Постанова

від 05.11.2013 по справі 822/3780/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3780/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року 13 год. 00 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є. при секретаріГорячій Д.Л. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Подільські товтри" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: №0000802201; №0000812201; №0000822201; №0005601702 від 19.06.2013. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. За результатами перевірки відповідачем складено акт №899/221/03771123 від 04.06.2013 та на його підставі прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки не відповідають чинному законодавству України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні та поданих письмових запереченнях проти позову заперечили та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Суд встановив, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Подільські товтри» зареєстроване 09.10.1995, код ЄДРПОУ 03771123, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №714772, та перебуває на податковому обліку в Кам'янець-Подільській ОДПІ.

До основних видів діяльності товариства згідно Довідки з ЄДРПОУ відносяться: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинястого сланцю; неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; виробництво вапна та гіпсових сумішей.

Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Подільські товтри» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 за результатами якої складено акт №899/221/03771123 від 04.06.2013 та винесено податкові повідомлення-рішення №0000802201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 382435,50 грн., у тому числі 254957,00 грн. - за основним платежем та 127478,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000812201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 323158,50 грн., у тому числі 215439,00 - за основним платежем та 107719,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000822201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: платежі за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 3204814,75 грн., у тому числі 2563851,80 грн. - за основним платежем та 640962,95 грн. - за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами); №0005601702 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 2974,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, однак скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ - без змін.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000802201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 382435,50 грн., та №0000812201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 323158,50 грн., то перевіркою, проведеною Кам'янець-Подільською ОДПІ встановлено, що на порушення пп.14.1.13, пп. «в» пп. 14.1.185 п.14.1 ст.14, пп.135.4.1 п. 135.4 ст.135. п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755 - VI (далі - ПК України) ПАТ «Подільські товтри» занижено дохід від операційної діяльності в результаті не включення до його складу вартості послуг з навантаження та доставки вапняку, наданих для ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» (код ЄДРПОУ 31261769, м. Дніпропетровськ) на безоплатній основі, всього на суму 1062197,00 грн., в тому числі за I квартал 2012 року на суму 243169,00 грн., за півріччя 2012 року на суму 461764,00 грн., за три квартали 2012 року на суму 900363,00 грн., за 2012 рік на суму 1062197,00 грн.

Так, за період з 01.01.2012 по 31.10.2012 ПАТ «Подільські товтри» відповідно до договору №1/01-12 від 01.01.2012р. здійснювало реалізацію вапняку TOB «Аквадонінвест».

Зазначене підтверджується наданими позивачем у судове засідання видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі, договором №1/01-12 від 01.01.2012, укладеним між TOB «Аквадонінвест» та ПАТ «Подільські товтри», специфікацією №1 від 01.01.2012, специфікацією №3 від 01.01.2012, договором №701 ГДП від 01.01.2012.

Проте, на думку відповідача продукція, яка реалізовувалась TOB «Аквадонінвест» зі складу ПАТ «Подільські товтри» фактично не відвантажувалася та не отримувалася представниками TOB «Аквадонінвест», що підтверджується відсутністю актів прийому- передачі товару по кількості, якості та комплектності у відповідності до Інструкцій Держарбітражу П-6 та П-7 (відповідно до п.5.1 договору), відсутністю довіреностей на отримання продукції та інших документів, що б підтверджували факт отримання товару.

В ході проведення перевірки позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні на реалізацію продукції, акти передачі товару на відповідальне зберігання по договору №1 від 01.06.2006, укладеному із TOB ВК «Гірничодобувна промисловість», з яких вбачається, що фактично продукція, реалізована TOB «Аквадонінвест», в подальшому в повному обсязі приймалася позивачем на зберігання від TOB ВК «Гірничодобувна промисловість», що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.

Позивач відповідно до заявок, наданих TOB ВК «Гірничодобувна промисловість», здійснював навантаження вапнякової продукції у вагони та її доставку до станції Нігин Південно-Західної залізної дороги, що підтверджується відомостями, зазначеними у перевізних документах, які надані Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця».

При цьому, перевіркою встановлено, що ПАТ «Подільські товтри» підлягали компенсації лише послуги, надані TOB ВК «Гірничодобувна промисловість» по зберіганню продукції, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Наявність п.3.3 у договорі №1/01-12, укладеного із TOB «Аквадонінвест», відповідно до якого до вартості товару включено витрати на його доставку та навантаження в транспортний засіб, не підтверджує самого факту надання даних послуг для TOB «Аквадонінвест» та відповідно їх компенсації.

