Постанова

від 06.11.2013 по справі 820/9364/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 листопада 2013 р. № 820/9364/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

сторін:

представника позивача - Александрової Т.В.,

представника відповідача - Супрун В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом аграрної приватної фірми "Ранок" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати протиправними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та скасувати повідомлення - рішення від 19.07.2013 року за №0000302210, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22789 грн., за №0000312210, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38261 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно зазначив на порушення аграрною приватною фірмою "Ранок" п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз. "а" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.2.11 п. 2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року №40/10320 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", проте позивач вказаних порушень законодавства не допускав, а тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти позову заперечувала вказала, що податковим органом правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже і винесені на підставі висновків перевірки податкові повідомлення - рішення є законними, просила у позові відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач, пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі за № 1 480 120 0000 019495 від 10.06.1999 року (а.с.10-12).

Основними видами діяльності підприємства за КВЕД згідно довідки статистики АА № 740516 є: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфера транспорту (а.с. 13-14).

З матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка аграрної приватної фірми "Ранок" код ЄДРПОУ 30428986 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року про 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки були оформлені актом № від 2013 року, яким були зафіксовані наступні порушення: п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 477881,00 грн., у тому числі за 2 кв. 2011 року у сумі 108437 грн., за 3 кв. 2011 року 114664,00 грн., за 4 кв. 2011 року у сумі 227730 грн., за 1 кв. 2012 року 47250 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз. "а" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 22789,00 грн., завищення залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено завищення в розмірі 38261 грн.; п.2.11 п. 2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року №40/10320 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", внаслідок чого встановлено проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжних документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів у сумі 5124 грн. (а.с. 39 -124).

На підставі вищезгаданого акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення: №0000302210, №0000312210 (а.с. 125-126).

Щодо позовних вимог Позивача про визнання протиправними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, суд зазначає наступне:

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що вона вважає неправомірними вчинення дій податковою інспекцію щодо прийняття на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення, оскільки висновку акту безпідставні та необґрунтовані.

Суд не погоджується із зазначеними твердженнями позивача, через наступне: результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Положеннями п.86.8 вищевказаної статті Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, виходячи з вище викладених норм чинного законодавства України, суд доходить до висновку про правомірність вчинених податковим органом дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки Відповідач діяв в межах та у спосіб встановлений Податковим кодексом України, відтак позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій податкового органу задоволенню не підлягають.

Поряд із цим, суд зазначає, що в перевіряємому періоді контрагентами Позивача були ТОВ "Деметра" (код ЄДРПОУ 23757473), ТОВ "Альянс Сістемс" (податковий номер 37687664).

Судовим розглядом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Деметра" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №10/02 від 10.02.2012 року, за умовами якого Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити отриманий товар, асортимент, ціна, кількість поставленого товару зазначаються у видаткових накладних (а.с. 143-146).

На виконання умов вищевказаного договору аграрної приватної фірми "Ранок" надало до суду документи первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні: №4 від 13.02.2012 року на загальну суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18333,33 грн., №5 від 14.02.2012 року на загальну суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18333,33 грн., №8 від 16.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн. (а.с. 150-152), видаткові накладні (а.с. 153-155).

Оплата по вищевказаному правочину здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 147-149).

Доставка товарно - матеріальних цінностей, відповідно до умов укладеного правочину від 10.02.2012 року товару здійснювалась самовивозом, шляхом складання товарно - транспортних накладних (а.с. 156-158).

Крім того, між аграрною приватною фірмою "Ранок" (Покупець) та ТОВ "Альянс Сістемс" (Продавець) було укладено договір поставки №23/07/12 від 23.07.2012 року, за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку, іменовану надалі товар, відповідно до умов Договору. Перелік і кількість товару наведена в специфікації, яка є невід'ємною частиною укладеного правочину (а.с. 189-192).

Факт виконання позивачем зобов'язань по вище вказаному правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податкова накладна: №48 від 30.07.2012 року на загальну суму 96300,00 грн., в т.ч. ПДВ 16050,00 грн., видаткова накладна (а.с. 159).

Оплата по вищевказаному правочину здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 160).

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності аграрною приватною фірмою "Ранок" придбаного у ТОВ "Деметра" льону, позивач зазначив, що ним 09.09.2011 року уклало з Vettera Trade S.A. контракт №032/1, за умовами якого Позивач продав льон отриманий у ТОВ "Деметра" Vettera Trade S.A. (а.с. 175-179). В підтвердження факту поставки льону Vettera Trade S.A. надано вантажно - митні декларації (а.с. 195-198).

Крім того, як встановлено з довідки АБ №427435 ТОВ "Деметра" за КВЕД займається такими видами діяльності, як вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та ін. (а.с. 173).

Також, на час складання договору купівлі - продажу, контрагент позивача рахувався в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, був платником податків на додану вартість (а.с. 170-172), що свідчить про необхідний обсяг правоздатності ТОВ "Деметра", а відтак останній мав право укладати угоди, виписувати податкові накладні.

На підтвердження подальшого використання Позивачем у господарській діяльності семеочисної машини Петкус К547Я судом встановлено, що відповідно до договору поставки укладеного між Позивачем та ТОВ "Альянс Сістемс", АПФ "Ранок" купила у свого контрагента семеочисну машину Петкус К547, загальною вартістю 96300 грн.. На даний час, вищевказана машина, використовується у господарській діяльності Позивача, оприбуткована на балансі АПФ "Ранок" №1521, про що свідчить довідка (а.с. 193). Доставка обладнання здійснювалась на замовлення Позивача, відповідно до договору перевезення №пер/01/10 від 01.01.2010 року укладеного між АПФ "Ранок" та ПАП "АТП-1997 року" (а.с. 184-188, 194).

З урахуванням викладеного вище, Позивач залученими до матеріалів справи документами підтвердив факт подальшої реалізації товару АПФ "Ранок" у своїй господарській діяльності.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у своїх контрагентів товарів та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні, виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором поставки, купівлі - продажу, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 вищевказаного кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно абз "а" п.200.4 ст. 200 вищевказаного кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Пунктом 201.10 ст. 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним, розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних контрагенти Позивача ТОВ "Деметра", ТОВ "Альянс Сістемс" рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були платниками податку на додану вартість, знаходились за адресою, вказаною на виданих податкових накладних.

Окрім іншого, суд не погоджується з твердженням Відповідача про відсутність у Позивача права на формування податкового кредиту, з підстав встановлення в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Деметра", ТОВ "Альянс Сістемс" від 10.01.2013 року №46/22-8/376876641, від 13.06.2012 року №183/153/25456913 факту нереальності здійснення господарської діяльності контрагентами Позивача, виходячи з наступного:

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у податкового органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами ТОВ "Деметра", ТОВ "Альянс Сістемс" лише на підставі акту Про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагенти позивача фактично не перевірялись, документи первинного та бухгалтерського обліку контрагентів АПФ "Ранок" досліджені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Враховуючи наведене, суд позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2013 року №0000302210, №0000312210, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6-14, 71, 86, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов аграрної приватної фірми "Ранок" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати повідомлення - рішення від 19.07.2013 року №0000302210, №0000312210, винесені Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопад 2013 року.

Суддя М.О. Лук`яненко