Рішення

від 27.09.2007 по справі 2-3122/07

ДЖАНКОЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №2-3122/2007p

Справа №2-3122/2007p.

РІШЕННІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2007 року  

Джанкойський   міськрайонний    суд  

Автономної     Республіки Крим у

складі:

головуючого -

судді Глєбова О.А.,  при секретарі   Недельської Т.В.,

розглянувши

в попередньому судовому засіданні в м. 

Джанкой справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого

майна,  про визнання права власності на

нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся   до суду із позовами і просить:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 18.08.2003 року,  відповідно до якого

продавець ОСОБА_2 продала

покупцеві ОСОБА_1

 недобудований житловий будинок,  розташований за адресою: АДРЕСА_1,  за 17000, 00 грн.,  які

ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 в

повній сумі.

Позивач просить також визнати його право власності на це нерухоме майно.

Позовні вимоги позивач            мотивує

тим,    що   він   

повністю виконав    договір,     укладений в

письмовій

формі,  а відповідачка  ухиляється від нотаріального оформлення

договору. Відповідачка  позови визнає по

зазначених в позовній заяві підставах.

З   пояснень   

позивача,  відповідачки,  матеріалів справи суд установив наступні    обставини. Відповідач ОСОБА_2 є

власником   нерухомого майна -   недобудованого житлового будинку,  розташованого за адресою:   АДРЕСА_1. Ця обставина підтверджується    наступними доказами:

Свідоцтвом

про право на спадщину за заповітом на бланку НОМЕР_1 від 29.01.2003 року,  виданим Роговєнко СІ.,  державним нотаріусом Джанкойської державної

нотаріальної контори,  зареєстровано в

реєстрі за №2-263,  із позначкою

Джанкойського БТІ від 31.01.2003 року про державну реєстрацію права власності

відповідача на це нерухоме майно, 

технічним паспортом на недобудований житловий будинок індивідуального

житлового фонду,  виготовленим

Джанкойським БТІ   10.07.2001 року.

18.08.2003 року між позивачем з однієї сторони й відповідачем - з іншої

сторони був

укладений договір купівлі-продажу, 

відповідно до якого відповідачка зобов'язалася передати

у власність позивача    належний      відповідачеві    недобудований    житловий

будинок,    ,

розташований

за адресою: АДРЕСА_1,  а позивач

зобов'язався сплатити відповідачеві вартість цього житлового будинку. Продажна

ціна недобудованого житлового будинку, 

розташованого за адресою: АДРЕСА_1, 

була визначена угодою сторін -  

17000, 00 грн.

Договір

був повністю виконаний сторонами. Відповідно до зазначеного договору позивач

18.08.2003 року сплатив відповідачеві узгоджену вартість недобудованого

житлового будинку - 17000, 00 грн.,  а

відповідач передала позивачеві в натурі цей недобудований житловий будинок.

Однак дотепер

договір  купівлі-продажу к недобудованого  житлового будинку  нотаріально не посвідчений,  оскільки відповідач ухиляється від його

нотаріального посвідчення. Суд приймає  

доводи позивача,  визнання позовів

відповідачем,     і вважає,  що позови підлягають задоволенню.

Відповідно

до   п. 4   заключних і перехідних положень Цивільного

Кодексу України 2003 року: 4. Цивільний     

кодекс    України    застосовується    до   

цивільних відносин,  що виникли

після набрання їм чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли до набрання чинності Цивільним

кодексом України,  положення цього

Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що виникли або продовжують існувати після

набрання ним чинності.

Оскільки   цивільні правовідносини,  які є предметом позову,    виникли до вступу в Цивільного Кодексу

України   2003 року,    суд,   

обґрунтовуючи   рішення,  застосовує положення Цивільного Кодексу УРСР

1963 року. У відповідності з  ст.  47   Цивільного Кодексу УРСР 1963 року:

Нотаріальне

посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, 

зазначених у законі. Недодержання в

цих випадках

нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками,  передбаченими

частиною другою

статті 48 цього Кодексу.

Якщо  одна 

з   сторін   повністю  

або  частково  виконала 

угоду,    що   потребує 

нотаріального

посвідчення,  а друга сторона ухиляється від нотаріального

оформлення угоди,  суд вправі за

вимогою

сторони,  яка виконала угоду,  визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне

нотаріальне

оформлення угоди

не вимагається.

Тому

позивач     має право праві просити в

судовому порядку визнати   дійсним

договір купівлі-

продажу   нерухомого майна.   Цивільний  

Кодекс   УРСР   1963 року не встановлював   заборону

відчуження щодо

об'єкта незавершеного будівництва.

Визнання

дійсним   договору купівлі-продажу

недобудованого житлового будинку не суперечить

абзацу другому

частини 3    статті 331 Цивільного

Кодексу України 2003 року,  який дозволяє

у

разі необхідності

укласти   договір   щодо об'єкта незавершеного будівництва,  право власності

на який

реєструється органом,  що здійснює

державну реєстрацію прав на нерухоме майно на

підставі

документів,      що    підтверджують    право   

власності    або користування

земельною

ділянкою    для  

створення   об'єкта  нерухомого  

майна,  проектно-кошторисної  документації, 

а

також

документів,  що містять опис об'єкта

незавершеного будівництва.

На підставі

викладеного,   ст.  

ст.   655,  656, 

657,  220 ч. 2 Цивільного Кодексу

України 2003 року,

керуючись  ст.  ст. 

10,  11,  57, 

60,  212,  215  

ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

 Позови задовольнити повністю.

Визнати

дійсним договір купівлі-продажу від 18.08.2003 року,  відповідно до якого продавець ОСОБА_2 продала

покупцеві ОСОБА_1 недобудований житловий будинок,  розташований за адресою: АДРЕСА_1,  за 17000, 00 грн.,  які ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 в повній сумі.

Визнати право власності ОСОБА_1 на недобудований житловий будинок,  розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення

може бути оскаржене в Апеляційний суд  

Автономної Республіки    Крим         через

Джанкойський міськрайонний суд відповідно до вимог  ст. 

294 ЦПК України 2004 року. Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано

протягом десяти днів

з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається

протягом двадцяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження.                                                          

Рішення

надруковане суддею в нарадчій кімнаті.

Головуючий        О.А.Глебов