Окрім видаткових накладних, податкових накладних, актів приймання-передачі, договору №1/01-12 від 01.01.2012 та специфікації до договору позивачем не надано суду транспортних накладних, залізничних накладних, будь-яких інших перевізних документів, які підтверджували б факт перевезення вапнякової продукції від постачальника ПАТ «Подільські товтри» до покупця TOB «Аквадонінвест». Також позивач не надав документи, які б свідчили про компенсацію TOB «Аквадонінвест» вартості поставленої продукції.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерськй облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Водночас ст.1 зазначеного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2, п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 за №168/704.

Відповідно до п.11.1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Відповідно до п.1 вище зазначених Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шлях їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» передбачено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. А згідно п.11.5, п.11.7 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У випадку перевезення товару залізницею, відповідно до п.1.1, п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 №460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого крім неї входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення багажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

Таким чином, позивачем не підтверджено факт здійснення господарських операцій з постачання вапнякової продукції для TOB «Аквадонінвест». Оскільки фактично послуги по навантаженню продукції та її доставці до станції Нігин Південно-Західної залізної дороги надавались саме для TOB ВК «Гірничодобувна промисловість», то, відповідно, і мали бути включені до доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Крім того, за вищевикладених обставин, в порушення п.п. 4.1.13, п.п. «в», п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.п. «б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 212439,00 грн. (1062197,00 грн. * 20%) в результаті ненарахування податкового зобов'язання на вартість послуг з навантаження та доставки вапняку, наданих для TOB ВК «Гірничодобувна промисловість» на безоплатній основі.

Проведеною перевіркою також встановлено заниження задекларованих ПАТ «Подільські товтри» показників у рядку 03 Декларації з податку на прибуток «інші доходи» всього на суму 56882,00 грн., в тому числі за I квартал 2012 року на суму 14460,00 грн., за півріччя 2012 року на суму 28498,00 грн., за 3 квартали 2012 року на суму 42690,00 грн., за 2012 рік на суму 56882,00 грн.

Згідно із даними бухгалтерського обліку підприємства станом на 01.01.2012 рахується кредиторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 682/1 «Фінансова допомога» в сумі 750748,90 грн., отримана відповідно до договору від 01.09.2010 №2/09, укладеного із ТОВ ВФ «Будівельні матеріали» (код ЄДРПОУ 36933090, м. Новомосковськ).

За період, що перевірявся, по даному договору позика не отримувалася та не поверталась, станом на 31.12.2012 сума неповернутої фінансової допомоги складає 750748,90 грн. (кредитове сальдо по бухгалтерському рахунку №68/2-1 «Фінансова допомога».

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України до безповоротної фінансової допомоги відноситься, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

На порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України ПАТ «Подільські товтри» занижено суму інших доходів всього в розмірі 56882,09 грн., внаслідок не відображення по бухгалтерському та податковому обліку суми умовно нарахованих процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду.

Факт порушення підтверджується договором №2/09 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2010 та даними бухгалтерського обліку по рахунку 682/1 «Фінансова допомога».

У судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт даного порушення.

На порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України ПАТ «Подільські товтри» завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), що відображається в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток, всього в сумі 95000,00 грн., у тому числі 80000,00 грн. в результаті віднесення до її складу вартості запчастин (двигун ЯМЗ-240), факт придбання яких у TOB «Аморгос» (код ЄДРПОУ 37717777, м. Київ) у липні 2012 року та їх використання у господарській діяльності ПАТ «Подільські товтри» документально не підтверджено, та 15000,00 грн. в результаті віднесення до її складу вартості запчастин (зуб ковша), факт придбання яких у TOB «НВП «Промкомплект» (код ЄДРПОУ 25307604, с. Щорсівка, Коростенський р-н, Житомирська обл.) в серпні 2012 року та їх використання у господарській діяльності ПАТ «Подільські товтри» документально не підтверджено.

