Постанова

від 05.11.2013 по справі 2а-7715/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року № 2а-7715/10/1370

о 10 год., 10 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІТМ-ІММОБІЛІЄН», представник - Балобанов О.В. (довіреність від 15.10.2013 року) доДержавної інспекції сільського господарства в Львівській області, за участю прокурора Галицького району м. Львова та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівської міської ради, представник відповідача - не прибув прокурор - Бойко Н.І. представник третьої особи - Савка Ю.Г. (довіреність № 1.7 вих-3 від 02.01.2013 року) провизнання протиправними дій, визнанням протиправним і скасування припису № 20 від 04.06.2010 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТМ-ІММОБІЛІЄН» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Львівській області у якому позивач, з врахуванням уточнень позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Львові Кулеби Івана Петровича щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оформлені актом перевірки від 04.06.2010 року дотримання вимог земельного законодавства;

- визнати протиправним і скасувати припис № 20 від 04.06.2010 року.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведення 04.06.2010 року перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель і складання спірного припису здійснено всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» (оприлюдненої 29.05.2009 року), до 31 грудня 2010 року встановлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням. Відповідно, акт перевірки не містить інформації щодо звернень фізичних і юридичних осіб про порушення позивачем вимог законодавства або щодо подання позивачем письмової заяви про проведення перевірки за власним бажанням, а тому позивач вважає безпідставним проведення перевірки та винесення спірного припису.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові пояснення, просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку з його безпідставністю.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівської міської ради викладена у поясненні по суті позову у якому третя особа просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що позивач актом прийому - передачі майна від 01.03.2003 року набув право власності на об'єкт незавершеного будівництва готельний комплекс «Золотий Лев» від ТОВ австрійське підприємство «ОСТ-ІНВЕСТ-унд Баупроектменеджмент ГмбГ». Вказаний об'єкт незавершеного будівництва готельний комплекс «Золотий Лев» розміщений на земельній ділянці по вул. Старій, 3 у м. Львові площею 0,66 га, на яку у 1993 році Львівською міською радою СП «Галінвест» видано Державний акт на право користування землею. Третя особа стверджує, що позивач використовує вказану земельну ділянку без оформленого документа на землекористування, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що встановлено в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства при розміщенні та функціонуванні ринку «Добробут», проведеної прокуратурою Галицького району м. Львова спільно із Держземінспекцією. Крім цього, в результаті проведеного топографічного знімання встановлено, що фактична площа земельної ділянки, яка використовується для обслуговування ринку «Добробут» становить 0,89 га, що на 0,23 га більше, як визначено Державним актом від 1993 року і за ту площу, за яку ЗАТ «Інвестиційно-торгівельна мережа» сплачує земельний податок згідно довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. На виконання припису прокурора Галицького району м. Львова 04.06.2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ЗАТ «Інвестиційно-торгівельна мережа» при використанні земельної ділянки по вул. Старій, 3 за результатами якої складено акт перевірки. Згідно вказаного акту перевірки, встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,23 га, на якій облаштовано ринок «Добробут» та проводиться ринкова торгівля.

Третя особа також зазначає, що дії Головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у місті Львів щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оформлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.06.2010 року, відповідають вимогам чинного законодавства України, адже позапланова перевірка на предмет додержання вимог земельного законодавства при функціонуванні ринку і «Добробут» проведена Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у місті Львів за зверненням директора ТОВ «Агенція журналістських розслідувань», прокуратури Галицького району м. Львова (вимога від 12.04.2010 року № 1011-10, припис про усунення порушень закону від 05.05.2010 року № 517вих-10). Відтак, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи (органи прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України) є юридичними особами, Держземінспекція та її територіальні органи (під час дії заборони, встановленої Кабінетом Міністрів України) мають право здійснювати перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, за їх зверненнями (запитами) про порушення суб'єктами господарювання земельного законодавства.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснення третьої особи по суті спору підтримала, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представник третьої особи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

04.06.2010 року Головним державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Львові відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ЗАТ «Інвестиційно - торгівельна мережа» при використанні земельної ділянки по вул. Стара, 3 на припис Прокуратури Галицького району м. Львова. За результатами проведеної перевірки складено акт. У результаті перевірки встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,23 га на якій облаштовано ринок «Добробут» і проводиться ринкова торгівля.

04.06.2010 року Головним державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Львові видано припис № 20 яким приписано позивачу:

- звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести використання земельної ділянки в раніше визначені межі згідно Державного акту від 1993 року;

- виконати вимоги припису № 5 від 22.04.2010 року.

