Ухвала

від 20.01.2014 по справі 820/9364/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 р.Справа № 820/9364/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,

представника позивача - Александрової Т.В.,

представника відповідача - Супрун В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/9364/13-а

за позовом Аграрної приватної фірми "Ранок"

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

03.10.2013 року позивач - Аграрна приватна фірма "Ранок" - звернулася до суду з позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила визнати протиправними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та скасувати повідомлення - рішення від 19.07.2013 року за №0000302210, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22789 грн., та податкове повідомлення - рішення №0000312210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38261 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 року адміністративний позов аграрної приватної фірми "Ранок" задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 19.07.2013 року №0000302210, №0000312210, винесені Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача Аграрна приватна фірма "Ранок", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Аграрна приватна фірма "Ранок" зареєстрована в якості юридичної особи, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі за № 1 480 120 0000 019495 від 10.06.1999 року (а.с.10-12).

Основними видами діяльності підприємства за КВЕД згідно довідки статистики АА № 740516 є: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфера транспорту (а.с. 13-14).

Фахівцями Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в період з 05.04.2013 року по 24.05.2013 року проведена планова виїзна перевірка аграрної приватної фірми "Ранок" код ЄДРПОУ 30428986 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року про 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 2425/22.1-06/30428986 від 31.052013 року. Перевіркою встановлено, що АПК "Ранок" порушено п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 477881,00 грн., у тому числі за 2 кв. 2011 року у сумі 108437 грн., за 3 кв. 2011 року 114664,00 грн., за 4 кв. 2011 року у сумі 227730 грн., за 1 кв. 2012 року 47250 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, абз. "а" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 22789,00 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено завищення в розмірі 38261 грн.; п.2.11 п. 2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року №40/10320 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", внаслідок чого встановлено проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжних документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів у сумі 5124 грн. (а.с. 39 -124).

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкове повідомлення - рішення від 19.07.2013 року №0000302210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 38261, 00грн. та податкове повідомлення - рішення від 19.07.2013 року №0000312210, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 22789,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5697,25 грн. (а.с. 125-126).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача від 19.07.2013 року №0000302210, №0000312210, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Деметра", ТОВ "Альянс Сістемс" лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагенти позивача фактично не перевірялись, документи первинного та бухгалтерського обліку контрагентів АПФ "Ранок" досліджені не були, тому суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Постанова суду першої інстанції в частині щодо відмови в задоволенні позову сторонами не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, а саме: згідно письмових пояснень та документальних підтверджень, наданих ТОВ "Деметра", льон товарний реалізований АПФ "Ранок" (код ЄДРПОУ 30428986) придбано у ПП "Продекс" (код ЄДРПОУ 25456913). Разом з тим, згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Продекс" щодо підтвердження господарських відносин за січень - квітень 2012 року, отриманих від Харківської ОДПІ (акт від 13.06.2012 року №183/153/25456913) встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Продекс". ПП "Продекс" є сільгоспвиробником, в користуванні якого знаходиться земельна ділянка площею 23,9 га на території Вільхівської селищної ради. Відповідно до наданої до Харківської ОДПІ Харківської області ДПС податкової звітності, підприємство ПП "Продекс" не має власних основних засобів, без наявності яких оброблення земельної ділянки не можливо. Тому, податковий орган дійшов висновку, що діяльність ПП "Продекс" за січень - квітень 2012 року має ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що правочини, укладені від імені ТОВ "Деметра" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства , а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Враховуючи результати перевірок контрагентів - постачальників, в ході перевірки АПК "Ранок" встановлено завищення витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Деметра". (акт перевірки - а.с. 49 ) Крім того, Індустріальною МДПІ отримано акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АЛЬЯНС СІСТЕМС" (код ЄДРПОУ 37687664) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Інвестиційна група "КАСПІЙ-ДОН" (код ЄДРПОУ 35270735), ТОВ "ДНС ТРАСТ" (код ЄДРПОУ 38264462), ТОВ "АСТРОЛЯБІЯ 2000" (код ЄДРПОУ 37141924) за періоди: червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року № 46/22-8/376876641 від 10.01.2013 року, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями. Тому податковий орган дійшов висновку, що в липні 2012 року господарська діяльність АПФ "Ранок", яка пов'язана із залученням сумнівного платника податку - ТОВ "АЛЬЯНС СІСТЕМС" по ланцюгу товарно-грошових потоків має ознаки нереальності здійснення. (акт перевірки - а.с. 80) Крім того, на підставі наданих до перевірки документів за перевіряємий період встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів, а саме: відсутній платіжний документ, який би підтверджував готівкові розрахунки підзвітних осіб АПФ "Ранок" з іншими підприємствами (приватними підприємцями) на загальну суму 5124,00грн. (акт перевірки - а.с. 122)