На підтвердження придбання вказаних запчастин (двигун ЯМЗ-240, зуб ковша) у TOB «Аморгос» та TOB «НВП «Промкомплект» позивач надав суду наступні документи: договір купівлі-продажу від 04.07.2012, укладений між TOB «Аморгос» та ПАТ «Подільські товтри»; рахунок-фактуру від 04.07.2012; накладну №1 від 09.07.2012; подорожній лист службового легкового автомобіля від 09.07.2012; витяг з книги доручень; акт списання №СПТ-000317 від 31.07.2012; платіжні доручення №2342 від 05.07.2012, №2348 від 09.07.2012; договір (змішаний) купівлі-продажу (поставки) та на виконання робіт №102 від 10.01.2012, укладений між TOB «НВП «Промкомплект» та ПАТ «Подільські товтри»; видаткову накладну №522 від 30.08.2012; податкові накладні №595 від 27.08.2012, №597 від 28.08.2012; подорожній лист службового легкового автомобіля від 30.08.2012; витяг з книги доручень; акт списання №СПТ-000376 від 31.07.2012; платіжні доручення №2504 від 27.08.2012, №2518 від 27.08.2012.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України платники податків для цілей оподаткування зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України закріплено, що у випадку, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п.44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. А згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2, п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 за №168/704.

З вищевикладених норм вбачається, що основою для формування бухгалтерського та податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань підприємства, в тому числі і податкових. Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений у первинних документах. Відповідно, лише господарська операція, яка фактично відбулась, створює відповідні податкові наслідки для платника і дозволяє формувати відповідні витрати та податковий кредит.

Суд вважає, що надані позивачем документи (договори купівлі-продажу, рахунки-фактури, накладні, подорожній листи службового легкового автомобіля; витяги з книги доручень; акти списання та платіжні доручення) не можуть слугувати безумовним підтвердженням реальності вчинених правочинів між ПАТ «Подільські товтри» та TOB «Аморгос» та «НВП «Промкомплект».

Позивачем не надано під час проведення перевірки та у судове засідання товарно-транспортних накладних, залізничних накладних, інших документів, які б підтверджували факт транспортування запчастин від TOB «Аморгос» та «НВП «Промкомплект» до позивача, тобто доказів того, що операції з придбання запчастин реально відбулися. В ході перевірки також не надано сертифікати відповідності чи паспорти якості на товари, що не дає можливості ідентифікувати виробників продукції та дослідити рух активів. Позивачем не надано також документів, що підтверджують використання запчастин - службові записки, інші документи, складені відповідальними працівниками щодо необхідності їх заміни, назва транспортного засобу, що потребує такої заміни тощо.

Таким чином, відсутність вищевказаних документів не дає змоги підтвердити фактичне придбання двигуна ЯМЗ-240 від TOB «Аморгос», запчастин (зуб ковша) від TOB «НВП «Промкомплект» та їх використання у господарській діяльності ПАТ «Подільські товтри».

Також судом враховано висновки акту ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва від 19.04.2013 №270/22-90/37717777 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Аморгос» в зв'язку із не встановленням місцезнаходження підприємства та висновки акту Коростенської ОДПІ від 28.03.2013р. №313/22-01/25307604 про результати документальної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «НВП«Промкомплект» (код ЄДРПОУ 25307604) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012. За результатами вказаної перевірки не підтверджено можливість реального здійснення господарських операцій по придбанню товару (зуб ковша) між ПАТ «Подільські товтри» та TOB «НВП «Промкомплект» у серпні 2012р., в зв'язку із не підтвердженням факту придбання товару TOB «НВП «Промкомплект» у серпні 2012 року від ФОП ОСОБА_3 Таким чином, перевіркою TOB «НВП «Промкомплект» не підтверджено факту придбання ТМЦ від підприємств-постачальників, що в свою чергу унеможливлює їх реалізацію на ПАТ «Подільські товтри» в серпні 2012 року.

Зважаючи на усе вище викладене, суд дійшов висновку, що операції з TOB «Аморгос», TOB «НВП «Промкомплект» не мали реального товарного характеру, підприємствами здійснювалось лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку.

Крім того, за вищевикладених обставин в результаті віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з вартості запчастин, факт придбання яких у TOB «НВП «Промкомплект» в серпні 2012 року та їх використання у господарській діяльності документально не підтверджено, позивачем в порушення п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з ПДВ на суму 3000,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи вищевикладене, право на нарахування податкового кредиту відповідно до ПК України обумовлюється наявністю факту придбання платником податків товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку, покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість та які призначені для використання у господарській діяльності покупця.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000822201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: платежі за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 3204814,75 грн., то перевіркою повноти визначення плати за користування надрами за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено заниження задекларованих ПАТ «Подільські товтри» показників у Розрахунках плати за користування надрами з видобутої корисної копалини - сировина флюсова - вапняк (флюсовий) всього в сумі 2563851,80 грн. та завищення здекларованих ПАТ «Подільські товтри» показників у Розрахунках плати за користування надрами з видобутої корисної копалини - сировина для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) всього в сумі 633677,81 грн. внаслідок невірного визначення виду корисної копалини та застосування невідповідної ставки плати за користування надрами.

Відповідач в складеному акті перевірки №899/221/03771123 від 04.06.2013 та в поданих письмових запереченнях стверджує, що позивач здійснював добування та реалізацію не лише вапняку для бутового (будівельного) каменю, але й флюсового вапняку (для металургійної промисловості). Вказане підтверджується виданими ПАТ «Подільські товтри» на підставі протоколів сертифікаційних випробовувань ДП «Центр «Сепрокиївбудпроект» філія «Тернопільсепробуд» (м.Тернопіль) сертифікатів відповідності UA1.090.0053433-11, UA1.090.0053401-11, UA1.090.0053441-11 UA1.090.0137131-11, UA1.090.0137128-11, UA1.090.0033640-12, в яких зазначено, що вапнякова продукція, яка виробляється ПАТ «Подільські товтри» відповідає технічним умовам та стандартам для вапняків флюсових.

Окрім цього, Кам'янець-Подільська ОДПІ зазначає, що вапнякова продукція, реалізована ПАТ «Подільські товтри» на ТОВ «Аквадонінвест», фактично не відвантажувалась, а в повному обсязі приймалася позивачем на зберігання від ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» на підставі договору на відповідальне зберігання. При цьому, з актів передачі товарів складених до даного договору вбачається, що на зберігання було передано вапняк С-1 та вапняк флюсовий.

Представник позивача з вказаними твердженнями не погоджується, зазначаючи, що ПАТ «Подільські товтри» за період, що підлягав перевірці, з 01.01.2012 по 31.12.2012, проводило господарську діяльність з видобування корисних копалин на Вербецькому кар'єрі вапняків згідно Спеціального дозволу на користування надрами №1131 від 05.11.1997, в якому зазначено мету робіт - видобування вапняків, придатних для використання в цукровій промисловості, виробництва вапна будівельного, вапнякового борошна, щебеню будівельного та каменю карбонатного. Видобування вапняку флюсового підприємство не здійснювало.

Стосовно сертифікатів відповідності, то у судовому засіданні представник позивача пояснив, що ПАТ «Подільські товтри» дійсно було подано заяви до ДП «Центр «Сепрокиївбудпроект» філія «Тернопільсепробуд» (м.Тернопіль) з метою підтвердження відповідності вапнякової продукції, що добувається позивачем, технічним умовам та стандартам для вапняків флюсових за для того, щоб в подальшому ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» могло реалізовувати вапняк, придбаний у ПАТ «Подільські товтри» як вапняк флюсовий. Вапнякова продукція, яку видобуває ПАТ «Подільські товтри», за своїми хімічними властивостями може використовуватися і в металургійній промисловості як вапняк флюсовий, проте, позивач здійснював видобування та реалізацію саме вапняку для бутового (будівельного) каменю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у цій частині, суд встановив, що позивач, ПАТ «Подільські товтри», за період, що підлягав перевірці, провадило діяльність з видобування корисних копалин на Нігинсько-Вербецькому кар'єрі вапняків згідно Спеціального дозволу на користування надрами №1131 від 05.11.1997, термін дії - 18 років, мета робіт - видобування вапняків, придатних для використання в цукровій промисловості, виробництва вапна будівельного, вапнякового борошна, щебеню будівельного та каменю карбонатного.

Особливими (додатковими) умовами ліцензії є виконання рекомендацій Держаної комісії запасів СРСР по протоколу від 14.09.1966 №4971. Оглядом даного протоколу встановлено, що ДКЗ СРСР затверджено валові запаси вапняків Нігинсько-Вербицького родовища, а саме (далі - мовою оригіналу): «известняки пригодные для сахарной промышленности; известняки пригодные для строительной извести и известковой муки; слабые разности известняков и карстовые породы». Зазначене свідчить про те, що на даному родовищі відсутній такий вид корисних копалин як вапняк флюсовий.

Крім цього, 12.07.2013 Державною службою геології та надр України проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин надрокористувача ПАТ «Подільські товтри», за наслідками якої складено Акт перевірки №06-02/24/2013-73/п (206). З висновків Акту вбачається, що позивачем здійснюється видобуток лише щебеню будівельного. В розділі «Порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю» не встановлено порушення позивачем мети видобутку корисних копалин згідно Спеціального дозволу на користування надрами. Тобто ПАТ «Подільські товтри» у 2012 році видобування вапняку флюсового не здійснювало.

