25/146-06-3868
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 р. № 25/146-06-3868
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Газтранзит”, м. Іллічівськ
на постанову від 19.12.2006Одеського апеляційного господарського суду
у справігосподарського суду № 25/146-06-3868Одеської області
за позовом
Малого приватного підприємства “Аквілон”, м. Київ
до
3-я особа
Товариства з обмеженою відповідальності “Газтранзит”, м. Іллічівськ
Підприємство з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна”, м. Київ
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна фірма “Укравтобуд”, м. Київ
про
стягнення 94 426,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Дегтярюк Г.М.
від відповідача – Рожко О.П., Гуртовенко О.Л.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2006 р. відмовлено в позові Малого приватного підприємства “Аквілон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газтранзит” про стягнення 94 426,80 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.
Суд мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено, що підрядні роботи, вартість яких складає 94 426,80 грн. виконані на замовлення ТОВ “Газтранзит”, оскільки не представлена затверджена останнім проектно-кошторисна документація, а виконана позивачем в односторонньому порядку після закінчення строку дії договору.
Крім того, підрядні роботи, проведені позивачем поза межами його зобов'язань визначених договором підряду № 82/11 від 09.11.2004 р.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. скасовано частково рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2006 р. Резолютивну частину викладено в такій редакції: “ Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газтранзит” на користь Малого приватного підприємства “Аквілон” 85 000,00 грн. боргу за виконані підрядні роботи. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита у сумі 849,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 106,20 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 424,92 грн.”
Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається на те, що договірна ціна та розрахункова вартість одиничних обсягів робіт, що були узгоджені ТОВ “Газтранзит” і МПП “Аквілон” до договору № 82/11 від 09.11.2004 р. включають в себе і вартість спірних робіт.
Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду скаржник просить її скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2006 р. залишити без змін посилаючись на те, що при винесенні постанови апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що обов'язок підписати акти виконаних робіт і оплатити їх виникає в сторони тільки якщо є договірні відносини між суб'єктами господарських відносин і є конкретне завдання (кошторис) на виконання конкретного обсягу та виду робіт, позаяк між сторонами були відсутні договірні відносини та відсутнє завдання замовника.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газтранзит” (замовник) та Малим приватним підприємством “Аквілон” (підрядник) 09.11.2004 р. укладено договір підряду № 82/11 відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати земляні роботи АЗС на перехресті вул. Сабурова та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м. Києва згідно договірної ціни яка є невід'ємною частиною договору.
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2004 року.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт передбачених цим договором вказана в кошторисах, та Договірній ціні що є додатками до цього договору і є його невід'ємною частиною. Всього вартість робіт передбачених цим договором становить 250 000 грн.
Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт підряднику протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3 (п.2.2 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язаний здати, а замовник прийняти роботу згідно з затвердженою проектно-кошторисною, нормативно-технічною і технологічною документацією у термін, що становить 3 дні. Здавання –приймання робіт оформлюється актом виконаних робіт по формі КБ-2В та формі КБ-3.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем протягом листопада 2004 р. –січня 2005 р. оплачено виконані роботи на суму 165 000 грн. без оформлення передбачених договором документів, а саме кошторисів та актів приймання виконаних робіт.
В серпні 2005 року, після повного виконання робіт, позивач надіслав відповідачу для підписання два комплекти документів, зокрема акт приймання виконаних робіт по улаштуванню ливневої каналізації, водопроводу, та очисних споруд за травень 2005 р. на суму 94 426,80 грн. та акт приймання виконаних робіт за травень 2005 р. на суму 165 000 грн.
Відповідач підписав та повернув позивачу тільки акт приймання виконаних робіт за травень 2005 р. на суму 165 000 грн., відмовивши в прийнятті та оплати роботи на суму 94 426,80 грн. у зв'язку з тим, що зазначені роботи ним не замовлялися і виконані в період коли договір вже не діяв.
Мали приватне підприємство “Аквілон” звернулося до відповідач з претензією № 28 від 06.09.2005 р., яка останнім залишена без відповіді.
Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Суд апеляційної інстанції підставно дійшов висновку, що виконані роботи замовлені саме відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Газтранзит”, оскільки розрахункова відомість вартості одиничних обсягів робіт від 18.11.2004 р. до договору № 82/11 від 09.11.2004 р., що узгоджена сторонами, включає в себе види спірних робіт і вартість спірних робіт.
Крім того, договірна ціна також включає в себе вартість спірних робіт.
Посилання скаржника на те, що на дату виконання спірних робіт договірних відносин між сторонами не існувало перевірено судом апеляційної інстанції та відхилено, як необґрунтоване, оскільки приймання частини підрядних робіт згідно договору № 82/11 від 09.11.2004 р. на суму 165 000 грн. відбулося саме в травні 2005 року.
Суд апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.
В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Одеським апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 у справі № 25/146-06-3868 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 548822 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Невдашенко Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні