Постанова

від 19.12.2006 по справі 25/146-06-3868

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/146-06-3868

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" грудня 2006 р. Справа № 25/146-06-3868

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                              Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                  Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Дегтярюк Г.М. за довіреністю № 37 від 10.01.06р.

від відповідача –Лопатка  М.І. за довіреністю № 98/06 від 23.06.06р.

/представники третіх осіб, повідомлених належним чином про час та місце  розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Малого приватного підприємства  /далі –МПП/„Аквілон”, м.Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 04 липня 2006 року

по справі № 25/146-06-3868

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю /далі –ТОВ/ „Газтранзит”, м.Іллічівськ Одеської області

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)          Підприємства з іноземними інвестиціями /далі - ПІІ/„Лукойл-Україна”, м.Київ

2)          Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна фірма  /далі –ТОВ „ВБФ/ ”Укравтобуд”, м.Київ

про стягнення 94 426,80 грн.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2006 року МПП „Аквілон” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Газтранзит” про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в сумі 94426,80грн. за виконанні згідно договору № 82/11 від 09.11.2004р. підрядні роботи.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2006 року (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено, що підрядні роботи, вартість яких складає 94426,80грн., виконані на замовлення ТОВ „Газтранзит”, оскільки не представлена затверджена останнім проектно-кошторисна документація, а виконана позивачем в односторонньому порядку  складена після закінчення строку дії договору підряду № 82/11 від 09.11.04р.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду МПП „Аквілон” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що кошториси до договору № 82/11 від 09.11.2004р. під час його укладання сторонами не підписувались, одначе договірна ціна та розрахункова відомість вартості одиничних обсягів робіт були узгоджені і роботи проводились на підставі останньої, де види цих робіт вказані в пунктах 13,14, отже вони безпідставно не були прийняті замовником та оплачені в установленому порядку у відповідності до вимог ст.ст.843, 844 ЦК України. Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність договірних відносин між сторонами у травні 2005р., так як  інша частина виконаних позивачем за цим договором підрядних робіт приймались та оплачувались відповідачем саме в травні 2005р.

В запереченнях на апеляційну скаргу, ТОВ „Газтранзит” просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області - без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Для встановлення всіх обставин щодо правовідносин сторін колегією  суддів залучені до участі в розгляді спору треті особи, а саме: ПІІ„Лукойл-Україна” –замовник будівництва та  ТОВ „ВБФ ”Укравтобуд” –підрядник.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, матеріали справи та додатково надані сторонами та третіми особами документи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення та часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 09.11.2004р. ТОВ „Газтранзит” (Замовник) та МПП „Аквілон” (Підрядник) уклали договір підряду № 82/11, згідно умов якого /п. 1.1/ Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати земляні роботи АЗС на перехресті вул. Сабурова та вул.Електротехнічної у Деснянському районі м. Києва згідно договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 9.1 вищезазначеного договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання  та діє до 31.12.04р..

Згідно з умовами п.п.2.1.,2.2 вказаного договору, вартість робіт, передбачених цим договором вказана у кошторисах та договірній ціні, що є додатками до цього договору і є його невід'ємною частиною, а всього вартість робіт передбачених цим договором становить 250 000 грн..

Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт Підряднику протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3.

Відповідно до п. 5.1 цього договору, Підрядник зобов'язаний здати, а Замовник прийняти роботу згідно з затвердженою проектно-кошторисною, нормативно-технічною і технологічною документацією у термін, що становить 3 дні. Здавання-приймання робіт оформлюється актом виконаних робіт по формі КБ-2в та формі КБ-3.

Одначе сторонами при укладанні договору кошториси не підписувались, натомість узгоджені загальна договірна ціна  /п.2.1 договору/ та розрахункова відомість вартості одиничних обсягів робіт /а.с. 65/.

Протягом листопада 2004р.-січня 2005р. відповідачем оплачувались виконанні роботи без оформлення передбачених договором документів /кошторисів та актів прийняття виконаних робіт/, сума здійснених оплат склала 165000 грн.

Після повного виконання замовлених робіт в серпні 2005р. позивачем одночасно складено та надіслано відповідачу для підписання два комплекти документів стосовно виконаних робіт /а.с.42-43/ : 1) довідка про вартість виконаних підрядних робіт/а.с.40/, акт приймання виконаних робіт по улаштуванню ливневої каналізації, водопроводу та очисних споруд за травень 2005р. на суму 94426,80грн. /а.с.32-35/, та 2) довідка про вартість виконаних підрядних робіт /а.с.141/, акт приймання виконаних робіт за травень 2005р. на суму 165000грн. /а.с.142-148/, тобто окремо стосовно вже оплачених робіт і окремо стосовно решти робіт.

Відповідачем же підписаний та повернутий позивачу лише другий комплект документів на суму 165000 грн.

Претензія МПП „Аквілон” № 28 від 06.09.05р., надіслана на адресу ТОВ “Газтранзит”, була залишена відповідачем без відповіді, що стало підставою для звернення до господарського суду із позовної заявою для захисту свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

Відмова відповідача від прийняття та оплати робіт, відображених в першому комплекті документів, поясняється тим, що означені роботи ним не замовлялися і виконані в період коли договір вже не діяв, чим і мотивоване рішення суду.

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду не може цілком погодитися з висновками, викладеними в рішенні місцевого господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.1,6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, вмотивував своє рішення тим, що не прийняті та не оплачені підрядні роботи проведені позивачем без будь-якої затвердженої ТОВ „Газтранзит” проектно-кошторисної документації та виконані після закінчення строку дії договору підряду, а відтак відповідач правомірно відмовився від прийняття цих робіт та підписання акту прийняття за травень 2005р. на суму 94 426,80грн., оскільки дані підрядні роботи, проведені позивачем поза межами його зобов'язань визначених договором підряду № 82/11 від 09.11.2004р.