Відповідно до абз.1 ст.61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Таким органом є Державна служба геології та надр України - відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391/2011.

Згідно ч.5 ст.62 Кодексу України про надра орган державного геологічного контролю перевіряє дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Кам'янець- Подільська ОДПІ законодавчо не наділена повноваженнями проводити перевірку у сфері видобування корисних копалин, їх раціонального і ефективного використання та робити висновки про наявність чи відсутність у Нігинсько-Вербицькому родовищі покладів вапняку флюсового.

Щодо наявності сертифікатів відповідності, з яких вбачається, що вапняк виробництва ПАТ «Подільські товтри» відповідає якісним характеристикам вапняку флюсового, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний лист ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» №56 від 21.02.2011, в якому товариство просить ПАТ «Подільські товтри» провести сертифікацію відповідності вапняку, що видобувається на Нігинсько-Вербецькому родовищі, з метою виявлення можливості його використання в інших галузях, окрім будівельної на цукрової.

ДП «Центр «Сепрокиївбудпроект» філія «Тернопільсепробуд» (м.Тернопіль) проведено сертифікацію вапняку на Нігинсько-Вербецькому родовищі, підтвердженням чого є видані Сертифікати відповідності: для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт (сертифікат UA1.090.0137124-11); для будівельних робіт (сертифікат UA1.090.0137125-11); для цукрової промисловості (сертифікати UA1.090.0137133-11, UA1.090.0137134-11); для виробництва вапна повітряного кальцієвого (сертифікат UA1.090.0137138-11); для виробництва вапна (сертифікат UA1.090.0137140-11); для виробництва муки вапнякової (сертифікат UA 1.090.0137144-11); для виробництва муки вапнякової для вапнування (кислих) ґрунтів (сертифікати UA1.090.0137146- 11, UA1.090.0137148-11); для будівельних робіт, виробництва муки вапнякової, вапна, цукрової та металургійної промисловостей (сертифікат UA1.090.0166806-12), та Протокол №170с за результатами сертифікаційних випробувань вапняку Південної ділянки Нігинсько-Вербецького родовища для будівельних робіт, Протокол №171с за результатами сертифікаційних випробувань вапняку Південної ділянки Нігинсько-Вербецького родовища для металургійної промисловості.

Суд вважає, що вказані сертифікати відповідності не можуть слугувати підтвердженням того, що ПАТ «Подільські товтри» здійснює видобуток вапняку флюсового, оскільки видаються лише з метою виявлення хімічно-фізичних якісних показників вапняку, що видобувається, на предмет використання його в різних напрямках галузей господарства.

Суд також не погоджується з доводами відповідача, що вапнякова продукція (вапняк С-1 та вапняк флюсовий), яка приймалася позивачем на зберігання від ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» на підставі договору №1 від 01.06.2006, належить ПАТ «Подільські товтри», оскільки з актів передачі товару на відповідальне зберігання від 01.01.2012, від 01.02.2012, від 31.03.2012, від 30.04.2012, від 01.05.2012, від 01.06.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012, від 01.09.2012, від 01.10.2012, від 30.11.2012, від 31.12.2012 вбачається, що власником вапняків для флюсування є ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість».

Згідно положень п.п.263.2.1 п.263.2 ст.263 ПК України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Відповідно до п.263.3 ст. 263 цього ж Кодексу види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Відповідно до пп.263.5.1 п.263.5 ст.263 ПК України базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства ).

Відповідно до п.263.9 ст.263 ПК України (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин) ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин для вапнякової сировини встановлена в таких розмірах:

- Сировина для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції): з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 7,5% від вартості видобутих корисних копалин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Кам'янець-Подільською ОДПІ у Хмельницькій області неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000822201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: платежі за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 3204814,75 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0005601702 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 2974,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), то перевіркою своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) із заробітної плати найманих працівників встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб, чим порушено вимоги п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 ПК України. Відтак, позивачем не сплачено суму ПДФО на кінець перевіряємого періоду у розмірі 26206,77грн., яка підлягала сплаті до 30 січня 2012 року. Проте, в січні 2012 року сплачено лише 20538,47 грн. (що підтверджується карткою особового рахунку платника ф.15), несплаченою залишилась сума ПДФО у розмірі 5668,30 грн. (борг).