У вказаному приписі зазначено, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства ЗАТ «Інвестиційно - торгівельна мережа» згідно припису Прокуратури Галицького району м. Львова № 517 вих-10 від 05.05.2010 року, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, встановлено, що на підставі акту прийому - передачі майна від 01.03.2003 року ЗАТ «Інвестиційно - торгівельна мережа» право власності на об'єкт незавершеного будівництва готельний комплекс «Золотий Лев» від ТОВ австрійське підприємство «ОСТ-ІНВЕСТ-унд Баупроектменеджмент ГмбГ». На вказаній земельній ділянці, на яку виданий державний акт, і яка обмежена вулицями Торгова - Стара - Сянська - площа Осмомисла у місті Львові на якій функціонує ринок «Добробут». Згідно топографічного знімання території, яке виконано ліцензійною - спеціалізованою землевпорядною організацією, фактична площа земельної ділянки становить 0,89 га., що на 0,23 га більше як відзначено в Державному акті і в довідці про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що замовлена ЗАТ «Інвестиційно - торгівельна мережа». Отже, встановлено факт порушення земельного законодавства, що полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки площею 0,23 га. для ведення ринкової торгівлі, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19.06.2003 року із змінами і доповненнями, Постановою Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 21.05.2009 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно ч. 4 ст. 9 цього ж Закону, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Згідно ст. 10 цього ж Закону, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Згідно ч. 1 ст. 11 цього ж Закону, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право користування землею серії Б № 039434 від 1993 року, право користування на земельну ділянку площею 0,66 га. по вул. 300-річчя Воз'єднання у м. Львові надано Спільному українсько - австрійському підприємству «Галінвест» для будівництва готельного комплексу.

Судом враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки з Державного акту від 1993 року вбачається, що право користування на земельну ділянку площею 0,66 га. по вул. 300-річчя Воз'єднання надано Спільному українсько - австрійському підприємству «Галінвест», однак перевірку дотримання вимог земельного законодавства та спірний припис було проведено і видано відносно позивача. Проте, відповідачем, прокурором, третьою особою, а також позивачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання вищевказаної земельної ділянки чи реєстрації будь-яких речових прав на неї саме на позивача. Щодо вказаних обставин прокурор та представник третьої особи пояснень не надали.

Представник позивача в судовому засіданні, на запитання суду вказав, що позивачу було передано в користування лише об'єкт незавершеного будівництва (будівельний майданчик з огорожею), а не земельна ділянка. Відповідно, документом який підтверджує речове право на вказану земельну ділянку є Державний акт на право користування землею від 1993 року у якому вказано її площу. А тому, під час використання позивачем вищезазначеного об'єкта нерухомості ним не було порушено територіальні межі земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні на підтвердження обґрунтованості позовних вимог також надав суду копію Плану відводу земельної ділянки Спільному радянсько - австрійському підприємству «Галінвест» для будівництва готельного комплексу на площі 300-річчя Воз'єднання площею 1,47 га. на підставі ухвали Львівської міської ради № 133 від 12.03.1990 року, що свідчить про відведення значно більшої земельної ділянки аніж площа яка зазначена у акті перевірки та спірному приписі.

З акту перевірки та припису від 04.06.2010 року вбачається, що фактична площа земельної ділянки якою користується позивач становить 0,89 га., що на 0,23 га перевищує площу зазначену в Державному акті від 1993 року, однак жодних належних та допустимих доказів підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки саме позивачем в розмірі 0,23 га. суду не надано.

Крім цього, згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 21.05.2009 року (яка набрала чинності 29.05.2009 року), органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Відтак, законодавцем було встановлено обмеження органам і посадовим особам, в тому числі, і відповідачу, які уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності здійснювати такий нагляд до 31 грудня 2010 року. З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та спірного припису вбачається, що така перевірка проведена та припис виданий позивачу саме 04.06.2010 року, тобто під час дії законодавчого обмеження щодо проведення перевірок у сфері господарської діяльності до 31.12.2010 року.

Також суду не надано належних та допустимих доказів звернення юридичних та фізичних осіб про порушення позивачем вимог земельного законодавства, а також подання позивачем до відповідача письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Відтак, під час судового розгляду справи судом встановлено протиправність дій Головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Львові Кулеби Івана Петровича щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оформлені актом перевірки від 04.06.2010 року дотримання вимог земельного законодавства, а також протиправність видання припису № 20 від 04.06.2010 року, у зв'язку з чим суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що зроблено позивачем.

Таким чином, з врахуванням положень ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТМ-ІММОБІЛІЄН» про визнання протиправними дій, визнанням протиправним і скасування припису № 20 від 04.06.2010 року, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Львові Кулеби Івана Петровича щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оформлені актом перевірки від 04.06.2010 року дотримання вимог земельного законодавства.

3. Визнати протиправним і скасувати припис Головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Львові Кулеби Івана Петровича № 20 від 04.06.2010 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТМ-ІММОБІЛІЄН» (ЄДРПОУ 32327626, вул. Володимира Великого, 16, м. Львів) 3,40 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 11.11.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.