Однак означене прямо не випливає з матеріалів справи.

Відповідно до акту технічного приймання каналізації №2001/4 від 25.04.2005р., підрядником по цим роботам є МПП „Аквілон”. Цей акт підписаний членами незалежної державної приймальної комісії, а виконані роботи відповідають технічним вимогам та прийняті в експлуатацію.

В матеріалах справи міститься акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта №188 від 06.05.2005р. АЗС на перехресті вул. Сабурова та вул. Електротехнічній у Деснянському районі м. Києва, з пункту 8 якого вбачається, що роботи з прокладання водопостачання та каналізації, прийняті відповідними підприємствами в експлуатацію з посиланням на відповідний акт.

Таким чином, факт виконання саме МПП „Аквілон” робіт, які відображені в першому переданому відповідачу комплекті документів, сумніву не викликає, спірним є питання чи були замовлені ці роботи саме відповідачем в рамках даного договору. Дослідивши матеріали справи в комплексі, колегія дійшла висновку, що саме ТОВ „Газтранзит” замовило виконання робіт позивачу, що вбачається з наступного.

За договором № 04/728 від 5.11.04р., укладеним між третіми особами ПІІ „Лукойл-Україна” /замовником/ та ТОВ „ВБФ ”Укравтобуд” /підрядником/ роботи, що відображені в  спірних кошторисі та акті, були замовлені першим другому і відображені в п.7,12,17,18,19,20 кошторису, що є додатком 31 до договору. В свою чергу ТОВ „ВБФ „Укравтобуд” замовило виконання цих робіт відповідачу за договором № 15/10-04 від 15.10.04р. та прийняло їх в червні 2005 року від ТОВ „Газтранзит”, що вбачається з акту №3 приймання виконаних підрядних робіт /п.п.83-131/.

Крім того, договірна ціна та розрахункова відомість вартості одиничних обсягів робіт, що були узгоджені ТОВ „Газтранзит” і МПП „Аквілон” до договору №82/11 від 09.11.2004р. включають в себе і вартість спірних робіт.

Таким чином, відповідач передав своєму замовнику ТОВ „ВБФ „Укравтобуд” виконані роботи, які він сам не виконував і безпідставно відмовляється прийняти у позивача.

Згідно з приписами ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність відмови відповідача від прийняття робіт по улаштуванню ливневої каналізації, водопроводу та очисних споруд та підписання акту прийняття робіт за травень 2005р. на суму 94 426,80грн., що є порушенням приписів ст.882 ЦК України.

Щодо посилання скаржника на відсутність між сторонами на дату виконання робіт договірних відносин, то судова колегія вважає їх безпідставними, поза як факт приймання частини підрядних робіт згідно договору № 82/11 від 09.11.2004р. на узгоджену суму 165 000 грн. саме в травні 2005р., вказує на протилежне.

В той же час колегія зазначає, що позивачем перевищено договірну суму вартості підрядних робіт без повідомлення про це замовника.

Відповідно до вимог частин 3,4 ст.877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Оскільки вартість робіт передбачених договором становить 250 000грн., а сума фактично виконаних - 259 426,80 грн. (165 000 грн. /сплачена замовником сума за виконані та прийняті підрядні роботи/ + 94 426,80грн. /сума не прийнятих замовником робіт/), то оплати робіт на суму 9 426,80 грн. позивач не має права вимагати, оскільки не повідомив та не узгодив із замовником збільшення кошторису, як того вимагають приписи ст.877 ЦК України. Тобто позовні вимоги обгрунтовані лише стосовно 85000 грн.

Викладене свідчить, що господарський суд не ретельно з'ясував підстави заявленого позову, дав помилкову юридичну оцінку наданим сторонами доказам, що стало підставою для неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють спірні відносини й прийняття незаконного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2006 р. –частковому скасуванню.

Згідно до ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу малого приватного підприємства „Аквілон” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2006р. по справі № 25/146-06-3868 скасувати частково.

2. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

„Позов задовольнити частково:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Газтранзит” (р/р 26004038870000 в Одеській філії АК Інноваційному банку „УкрСиббанк” м. Одеси, МФО 328782, код ЄДРПОУ 31209557) на користь малого приватного підприємства „Аквілон” /02156,м.Київ, вул.Матеюка,5,кв.8, р/р 26009473 в АППБ „Аваль” м. Києва, МФО 300335, ідентифікаційний код 20079802/ 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. боргу за виконанні підрядні роботи.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Газтранзит” (р/р 26004038870000 в Одеській філії АК Інноваційному банку „УкрСиббанк” м. Одеси, МФО 328782, код ЄДРПОУ 31209557) на користь малого приватного підприємства „Аквілон” /02156,м.Київ, вул.Матеюка,5,кв.8, р/р 26009473 в АППБ „Аваль” м. Києва, МФО 300335, ідентифікаційний код 20079802/ витрати по сплаті державного мита в сумі 849 (вісімсот сорок дев'ять  ) грн. 84 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 106 (сто шість) грн. 20 коп.”.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Газтранзит” (р/р 26004038870000 в Одеській філії АК Інноваційному банку „УкрСиббанк” м. Одеси, МФО 328782, код ЄДРПОУ 31209557) на користь малого приватного підприємства „Аквілон” /02156,м.Київ, вул.Матеюка,5,кв.8, р/р 26009473 в АППБ „Аваль” м. Києва, МФО 300335, ідентифікаційний код 20079802/ витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 92 коп..

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

       Суддя                                                                                   М.С. Петров