З матеріалів справи убачається, що між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Деметра" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу №10/02 від 10.02.2012 року, за умовами якого Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити отриманий товар, асортимент, ціна, кількість поставленого товару зазначаються у видаткових накладних (а.с. 143-146).

На виконання умов вищевказаного договору позивач надав до суду документи первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні: №4 від 13.02.2012 року на загальну суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18333,33 грн., №5 від 14.02.2012 року на загальну суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18333,33 грн., №8 від 16.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн. (а.с. 150-152), видаткові накладні (а.с. 153-155).

Оплата по вищевказаному правочину здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 147-149).

Доставка товарно - матеріальних цінностей, відповідно до умов укладеного правочину від 10.02.2012 року здійснювалась самовивозом, шляхом складання товарно - транспортних накладних (а.с. 156-158).

Крім того, між аграрною приватною фірмою "Ранок" (Покупець) та ТОВ "Альянс Сістемс" (Продавець) було укладено договір поставки №23/07/12 від 23.07.2012 року, за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку, іменовану надалі товар, відповідно до умов Договору. Перелік і кількість товару наведена в специфікації, яка є невід'ємною частиною укладеного правочину (а.с. 189-192).

Факт виконання позивачем зобов'язань по вище вказаному правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковою накладною №48 від 30.07.2012 року на загальну суму 96300,00 грн., в т.ч. ПДВ 16050,00 грн., видатковою накладною №97 від 30.07.2012 року (а.с. 159, 162).

Оплата по вищевказаному правочину здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку Позивача, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 160).

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності аграрною приватною фірмою "Ранок" придбаного у ТОВ "Деметра" льону, позивач зазначив, що ним 09.09.2011 року укладено з Vettera Trade S.A. контракт №032/1, за умовами якого Позивач продав льон, отриманий у ТОВ "Деметра" , підприємству Vettera Trade S.A. (а.с. 175-179). В підтвердження факту поставки льону Vettera Trade S.A. надано вантажно - митні декларації (а.с. 195-198).

Відповідно до договору поставки, укладеного між АПФ "Ранок" та ТОВ "Альянс Сістемс", позивач придбав семеочисну машину Петкус К547, загальною вартістю 96300 грн., яка використовується у господарській діяльності Позивача, оприбуткована на балансі АПФ "Ранок" №1521, про що свідчить відповідна довідка, надана до суду позивачем. (а.с. 193).

Доставка обладнання здійснювалась на замовлення Позивача, відповідно до договору перевезення №пер/01/10 від 01.01.2010 року, укладеного між АПФ "Ранок" та ПАП "АТП-1997 року" (а.с. 184-188, 194).

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. п. 200.3, 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

З матеріалів справи убачається, що укладені між позивачем та його контрагентами -ТОВ "Альянс Сістемс" та ТОВ "Деметра" - договори є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Придбання товарів (робіт, послуг) за вищезазначеними договорами з контрагентами безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу.

Положеннями п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що умовою бюджетного відшкодування є сплата покупцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету. Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товару продавцю.

З урахуванням вимог ст.198 Податкового кодексу України, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.

На час укладення договорів та проведення господарських операцій, контрагенти позивача були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 170-172)

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Податкові накладні, які були виписані контрагентом позивача, не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки від 31.05.2013 року №2425/22.1-06/30428986.

При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що АПФ "Ранок" у перевіряємому періоді правомірно сформовано від'ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 38261,00 грн. та суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2012 року в сумі 22789,00 грн.

В зв'язку з тим, що податковий орган не мав належних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування, тому відповідно до положень Податкового кодексу України відповідач також не мав правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення від 19.07.2013 року №0000302210, №0000312210 Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/9364/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2014 р.