) витрати на виплату і доставку пенсій за період 01.03.2013 р. по 31.07.2013 р. у сумі 1927,90 грн.(одна тисяча девятсот двадцять сім гривень дев'яносто копійок) - основний розмір пенсії, 5,95 грн. (п'ять гривень дев'яносто п'ять копійок) - витрати на доставку пенсії.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.