В січні 2012 року позивачем нараховано ПДФО на виплачену заробітну плату найманим працівникам в сумі - 26818,95 грн., таким чином, разом із залишком заборгованості в розмірі 5668,30 грн. сплаті підлягала сума 32487,25 грн. (строк сплати - до 28.02.12).

В лютому 2012 року позивачем сплачено до бюджету 28900,59 грн. (що підтверджується карткою особового рахунку платника ф.15), несплаченою залишилась сума ПДФО у розмірі - 3586,66 грн. (борг).

В лютому 2012 року позивачем нараховано ПДФО на виплачену заробітну плату найманим працівникам в сумі 23773,08 грн., таким чином, разом із залишком заборгованості в розмірі 3586,66 грн. сплаті підлягала сума 27359,74 грн. (термін сплати до - 30.03.12)

В березні 2012 року позивачем сплачено до бюджету лише 24715,54 грн. (що підтверджується карткою особового рахунку платника ф.15), несплаченою залишилась сума ПДФО в розмірі 2644,20 грн. (борг).

Як зазначили представники відповідача, в подальшому заборгованість в розмірі 11899,00 грн. сплачено позивачем до бюджету повністю.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що товариством своєчасно та у повному обсязі перераховано до бюджету податок з доходів найманих працівників, так, у I кварталі 2012 року ПАТ «Подільські товтри» перераховано ПДФО в розмірі 94076,54 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями №18 від 27.02.2012, №1869 від 29.02.2012, №1922 від 20.03.2012, №1991 від 10.04.2012, №1997 від 17.04.2012, №2018 від 20.04.2012. Однак, позивач не надав суду платіжного доручення, яке б свідчило по повне та своєчасне перерахування суми ПДФО в розмірі 26206,77 грн., яка підлягала сплаті до 30.01.2012. Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив лише 20538,47 грн.

Згідно з п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, ПАТ «Подільські товтри» як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб мало сплачувати (перераховувати) податок до бюджету під час виплати заробітної плати працівникам, а у випадку нарахування заробітної плати, але її невиплати, мало проводити перерахування податку до бюджету у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (строк сплати податкових зобов'язань, за якими податковий період складає один місяць обчислюється, виходячи з положень підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 57.1 статті 57 ПК України).

З огляду на вищенаведене вбачається, що мало місце несвоєчасне перерахування податку щодо узгоджених грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб.

Факт несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб підтверджується, крім відомостей акту перевірки, карткою особового рахунку платника ф.15, розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового та іншого законодавства за результатами перевірки ПАТ «Подільські товтри», а також відсутністю у позивача доказів, які б свідчили про повне та своєчасне перерахування суми ПДФО в розмірі 26206,77 грн., яка підлягала сплаті до 30.01.2012.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 ПК України).

Відповідно до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків або податковим агентом обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків (податковий агент) сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Згідно зі статтею 127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає грошове зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, у спірних правовідносинах мало місце несвоєчасне перерахування платником податків до бюджету нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб. В такому випадку штрафна (фінансова) санкція має бути застосована саме за несплату узгодженої суми грошових зобов'язань, у строк визначений ПК України, тобто у розмірі зазначеному у ст.126 ПК України.

Як встановлено судом та вбачається з акту перевірки №899/221/03771123 від 04.06.2013, відповідачем було встановлено порушення податкового законодавства саме в частині несплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого при виплаті заробітної плати працівникам, у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що відповідає складу порушення, передбаченому ст.126 ПК України. Натомість Кам'янець-Подільською ОДПІ помилково визначено розмір штрафу на підставі ст.127 ПК України, тобто несплату узгодженого грошового зобов'язання взагалі.

Отже, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з помилковим застосуванням відповідальності до платника податків на підставі ст.127 ПК України. При цьому, суд, надаючи правову оцінку підстав відповідальності і розміру штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом, не вправі підміняти собою компетентний орган та приймати рішення щодо зміни підстав застосування штрафної (фінансової) санкції та визначення її розміру, а сам податковий орган не позбавлений права винести податкове повідомлення-рішення за наслідками порушення позивачем норм ст.126 ПК України, тому податкове повідомлення-рішення №0005601702 від 19.06.2013, підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПАТ «Подільські товтри» у цій частині - до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ПАТ «Подільські товтри» (код ЄДРПОУ - 03771123) задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0005601702 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 2974,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000822201 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: платежі за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 3204814,75 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2013 року о 15 год. 45 хв.

Суддя М.Є. Ніколайчук "Згідно з оригіналом" Суддя М.Є. Ніколайчук